Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СВ╤Т ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Нещодавно в Ки╓в╕ в рамках М╕жнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко ╓дна╓...


ПЕТРО ПОЧИНА╢ ЗАЖИН
Свято апостол╕в Петра ╕ Павла (12 липня) символ╕зу╓ п╕дготовку до жнив; а в деяких рег╕онах...


КУПАЙЛО: ПРИСТРАСТЬ ╤ ВОГОНЬ ПАЛАЮТЬ
Ким же був Купайло для наших пращур╕в, що його ╕м'я ╕ дотепер береже людська пам'ять?..


З КРИМУ - ДО ХОЛОДНОГО ЯРУ, ЛЬВОВА, СЛОБОЖАНЩИНИ
згадалася мен╕ в ц╕ посушлив╕ л╕тн╕ дн╕ в Криму моя весняна подорож по Укра╖н╕. ╤ н╕би св╕жим...


Алла ОСАДЧА. ╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
(Продовження. Початок у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» №23-26)




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 13.01.2012
ПОВЕРНУТИСЬ У МИНУЛЕ, ПОГЛЯНУТИ У ЗАВТРА...

Нова рад╕сть стала!

Православний св╕т дочекався ╕ цього року Святвечора, святку╓ Р╕здвян╕ свята. Ми живемо над╕╓ю на краще, бажа╓мо одне одному дочекатися через р╕к ц╕╓╖ днини. Р╕здвян╕ свята — це також коляда, що приносила й приносить рад╕сть ╕ д╕тям, ╕ дорослим.
Пригадую сво╓ дитинство — дово╓нне, во╓нне ╕ пово╓нне. Як╕ б у людей не були статки, але на Святвеч╕р завжди на стол╕ були дванадцять страв — кутя, пампушки, п╕сний борщ, риба, гриби, квасоля, вареники, багато узвару з сушених яблук, груш, слив. Ми, мал╕ д╕ти, дочекавшись веч╕рньо╖ зор╕, виб╕гали з хати, щоб першими заколядувати сво╖м хрещеним батькам ╕ матерям, сус╕дам. ╤ отримати за коляду як╕сь дарунки, а головне, за це ми чули тепл╕ сердечн╕ слова подяки. Ми ще з осен╕ вчили колядки «Нова рад╕сть стала…», «Бог предв╕чний», «Ой з╕йшла зоря, зоря ясная». Б╕льшо╖ радост╕ у мо╓му дитячому житт╕ не було. Це був немов заряд добра на весь наступний р╕к.
П╕сля наших дитячих колядок п╕д в╕кнами хати з’являлися старш╕ хлопц╕, як╕ теж колядували, пот╕м «в╕ншували», тобто бажали добра господарю, господин╕, д╕тям, батькам. На саме Р╕здво колядували уже доросл╕ — чолов╕ки та ж╕нки.
Але це було лише у мо╖ далек╕ дитяч╕ роки. Пот╕м п╕сля в╕йни колядки заборонили. Якщо ти вчився у школ╕, у техн╕кум╕ чи в ╕нститут╕, то за одну лише ╕нформац╕ю про те, що ти колядував, могли виключити з числа учн╕в чи студент╕в, виключити з комсомолу, що теж було великою карою. А пот╕м руйнували або закривали церкви.
Повол╕ молодше покол╕ння в╕дучувалося в╕д цих християнських традиц╕й.
У далекому 1989 роц╕ до ╤вано-Франк╕вська при╖хав хор «Медобори» з Тернополя. Я п╕шов на ╖хн╕й концерт, що весь складався з колядок. Кожна колядка викликала щем за минулим, ╕ по мо╖х щоках котилися сльози. Колядки мовби повернули мене у минуле.
╤ от цього року до мене додому на Святвеч╕р прийшли колядники з укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ разом з директоркою пан╕ Натал╕╓ю ╤ван╕вною Руденко. Колядники — молод╕ вчител╕ — колядували ╕ я почав колядувати разом з ними. Але не зм╕г продовжувати, бо з мо╖х очей знову полилися сльози в╕д жалю за втраченим минулим, за загубленими традиц╕ями. Тут, у Криму, т╕ сам╕ колядки, що ми колядували колись на Прикарпатт╕. Х╕ба це не ознака того, що народ, який був ╕сторично роз’╓днаний, збер╕гав свою мову, колядки, п╕сн╕ та традиц╕╖. За невеликою в╕дм╕нн╕стю люди колядували однаково ╕ на Заход╕, ╕ на Сход╕, ╕ у Центр╕ Укра╖ни. ╤ так само, як колись, ц╕ колядки й тепер ╓днають нас в один народ, одну нац╕ю.
На Р╕здво цей самий, але вже значно б╕льший гурт колядник╕в з укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ разом з╕ сво╓ю директоркою пан╕ Натал╕╓ю колядував у центр╕ С╕мферополя на вулиц╕ Пушк╕на. Навколо них з╕бралося близько трьохсот городян, як╕ зачаровано слухали ц╕ прадавн╕ колядки, котр╕ нагадали, що ми живемо на ц╕й земл╕, в╕дроджу╓мо сво╖ традиц╕╖, що вони не забут╕ та не загублен╕. Честь ╕ слава вчителям нашо╖ укра╖нсько╖ г╕мназ╖╖, ╖╖ г╕мназистам за ╖хн╕й заклик любити нашу славну Укра╖ну, за те, що не дають приспати та забути наш╕ р╕дн╕ традиц╕╖. «Небо ╕ земля нин╕ торжествують», «Добрий веч╕р тоб╕, пане господарю, радуйся». ╤ хай так буде в╕чно!

Роман ЯРЕМ╤ЙЧУК,
доктор техн╕чних наук, професор
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9812

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков