Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У РОС╤╥ В╤ДХИЛИЛИ СКАРГУ SIEMENS ЩОДО ЙОГО ТУРБ╤Н У КРИМУ
Верховний суд РФ в╕дмовився розглядати касац╕ю н╕мецького концерну Siemens ╕ його доч╕рньо╖...


У ЕСТОН╤╥ ВИСУНУЛИ П╤ДОЗРИ П'ЯТИ ТУРФ╤РМАМ ЗА ПРОДАЖ ПУТ╤ВОК ДО КРИМУ
Естонськ╕ турф╕рми роками продавали пут╕вки до Криму, ╕гноруючи ╓вропейський закон.


ТРАГЕД╤Я В КЕРЧ╤: ПОВНУ В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ НЕСУТЬ ОКУПАНТИ
17 жовтня учень Керченського пол╕техн╕чного коледжу Владислав Росляков влаштував вибух ╕ в╕дкрив...


П╤СЛЯ ТАКИХ «ГЕРО╥В РОС╤╥» - ЧАС В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ЗВАННЯ «ГЕРОЙ УКРА╥НИ»
Це не лише принизлива для кра╖ни калька, серед наявних Геро╖в Укра╖ни ╓ не лише Геро╖ Небесно╖...


«СПРАВЖН╤Й ТЕРАКТ. ЯК ЦЕ НАЛЕЖИТЬ. ЯК В БЕСЛАН╤»
Жахлив╕ под╕╖, що в╕дбулися два дн╕ тому в Керч╕, сколихнули не лише Крим. Болем в╕ддалися вони й...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 13.01.2012
СВЯТО, ЯКЕ ЗАВЖДИ З ТОБОЮ

Що ╕ як святку╓ св╕т?

Свята прийшли до нас з давн╕х-давен. Хто ╖х започаткував, коли ╕ яким було перше свято – достеменно нев╕домо. Дума╓ться, що свята та святкування були в ус╕ часи й у вс╕х народ╕в. До нас д╕йшли свята рел╕г╕йного, зокрема, ╕ християнського походження. Адже слово «свято» ╓ однокореневим з такими словами, як «святки» ╕ «святц╕». У наш час свята стали нев╕д’╓мною та важливою частиною як сусп╕льного, так ╕ особистого життя. Оф╕ц╕йн╕ свята – це обличчя кра╖ни. Як╕ свята – таке й обличчя, натхненне, гарне або не дуже. А яке воно свято, що завжди з тобою? Та чи насправд╕ ╓ таке у кожного з нас, сво╓, особисте?
Зазвичай, ус╕ свята под╕ляються на оф╕ц╕йн╕, державн╕, рел╕г╕йн╕, природнич╕, неоф╕ц╕йн╕, профес╕йн╕, корпоративн╕ та ╕нш╕. У сучасн╕й Укра╖н╕ оф╕ц╕йними визначено дев’ять свят. Згадаймо, такими ╓: Новий р╕к (1 с╕чня), Р╕здво Христове (7 с╕чня), М╕жнародний ж╕ночий день (8 березня), Великдень (один день в нед╕лю), День М╕жнародно╖ сол╕дарност╕ трудящих (1, 2 травня), День Перемоги (9 травня), Тр╕йця (один день в нед╕лю), День Конституц╕╖ (28 червня) ╕ День Незалежност╕ (24 серпня). Серед них лише одне визначено законом як державне. Це – День Конституц╕╖ (ст. 161 Верховного закону). Ус╕ ╕нш╕ Кодекс закон╕в про працю Укра╖ни (ст. 73) визнача╓ як святков╕ або ж неробоч╕ дн╕ (три рел╕г╕йн╕ свята). Лог╕чно було б ус╕ зазначен╕ свята визнати державними. Але вище правил лог╕ки — норма закону, зокрема, стаття 35 Конституц╕╖, в як╕й вказано, що церква ╕ рел╕г╕йн╕ орган╕зац╕╖ в╕докремлен╕ в╕д держави. Добре, що саме свято в╕д цього не переста╓ бути святом.
Не можна знайти одну-╓дину в╕дпов╕дь на запитання: «Для чого свято?» Але воно, якщо вдуматися, не для чого, а для кого. Тим б╕льше, що ╕нод╕ важливо не ст╕льки саме свято, ск╕льки його оч╕кування. Звичайно, свято – це не просто дата в календар╕, певний день чи нав╕ть н╕ч. Свято – це щось значно б╕льше та вагом╕ше. Свято – це для душ╕.
Сусп╕льно значущим ╕ найб╕льш масовим, без сумн╕ву, ╓ День Перемоги. Д╕йсно, свято з╕ сльозами на очах. Свято-пам’ять, свято-попередження, яке потр╕бно живим. ╢дине, яке виклика╓ в нас внутр╕шню горд╕сть. А жити воно буде доти, доки жива наша пам’ять про тих, хто цю Перемогу здобув.
Найб╕льш домашн╕м, с╕мейним був ╕ залиша╓ться Новий р╕к. Символ╕чно веселе, ялинково-мандаринове свято, коли ми проща╓мося з тим, що було, ╕ чека╓мо чогось нового, кращого. Це – свято в╕ри, свято над╕╖, як╕ завжди потр╕бн╕ ус╕м ╕ кожному.
Восьме Березня – свято, коли демонстративно вшановують кращу половину людства ╕ не згадують про гендерну нер╕вн╕сть. Не важливо, коли, хто ╕ де це свято придумав. Таке соб╕ весняно-статеве свято-нагадування, свято-оч╕кування. Звичайно, воно потр╕бне, нехай ╕ раз на р╕к.
Пасха (Великдень), Тр╕йця, Р╕здво Христове – свята-традиц╕╖, завдяки яким не перерива╓ться зв’язок покол╕нь. Святкуючи ╖х, у глибин╕ душ╕ ми в╕римо та п╕дсв╕домо в╕дчува╓мо глибинний зв’язок не т╕льки з р╕дними ╕ близькими людьми, а й з далекими предками.
Щодо ╕нших наших оф╕ц╕йних свят, тут кожен вибира╓ (як друга, коня та дорогу) по соб╕ та для себе. Важливо, що ╓ право та свобода вибору. ╤ нав╕ть святкувати чи в╕дзначати можна по-р╕зному – у кол╕ друз╕в, с╕м’╖, удвох чи нав╕ть одному. Але у будь-якому раз╕ святкувати краще, н╕ж не святкувати. Особливо сво╓ свято, якщо воно у вас, звичайно, ╓. Свято, яке завжди з тобою.
У в╕тчизнян╕й ╕стор╕╖ були р╕зн╕ свята, не природн╕, пол╕тизован╕ чи владою призначен╕. Але зм╕нювався режим ╕ вони забувалися. А справжн╓ свято – це як людська пам’ять, воно не вмира╓, а переда╓ться через покол╕ння на роки та стол╕ття.
Всього ж на сьогодн╕ в Укра╖н╕ державних, оф╕ц╕йних, рел╕г╕йних, неоф╕ц╕йних ╕ профес╕йних свят нарахову╓ться б╕льше ста тридцяти. Про ╕снування деяких б╕льш╕сть з нас, може, й не здогаду╓ться. Наприклад, у березн╕ ╓ День землевпорядника ╕ Всесв╕тн╕й день споживача, у кв╕тн╕ – День довк╕лля, а у червн╕ – Всесв╕тн╕й день охорони навколишнього середовища, у липн╕ – День рибалки, День бухгалтера ╕ День металурга, 20 липня – День шах╕в, у серпн╕ – День пас╕чника, у вересн╕ – День п╕дпри╓мця, День к╕но, День танк╕ст╕в ╕ День прац╕вника л╕су. 14 жовтня (на Покрову) – День укра╖нського козацтва, а наприк╕нц╕ жовтня – День рят╕вника. 3 грудня – М╕жнародний день ╕нвал╕д╕в, а 10 грудня – М╕жнародний день прав людини. Чомусь останн╕ми, аж наприк╕нц╕ грудня, сво╓ профес╕йне свято в╕дзначають прац╕вники арх╕вних установ. А першими неоф╕ц╕йними святами п╕сля Нового року ╓ День соборност╕ Укра╖ни (22 с╕чня) та Тетянин день (25 с╕чня).
У календар╕ в╕льних в╕д свят нед╕льних та й суботн╕х дн╕в уже майже не залишилося. Деколи на нед╕лю випада╓ дек╕лька р╕зних за значенням свят. Б╕льше десяти святкових дн╕в у серпн╕, жовтн╕, грудн╕, травн╕, червн╕, менше (до десяти) – у березн╕, кв╕тн╕ та с╕чн╕, а найменше, всього три – у лютому (зате як╕: День Святого Валентина, День захисника В╕тчизни, Стр╕тення Господн╓).
А що ж в ╕нших кра╖нах люди святкують? Без сумн╕ву, що вс╕ кра╖ни та народи святкують Новий р╕к. У деяких кра╖нах, наприклад, Кита╖, Рос╕╖ та Казахстан╕ Новий р╕к святкують два дн╕ – 1 ╕ 2 с╕чня. У Великобритан╕╖ та на Тайван╕ – аж три дн╕, з 1 до 3 с╕чня. В ╤зра╖л╕ Новий р╕к (Рош-а-Шана) ╓ рел╕г╕йним святом ╕ святкують його… 4-5 жовтня, а Новий р╕к дерев (Ту-Б╕-Шват) – 25 с╕чня.
Хто точно не святку╓ Новий р╕к, так це ╕нд╕анц╕ племен╕ амондава в джунглях Амазонки, у яких в╕дсутн╓ поняття «час», а у мов╕ нав╕ть нема╓ сл╕в «р╕к», «м╕сяць», «календар». Але це – скор╕ше, виняток з правил.
У православних всезагальними святами ╓ Р╕здво Христове, Пасха (Великдень), Тр╕йця, у мусульман – Курбан-Байрам, Ураза, в ╕уде╖в – Пурим, Песах, Ханука.
Найб╕льше оф╕ц╕йних свят… на Тайван╕, аж с╕мнадцять. Що ми зна╓мо про цю кра╖ну? Невелика за площею остр╕вна держава. В останн╕ роки – нове аз╕йське економ╕чне диво. Св╕тове корол╕вство нап╕впров╕дник╕в. А ще там, виявля╓ться, люди (тайбейц╕, китайц╕) вм╕ють святкувати, вм╕ють рад╕ти. ╤ це зовс╕м не вплива╓ на зростання економ╕ки та благополуччя людей, а скор╕ше, навпаки. Новий р╕к на Тайван╕, як зазначалося, святкують три дн╕, китайський Новий р╕к у лютому – теж три дн╕. А ще ╓ державн╕ свята – День створення Республ╕ки, День прац╕, Свято Матсу, День молод╕, аж два Нац╕ональних свята (обидва – у жовтн╕), День Конституц╕╖, а також свята на честь знаменних дат ╕ нац╕ональних геро╖в (День К╕нг М╕нг, День народження ╕ День загибел╕ Чан-Кай-Ш╕, Свято Тунг Нг, Свято Чунг Юань, День народження Конфуц╕я, День народження Сан Ят Сена). У лютому ╓ ще Свято л╕хтарик╕в, у березн╕ – Свято Арбор, у вересн╕ – Ос╕нн╓ свято.
У таких кра╖нах як Австр╕я ╕ Португал╕я оф╕ц╕йними визначено ш╕стнадцять свят. В Австр╕╖, в основному, це свята рел╕г╕йн╕ – Богоявлення Господн╓, Страсна п’ятниця, Пасха, Вознес╕ння Господн╓, День Святого Духа, Свято Пресвято╖ Д╕ви Мар╕╖, Свято Т╕ла ╕ Кров╕ Господн╕х, День Ус╕х Святих, Непорочного зачаття Пресвято╖ Д╕ви Мар╕╖, Р╕здво Христове та День Свято╖ Стефан╕.
У Португал╕╖ ж свята р╕зн╕, як рел╕г╕йн╕ (Страсна п’ятниця, Пасха, Пасхальний понед╕лок, Р╕здво Христове, День ус╕х Святих, Непорочного зачаття Пресвято╖ Д╕ви Мар╕╖), так ╕ св╕тськ╕ – День визволення ╕ День прац╕, Нац╕ональне свято ╕ День Республ╕ки. До оф╕ц╕йних свят у Португал╕╖ належить ╕ Карнавал, який проводиться у лютому.
Груз╕я, Грец╕я та Н╕меччина оф╕ц╕йними, кожна для себе, визначили п’ятнадцять свят. У сучасн╕й Груз╕╖ такими, в основному, теж ╓ рел╕г╕йн╕ свята – Р╕здво Христове, Хрещення Господн╓, Свята Пасха Господня, Страсна п’ятниця, Пасхальний понед╕лок. Кр╕м того, День Святого Андр╕я, День Святого Георг╕я, Усп╕ння Д╕ви Мар╕╖ (Мар╕амоба), а також Грузинське православне свято (Светицховлоба). Святкують у Груз╕╖ День Матер╕ (у березн╕), 8 березня –М╕жнародний ж╕ночий день, 9 кв╕тня – День в╕дновлення незалежност╕ Груз╕╖, День Перемоги (8 травня) ╕ День незалежност╕ (26 травня).
У Грец╕╖, як ╕ в Груз╕╖, значна к╕льк╕сть оф╕ц╕йних свят – рел╕г╕йн╕. Але якщо у Груз╕╖ ус╕ свята проходять протягом одного дня, то греки Пасху ╕ Р╕здво Христове святкують два дн╕, а тому мають с╕мнадцять святкових дн╕в. Оф╕ц╕йними в Грец╕╖ визнан╕ й так╕ свята: Три ╤╓рархи (наприк╕нц╕ с╕чня), Тр╕йця, Зелений понед╕лок (у березн╕), Воздвиження Хреста Святого, День прац╕ (1 травня) та Державне свято (наприк╕нц╕ жовтня).
Н╕меччина б╕льш╕сть сво╖х рел╕г╕йних свят також визнала оф╕ц╕йними. За назвою та датами вони мають певний зб╕г (що не дивно) з╕ святами свого сус╕да – Австр╕╖. Правда, Пасху ╕ Р╕здво Христове н╕мц╕ святкують два дн╕. Але ╓ свята сво╖, суто н╕мецьк╕ – День Реформац╕╖ (31 жовтня), День покаяння (16 листопада) ╕ Нац╕ональне свято (3 жовтня).
Як╕ ще ╕снують свята в ╕нших кра╖нах (окр╕м Африки), можливо, нев╕дом╕ та дещо незвичн╕ для нас? Наприклад, у Болгар╕╖ 1-2 травня святкують Кв╕тницю. У Б╕лорус╕ оф╕ц╕йними святами ╓: Радуниця, Р╕чниця Жовтнево╖ Революц╕╖, а також День ╓дност╕ народ╕в Рос╕╖ та Б╕лорус╕. У Канад╕ святкують День Королеви В╕ктор╕╖, День спомину та… День Канади. День святих Кирила та Мефод╕я – оф╕ц╕йне свято у Чех╕╖, а Молебний день ╕ Канун Нового року – у Дан╕╖. Серед естонських оф╕ц╕йних свят – День незалежност╕ (24 лютого) ╕ День в╕дновлення незалежност╕ (20 серпня), Свято Весни (1 травня) та День Перемоги (23 червня). Французи мають дванадцять оф╕ц╕йних свят, зокрема, це – День прац╕ (1 травня), День взяття Бастил╕╖ (14 липня) ╕ День перемир’я (11 листопада). У Ф╕нлянд╕╖ теж дванадцять оф╕ц╕йних свят, ╕ серед них т╕льки три – Новий р╕к, Травневе свято ╕ День незалежност╕ (6 грудня) – не рел╕г╕йн╕. Найб╕льш ориг╕нальними щодо визначення та назви оф╕ц╕йних свят, мабуть, ╓ англ╕йц╕. Всього на туманному Альб╕он╕ десять оф╕ц╕йних свят, але серед них чотири – це Банк╕вськ╕ вих╕дн╕ (два у травн╕ та ще по одному – наприк╕нц╕ серпня ╕ грудня), а також у грудн╕… Boxing day (День боксу). Що ж, ц╕лком справедливо, хто бокс придумав, той його ╕ святку╓. ╤рланд╕я серед сво╖х десяти оф╕ц╕йних свят теж ма╓ два Банк╕вськ╕ вих╕дн╕ (на початку травня та на початку серпня), а ще й Банк╕вське свято у червн╕, а також День святого Патр╕ка 17 березня. ╤спан╕я не ма╓ свят, яких би за назвою не було в ╕нших кра╖нах. Так, на П╕ренеях щор╕чно святкують с╕м рел╕г╕йних свят ╕ чотири св╕тськ╕ – Новий р╕к, День прац╕, Нац╕ональне свято ╤спан╕╖ (12 жовтня) ╕ День Конституц╕╖ (6 грудня). В Угорщин╕ 15 березня святкують Р╕чницю революц╕╖ 1848-1849 рр., 20 серпня – Державне свято, а 23 жовтня – Проголошення Республ╕ки. В ╤тал╕╖ оф╕ц╕йних свят — одинадцять, з них с╕м – рел╕г╕йн╕, а ще ╓ Новий р╕к, День визволення (25 кв╕тня), День прац╕ (1 травня), День заснування Республ╕ки (2 червня). Серед десяти оф╕ц╕йних свят ╤зра╖лю – День незалежност╕ (12 травня), Пурим (у березн╕), Песах (Пасха) — перший день ╕ Песах — останн╕й день, Шавуот – День дарування Тори (у червн╕), Тиш-а-Бав, Рош-а-Шана (4-5 жовтня Новий р╕к), а також Йом Кипур, Суккот (Свято кущей) ╕ С╕мхат Тора – у жовтн╕. До реч╕, рел╕г╕йн╕ свята — Хануку в грудн╕ та Суккот у жовтн╕ ╓вре╖ святкують протягом семи дн╕в. Корейц╕ святкують Новий р╕к дв╕ч╕: за сонячним календарем (1 с╕чня), а також за м╕сячним – 8-9 лютого. Кр╕м того, у кв╕тн╕ в них ╓ Свято Арбор, 5 травня – День д╕тей, 15 травня – День народження Будди, 17-19 вересня – День Чусеок, а 3 жовтня – День створення Нац╕╖. У Литв╕ 1 травня святкують День прац╕ ╕ День Матер╕, у червн╕ – Н╕ч Святого ╤оанна, а 6 липня – Коронац╕ю М╕ндаугаса. Латв╕я 1 травня святку╓ День прац╕, 8 травня – День Матер╕, а у червн╕ сво╓, суто латв╕йське свято – Ligo Day. Норвежц╕ з одинадцяти оф╕ц╕йних свят по чотири святкують у березн╕ ╕ травн╕. Серед них, перед Пасхою – Страсний четвер ╕ Страсна п’ятниця, а п╕сля – Пасхальний понед╕лок. У Н╕дерландах 30 кв╕тня святкують День народження Королеви, а 4 кв╕тня – День пам’ят╕. Найб╕льша за к╕льк╕стю населення кра╖на – Китай ма╓ всього дванадцять оф╕ц╕йних свят. Кр╕м традиц╕йних, 8 березня – М╕жнародний ж╕ночий день, 1 травня – День прац╕, 4 травня – День молод╕, а 1 червня – День д╕тей, у Кита╖ ╓ й ╕нш╕ нац╕ональн╕ свята: 5 кв╕тня – День К╕нг М╕нг, 1 липня – День створення Компарт╕╖ Китаю, 1 серпня – День Арм╕╖, у вересн╕ – Ос╕нн╓ свято. Оф╕ц╕йним святом у Кита╖ також визначено Dragon Boat Festival, який проходить у червн╕. Три дн╕ китайц╕ святкують Китайський Новий р╕к (9-11 лютого), а 1-3 жовтня – Нац╕ональн╕ свята. У Швец╕╖ ус╕ оф╕ц╕йн╕ свята, кр╕м Нового року та Дня прац╕, мають рел╕г╕йне походження, причому Пасху ╕ Р╕здво Христове шведи святкують два дн╕. У Польщ╕ ш╕сть рел╕г╕йних ╕ чотири св╕тськ╕ свята (Новий р╕к, День прац╕, День Конституц╕╖, День Незалежност╕) в╕днесено до оф╕ц╕йних, державних. Серед чотирнадцяти святкових дат Словаччини ╓ Р╕чниця нац╕онального повстання (29 серпня), Семискорботна пан╕ Мар╕я (15 вересня) ╕ День боротьби за свободу та демократ╕ю (17 листопада).
Найменше оф╕ц╕йних свят мають мешканц╕ стаб╕льно╖, заможно╖ Швейцар╕╖ – всього ш╕сть, ╕ серед них лише два св╕тськ╕ (Новий р╕к ╕ Нац╕ональне свято), ╕нш╕ – рел╕г╕йн╕. По одному святу на два м╕сяц╕, абсолютно точно, як швейцарськ╕ годинники. Не виключено, що для щвейцарц╕в свято – це не т╕льки ╕ не обов’язково вих╕дний. Небагато оф╕ц╕йних дат, а точн╕ше святкових дн╕в, ма╓ ╕ Туреччина – всього с╕м. Можливо, й тому, що деяк╕ свята за датами зб╕гаються. Наприклад, 23 кв╕тня турки святкують День нац╕онального суверен╕тету ╕ День д╕тей, 19 травня – День пам’ят╕ Ататюрка ╕ День молод╕. Правда, Курбан-Байрам (╤д аль-Адха) у с╕чн╕ вони святкують чотири, а ╤д аль-Фитр у листопад╕ – три дн╕. У Казахстан╕ встановлено десять свят, зокрема, у березн╕ святкують Нагриз мейрам, а 1 травня – Свято ╓дност╕ народ╕в Казахстану.
Рос╕йська Федерац╕я ма╓ дев’ять оф╕ц╕йних свят, серед яких б╕льш╕сть – державно-патр╕отичн╕, дещо «перелицьован╕» за назвою з радянських. Наприклад, День захисника В╕тчизни (23 лютого), День Весни ╕ прац╕ (1, 2 травня), День згоди та примирення (7 листопада), а також День Перемоги (9 травня). З рел╕г╕йних свят – т╕льки Р╕здво Христове.
У США — десять оф╕ц╕йних свят. Пом╕ж них лише одне рел╕г╕йне – Р╕здво Христове, вс╕ ╕нш╕ – св╕тськ╕, як правило, на честь нац╕ональних геро╖в, визначних дат чи особистостей. Так, американц╕ святкують День Мартина Лютера К╕нга (17 с╕чня), День народження Джорджа Вашингтона (21 лютого), День пам’ят╕ (30 травня), День незалежност╕ (4 липня), День прац╕ (5 вересня), а також суто американськ╕ свята – День Колумба (10 жовтня), День ветеран╕в (11 листопада) ╕ День вдячност╕ (24 листопада). ╢ ще й неоф╕ц╕йн╕, наприклад, День прапора, День Свободи та ╕н.
Що ж до рел╕г╕йних (конфес╕йних) свят, то у мирян православно╖ в╕ри ╖х нарахову╓ться дев’ятнадцять. Найб╕льш значущ╕: Р╕здво Христове, Хрещення Господн╓, Благов╕щення Пресвято╖ Богородиц╕, Вербна нед╕ля, Великдень (Пасха), Тр╕йця, День Святого Духа, Р╕здво Пресвято╖ Богородиц╕, Воздвиження Хреста Господнього, Покрова Пресвято╖ Богородиц╕.
У римо-католик╕в таких свят б╕льше – двадцять чотири. Серед них – Богоявлення Господн╓, Хрещення Господн╓, Вербна нед╕ля, Благов╕щення Д╕ви Мар╕╖, Пасха (Великдень), День Святого Духа, Свято Пресвято╖ Д╕ви Мар╕╖, Тр╕йця, Свято Т╕ла ╕ Кров╕ Господн╕х, День ус╕х Святих, Р╕здво Христове та ╕н.
В ╓вре╖в ╕сну╓ десять рел╕г╕йних свят, зокрема, й так╕: Ту-Б╕-Шват (Новий р╕к дерев), Пурим, Песах (Пасха), Пост 9 Ава, Рош-а-Шана (Новий р╕к), Йом Кипур (Судний день), Суккот (Свято кущей, у жовтн╕ протягом тижня), а також тижневе, але у грудн╕ – свято Хануки.
Мусульмани мають одинадцять рел╕г╕йних свят. Серед них (укра╖нською): День стояння на гор╕ Арафат (20 с╕чня), Свято жертвоприношення (Курбан-Байрам), Початок 1426 року зг╕дно з Х╕джрою, 19 лютого – День Ашура (Шахсей-вахсей), 20-21 кв╕тня – День народження пророка Мухаммеда, у серпн╕ – Н╕ч Рага╕б, у вересн╕ – Н╕ч очищення в╕д гр╕х╕в, у жовтн╕ – Ураза (початок мусульманського посту) та Н╕ч приречення, у листопад╕ – Ураза-Байрам (Свято розгов╕ння) та ╕н.
З турботою про обличчя кра╖ни, можливо, ╕ нам не завадило б запозичити так╕ свята, як День ветерана, День примирення нац╕╖, День пам’ят╕ та зробити державними День д╕тей ╕ День Матер╕. Адже саме на ставленн╕ до д╕тей ╕ тих, хто да╓ життя, ╜рунту╓ться та вихову╓ться патр╕отизм. Це – наше Минуле ╕ наше Майбутн╓, без яких, як в╕домо, нема╓ Держави.
З╕ святом Вас!

Роман САВОНЮК
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9815

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков