Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ГАЗЕТА «КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ОГОЛОШУ╢ ВСЕУКРА╥НСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС «МИ — Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!» ╤МЕН╤ КРИМСЬКОГО УКРА╥НСЬКОГО ПОЕТА ДАНИЛА КОНОНЕНКА
УМОВИ КОНКУРСУ


╤НШ╤
В’╓ться прапор Укра╖ни: Жовте поле, небо син╓. Гордо ма╓ ╕ тр╕поче, Може що пов╕дать хоче?


ДМИТРУ ШУПТ╤ – 80!
«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» СЕРДЕЧНО ЗДОРОВИТЬ ШАНОВНОГО ДМИТРА РОМАНОВИЧА З ЮВ╤ЛЕ╢М!


«ХРИСТОС ХРЕСТИВСЯ Й ВОДУ ОСВЯТИВ...»
Може виникнути слушне запитання: “Чому Богоявленням називають не день народження ╤суса...


«…Я СИЛИ П’Ю В ТАРАСОВОМУ СЛОВ╤»
У т╕ хвилини важко було говорити, сльози заважали, адже почуття щему ╕ радост╕, хвилювання ╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 13.01.2012
КОНЦЕРТ — ЯК МОЛИТВА...


ГРАНД╤ОЗНЕ П╤СЕННО-ТЕАТРАЛЬНЕ Д╤ЙСТВО «ДЕСЯТЬ ГОСПОДН╤Х ЗАПОВ╤ДЕЙ» В╤ДБУЛОСЯ НАПРИК╤НЦ╤ ГРУДНЯ В НАЦ╤ОНАЛЬНОМУ ПАЛАЦ╤ МИСТЕЦТВ «УКРА╥НА»

«Десять Господн╕х запов╕дей» — це ун╕кальна, ц╕кава, важлива культуролог╕чна акц╕я. Нема╓ б╕льш розумних, б╕льш доц╕льних настанов, порад для людини, н╕ж запов╕д╕, записан╕ у Свят╕й книз╕», — говорив напередодн╕ концерту на прес-конференц╕╖ в УКР╤НФОРМ╕ автор проекту — в╕домий поет-п╕сняр, народний артист Укра╖ни Вадим Крищенко, який написав тексти та сценар╕й свята.
«Це не канон╕чне д╕йство — в ньому звучать п╕сн╕ ╕ драматичне слово. Воно побудоване на укра╖нських традиц╕ях ╕ мелод╕ях. ╢ багато нового. Ми хочемо зробити це трохи незвично, ╕ враження буде незвичайне», — додав поет.
За його словами, ╕дея перевести Господн╕ запов╕д╕ на п╕сенний лад, донести ╖х до глядача виникла на початку нового стол╕ття. Тод╕ ╖х вперше було поставлено в╕домим режисером Борисом Шарварком. Нин╕ ж це д╕йство оновлене, перероблене, зовс╕м ╕нше, в ньому багато нових п╕сень ╕ сцен. «Тут ╕нше бачення, ╕нший п╕дх╕д. Це не можна назвати просто концертом — це п╕сенно-театрал╕зоване д╕йство», — наголосив В. Крищенко.
До постановки залучен╕ потужн╕ ╕ ц╕кав╕ творч╕ сили, зокрема, режисер свята — заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни Дмитро Чирипюк, художник — лауреат Нац╕онально╖ прем╕╖ ╕м. Т. Шевченка Мар╕я Левицька.
«Д╕йство максимально наближене до драматично╖ вистави — ╕, можливо, стане прообразом майбутньо╖ рок-опери чи мюзиклу. Хочеться зробити дуже духовний, л╕ричний, красивий зах╕д. ╤ щоб це залишилося в душах», — сказав Д. Чирипюк.
На глядач╕в оч╕кувало ноу-хау — вистава ╕люструвалася зображеннями полотен Рафаеля, Рембрандта, Босха, М╕келанджело, картин сучасних художник╕в.
«Але для мене головне — щоб глядач не аплодував, а звернувся в душ╕ чи до Бога, чи до себе, вслухався в ц╕ слова, в цю музику», — зазначив режисер.
«Для мене задоволення ╕ щастя — сп╕вати у ц╕й Поем╕, передати молод╕ високу духовн╕сть, яка ╓ у цьому твор╕», — наголосив корифей укра╖нсько╖ сцени — народний артист СРСР, Герой Укра╖ни Дмитро Гнатюк. До участ╕ в постановц╕ «Запов╕дей...» залучено з╕рковий склад, окр╕м Дмитра Гнатюка, це, зокрема, Оксана Б╕лоз╕р, ╤во Бобул, ╤ван Попович, Над╕я Шестак, Павло Дворський, Ольга Макаренко, В╕ктор Шпортько, Микола Свидюк, Павло Мрежук, Фем╕й Мустафа╓в, Михайло Брунський, Ольга Ошитко, капела «Думка», театр сучасно╖ хореограф╕╖ «Суз╕р’я Ан╕ко» та багато ╕нших.
На вистав╕ було багато молод╕ — студенти ╕ викладач╕ багатьох столичних вищих навчальних заклад╕в, глядачами стали також учител╕ з Шевченкового краю, з Житомирщини, Ки╖всько╖ област╕. Частину квитк╕в передали для пенс╕онер╕в, ╕нвал╕д╕в.
Д╕йство «Десять Господн╕х запов╕дей» в╕дбулося за п╕дтримки М╕н╕стерства культури Укра╖ни та Фонду мистецтв «Амадеус».

На фото: Вадим Крищенко та Павло Дворський
* * *

Кореспондент «Кримсько╖ св╕тлиц╕» побував на цьому ун╕кальному п╕сенно-театрал╕зованому д╕йств╕ ╕ взяв ╕нтерв’ю у Вадима Крищенка, яке незабаром буде опубл╕коване в «КС». А сьогодн╕ пропону╓мо уваз╕ читач╕в поетично-п╕сенне в╕дтворення В. Крищенком «Господн╕х Запов╕дей» (стор. 9)


ДЕСЯТЬ ЗАПОВ╤ДЕЙ БОЖИХ

Напевно, н╕ для кого не ╓ та╓мницею той доконаний факт, що Бог ╓ Любов. Але, на жаль, не вс╕ розум╕ють ту ╕стину, що Люблячий наш Отець да╓ нам Сво╖ Запов╕д╕ — не як тягар чи обузу, а як милосердя. Щоб, виконуючи ╖х, людина мала усп╕х у цьому земному житт╕ ╕ в╕чне щастя у Небесн╕й Батьк╕вщин╕. Саме тому не зайвим буде нагадати багатьом людям ц╕, так╕ знан╕, ╕ в той же час не досконало зрозум╕л╕ Бож╕ Запов╕д╕.
Закон Божий — Десять Запов╕дей Божих, у яких м╕ститься норматив в╕дносин м╕ж людиною ╕ Богом — у перших трьох; у решт╕ семи — м╕ж людиною ╕ ближн╕м.
Вони написан╕ не випадково саме в такому порядку.
1. Я — Господь, Бог Тв╕й: не матимеш ╕нших бог╕в, кр╕м Мене.
2. Не взивай намарне ╕мен╕ Бога Твого.
3. Пам’ятай День святий святкувати.
4. Шануй батька й мат╕р тво╖х, щоб тоб╕ добре було ╕ щоб довго ти прожив на земл╕.
5. Не вбивай.
6. Не чини перелюбу.
7. Не кради.
8. Не св╕дчи неправдиво на ближнього твого.
9. Не пожадай ж╕нки ближнього твого.
10. Не пожадай н╕чого того, що ╓ власн╕стю ближнього твого.

Вадим Крищенко
Вслухаючись у Запов╕д╕ Господн╕

Я — ТВ╤Й
(Запов╕дь перша)
— Я тв╕й... ╤ хай не буде
 в тебе ╕нших, —
Сказав Господь, подумавши
 про нас,
Подумавши про праведних
 та гр╕шних,
Щоб св╕т позбувся кривди ╕ образ,
Щоб не ╕шли ми сов╕ст╕ супроти
Й лихе в соб╕ зум╕ли побороть.
╤, пересиливши знев╕р турботи,
Щоб ми пов╕рили, що ╓ Господь.
В╕ри одв╕чна потреба
Сяйвом ляга на чол╕,
Чу╓мо слово ╕з неба,
Чу╓мо слово земл╕.
Дзвони гудуть малинов╕,
Родить живицю кора.
Чу╓мо слово любов╕,
Чу╓мо слово добра.
Хай спадок батька перейде до сина
╤ стане зрозум╕ло вс╕м сповна,
Що правда на ус╕ в╕ки ╓дина
Й краса людська на вс╕ в╕ки одна.
Нашарування довгих л╕т з╕терши,
Нехай звучить, як в╕рност╕ сурма,
Свято╖ Книги запов╕дь найперша:
Я — тв╕й. Ти ╕нших не шукай... Нема!
В╕ри одв╕чна потреба
Сяйвом ляга на чол╕,
Чу╓мо слово ╕з неба,
Чу╓мо слово земл╕.
Дзвони гудуть малинов╕,
Родить живицю кора.
Чу╓мо слово любов╕,
Чу╓мо слово добра.

НЕ ПРОМОВЛЯЙ ДАРЕМНО
(Запов╕дь друга)
Перейдено вс╕ гран╕ допустим╕,
╤ сором закотився у бедлам...
У ц╕м ядуч╕м непроглядн╕м дим╕
Вже вогника не залишилось нам.
╤ все ж не хочеться у те пов╕рить,
Що зогнила душа твоя й моя.
В липких словах облуди та знев╕ри
Не треба згадувать святе ╕м’я.
Що варт╕ у житт╕ слова? —
Спитаю знову.
Чого ж болить так голова
В╕д непродуманого слова?
Слова — як скошена трава,
Прив’ял╕ рад╕сть ╕ тривога...
Але не граймось у слова,
Що звернут╕ до Бога.
Ми дума╓м, що все на св╕т╕ можем,
Ми дума╓м, що об╕йдем гр╕хи
╤ Книги мудро╖ закони Бож╕
Вже в╕длет╕ли, наче порохи.
Любов ╕ в╕ра — це небесний витв╕р,
Все поверта╓ на круги своя...
Подумай сам про себе
 й без молитви
Не промовляй ти Господа ╕м’я.
Що варт╕ у житт╕ слова? —
Спитаю знову.
Чого ж болить так голова
В╕д непродуманого слова?
Слова — як скошена трава,
Прив’ял╕ рад╕сть ╕ тривога...
Але не граймось у слова,
Що звернут╕ до Бога.

НЕ СОТВОРИ СОБ╤ КУМИРА
(Запов╕дь третя)
У св╕т╕ перекручень ╕ обману,
Де ст╕льки хитрих ╕ кривих дзеркал,
Там, де за добрим
 сховане погане, —
Так важко в╕днайти св╕й ╕деал.
Шукай його не зором, а душею,
Не в╕р усьому тому,
 що блищить, —
Лиш Боже слово з мудр╕стю сво╓ю
Нас надоумить, як на св╕т╕ жить.
Не сотвори соб╕ кумира — н╕,
Бо можна так продатись сатан╕.
Перед багатством ти не падай ниць,
Не придивляйсь до виблиску
 др╕бниць.
Кумира ╕ншого соб╕ не сотвори,
Бо Господу все видиться згори:
Чим ти живеш ╕ що бажа╓ш ти,
Чи ти — з добра,
 чи ти — ╕з марноти.
Хоч ти правитель, скупаний у слав╕,
Таких, як ти, нема, зда╓ться, двох...
Але не в╕р у вигадки лукав╕,
Бо й над тобою суд╕я ╓ — Бог.
Якщо ми запов╕дь цю будем
 пам’ятати,
То не потрапим в пастку ╕з оман.
Один лиш образ —
 на хрест╕ розп’ятий
Обереже нас од болючих ран.
Не сотвори соб╕ кумира — н╕,
Бо можна так продатись сатан╕.
Перед багатством ти не падай ниць,
Не придивляйсь до виблиску
 др╕бниць.
Кумира ╕ншого соб╕ не сотвори,
Бо Господу все видиться згори:
Чим ти живеш ╕ що бажа╓ш ти,
Чи ти — з добра,
 чи ти — ╕з марноти.

СВЯТО
(Запов╕дь четверта)
Для прац╕ й клопоту — ш╕сть дн╕в,
А сьомий — це для в╕дпочинку.
Так давн╕й звичай повел╕в,
Згадавши чолов╕ка й ж╕нку.
А в╕дпочинок пахне нам,
Як молоде татарське з╕лля...
Спочинок спин╕ та рукам,
Бо вже прийшла свята нед╕ля.
Нед╕ля, нед╕ля, нед╕ля —
Це свято людей ╕ земл╕.
Сорочка вишивана б╕ла
╤ хл╕б запашний на стол╕.
Нед╕ля, нед╕ля, нед╕ля —
Турботного тижня в╕нець.
В нед╕лю справляють вес╕лля,
Частують в╕д щирих сердець.
За днями дн╕, за днями дн╕ —
╥х назбиралося багато...
Турботи вс╕ сво╖ земн╕
Залиш хоча б на день — на свято.
Сил наберися у цей день,
Щоб легшою здалась дорога.
Залиш цей день ти для п╕сень,
Залиш для церкви ╕ для Бога.
Нед╕ля, нед╕ля, нед╕ля —
Це свято людей ╕ земл╕.
Сорочка вишивана б╕ла
╤ хл╕б запашний на стол╕.
Нед╕ля, нед╕ля, нед╕ля —
Турботного тижня в╕нець.
Хай рад╕сн╕ дзвони дозв╕лля
Торкаються наших сердець.

ШАНА
(Запов╕дь п’ята)
Неправда, — все мов прода╓ться:
Давай гот╕вку — ╕ неси.
А як людське гаряче серце
Ти покладеш на терези?
Не все, не все м╕няти можна —
Спинись, задумайся на мить.
╢ запов╕дь одв╕чна, Божа,
Що краще золота блищить.
Шануймо батька,
 шануймо мат╕р —
╤ нам воздасться теж добром.
Хай буде шана в кожн╕й хат╕
╤ дух с╕мейства за столом.
Шануймо батька,
 шануймо мат╕р —
Нам каже Б╕бл╕я свята.
╤ щастям будемо багат╕
На вс╕ часи, на вс╕ л╕та.
Слова ц╕ треба повторяти,
Бо в них основа доброти.
Коли б не батько ╕ не мати,
Чи був би на ц╕м св╕т╕ ти?
Слова ц╕ треба змалку вчити —
В них св╕тить ╕стина стара:
Коли в добр╕ батьки ╕ д╕ти —
Тод╕ вс╕м вистачить добра.
Шануймо батька,
 шануймо мат╕р —
╤ нам воздасться теж добром.
Хай буде шана в кожн╕й хат╕
╤ дух с╕мейства за столом.
Шануймо батька,
 шануймо мат╕р —
Нам каже Б╕бл╕я свята.
╤ щастям будемо багат╕
На вс╕ часи, на вс╕ л╕та.

НЕ УБИЙ
(Запов╕дь шоста)
Найг╕рше — це смерть.
Був на св╕т╕ — й нема:
Лишився лиш горбик похилий...
Спинися, спинись
Той, хто руку зд╕йма,
Щоб ╕ншого звести в могилу.
Вбива╓, вбива
Нас чорнобильський б╕ль...
Незв╕дан╕ армагеддони
На голову нашу
Упали зв╕дк╕ль,
Порушивши Бож╕ закони?
Не убий! — хай котить
 передзвоном,
Дол╕та╓ до людей, мов гр╕м.
Не убий! — н╕ словом, н╕ законом,
Н╕ жорстоким постр╕лом сво╖м.
Не убий! — натягуються жили,
Бо немов кричить душа сама.
Не убий! — високе право жити
В╕д╕брать н╕ в кого прав нема.
Замовники зла
Не збивають вже ц╕н
За владу, за грошики чорн╕.
╤ к╕лер якраз
Наладнав св╕й приц╕л,
Щоб вц╕лити прямо у скроню.
Загострений н╕ж
Кров’яниться в руц╕...
Н╕, кров’ю в╕н хай не багриться,
Бо рано чи п╕зно
Жив╕ та мерц╕
На суд будуть вести убивцю.
Не убий! — хай котить
 передзвоном,
Дол╕та╓ до людей, мов гр╕м.
Не убий! — н╕ словом, н╕ законом,
Н╕ жорстоким постр╕лом сво╖м.
Не убий! — натягуються жили,
Бо немов кричить душа сама.
Не убий! — високе право жити
В╕д╕брать н╕ в кого прав нема.

ПЕРЕЛЮБСТВО
(Запов╕дь сьома)
Любов бува свята ╕ гр╕шна...
Н╕, я н╕кому не суддя,
Те слово не пече, не р╕же,
Бо взяте з Б╕бл╕╖ життя.
Хай захова╓ться гординя,
Бо це стосу╓ться ус╕х:
Йди до любов╕ — де святиня,
Обходь спокусу — там, де гр╕х.
Без лют╕, страху ╕ злоби
Хай дол╕та, як гр╕м ╕з неба:
Люби, люби, люби, люби,
Та перелюбствувать не треба.
Вслухаймося у мудре слово,
Щоб голос в╕ри не затих,
В╕дчуймо, що добра основа
Захована у нас самих.
Хоча кам╕ниться дорога,
Та кожний хай соб╕ збагне:
Лише ╓диний шлях до Бога —
Через очищення земне.
Без лют╕, страху ╕ злоби
Хай дол╕та, як гр╕м ╕з неба:
Люби, люби, люби, люби,
Та перелюбствувать не треба.

КРАД╤ЖКА
(Запов╕дь восьма)
Жорстокий час вже дуже часто
Навча╓ вс╕х брехати й красти,
Гука╓ збоку та згори:
Не б╕йсь, кради соб╕, бери.
Бери чуже, неси ╕з хати,
Бери потроху й побагато,
Бери в сир╕т, бери у вд╕в,
Бери, хто ск╕льки взять зум╕в.
Не укради — не клич б╕ди,
Не вкрий ╕м’я сво╓ ганьбою.
Там, де узяв, там поклади,
Т╕╓ю ж поклади рукою.
До зла страшного не ходи,
Спокусу в╕джени ворожу.
Не укради! — носи завжди
В душ╕ пересторогу Божу.
Не об╕йди лиху провину —
Обкрасти можна ╕ людину,
Не будь байдужим до незгод —
Обкрасти можна ╕ народ.
Крад╕жка нишпорить у св╕т╕,
Заманю╓ у хитр╕ с╕т╕,
Але з╕ злом, яке без меж,
Н╕як до щастя не д╕йдеш.
Не укради — не клич б╕ди,
Не вкрий ╕м’я сво╓ ганьбою.
Там, де узяв, там поклади,
Т╕╓ю ж поклади рукою.
До зла страшного не ходи,
Спокусу в╕джени ворожу.
Не укради! — носи завжди
В душ╕ пересторогу Божу.

ЛЖЕСВ╤ДОК
(Запов╕дь дев’ята)
Вс╕х просим встати. Суд ╕де —
Чи суд земний, чи суд небесний,
Не обмине н╕хто й н╕де
Ухвал правдивост╕ та чест╕.
Пов╕р — розставить вс╕х життя,
Не зваживши на ╕м╕дж дутий...
Без св╕дка — мовчазний суддя.
╤ св╕дком цим ти можеш бути.
Правди не поруш,
Клятви не поруш —
Не глумись над нею.
Не зганьби, прошу,
Чест╕ ╕нших душ
Власною брехнею.
Зрозум╕ть буття
Пота╓мну суть
Нам дано нер╕дко.
Сумн╕в не ховай,
Та не будь, не будь
Ти в житт╕ лжесв╕дком.
Перед Творцем ус╕ ми св╕дки
Сво╖х гр╕х╕в, чужих гр╕х╕в:
Хто крав, хто брав,
 по ск╕льки й зв╕дки,
Хто труту лив в мед╕вку сл╕в.
Хай прозвучить знов слово Боже,
Дасть зрозум╕ти нам ус╕м —
Брехня н╕кому не поможе
З’явитись в образ╕ свят╕м.
Правди не поруш,
Клятви не поруш —
Не глумись над нею.
Не зганьби, прошу,
Чест╕ ╕нших душ
Власною брехнею.
Зрозум╕ть буття
Пота╓мну суть
Нам дано нер╕дко.
Сумн╕в не ховай,
Та не будь, не будь
Ти в житт╕ лжесв╕дком.

ЖАДАННЯ
(Запов╕дь десята)
Бажати ж╕нку ближнього — то гр╕х,
Когось це, може, наверне на см╕х.
Хоча душа до см╕ху не глуха,
Та краще бути дал╕ од гр╕ха.
Бажать чужого мужа — також зло,
Що б там не ко╖лось
 ╕ що б там не було.
Бо ╓ та грань, бо ╓ ота межа,
За котрою сто╖ть сльоза чужа.
Святе Письмо читай ╕ перечитуй —
Скупайсь у водах то╖ глибини.
Воно нас учить, як на св╕т╕ жити,
Як об╕йти приманку сатани.
╤ хай зупинить нас пересторога,
Як мутну пов╕нь зупиня гора.
Збагни — не вс╕ жадання
 йдуть од Бога.
Збагни — не вс╕ жадання для добра.
Як визначить, як передати можна,
Де чесн╕сть Божа ╕ ганьба безбожна?
Десяту запов╕дь п╕знай повол╕
╤ не давай сво╖м жаданням вол╕.
Хоч в╕к новий канони вс╕ порушив,
Але, кр╕м т╕ла, в людях ╓ ще душ╕.
Не в╕дкидай небесну заборону,
Що вища президентського закону.
Святе Письмо читай ╕ перечитуй —
Скупайсь у водах то╖ глибини.
Воно нас учить, як на св╕т╕ жити,
Як об╕йти приманку сатани.
╤ хай зупинить нас пересторога,
Як мутну пов╕нь зупиня гора.
Збагни — не вс╕ жадання
 йдуть од Бога.
Збагни — не вс╕ жадання для добра.

НЕ БАЖАЙ
(Запов╕дь десята, друга частина)
Коли серця теплом з╕гр╕т╕ —
Ста╓ поб╕льше доброти.
Ти ж не один на цьому св╕т╕,
А ╓ ще сестри та брати.
Проб’╓ться ╕стина у слов╕ —
Збагнуть ╖╖ уже пора.
Ус╕м нам хочеться любов╕,
Ус╕м нам хочеться добра.
Не в╕дбирай здобутку ближнього
╤ не бажай його майна.
Хай чорне зло в порив╕ хижому
Не б’╓, як блискавка страшна.
Нехай веде нас днями й тижнями
В╕длуння Божо╖ сурми.
Н╕, не бажай ти лиха ближньому,
На те звемося ми людьми.
Горн╕мось до земно╖ вроди,
Бо заздр╕сть дика ╕ сл╕па.
Хай нами лють не верховодить,
Неправда зла не п╕дсипа.
Доброд╕ю, схились до мене,
Порадником для мене стань —
╤ буде св╕т благословенним
Од св╕тла щирих поривань.
Не в╕дбирай здобутку ближнього
╤ не бажай його майна.
Хай чорне зло в порив╕ хижому
Не б’╓, як блискавка страшна.
Нехай веде нас днями й тижнями
В╕длуння Божо╖ сурми.
Н╕, не бажай ти лиха ближньому,
На те звемося ми людьми.

ВОЗЛЮБ╤МО БЛИЖНЬОГО
Спас╕ння — у добр╕,
 спас╕ння — у любов╕,
╤ це стосу╓ться, напевно, нас ус╕х.
Чого ж ми носимо у серц╕ та у слов╕
Отруту заздрост╕ та злост╕
 в╕чний гр╕х?
Нехай не топче нас неправди
 битий чоб╕т...
Зустр╕вши ближнього,
 хай в╕дчуття тво╓
Душ╕ призна╓ться,
 що у людськ╕й подоб╕
Це сам Господь правицю пода╓.

Возлюб╕мо ближнього
 як самих себе —
Хай це усв╕домить той,
 хто з людей гребе.
Возлюб╕мо ближнього —
 тихо, без прикрас:
╤ любов Всевишнього
 теж з╕гр╕╓ нас.
Возлюб╕мо ближнього
 з в╕дчуттям тепла —
Й певен, що поменша╓
 в цьому св╕т╕ зла
╤ засв╕тить рад╕стю небо голубе...
Возлюб╕мо ближнього як самих себе.
У битв╕ давн╕шн╕й безчесност╕
 та правди,
В куточку заховавшись, ти не ст╕й,
Бо люди просять помоч╕ й поради,
Для них потр╕бний
 щирий в╕дгук тв╕й.
У в╕к жорстокост╕ та перебитих ╕стин
Господню запов╕дь нам треба
 повторить
╤ написать ╖╖ на найвидн╕ш╕м м╕сц╕
Як вищу мудр╕сть
 двадцяти стол╕ть.
Возлюб╕мо ближнього
 як самих себе —
Хай це усв╕домить той,
 хто з людей гребе.
Возлюб╕мо ближнього —
 тихо, без прикрас:
╤ любов Всевишнього
 теж з╕гр╕╓ нас.
Возлюб╕мо ближнього
 з в╕дчуттям тепла —
Й певен, що поменша╓
 в цьому св╕т╕ зла
╤ засв╕тить рад╕стю небо голубе...
Возлюб╕мо ближнього як самих себе.

ЧЕНЦ╤
╤дуть ченц╕ старо╖ Лаври —
Вбирають серцем Божу суть.
Хоч сонце б’╓ у вс╕ литаври —
Вони у чорному ╕дуть.
Обличчям на ╕кони схож╕,
Легка задума на чол╕.
Вони — немов повпреди Бож╕
На ц╕й згр╕хован╕й земл╕.
Господу помолимся за усе ╕ вс╕х,
Щоб не впасти в скверну нам, обминути гр╕х.
Господу помолимся за ус╕х ╕ все,
Може, змилосердиться,
 в╕д ганьби спасе.
Вс╕ ми, вс╕ ми гр╕шники,
 що не говори,
Тож п╕днять не б╕йтеся оч╕ догори.
Господу помолимся,
 бо давно пора —
Во спас╕ння наших душ,
 правди ╕ добра.
Хоч в темному, а т╕н╕ св╕тл╕,
╤дуть ченц╕ у Божий храм.
Вони живуть на цьому св╕т╕,
Щоб сов╕сн╕ше стало нам.
Я ближче п╕д╕йду ╕ стану,
Щоб уловити кожен рух,
╤з серця в╕д╕гнать оману
╤ оживить небесний дух.
Господу помолимся за усе ╕ вс╕х,
Щоб не впасти в скверну нам,
 обминути гр╕х.
Господу помолимся за ус╕х ╕ все,
Може, змилосердиться,
 в╕д ганьби спасе.
Вс╕ ми, вс╕ ми гр╕шники,
 що не говори,
Тож п╕днять не б╕йтеся оч╕ догори.
Господу помолимся,
 бо давно пора —
Во спас╕ння наших душ,
 правди ╕ добра.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9820

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков