Версiя для друку Обговорити в форумi

У сучасному шоу-бізнесовому, теле-брутальному, дико-капіталістичному цинічному світі дуже непросто вберегти душі. Наші дорослі — загартовані, а що говорити про наших дітей?
Та все ж це можливо! Не перевелися ще в Криму ентузіасти, які допомагають дітям не лише розкрити свої таланти й найкращі духовні якості, але й спрямовують їх на збагачення цього світу духовністю. І один із найяскравіших прикладів цього — єдиний у Криму дитячий автентичний фольклорний ансамбль «Радониця».
Почалося все з маленької Оленки Полєтнєвої. Її батько, керівник народного хору, прищепив дівчинці любов до фольклорної музики. Закінчивши Київський національний університет культури і мистецтв за фахом «Керівник хорового колективу», вона переїхала до Сімферополя. А у листопаді 1999 року — заснувала фольклорний ансамбль «Радониця», чиїм керівником залишається і досі. Наймолодшій учасниці ансамблю лише п’ять рочків, але співає вона вже майже як професіонал, найстаршим — до п’ятнадцяти.
Назва «Радониця» з’явилася не відразу. За словами Олени Миколаївни, вона довго над цим міркувала, оскільки хотіла дати гідну назву унікальному дитячому колективу, у майбутніх творчих перемогах якого ні на мить не сумнівалася. Зупинилася на «Радониці», бо етимологічно назва сходить до радості за свій рід, його історію, коріння, уславлення і продовження, а саме цим юні учасники колективу і займаються. Вони відроджують усі ті українські пісні та традиції, що мало не були втрачені впродовж віків. Окрім традиційного виконання фольклору, колектив ще освоює і пласт духовної народної музики: це вірші, кантати і псалми, а також духовні співи, релігійні розспіви.
Самі учасники зізнаються, що пізнають багато нового не лише із тих фольклорних та високодуховних творів, які вивчають, але й завдяки іншим виконавцям. Наприклад, нещодавно під час фестивалю «Червона рута» вони спостерігали за надзвичайно колоритним обрядом гуцульського весілля. Нічого красивішого їм ще не доводилося бачити!
На рахунку цих молодих талантів понад 60 перемог у різноманітних конкурсах та фестивалях. Серед них: XI Міжнародний фестиваль-конкурс вокального і хорового мистецтва ім. Ф. І. Шаляпіна (гран-прі в номінації «Народний вокал»), V Всекримський фестиваль «Пісня — душа народу, ХІІ Всеукраїнський фестиваль «Червона рута» (виконання обрядів) та багато інших.
Окрім гуртових виступів, деякі з дітей займаються й сольною кар’єрою. Наприклад, наймолодша Світланка нещодавно посіла призове місце у міському конкурсі юних співаків.
За словами Олени Миколаївни, основною метою творчої діяльності колективу є вивчення, засвоєння і відтворення культурних традицій українського, російського та інших народів. Учасники колективу, відновлюючи, реконструюючи традиційний одяг своїх прабабусь, самі шиють собі костюми з тканин, схожих на старовинні, тчуть пояси, виготовляють головні убори, нижуть бісер, вишивають.
Завдяки своїм старанням та перемогам діти вже змогли побувати у таких країнах, як Франція та Нідерланди, а незабаром до списку приєднається і Греція. Під час цих подорожей хлопці та дівчата ознайомилися з новими для себе культурами та народними традиціями, побували у багатьох музеях та знайшли нових друзів.
Нинішні учасники дізнавалися про ансамбль з різних джерел: комусь батьки розповіли, хтось почув про «Радоницю» у школі чи подивився концертний виступ, комусь турботливі бабусі та дідусі порадили. Тепер уже багато з них займаються фольклорною музикою по 8-9 років і не шкодують, бо більшість із них пов’язують своє подальше життя саме з автентичною фольклорною музикою. Тим паче, що в них є гарний приклад: дві випускниці «Радониці» вже вчаться у вищих музичних навчальних закладах. Як і раніше, зараз, щоб потрапити у ансамбль, треба мати голос і талант та пройти прослуховування.
Можна багато говорити про те, який недосконалий цей похмурий світ і не запалити жодної свічки, аби він став світлішим. Учасники «Радониці» прикрашають і збагачують цей світ своєю діяльністю. Вони не тільки беруть участь у конкурсах заради перемог, але й займаються благодійністю. Діти багато виступають у дитячих будинках та школах, співпрацюють з Кримською єпархією Української Православної Церкви. І до цього Нового року вони також планують декілька різдвяних виступів.
Цей успіх та подальші творчі перемоги були б неможливими без підтримки батьків та люблячих сердець прихильників унікального ансамблю. З Оленою Миколаївною діти вчаться співати та відроджувати давні українські традиції, а завдяки Ігорю Васильовичу Ковальову, директору 1-ї гімназії ім. К. Ушинського м. Сімферополя, їм є де проводити репетиції, бо саме він надав ансамблю можливість займатися у стінах свого навчального закладу.
Тож «Радониця» продовжує й далі радувати цей світ своїм мистецтвом. Долучайтеся й ви до вічного народного духовного джерела!

Ольга БУЙВІД

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.12.2011 > Тема "Душі криниця"