Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…


СТАЛЕВ╤ ДУХОМ
Фотовиставка Костянтина Сови «Сталев╕ духом» - це вираження шани б╕йцям ╕ розпов╕дь...


«ФАРС НА БОЛОТАХ»: п╕сля 17 березня пут╕н ма╓ стати «так званим президентом»
Як╕ ще зм╕сти та смисли можна знайти в беззм╕стовних рос╕йських «виборах»...


ПОСЛАННЯ ПУТ╤НА ПАРЛАМЕНТУ ТА ПОХОРОН НАВАЛЬНОГО
Як вони характеризують стан кремл╕вського режиму…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 30.12.2011 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 30.12.2011
╤РОН╤Я ДОЛ╤, або З ЛЕГКОЮ ПАРОЮ ПО-СЕВАСТОПОЛЬСЬКИ

Перед опалювальним сезоном градоначальник Севастополя через м╕сцев╕ ЗМ╤ зробив заяву: довгооч╕кувано╖ гарячо╖ води не буде. ╥╖ не подаватимуть до осель городян б╕льше н╕коли, бо, мовляв, це — надто дороге задоволення на тл╕ економ╕чно╖ кризи й чималих борг╕в за енергонос╕╖. При цьому в╕н послався на п╕длеглого чиновника, якому н╕бито достеменно в╕домо, що 75 % городян давно вже придбали водонагр╕вач╕. Решта – 25 % до поля зору м╕сцево╖ влади не потрапили зовс╕м. Саме ця частина мешканц╕в м╕ста, а ╖х значно б╕льше, н╕ж 25% (бо н╕хто н╕яких досл╕джень не проводив ╕ не оприлюднював), обурилася. Одн╕ з гн╕вом запитували: «А х╕ба 25% городян – не люди?» ╤нш╕ натякали на сво╖ голоси п╕д час вибор╕в до м╕сцевих орган╕в самоврядування. Трет╕ ц╕кавилися, чи не можна було зробити цю заяву вл╕тку, принаймн╕ був би час на придбання й встановлення водонагр╕вач╕в.
Настав опалювальний сезон ╕ севастопольц╕ в╕дчули, що кер╕вництво м╕ста сл╕в на в╕тер не кида╓: гаряча вода так ╕ не над╕йшла до ╖хн╕х осель. П╕зн╕ше градоначальник пом’якшив сво╓ р╕шення: нагр╕ту воду подаватимуть дв╕ч╕ на тиждень – у п’ятницю та суботу. Але, на жаль, ╕ ця об╕цянка викону╓ться не скр╕зь ╕ не повною м╕рою: у деяких районах м╕ста гаряча вода надходить до осель лише раз на тиждень.
За таких обставин городяни, звичайно ж, охоче в╕дв╕дували б громадськ╕ лазн╕ та, на жаль, у Севастопол╕ залишилася лише одна з них ╕ та нещодавно опинилася на меж╕ закриття. Помитися в душ╕ там можна за 15 гривень, а в╕дв╕дати парну – за 45.
Кр╕м цього, 1000 ос╕б, ╕нвал╕д╕в в╕йни чи учасник╕в бойових д╕й, протягом календарного року мають право безкоштовно в╕дв╕дати лазню за талонами, як╕ надають районн╕ соц╕альн╕ служби. Якщо 1000 талон╕в розд╕лити на 12 м╕сяц╕в, виходить, що ця лазня за один м╕сяць безкоштовно обслугову╓ 83 малозабезпечених громадян. Не густо, з огляду на те, що населення Севастополя — 379,5 тисяч, з них – 700 ветеран╕в в╕йни. Дякувати Богов╕ й м╕сцевим депутатам, ц╕ талони ще н╕хто не в╕дм╕няв, проте цього м╕сяця виникла загроза л╕кв╕дац╕╖ само╖ лазн╕. Орендатора попередили, що догов╕р на оренду прим╕щення пролонгований не буде. П╕зн╕ше стало в╕домо, що просторе прим╕щення громадсько╖ лазн╕ вподобала одна з приватних кл╕н╕к.
Тод╕ перес╕чний люд, що звик в╕дв╕дувати цю оазу здоров’я, й справд╕ перехвилювався. На адресу в╕дпов╕дних служб обох г╕лок влади полет╕ли десятки скарг. Одну таку мен╕ довелося бачити на власн╕ оч╕. Пенс╕онери з ╤нкермана, М╕кензевих г╕р, П╕вн╕чно╖ сторони, Верхн╓садового та ╕нших населених пункт╕в прим╕сько╖ зони вимагали не в╕дбирати у них останню громадську лазню, де можна за пом╕рну плату в╕дновлювати сво╓ здоров’я. Адже вона залишилася одна, а ще недавно у кожному район╕ м╕ста була своя.
Долю лазн╕, розташовано╖ на вулиц╕ Геро╖в Севастополя, вир╕шувала ком╕с╕я з 10 чолов╕к. Спочатку голоси розд╕лилися навп╕л, але на повторному зас╕данн╕ перший заступник голови м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Серг╕й Савенков в╕ддав св╕й голос за збереження громадсько╖ лазн╕, й догов╕р оренди прим╕щення, в якому вона розташована, було пролонговано ще на два роки. Що буде п╕сля зак╕нчення цього терм╕ну, прогнозувати не береться н╕хто.
На думку давньогрецького ╕сторика Геродота (484-425 роки до н. е.), лазн╕ у вс╕х народ╕в з’явилися майже одночасно. Наприклад, у стародавньому ╢гипт╕ вс╕ хвороби л╕кували за допомогою води. Традиц╕╖ давньо╓гипетських лазень п╕зн╕ше стали основою для побудови римських терм. Олександр Македонський д╕знався про них п╕д час поход╕в на ╢гипет. Повернувшись на батьк╕вщину, в╕н наказав будувати под╕бн╕.
Турецьк╕ лазн╕ по╓днали у соб╕ античн╕ терми з традиц╕ями Середньо╖ Аз╕╖, Китаю та ╤нд╕╖. Л╕тописи донесли до нас в╕домост╕ про стародавн╕ японську та тибетську лазн╕. Про неабияку ╖хню користь для людського орган╕зму писав свого часу Ав╕ценна.
До реч╕, у Рим╕ наприк╕нц╕ IV ст. до   н. е. було близько 1000 громадських лазень. А знатн╕ римляни, що шукали популярност╕, ремонтували за сво╖ кошти стар╕ буд╕вл╕ лазень та дарували ╖х на в╕чне безкоштовне користування б╕дним городянам.
Нев╕домо, якими нам╕рами керувався перший заступник голови Севастопольсько╖ м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Серг╕й Савенков, в╕ддаючи св╕й вир╕шальний голос за збереження у м╕ст╕ ╓дино╖ громадсько╖ лазн╕, але якщо в╕н розраховував на повагу городян, то в╕н ╖╖ матиме: цього тижня його пр╕звище не сходило з вуст вдячних севастопольц╕в.
Дума╓ться, що голова Севастопольсько╖ орган╕зац╕╖ Червоного Хреста Укра╖ни Олександр Коваленко не шукав слави, коли збирав минулого тижня по м╕сту безпритульних, аби дати ╖м можлив╕сть помитися, переодягтися, по╖сти й хоч на короткий час в╕дчути себе повноц╕нними громадянами.
В╕н вважа╓, що тема безпритульност╕ — надто болюча, але оминати ╖╖ не варто, бо це явище створю╓ соц╕альну напружен╕сть у сусп╕льств╕ та призводить до зб╕льшення числа хворих на р╕зн╕ небезпечн╕ хвороби.
— Олександре Володимировичу, ц╕╓╖ зими нав╕ть у тих, хто ма╓ притулок, з гарячою водою – проблема, а Ви взялися мити безпритульних. Це перша акц╕я?
— Червоний Хрест Укра╖ни покликаний допомагати знедоленим, але безпритульними ми до цього часу не займалися. Якось я проходив повз см╕тт╓вий бак у двор╕ будинку, де живу, й побачив, як вони шукають там залишки ╖ж╕. Рука сама потяглася до гаманця, я дав ╖м грошей ╕ попросив в╕д╕йти в╕д см╕ття, бо несила на це дивитися. ╥х було тро╓: неголен╕, неймов╕рно брудн╕, з нелюдським поглядом очей. Я запитав, коли вони останн╕й раз милися та чи пристануть на пропозиц╕ю пригадати, як це робиться. Без зайвих сл╕в чолов╕ки погодилися, вказавши м╕сце, де ╖х можна знайти, бо, як виявилося, милися вони останн╕й раз вл╕тку. Я запитав, ск╕льки чолов╕к вони ще зможуть привести з собою й отримав в╕дпов╕дь, що прийдуть десятеро.
Дал╕ я почав розм╕рковувати, як долучити до ц╕╓╖ акц╕╖ спонсор╕в, бо помитися у м╕ськ╕й лазн╕ кошту╓ близько 20 гривень на чолов╕ка, ще 30 гривень треба в╕ддати за рушник, купити 10 комплект╕в сп╕дньо╖ б╕лизни, шкарпетки тощо.
За цими роздумами мене застали журнал╕сти НТС (Незалежне телебачення Севастополя), як╕ збиралися в╕дзначати 15 рок╕в з моменту заснування телев╕з╕йного каналу, й прагнули до ц╕╓╖ дати взяти участь у якомусь проект╕ м╕сцево╖ орган╕зац╕╖ Червоного Хреста Укра╖ни. Я запропонував три на виб╕р. ╥м сподобалася акц╕я з миттям безпритульних, й вони стали ╖╖ спонсорами: заплатили за послуги лазн╕, купили прибори для гол╕ння, шкарпетки й сп╕дню б╕лизну. Ми надали футболки й перев’язувальн╕ матер╕али, на випадок обробки ран.
У призначений час мен╕ вдалося з╕брати 10 безпритульних, ╕ акц╕я з ╖х миттям та перевдяганням пройшла усп╕шно. Ми ще кожному вручили по пакунку з продуктами, а наш╕ патронажн╕ сестри обробили й перев’язали тих, у кого були рани. Чист╕ й переодягнен╕, вони стали звичайн╕с╕нькими людьми, в яких не можна було вп╕знати вчорашн╕х безпритульних.
Охочих позувати перед камерами серед них було мало, але дехто все-таки погодився розпов╕сти журнал╕стам сумну ╕стор╕ю свого життя.
Один невдало одружився й з часом втратив житло, ╕нший почав пиячити й також скотився до ц╕╓╖ меж╕. Таких ╕стор╕й серед перес╕чних людей – безл╕ч, але не вс╕, опинившись у складн╕й ситуац╕╖, стають безпритульними. Серед них виявився один фаховий буд╕вельник, який деякий час працював за кордоном, але пот╕м, через конфл╕кт у родин╕, запив ╕ опинився на вулиц╕. Був ще 28-р╕чний хлопець, який при╖хав до Севастополя з Рос╕╖, у нього також невесела доля. Проте вс╕х цих людей ще можна повернути до сусп╕льного життя, й ми повинн╕ це зробити. Вони ходять пом╕ж нас на в╕дстан╕ простягнуто╖ руки. Або ми подамо ╖м руку допомоги, або вони створюватимуть у сусп╕льств╕ соц╕альну напругу, розноситимуть хвороби тощо.
— Але ж так╕ поодинок╕ акц╕╖ проблему не вир╕шать?
— Звичайно, але привертатимуть до не╖ увагу й прищеплюватимуть сусп╕льству сп╕вчуття до знедолених.
— Я знаю, ви намагалися долучити до роботи у Червоному Хрест╕ волонтер╕в з молод╕. Вдалося?
— З волонтерами – складно й тут, дума╓ться, недопрацьову╓ школа: виховувати милосердя треба з дитинства. Сп╕впрацею з деякими коледжами ми задоволен╕, але ╕нколи на зустр╕чах з╕ студентами виявля╓ться, що вони нав╕ть н╕чого не знають про наявн╕сть у м╕ст╕ нашо╖ орган╕зац╕╖.
Що ж до боротьби з безпритульн╕стю, то м╕ська орган╕зац╕я Червоного Хреста Укра╖ни готова брати участь у будь-яких соц╕альних програмах, як╕ проводитиме держава, й кер╕вництво Севастополя зокрема. Вир╕шення ц╕╓╖ проблеми потребу╓ комплексного п╕дходу. Я був присутн╕й на зас╕данн╕ ком╕с╕╖ з питань безпритульност╕. Для нашого м╕ста це — чимала проблема й кер╕вництво намага╓ться ╖╖ вир╕шити. На сьогодн╕шн╕й день розгляда╓ться вар╕ант пристосування п╕д притулок одного з прим╕щень в ╤нкерман╕, але справа руха╓ться надто пов╕льно. Зараз, у зимовий пер╕од, люди будуть гинути в╕д переохолодження. Ми ма╓мо допомогти ╖м вижити й повернутися до сусп╕льного життя. Така турбота про знедолених потр╕бна не лише ╖м, але й нам. Бо, проявляючи милосердя, ми зм╕нюватимемо на краще сусп╕льство й св╕т у ц╕лому.

Записала Л╕д╕я СТЕПКО


ОСЬ ХТО Й БЕЗ ЛАЗН╤ НЕ ПРОПАДЕ!

Заплив у крижан╕й вод╕ через Севастопольську бухту, присвячений Святому Миколаю Чудотворцю, зд╕йснили нещодавно в╕домий плавець-марафонець, ном╕нант Книги рекорд╕в Укра╖ни Олег Софяник, голова Севастопольсько╖ федерац╕╖ зимового плавання Валер╕й Веселов ╕ голова клубу морж╕в «Бурев╕сник» В╕ктор П╕скунов.
Як пов╕домив УН╤АН кер╕вник ╤нтернет-проекту «Мерид╕ан-Севастополь» Роман Черненко (ран╕ше разом ╕з Софяником брав участь у низц╕ рекордних заплив╕в), спортсмени стартували о 10.44 в╕д причалу бухти Голланд╕я (П╕вн╕чна сторона Севастополя) ╕ об 11.01 ф╕н╕шували б╕ля причалу бухти Тро╖цька, пропливши за 17 хвилин близько 600 метр╕в. Температура води становила 8 градус╕в, пов╕тря — 10 градус╕в. П╕скунов плив у ластах ╕ тягнув за собою на буксир╕ надувний човен, в якому були реч╕ та одяг плавц╕в.
«Заплив присвячено покровителев╕ моряк╕в Микол╕ Чудотворцю. На П╕вн╕чн╕й сторон╕, якраз неподал╕к бухти, розташований Свято-Микольський храм, у ньому сьогодн╕ престольне свято. ╤ дуже символ╕чно, що ф╕н╕шували ми в Тро╖цьк╕й бухт╕. Свята Тр╕йця тут присутня явно», — розпов╕в Олег Софяник журнал╕стам п╕сля виходу на берег.
За ╕нформац╕╓ю Романа Черненка, в подальших планах марафонц╕в — естафетний заплив через Керченську протоку, що ма╓ в╕дбутися наприк╕нц╕ грудня. Для тренування вони збираються перетнути П╕вденну бухту Севастополя (близько 400 метр╕в), в╕д Павл╕вського мису до Графсько╖ пристан╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 30.12.2011 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9782

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков