Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НА ВОЛИН╤ ЗНАЙШЛИ СТАРОВИННУ ╤КОНУ, ЯКУ РЕСТАВРУВАВ ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Про ╕кону розпов╕в шевченкознавець, письменник, зав╕дувач кафедри журнал╕стики Нац╕онального...


ДРУГА ХВИЛЯ “СОЛОК╤╥”
Жодне ╕нтернет-видання не зам╕нить друкованого слова, тим паче, коли воно наповнене глибоким...


«СИН ВЛАШТУВАВСЯ В РУМ╤*, А ДОЧКА В КРИМУ»
Старовинний казахський висл╕в в╕добража╓ геопол╕тичне мислення наших пращур╕в.


КОЛИ НАСТА╢ «БАБИНЕ Л╤ТО»
Наш╕ традиц╕╖


БОРГ
Юл╕я ╤люха — укра╖нська письменниця, поетка, журнал╕стка, колумн╕стка.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 13.01.2012
СПАСИБ╤ ЗА СВ╤ТЛЕ СВЯТО Р╤ЗДВА!

Нова рад╕сть стала!

Кажуть, якщо на початку художнього ф╕льму чи театрально╖ вистави глядач пом╕тив рушницю, що сто╖ть десь у кутку, то вона за сценар╕╓м обов’язково колись ма╓ вистр╕лити. Я ж соб╕ цю уявну рушницю завжди подумки пор╕внював з нашою ╓диною в С╕мферопол╕ укра╖нською школою-г╕мназ╕╓ю: якщо вона ╓ у нас така одна-╓дина (спод╕ва╓мось, згодом ╖х стане б╕льше), то серед безмежного рос╕йськомовного простору, де живе дуже багато наших сп╕вв╕тчизник╕в-укра╖нц╕в, вона все ж таки рано чи п╕зно мусить стати не лише осв╕тянським закладом, в якому навчаються державно╖ мови наш╕ д╕ти ╕ внуки, а й тим остр╕вцем нац╕онально╖ духовност╕, до якого йтимуть за духовною поживою представники велико╖, але, на жаль, дуже ще розпорошено╖ та ╕нертно╖ укра╖нсько╖ громади не лише С╕мферополя, а й усього Криму. ╤ в тому, що С╕мферопольська укра╖нська школа-г╕мназ╕я ╓ справд╕ одним ╕з потужних центр╕в нашо╖ нац╕онально╖ духовност╕, я переконався 7 с╕чня, в день великого свята — Р╕здва Христового.
Коли напередодн╕ м╕й онук Данилко, учень 5-го класу укра╖нсько╖ школи-г╕мназ╕╖, запросив мене п╕ти з ним на Р╕здвяну ходу, яку орган╕зову╓ його школа, я, в╕дверто кажучи, трохи засумн╕вався у зд╕йсненн╕ добрих нам╕р╕в кер╕вництва г╕мназ╕╖, бо зорган╕зувати наших збайдуж╕лих сп╕вв╕тчизник╕в не завжди п╕д силу нав╕ть кер╕вникам громадських орган╕зац╕й для проведення якихось заход╕в, а тут — школа…
╤ все ж я не посм╕в в╕дмовити онуков╕, а навпаки, узявши з собою ще й п’ятир╕чну внучку Над╕йку, яка цього року готу╓ться п╕ти до першого класу нашо╖ школи-г╕мназ╕╖, та дорослу доньку ╤рину Данил╕вну, старшого викладача укра╖нсько╖ мови Кримського медичного ун╕верситету, п╕шов…
╤ скажу щиро — не пожалкував. Те, що я побачив ╕ в╕дчув у сквер╕ кованих ф╕гур, на м╕сц╕ збору учасник╕в Р╕здвяно╖ ходи вулицями С╕мферополя, мене вельми вразило. Насамперед нас при╓мно пот╕шили сво╓ю красою вироби льв╕вських зв╕здар╕в — в╕фле╓мськ╕ з╕рки в руках старшокласник╕в, зачарувала музика ╕ колядки, яких сп╕вали ╕ молодь, ╕ доросл╕, котрих з кожною хвилиною все прибувало й прибувало на маленький майданчик, запальн╕ танц╕ янголяток-д╕вчаток у б╕лосн╕жному вбранн╕, як╕ кружляли в хоровод╕, залучаючи до свого кола малих ╕ найменших… Просто захоплювало дух! Це потр╕бно бачити на власн╕ оч╕, словами цього просто не передати!
А якою багатолюдною ╕ широкоплинною була святкова Р╕здвяна хода — уся Пушк╕нська вулиця до кра╖в була заповнена д╕тьми та дорослими, ус╕ма тими, хто по ходу при╓днувався до ц╕╓╖ нашо╖ сп╕вучо╖ ╕ розцв╕чено╖ в╕фле╓мськими з╕рками колони.
Музика, п╕сн╕-колядки, см╕х, рад╕сн╕ лиця… Тако╖ св╕тло╖ мит╕, тако╖ урочисто╖ ходи (╕ все це без жодного примусу!) я, живучи в С╕мферопол╕ п’ятдесят рок╕в, ще н╕коли не бачив! От де, люди, наша горд╕сть, — пригадались мен╕ слова нашого Великого Кобзаря Тараса Шевченка, — от де наша слава! Не у конфл╕ктних ситуац╕ях, не у войовничих гаслах та д╕ях, а в п╕сн╕, музиц╕! П╕сня, слово Боже, свята в╕ра у нашу дружбу з ╕ншими народами, як╕ населяють наш багатонац╕ональний Крим, об’╓днувало, гуртувало, надихало нас на добр╕, щир╕ слова прив╕тань з╕ святом, на м╕цн╕ потиски рук, на св╕тл╕ почуття! Це, нарешт╕, ми, укра╖нц╕ Криму, яких нас тут дуже багато, згадали, чи╖х батьк╕в ми д╕ти, згадали, що все ж таки ми ╓ укра╖нцями ╕ ними будемо завжди, адже ми ма╓мо свою мову, свою п╕сню, сво╖ особлив╕ нац╕ональн╕ традиц╕╖, сво╓ щось споконв╕чне таке, що притаманне т╕льки нам, укра╖нцям! Ма╓мо свою велику державу! Де ще ╓ так╕ колядки та щедр╕вки — нев╕д’╓мна частина Р╕здвяних свят та Нового (Старого) року, котра сяга╓ далеких глибин епохи патр╕архально-родового устрою.
Разом з онуками та донькою, разом з багатьма друзями ╕ приятелями ми пливли ц╕╓ю сп╕вучою людською р╕кою вулицями м╕ста ╕ мою душу (та х╕ба лиш мою!) переповнювало рад╕сне почуття св╕тлого свята — дня народження Сина Божого ╤суса Христа, Спасителя св╕ту, почуття щиро╖ пошани ╕ любов╕ до сво╖х земляк╕в-укра╖нц╕в, котр╕ вм╕ють ╕ працювати, ╕ святкувати, свято берегти та шанувати звича╖ наших далеких пращур╕в.
— Христос народився! — спов╕щали ус╕м гучно одн╕.
— Слав╕мо його! — ще гучн╕ше в╕дпов╕дали ╖м ╕нш╕ учасники Р╕здвяно╖ ходи.
╤ ця хвиля людсько╖ радост╕ котилася в╕д серця до серця, переливалася через край ╕ кожен в╕дчував себе великим ╕ г╕дним громадянином сво╓╖ велико╖ ╕ незалежно╖ держави Укра╖ни.
Хочеться висловити найщир╕ш╕ слова вдячност╕ усьому педагог╕чному колективу Укра╖нсько╖ школи-г╕мназ╕╖ м. С╕мферополя, як╕ доклали чимало зусиль для орган╕зац╕╖ ╕ вт╕лення в життя план╕в проведення цього Р╕здвяного д╕йства ╕, зокрема, низько вклонитись директору школи Натал╕ ╤ван╕вн╕ Руденко, завучев╕ з виховно╖ роботи Олен╕ В’ячеслав╕вн╕ Серз╕ ╕, звичайно ж, одн╕й з найактивн╕ших учасниць — вчительц╕ початкових клас╕в ╤рин╕ ╢вген╕вн╕ Карлюз╕, яка, до реч╕, проявила себе надзвичайно вм╕лим ведучим, засп╕вувачем ╕ душею усього цього святкового д╕йства.
Гада╓мо, що це лише перший крок до урочистого велелюдного в╕дзначення одного з найб╕льших наших християнських свят — Р╕здва Христового ╕, дума╓ться, не останн╕й. В╕риться, що святкування Р╕здва кримчанами (при╓днуйтеся, земляки!) з кожним роком набиратиме упевнено╖ святково╖ Р╕здвяно╖ ходи. Так ма╓ бути! Досить нам, укра╖нцям, скн╕ти душею, досить плакатись на свою г╕рку долю! Наша доля — у наших дужих руках! Хай же повняться горд╕стю наш╕ застоян╕ душ╕, доки жар укра╖нства ╕ще не затух, не зачах!
Працюймо, братове, задля свого нац╕онального в╕дродження, змагаймося за наше нове життя! Адже ж ми з вами живемо на земл╕ Укра╖ни, ми ж таки укра╖нц╕, укра╖нц╕ на в╕чн╕ часи!

Данило КОНОНЕНКО
Фото О. Носаненка

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9808

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков