Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ГАЗЕТА «КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ОГОЛОШУ╢ ВСЕУКРА╥НСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС «МИ — Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!» ╤МЕН╤ КРИМСЬКОГО УКРА╥НСЬКОГО ПОЕТА ДАНИЛА КОНОНЕНКА
УМОВИ КОНКУРСУ


╤НШ╤
В’╓ться прапор Укра╖ни: Жовте поле, небо син╓. Гордо ма╓ ╕ тр╕поче, Може що пов╕дать хоче?


ДМИТРУ ШУПТ╤ – 80!
«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» СЕРДЕЧНО ЗДОРОВИТЬ ШАНОВНОГО ДМИТРА РОМАНОВИЧА З ЮВ╤ЛЕ╢М!


«ХРИСТОС ХРЕСТИВСЯ Й ВОДУ ОСВЯТИВ...»
Може виникнути слушне запитання: “Чому Богоявленням називають не день народження ╤суса...


«…Я СИЛИ П’Ю В ТАРАСОВОМУ СЛОВ╤»
У т╕ хвилини важко було говорити, сльози заважали, адже почуття щему ╕ радост╕, хвилювання ╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 13.01.2012
«ОЙ, РАДУЙСЯ, ЗЕМЛЕ…»

Вже два тижн╕ посп╕ль лунають з екран╕в телев╕зор╕в прив╕тання в╕д св╕тських ос╕б переважно високого рангу, в яких об’╓дну╓ться Новий р╕к з Р╕здвом Христовим. Один ╕ той самий текст у р╕зн╕ дати прозвучав ╕ з вуст Прем’╓р-м╕н╕стра Миколи Азарова. Слова душевн╕, торкаються серця. Але м╕ж сутн╕стю свят насправд╕ ╓ значн╕ в╕дм╕нност╕, ╕ це добре усв╕домлюють люди, близьк╕ до церкви.
Якщо на Новий р╕к ми лише просимо дарувати нам ╕ нашим близьким те, чого б хот╕лося, ╕ це мають забезпечити небеса, то Р╕здво ╓ святом вза╓мних дарунк╕в ╕ жертв. А найголовн╕ший з них — це прих╕д на землю Господа з тим, щоб, спокутувавши людськ╕ гр╕хи, дати нам перспективу порятунку. ╤сус Христос вказав нам ╕ той шлях, який приведе до бажаного, — а це шлях любов╕ до ближнього, аж до самозречення. Тому Р╕здво — це час ╕ нашо╖ «безкровно╖ жертви» у вигляд╕ подарунк╕в, у першу чергу, для тих, про кого н╕кому подбати, ╕нших добрих безкорисливих вчинк╕в. ╤ не варто нав╕ть п╕дсв╕домо спод╕ватися, що хтось нас за це все ж таки в╕ддячить, бо ми все одно залиша╓мося в╕чними боржниками Божого Сина.
Цього року на деяких ялинках м╕ста серед прикрас з’явилися ╕ фотограф╕╖ д╕тей з дитячих притулк╕в, яким н╕кому зробити подарунок. ╤ люди в╕дгукнулися. Вони змогли подарувати рад╕сть саме т╕й дитин╕, до яко╖ потягнулося серце, а це не все одно, що покласти грош╕, образно кажучи, в бездонну «л╕карняну касу».
Кажуть, що в кра╖нах Балт╕╖, особливо в Естон╕╖, люди стр╕мко в╕ддаляються в╕д церкви. А в кра╖нах Старого св╕ту, попри пишне святкування Р╕здва Христового, вже в╕дзначають не зовс╕м його, а якесь ╕нше свято. Адже ╕з лист╕вок та р╕зних святкових напис╕в почали вилучати слово «Христове», зам╕нюючи його чимось схожим на «Х-фактор», аби не «образити представник╕в ╕нших в╕роспов╕дань», таким чином перетворюючи найважлив╕шу в житт╕ християнина под╕ю на мильну бульбашку ╕ цим самим буц╕мто зовс╕м його «не ображаючи».
То чи варто дивуватися пот╕м затяжним економ╕чним кризам, народним заворушенням, природним катакл╕змам? Чи варто дивуватися, що у чергах за товарами (не подарунками, а здобиччю) ╕з р╕здвяними знижками гинуть люди? ╤ кому взагал╕ потр╕бн╕ от╕ помпезн╕ святкування, якщо в них не залиша╓ться первозданного духовного зм╕сту?
У храм╕ р╕вноапостольних св. княз╕в Володимира та Ольги УПЦ КП, що в С╕мферопол╕, зранку 7 с╕чня велелюдно. Тут ╕ т╕, для кого православ’я ╓ способом життя ╕ хто становить основу рел╕г╕йно╖ громади, ╕ т╕, хто в╕дв╕ду╓ церкву лише на велик╕ свята; люди на милицях, в ╕нвал╕дних в╕зках, як╕ мають час ╕ п╕дстави подумати про в╕чн╕сть, ╕ заклопотан╕ сво╖м б╕знесом п╕дпри╓мц╕. Чутно як укра╖нську, так ╕ рос╕йську мови. Це, — коли на хвилинку затихають колядки, в яких громада прославля╓ Бога-дитину, усв╕домлюючи, що саме його народження було початком шляху на Голгофу в ╕м’я ╖хнього порятунку. А можливо, ╕ б╕льше — те, що, прийшовши в св╕т звичайною людиною, ╤сус Христос цим самим не «принизився», як наголошував один ╕з святих отц╕в з телееф╕ру, а п╕днявся на недосяжну висоту, бо чи хтось би ╕з нас, простих смертних, м╕г приректи себе на мученицьку смерть ради тих, хто вимага╓: «Розпн╕ть його!» Тож бо… А для ╤суса Христа не було принизливим ╕ помити ноги сво╖м учням, як св╕дчить Святе Письмо.
Ймов╕рно, оц╕ розб╕жност╕ у св╕тському св╕тосприйнятт╕ ╕ рел╕г╕йному, що схильн╕ поглиблюватися, ╕ мав на уваз╕ патр╕арх Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни УПЦ КП Ф╕ларет у сво╓му «Р╕здвяному посланн╕», яке виголосив Владика Климент. Там говорилося, що людство, в╕дкинувши Бога ╕ поставивши на перше м╕сце людину з ╖╖ правами, в╕д╕йшло в╕д християнського способу життя. ╤ д╕йсно, харт╕я з прав людини, яка в╕дстою╓ св╕тськ╕ ц╕нност╕, мало схожа на Б╕бл╕ю. Та ще менше сп╕льного з ╖╖ засадами мають ор╕╓нтири, якими керу╓ться сучасне укра╖нське сусп╕льство. Маючи в анамнез╕ радянське безбожжя, воно жорстко потерпа╓ в╕д суперечностей м╕ж працею ╕ споживанням, та й нов╕тн╕ товстосуми й думки не мають «мити ноги» сво╖м роб╕тникам-батракам. Як св╕дчить «Послання…», аморальн╕сть пустила таке вже глибоке кор╕ння, що вразила ╕ священнослужител╕в. Але под╕бна ситуац╕я була ╕ ран╕ше, коли Господь змушений був прийти у цей св╕т, аби врятувати його в╕д самознищення. Свят╕йший нагадав також пророцтво св. Павла, зг╕дно з яким Царство Боже успадкують далеко не вс╕, тож порадив наповнювати християнським духом ус╕ сфери життя.
В╕домо, що в школах Криму уже давно вивчають основи християнства та мусульманства. Вт╕м, маленьк╕ кримчани, як╕ гостювали в зах╕дноукра╖нських селах, побачили там справжн╓ диво: заможн╕ садиби — без огорож ╕ двер╕ в будинки, що не замикаються н╕ вдень, н╕ вноч╕. ╤ це у той час, як ус╕ наш╕ рекламн╕ засоби пропонують, нав╕ть нав’язують броньован╕ двер╕: у квартиру, у п╕д’╖зди, на сходинков╕ кл╕тки ╕ товар, зв╕сно, ма╓ покупц╕в. А причина в т╕м, що в зах╕дноукра╖нських селах рел╕г╕ю не вивчають — просто християнство ╓ складовою тамтешнього життя.
Звертаючись до параф╕ян, Владика Климент подякував Господу за те, що дозволив дожити до цього дня, а ще — параф╕янам, як╕ взяли участь у буд╕вництв╕ храму св. Богородиц╕, освячення першого ярусу якого планувалося на наступний день.
╤ знову залунали колядки, сповнюючи серця вт╕хою ╕ над╕╓ю: «Ой радуйся, земле, син Божий народився!»

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9811

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков