Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК НА Т╤ ЧОРНОБРИВЦ╤ ПОГЛЯНУ… А ╥Х – 400 К╤ЛОМЕТР╤В
Ця людина власним прикладом показу╓ – як будувати кв╕тучу Укра╖ну, для чого треба геть...


ВАДИМУ МИХАЙЛОВИЧУ РО╥КУ, СИНОВ╤ КРИМСЬКО╥ УКРА╥НСЬКО╥ ГЕРО╥Н╤-ВИШИВАЛЬНИЦ╤ В╤РИ СЕРГ╤╥ВНИ РО╥К, 29 ВЕРЕСНЯ ВИПОВНЮ╢ТЬСЯ 80 РОК╤В!
Хай кв╕тне, береже й окрилю╓ Вас безсмертний мамин обер╕г-рушничок, шановний Вадиме Михайловичу,...


МОЛИТВА ЗА УЧИТЕЛЯ
Цей зах╕д-рекв╕╓м вилився у сп╕льну молитву присутн╕х за Мирославу Козак - маму, бабусю, друга,...


Тамара БОЙКО: «Я НАРОДИЛАСЬ В УКРА╥Н╤!..»
Сумна зв╕стка долинула з Мел╕тополя – п╕шла з життя Тамара Володимир╕вна БОЙКО, колишня...


СТАН ЗДОРОВ'Я СЕНЦОВА ПОГ╤РШИВСЯ…
Про це пов╕домив Громадському адвокат Дмитро Д╕нзе п╕сля в╕дв╕дин Сенцова.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 13.01.2012
РОЗСТР╤ЛЯНИЙ САД

Постат╕

ДО 120-Р╤ЧЧЯ В╤Д ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВИДАТНОГО УКРА╥НСЬКОГО ВЧЕНОГО-САД╤ВНИКА ТА ОРГАН╤ЗАТОРА В╤ТЧИЗНЯНО╥ НАУКИ, ПРОФЕСОРА ВОЛОДИМИРА СИМИРЕНКА

(Продовження. Поч. у № 47-49, 50-52 за 2011 р.)

Професор Володимир Симиренко спочатку на Мл╕╖вськ╕й досл╕дн╕й станц╕╖, а пот╕м ╕ в орган╕зованому ним у Ки╓в╕ Всесоюзному ╕нститут╕ п╕вденних плодових ╕ яг╕дних культур з╕брав пров╕дн╕ науков╕ сили. Як уже зазначалося, там працювали найдосв╕дчен╕ш╕ вчен╕ з плод╕вництва, селекц╕╖, агрометеоролог╕╖, ф╕з╕олог╕╖, захисту рослин, агрох╕м╕╖ та техн╕чно╖ переробки плод╕в. Це дозволило перетворити Мл╕╖вську досл╕дну станц╕ю ╕ новостворений ╤нститут у Ки╓в╕ в головний методичний та координац╕йний центр з питань сад╕вництва не лише Укра╖ни, але й всього Союзу. Симиренк╕вськ╕й науков╕й установ╕ методично були п╕дпорядкован╕ майже вс╕ ╕снуюч╕ в кра╖н╕ мереж╕ науково-досл╕дних станц╕й: у Криму, Придн╕стров’╖, на П╕вн╕чному Кавказ╕, республ╕ках Закавказзя ╕ нав╕ть у Середн╕й Аз╕╖. Для б╕льшост╕ з них, у тому числ╕ ╕ для Кримсько╖ досл╕дно╖ станц╕╖ сад╕вництва, учений особисто укладав програми науково╖ д╕яльност╕.
Володимир Симиренко дбав про матер╕ально-техн╕чну базу досл╕дно╖ станц╕╖ оснащенням ╖╖ нов╕тн╕м обладнанням та приладами, оск╕льки добре розум╕в, що це ╓ запорукою усп╕ху роботи кожно╖ установи. Видатний учений та орган╕затор науки з першого дня кер╕вництва Мл╕╖вською станц╕╓ю розпочав буд╕вництво нових прим╕щень: адм╕н╕стративно-лабораторного корпусу, лаборатор╕╖ розсадництва та нас╕нництва, вегетац╕йного будиночка та ╕нсектар╕ю.
Дивовижно╖ краси адм╕н╕стративний корпус, збудований наприк╕нц╕ 20-х рок╕в минулого стол╕ття, ╕ сьогодн╕ ╓ одним з кращих та арх╕тектурно досконалих серед мереж╕ науково-досл╕дних установ Укра╖ни. Як розпов╕дали сестра та донька Володимира Левковича, аби вчасно завершити буд╕вництво цього корпусу, вчений продав нав╕ть родинн╕ коштовност╕. Чи не ╓ цей жертовний вчинок св╕дченням високо╖ моральност╕, чесност╕ та виняткового патр╕отизму ц╕╓╖ людини, звинувачено╖ справжн╕ми злочинцями, злод╕ями та бандитами у ворож╕й д╕яльност╕ проти держави та свого народу.
Володимир Симиренко став засновником перших укра╖нських часопис╕в з сад╕вництва та виноградарства. За його редакц╕╓ю упродовж 1925-1930-х рок╕в виходив «В╕сник сад╕вництва, виноградарства та городництва», а в 1930 роц╕ – «Сад╕вництво та городництво». На початку 30-х рок╕в, у часи кривавого наступу стал╕нщини на укра╖нську культуру та науку, обидва часописи припинили сво╓ ╕снування. В╕дтод╕ Москва позбавила Укра╖ну, одну з найб╕льших сад╕вничих кра╖н св╕ту, права видавати св╕й часопис з сад╕вництва, виноградарства та городництва ╕ зосередила його видання у Москв╕. У пол╕ зору вченого завжди перебували кращ╕ досягнення заруб╕жно╖ науки. У 1932 роц╕ в╕н зд╕йснив переклад з н╕мецько╖ мови та п╕дготував до друку вельми знаний тод╕ «П╕дручник сад╕вництва» Греля, редагував низку наукових праць, перекладених з рос╕йсько╖ мови.
Працездатн╕сть та творч╕ можливост╕ Володимира Левковича були вражаюч╕. Використовуючи власн╕ досл╕дження та узагальнення багатьох заруб╕жних ╕ в╕тчизняних л╕тературних джерел, в╕н написав понад 200 друкованих аркуш╕в р╕зноман╕тних наукових праць. Серед них ╕ п╕дручники для ВНЗ, ╕ науков╕ монограф╕╖ з сад╕вництва, ╕ видання для фах╕вц╕в середньо╖ та нижчо╖ ланок, ╕ численн╕ статт╕ в часописах. В автоб╕ограф╕╖, написан╕й напередодн╕ арешту (мабуть, учений готував ╖╖ на вимогу сл╕дчих), в╕н сам перел╕чу╓ сво╖ найвизначн╕ш╕ науков╕ прац╕: «Плодовий розсадник» (1929 р., 24 др. арк.), «Плодов╕ асортименти Укра╖ни» (1930 р., 32 др. арк.), «Часткове сортознавство плодових рослин» (здано до друку в 1932 р., 75 др. арк.).
Тривалий час Володимир Симиренко працював над ╜рунтовною працею «Виробництво садивного матер╕алу» (45-50 др. арк.), яку мав нам╕р завершити у 1933 роц╕.
Аби усв╕домити глибинн╕сть ╕ небезпечн╕сть конфл╕кту для Володимира Симиренка з м╕чур╕нцями, необх╕дно хоч поб╕жно зупинитись на ╕деолог╕чн╕й спор╕дненост╕ ╤вана М╕чур╕на з кремл╕вськими можновладцями.
Кремл╕вськ╕й влад╕ дуже ╕мпонувало м╕чур╕нське гасло про докор╕нне перетворення природи та безжал╕сне нищення усталених зв’язк╕в у н╕й. Саме б╕льшовицький режим започаткував широкомасштабн╕ авантюрн╕ експерименти з перебудови не лише сусп╕льства, але ╕ природи на 1/6 земно╖ кул╕.
Послужливий сад╕вник добре засво╖в б╕льшовицьк╕ ╕деолог╕чн╕ постулати. Недарма ж один з пропагандист╕в м╕чур╕нсько-лисенк╕вського вчення «академ╕к стал╕нського призову» ╤. ╤. Презент зазначав, що м╕чур╕нське вчення та досягнення «исключительно ценны для нас в идеологическом отношении». ╤. В. М╕чур╕н мав винятковий пол╕тичний нюх. В╕н ╕ прив╕в приголубленого ще Лен╕ним козловського сад╕вника-аматора до табору «великого вченого вс╕х час╕в ╕ народ╕в» Стал╕на, який саме тод╕ висунув гранд╕озний прожект глобального перетворення природи та б╕льшовицького наступу на посуху. Витворений у Кремл╕ батько сов╓тсько╖ агроб╕олог╕╖, який усе життя прожив у рег╕он╕ достатнього зволоження ╕ н╕коли не займався проблемою посухи, з б╕льшовицьким ентуз╕азмом та з р╕шуч╕стю дилетанта береться за ╖╖ негайне вир╕шення. Аж до само╖ смерт╕ тиражуватиме в╕н ус╕ляк╕ патр╕отичн╕ звернення до парт╕йних ╕нстанц╕й та уряду про необх╕дн╕сть масових л╕сонасаджень на п╕вдн╕ Рос╕╖ та в Середн╕й Аз╕╖. У сво╓му зверненн╕ до XVI з’╖зду ВКП(б) у 1930 роц╕ за╕деолог╕зований М╕чур╕н висува╓ ╕дею влаштування в колгоспах ╕ радгоспах лан╕в-сад╕в. А в лист╕ до М. Горького (мабуть, розраховуючи на л╕тературне ув╕чнення та широку рекламу) пропону╓ створити гранд╕озну л╕сову смугу м╕ж Уральським хребтом та Касп╕йським морем, в середньоаз╕атськ╕й пустел╕ — створити зелений килим з рослин-ксероф╕т╕в, а в Каракумах — розвести ╖ст╕вн╕ кактуси. I як не дивно, вс╕ ц╕ ман╕акальн╕ ╕де╖ серйозно сприймалися в урядових установах ╕ отримували бурхлив╕ оплески на парт╕йних нарадах та з’╖здах. Зауважмо, що автор цих хворобливих ╕дей н╕коли не ви╖здив за меж╕ Козлова, а географ╕чн╕ простори, як╕ в╕н збирався облаштувати, споглядав лише на шк╕льн╕й мап╕. Про все це ми говоримо не заради компрометац╕╖ «великого перетворювача природи» ╕ не для того, аби акцентувати увагу на авантюрно-комун╕стичн╕й сутност╕ «безсмертного м╕чур╕нського вчення». Час ╕ життя вже розставили ╕ ще розставлять все на сво╖ м╕сця, в╕ддавши кожному належне. Адже колишн╕ ╕доли ╕ штучн╕ велетн╕ вже на наших очах перетворилися в крим╕нальних злочинц╕в та стали просто малими ╕ буденно-с╕рими.
Створивши в 1930 роц╕ Всесоюзний ╕нститут п╕вденних плодових ╕ яг╕дних культур у Ки╓в╕, професор Володимир Симиренко обговорював з╕ сво╖м старшим товаришем, президентом Всесоюзно╖ академ╕╖ с╕льськогосподарських наук та директором славетного В╤Р у Лен╕нград╕ академ╕ком Миколою Вавиловим можлив╕сть в╕дкриття ╕нститутсько╖ мереж╕ досл╕дних станц╕й нав╕ть у П╕дмосков’╖ та у М╕чур╕нськ╕й вотчин╕ на Тамбовщин╕.
Зухвалу ╕дею м╕чур╕нське оточення зустр╕ло досить насторожено, якщо не вороже. Там добре усв╕домлювали, що присутн╕сть симиренк╕всько╖ науково╖ школи ╓вропейського р╕вня на сво╓му пороз╕ ╓ вельми загрозливою для м╕чур╕нц╕в та особисто улюбленця Кремля ╤вана М╕чур╕на. Культ останнього, витворений через к╕лька рок╕в п╕сля смерт╕ Лен╕на, наприк╕нц╕ 20-х – на початку 30-х рок╕в уже перебував в апоге╖. Його вшанували академ╕чним званням, нагородили найвищими урядовими в╕дзнаками, вид╕лили особистий автомоб╕ль ╕ ще до смерт╕ його р╕дне м╕сто Козлов перейменували у М╕чур╕нськ. Саме з початку 30-х рок╕в ╕з талановитого сад╕вника-аматора у Кремл╕ стали л╕пити ╕кону сад╕вничого мес╕╖ та творця в╕дм╕нно╖ в╕д св╕тового поступу б╕олог╕чно╖ науки, м╕ф╕чно╖ радянсько╖ агроб╕олог╕╖. Певн╕ селекц╕йн╕ здобутки козловського сад╕вника досв╕дчена радянська пропаганда та п╕длабузники в╕д науки намагалися видати за ген╕альн╕ в╕дкриття та нове слово у селекц╕йн╕й науц╕. Досить посередн╕й за смаковими якостями, помолог╕чно недосконалий м╕чур╕нський сорт плодових культур видавали за шедеври св╕тово╖ помолог╕╖ ╕ силом╕ць, у директивному порядку, стали нав’язувати не лише науковим установам для вивчення, але й масово запроваджувати у промислов╕ насадження. Упродовж к╕лькох десятил╕ть вони засм╕чували промислов╕ сади не лише п╕вн╕чних, але й п╕вденних областей Укра╖ни ╕ нав╕ть у Криму. Досить сумн╕вн╕ методи селекц╕йно╖ роботи, як╕ народилися у козловського «дивотворця та перетворювача природи», парт╕йне та лизоблюдське наукове чиновництво зробило спробу нав’язати науковим установам всього Союзу. Оск╕льки сам «перетворювач природи» працював переважно з плодовими та яг╕дними культурами, а сад╕вництво було найб╕льш розвинуто в Укра╖н╕, то вир╕шили розпочати впровадження м╕чур╕нських метод╕в та сорт╕в саме з укра╖нських наукових установ та укра╖нських промислових насаджень. Як не протистояв всесв╕тньо в╕домий та вельми авторитетний у наукових колах президент Всесоюзно╖ академ╕╖ с/г наук, визнаний св╕том генетик, селекц╕онер, ботан╕к та географ, академ╕к Микола Вавилов, але для нав’язування м╕чур╕нсько╖ методолог╕╖ науковим установам, пропаганду та популяризац╕ю м╕ф╕чних досягнень нов╕тнього сад╕вничого та б╕олог╕чно╖ мес╕╖, у Кремл╕ вир╕шили розпочати з головного штабу в╕тчизняно╖ с╕льськогосподарсько╖ науки – Всесоюзно╖ академ╕╖ наук, яка носила ╕м’я Володимира Лен╕на.

Петро ВОЛЬВАЧ,
академ╕к УЕАН,
д╕йсний член НТШ,
заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки АР Крим, симиренкознавець

Володимир Симиренко з Матв╕╓м Щербиною, згодом страчений НКВС. 1931 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9821

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков