Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...


К╤БОРГИ: НАШЕ К╤НО ПРО НАШУ ╤СТОР╤Ю
В к╕нотеатр╕ «Гул╕вер» в╕дбувся прес-показ найоч╕куван╕шо╖ укра╖нсько╖ прем'╓ри,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 13.01.2012
ХАЙ БУДЕ ДЕНЬ У ВАС ╤ ХЛ╤Б!

З Новим роком!

Це побажання д╕йшло до нас з глибини в╕к╕в. Так здавна в╕тали одне одного на початку й в к╕нц╕ господарського року на календарних святах л╕тнього й зимового сонцевороту. Щедрого дарувальника св╕тла й тепла — бога Сонця — народи, що населяли Крим, найчаст╕ше бачили прекрасним юнаком, що долав зл╕ сили мороку й холоду. Люди намагалися допомогти йому п╕снями, розводили багаття, приносили жертви, та в╕н все ж помирав ╕ в╕дроджувався знову, щоб були день ╕ хл╕б. Символи й легенди, що опов╕дали про геро╖в календарних свят, дуже схож╕ у багатьох етнос╕в. Багато обряд╕в втрачено, деяк╕ набули характеру ╕гор або стали набутком фольклорних ансамбл╕в. Та чомусь до щему дорог╕ вони нам дос╕. Адже живе в Криму звичай зустр╕чати сх╕д сонця й Новий р╕к на вершинах г╕р, як одне з в╕длунь древнього солярного культу.
Давн╕ традиц╕╖ пройшли перев╕рку часом ╕ нин╕ сплет╕ння новор╕чних народних символ╕в й звича╖в раду╓ нас, як яскравий букет, кожна кв╕тка якого збер╕га╓ свою чар╕вн╕сть.
Весел╕ свята з багатьма обрядами зустр╕ч╕ Нового року на п╕востров╕ стають приводом для вшанування традиц╕й р╕зних етнос╕в. Актив╕сти ус╕х тридцяти нац╕онально-культурних товариств, об’╓днань ╕ земляцтв у м╕стах ╕ селах краю наввипередки запрошують представник╕в р╕зних народ╕в поласувати смачними стравами, приготовленими за стародавн╕ми рецептами, при╓днатися до древн╕х насп╕в╕в ╕ танц╕в.
Новор╕чн╕ свята й Р╕здво у кримських грек╕в зливаються в одне безперервне д╕йство. Перший ╕ другий тиждень — дванадцятидення, який греки називають Святки. Задобрювання домашн╕х бог╕в, гадання, обрядов╕ п╕сн╕-календи й ритуальний вогонь, запалений р╕здвяним ранком. 12 дн╕в гор╕тиме уламок старого дуба, обер╕гаючи д╕м в╕д ус╕ляких напастей. А п╕сля свят господар розкида╓ священний поп╕л в пол╕ – для доброго врожаю. Маг╕╓ю пояснюють греки пов╕р’я, що новий р╕к залежить в╕д того, як пройде його перший день. От ╕ поять св╕жою водою, пригощають одне одного круглою паляницею та ╕ншими щедротами, щоб завжди багатим ╕ хл╕босольним був д╕м. Чекають, хто перший ув╕йде, кого вдосв╕та зустр╕нуть на вулиц╕, добре, якщо це буде чолов╕к та ще й хтось ╕з близьких чи друз╕в. Найкраще, коли в╕н стане на пор╕г з ╕коною й скаже: «З╕ мною входь, добро, й т╕кай, нещастя!». ╤, випустивши б╕ду з хати, г╕сть роз╕б’╓ об п╕длогу стиглий гранат, бо кожне його зерня приносить в оселю благополуччя.
Древн╕, вже дуже нечисленн╕ кримськ╕ кара╖-кара╖ми частують друз╕в уже зранку сво╖ми уславленими пир╕жками – кубете. Адже за ╖хн╕м календарем – Улуг-ата серев╕ (рахунок Великого Батька) – доба старту╓ з появою першо╖ з╕рки. Ще менш численн╕, вже майже рел╕ктов╕ й та╓мнич╕ за походженням кримчаки на Новий р╕к – Решошона – подають друзям рибу, м’ясний бульйон, смажену курку чи гуску – к╕з╕рнаг, та тушковане м’ясо – танете, р╕зноман╕тн╕ солодощ╕, пир╕жки та пончики – локма. Кримськ╕ ╓вре╖ виносять на вулицю семисв╕чник-м╕нору, б╕ля яко╖ роздають перехожим новор╕чн╕ св╕чки та пропонують ласощ╕ нац╕онально╖ кухн╕.
В╕рмени п╕вострова перепов╕дають, що саме в Навасард — Новий р╕к – прапредок в╕рмен╕в Айк перем╕г тирана Бела. Цей день ╕ став в╕хою в ╕стор╕╖ цього народу. Коли наста╓ останн╕й тиждень року, повний клопот╕в й рад╕сних оч╕кувань, у су╓т╕ справ повертаються традиц╕╖. Скр╕зь вип╕кають ритуальний тар╕ хац – хл╕б року, щоб посмакувати ним у святковий день й роздарувати ближн╕м. Роблять його пр╕сним ╕ з начинкою, круглим чи яйцевидним ╕ обов’язково ховають в ньому квасолину чи монетку. Кому в родин╕ д╕станеться шматочок з квасолею, тому найб╕льше пощастить в новому роц╕. Обов’язково пригощають в╕рмени кяшкою – викладеною шарами пшеницею ╕ м’ясом. Але людин╕ з нечистою сов╕стю цю ритуальну страву не пропонують, щоб усв╕домила сво╖ гр╕хи, засоромилася й пожалкувала про ско╓не. Глава родини розда╓ вс╕м р╕дним подарунки з╕ значенням й п╕дн╕ма╓ перший келих, в╕та╓ с╕м’ю ╕ пропону╓ закусити медом, щоб у новому роц╕ «не було г╕рких дн╕в».
Кримськ╕ татари Йил Геджес╕ (Новий р╕к) в╕дзначають як родинне свято з колядками й головною стравою – ян╕-кобетес╕ – новор╕чним пирогом з м’ясом ╕ рисом. А Наврез у цього народу означа╓ новий день й пробудження нового життя. Як новор╕чне свято його в╕дзначали ще ╖хн╕ тюркськ╕ предки у день весняного р╕внодення. Здавна дотримуються й звичаю передновор╕чного покаяння та роздач╕ дарунк╕в ближн╕м. Цього дня готують наврез╕╓ — особливу пастилу з сиропу, меду й безл╕ч╕ трав, головну й ц╕лющу страву. А ще печуть корж╕, пироги, готують б╕лу халву. Вс╕ свята кримських татар вкладаються м╕ж Наврезом – 21 березня та Йил Геджес╕ – 22 грудня.
У кримських корейц╕в Новор╕чн╕ свята супроводжуються шанобливими поклонами вс╕м ╕ кожному й тривають 15 дн╕в, але найурочист╕шим вважа╓ться перший день Нового року – соль нар. Кр╕м традиц╕йно╖ рисово╖ каш╕, вс╕х пригощають тток-куком, що нагаду╓ укра╖нський суп з галушками, т╕льки рисовими.
М╕сцев╕ литовц╕ в╕дзначають Р╕здво – каледос; подають гостям урочисту вечерю ╕з старовинних традиц╕йних страв: киселю, пареного гороху чи пшениц╕ з медом, др╕бних сухарик╕в ╕з солодким маковим молоком, гриб╕в ╕ оселедц╕в. Улаштовують карнавальну «ходу корол╕в», що зображу╓ трьох волхв╕в (котр╕ побачили чудову з╕рку й здогадалися – народився ╤сус Христос), «ангел╕в», «чорт╕в», «п╕вн╕в», запалюють солому, «стр╕ляють» нагайкою тощо. Р╕здвян╕ мотиви зм╕шалися на свят╕ з образами народно╖ фантаз╕╖. Прим╕ром, лозина, зр╕зана у переддень трьох корол╕в, може стати чар╕вною й принести ╖╖ власнику удачу, а дитина ще й мала право в╕дшмагати будь-кого, хто ╖╖ образив.
Кримськ╕ н╕мц╕ й естонц╕ яскраво святкують початок Нового року – день Сильвестра. Грають у карти ╕ п’ють пиво, стр╕ляють з рушниць ╕ сп╕вають давн╕ канти, роздають подарунки, крендел╕, ф╕гурне печиво вс╕м, кого здибають. На святковому стол╕ н╕мц╕ в╕ддають перевагу стравам, що несуть зародок життя: виставляють яйця, риб’ячу ╕кру, ячну кашу. А головна страва — гуска з квашеною капустою. Нав╕ть найстарш╕ доросл╕ поводять себе як д╕ти: стають на ст╕льц╕ й з бо╓м годинника р╕вно оп╕вноч╕ «заскакують» в Новий р╕к.
У чех╕в ╕ словак╕в п╕вострова дарунки приносить не Д╕д Мороз, а Добрий М╕кулаш. ╤ розда╓ ╖х д╕тям не з м╕шка, а з плетеного кошика. Кримськ╕ болгари за хвилину до Нового року гасять ус╕ вогн╕ й починають ц╕луватися, залишаючи в кишенях чи долонях одне одного невеличк╕ дарунки. Поляки особливо рад╕сно святкують у ц╕ дн╕ святих Миколая, Андр╕я, Степана, Люц╕╖ та Р╕здво, вони носять хл╕бн╕ снопи-дзяди й календи-коляди, пригощають ласощами, супами. Кримськ╕ укра╖нц╕ особливо люблять в╕дзначати Р╕здво з його та╖ною прийдешнього та дванадцятьма обрядовими стравами, й водити Маланку. Все це — з ╕стинно Гогол╕вською атмосферою: з п╕снями ╕ танцями, переодяганнями й обходом двор╕в, прив╕таннями господар╕в, чаркуванням ╕ частуванням. Особливо подоба╓ться вс╕м, коли на Маланку в дворах роблять танцювальне коло з давн╕м д╕йством. Цар хоче одружитися на красун╕ Маланц╕. Вона в╕дмовля╓ йому, ╕ д╕дуган гн╕вно наказу╓ стратити д╕вчину. Пот╕м вимага╓ пок╕рност╕ в╕д свого сина, але той не п╕дкорю╓ться, тож злий цар страчу╓ й сина. Але Маланка ожива╓, коли вс╕ сп╕вають хором, щоб ╖╖ воскресити, й в╕та╓ господар╕в. Це на фон╕ тро╖стих музик з бубнами й соп╕лками, пригощаннями, побажаннями щастя й удач╕…
Врешт╕, сценар╕╖, д╕йства ╕ традиц╕╖ вс╕х свят кримських слов’ян – поляк╕в, б╕лорус╕в, рос╕ян, болгар, чех╕в, словак╕в – дуже схож╕ на укра╖нськ╕: з╕ св╕чками, обов’язковим посипанням сус╕д╕в, родич╕в ╕ добрих людей житом-пшеницею та всякою пашницею, з кутею, сп╕вами, танцями. Багато сп╕льного в цих свят ╕з древн╕ми традиц╕ями кримських грек╕в, ╕тал╕йц╕в, в╕рмен╕в, угорц╕в, азербайджанц╕в, казах╕в, киргиз╕в, циган… Бо ж ус╕ чекають в╕д Нового року добра. Тож сп╕льними для вс╕х ╓ запов╕тне для кожного укра╖нця: «С╕йся, родися, радуйся, Земле, на щастя й здоров’я, на Новий р╕к, на довгий в╕к!»


ЩО Р╤К ДРАКОНА НАМ ГОТУ╢?

У ц╕ дн╕ так хочеться зазирнути в майбутн╓, д╕знатися, яким воно буде. Тож ╕ зауважу╓мо: р╕к 2012 за китайським календарем — час чорно╖ водяно╖ крилато╖ Зм╕юки. В╕дпов╕да╓ символу року ╓вропейський знак зод╕аку Ваги, а елемент, якому в╕дпов╕да╓ Дракон, що ма╓ позитивну полярн╕сть, – дерево. Дракон в╕дзнача╓ться здоров’ям, вимоглив╕стю, житт╓вою енерг╕╓ю й силою, завжди щирий, не здатний на п╕дл╕сть ╕ др╕б’язков╕сть, проте може бути обдуреним через свою дов╕рлив╕сть.
2012 р╕к – високосний, з такими головними астроном╕чними под╕ями: 31 с╕чня на в╕дстан╕ близько 27 м╕льйон╕в к╕лометр╕в в╕д Земл╕ пролетить астеро╖д Ерос, 6 червня вс╕ астрономи св╕ту спостер╕гатимуть р╕дк╕сне явище – прох╕д Венери по диску Сонця, 13 листопада над акватор╕╓ю Австрал╕╖ й Тихого океану — повне сонячне затемнення. Декотр╕ фах╕вц╕ вважають, що аномальна сонячна активн╕сть восени нового року може спричинити зб╕й ус╕х електронних систем на планет╕, що на певний час парал╕зу╓ життя нашо╖ цив╕л╕зац╕╖, адже саме на цей момент припаде п╕встол╕тн╕й п╕к зоряно╖ активност╕, а найсильн╕ший викид сонячного в╕тру через два роки здатен призвести до руйнац╕╖ супутник╕в, збо╖в у електричних ╕ комп’ютерних мережах.
Останн╕м часом ми надто часто чу╓мо прогнози про к╕нець св╕ту, що не забариться, у б╕льшост╕ з яких ф╕гуру╓ 2012 р╕к. Цьому н╕бито ма╓ посприяти парад планет в наш╕й сонячн╕й систем╕ 21-23 грудня, коли Юп╕тер, Сатурн, Земля ╕ Марс вишикуються в одну л╕н╕ю. Ц╕ факти п╕д╕гр╕ваються передбаченнями древнього календаря ╕нд╕йц╕в майя, зг╕дно з яким у 2012 роц╕ зак╕нчиться епоха «П’ятого сонця», що призведе до глобальних зм╕н на наш╕й планет╕. А зг╕дно з м╕фолог╕╓ю давн╕х шумер╕в, на цю ж дату призначена зустр╕ч Земл╕ з палаючою планетою Н╕б╕ру, яка б╕льше нашо╖ вчетверо. Дехто ляка╓ к╕нцем св╕ту в результат╕ запуску надпотужного андронного колайдера, пад╕ння на землю велетенського астеро╖да, поглинання земно╖ кул╕ найближчою чорною д╕рою та ще багатьма ╕ншими жахами.
— Як ставитися нам, простим людям, до низки прогноз╕в «к╕нця св╕ту», може, це просто фантаз╕╖ людей, як╕ роблять б╕знес на под╕бних заявах, чи це реальн╕ передв╕сники нев╕дворотних катастроф? — запитали ми у пров╕дних учених, котр╕ досл╕джують Всесв╕т у Кримськ╕й астроф╕зичн╕й обсерватор╕╖, щоб не затьмарювати голови пророцтвами х╕романт╕в, астролог╕в, ворожок ╕ ворожбит╕в.
Астрономи, вивчаючи зоряне небо, звикли дивитися на плин життя з погляду в╕чност╕, радять част╕ше вдивлятися в небо, щоб вчитися мудрого спокою у з╕рок – незм╕нних ╕ безсторонн╕х св╕дк╕в наших земних справ, як╕ спостер╕гають за нами з бездонних глибин Космосу. Тож пояснили: квантовий перех╕д – це стрибкопод╕бний перех╕д квантово╖ системи, тобто атома, ядра атома, молекули чи кристалу ╕з одного можливого стану в ╕нший. Отже, ╓ п╕дстави передбачати, що людина, втягнута в процес квантового переходу, не загине, а лише трансформу╓ться ╕з одн╕╓╖ форми в ╕ншу. Д╕йсно, в 2012 роц╕ – максимум одинадцятир╕чного сонячного циклу, але сонячна активн╕сть буде наростати поступово, й передбачити завчасно, коли в╕дбудеться спалах ╕ яко╖ потужност╕, нин╕ неможливо. Як вважа╓ б╕льш╕сть астроном╕в планети, новий сонячний цикл почнеться п╕зн╕ше й буде слабшим. Нин╕ Сонце знаходиться в незвично тривалому пер╕од╕ слабко╖ активност╕, тож початок чергового циклу його наростання «в╕дклада╓ться» вже вкотре. Вт╕м, серйозн╕ експерти поки що обережн╕ в сво╖х висновках й остер╕гаються коментувати можлив╕ причини спостережених аномал╕й чи прогноз╕в стосовно того, чим вони можуть загрожувати планет╕.
Авторитетн╕ астрономи заперечують можлив╕сть «запланованого» на 2012 р╕к «к╕нця св╕ту». До ймов╕рного пад╕ння астеро╖д╕в зорезнавц╕ Кримсько╖ обсерватор╕╖ готов╕. ╥хн╓ завдання — вчасно побачити небезпечн╕ для Земл╕ небесн╕ т╕ла, щоб в╕йськово-промисловий комплекс планети мав можлив╕сть убезпечити Землю в╕д найб╕льших гостей з Космосу, як╕ обрали загрозливу для людства тра╓ктор╕ю польоту. У селищ╕ Шк╕льне, де розташовуться найпотужн╕ш╕ астроф╕зичн╕ прилади, давно й методично контролюють нац╕лен╕ на з╕ткнення ╕з Землею з╕рки. Нин╕ цю небезпеку людство добре усв╕домлю╓, тому зоряний контроль ведеться водночас на вс╕х значних обсерватор╕ях св╕ту. Кримська обсерватор╕я – один з важливих пункт╕в ц╕╓╖ ланки планетарного патрулювання в мереж╕ наземних спостережень. Наприклад, добре вивчен╕ явища спалаху наднових з╕рок у наш╕й або сус╕дн╕й Галактиц╕, коли зор╕ значних мас на певних етапах свого розвитку скидають з себе оболонку, що несе косм╕чну загрозу для б╕олог╕чного життя на Земл╕. ╢ думка, що саме спалах надново╖ з╕рки вплинув на долю розвитку ╕ нашо╖ цив╕л╕зац╕╖, ╕ всього Всесв╕ту. Отож кримськ╕ астрономи пильно вдивляються в Чумацький шлях третього тисячол╕ття, щоб вчасно виявити вс╕ найб╕льш╕ комети, як╕ мчать до нас з глибин Космосу.
Найц╕кав╕шим об’╓ктом прийдешнього стол╕ття для астроном╕в ╓ Сонце, не лише тому, що ми нин╕ знаходимося поблизу максимуму його активност╕. Явища на Сонц╕ вчен╕ вивчають дуже детально, хоча переконан╕, що за наступн╕ тисячу рок╕в у Всесв╕т╕ н╕чого не зм╕ниться. Цей в╕др╕зок часу – митт╓в╕сть для Космосу, щоб вести мову про як╕сь значн╕ под╕╖ у м╕жгалактичному простор╕. Участь у багатьох солярних проектах передбача╓ складн╕ вим╕рювання, що дають можлив╕сть з великою точн╕стю встановлювати координати небесних ╕ земних об’╓кт╕в. Численн╕ м╕жнародн╕ програми нового стол╕ття передбачають використання лазер╕в ╕ спец╕альних супутник╕в, що додало роботи лазерним дальном╕рам, встановленим на гор╕ К╕шка в С╕ме╖з╕. Головн╕ спец╕ал╕сти з прогнозування Сонячно╖ системи в╕дзначають, що р╕вень наукових досл╕джень Кримсько╖ обсерватор╕╖ такий значний, що ╖╖ охоче субсидують найпрестижн╕ш╕ ф╕рми св╕ту. Лише американське агентство НАСА надало апаратури на м╕льйони долар╕в. Грант отримали ╕ роботи з локал╕зац╕╖ супутник╕в. У м╕жнародному визнанн╕ кримських астроф╕зик╕в не останню роль в╕д╕гра╓ те, що вони працюють у мереж╕ ╤нтернет ╕ мають в н╕й свою стор╕нку, якою ц╕кавляться фах╕вц╕ р╕зних наукових закордонних центр╕в. Не кажучи вже про те, що в обсерватор╕╖ ╓ своя локальна мережа комп’ютер╕в, яка в╕дкрива╓ ширше сп╕лкування, прискорю╓ вир╕шення наукових завдань. Кримська обсерватор╕я знаменита ╕ як знавець Сонця, бо п╕дказу╓ т╕ бурхлив╕ процеси на ньому, що зм╕нюють геоф╕зичн╕ параметри ╕ природу Земл╕.
Нам ус╕м кримськ╕ вчен╕ не радять ставитися до новор╕чних ╕ р╕здвяних дн╕в, як до меж╕ м╕ж уже прожитим й ще незв╕даним шляхом, що тору╓ людство. А ф╕лософське осягнення нашого буття нехай хвилю╓ наш╕ душ╕ думками про пережите й майбутн╓. Така вже наша вдача – розм╕рковувати над сенсом життя, анал╕зувати, задивляючись у прийдешн╓, яке вс╕ хочемо бачити ясним, зрозум╕лим, передбачуваним ╕ щасливим. Недаремно математик, ф╕зик ╕ ф╕лософ Блез Паскаль сказав, що вся наша г╕дн╕сть — у вм╕нн╕ мислити. ╤ що не прост╕р, не час, як╕ ми не можемо до к╕нця осягнути, вивищують нас, а саме вона, наша думка. Тож вч╕мося добре мислити, бо ╓ над чим. У новор╕чн╕ й р╕здвян╕ ноч╕ згадаймо й афоризм вченого: «У простор╕ Всесв╕т об╕йма╓ ╕ поглина╓ мене, як точку, а в думц╕ – я осягаю ╖╖». Саме тепер ми це й пережива╓мо, ув╕нчуючи красою новор╕чних ялинок, традиц╕йним келихом шампанського пор╕г ново╖ доби, осяяний сонячною активн╕стю, яка ма╓ принести нам не б╕ди, а благо.

Матер╕али стор╕нки п╕дготував
В╕ктор ХОМЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9814

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков