Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У РФ КАЖУТЬ, ЩО КРИМЧАНАМ ПОГАНО ЖИВЕТЬСЯ, БО УКРА╥НА НЕ ВИЗНА╢ «РЕФЕРЕНДУМ»
Секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев заявив, що укра╖нська влада ╕ укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти...


У КРИМУ СКОРОЧУ╢ТЬСЯ ВИКЛАДАННЯ УКРА╥НСЬКОЮ ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЮ МОВАМИ — АНАЛ╤ТИК
Про це у коментар╕ QHA пов╕домила анал╕тик Укра╖нського незалежного центру пол╕тичних досл╕джень...


США МАЮТЬ РОЗЦ╤НЮВАТИ АНЕКС╤Ю КРИМУ, ТАК САМО, ЯК ╤ ОКУПАЦ╤Ю КРА╥Н БАЛТ╤╥ СРСР
До Сенату США внесено резолюц╕ю ╕з засудженням незаконно╖ окупац╕╖ Криму Рос╕╓ю.


ПОБИТТЯ ╤ «ПОЛ╤ГРАФ»: ВОД╤Й ДРУЖИНИ ДЖЕМ╤Л╢ВА РОЗПОВ╤В ПРО ЗАТРИМАННЯ В КРИМУ
Представники окупац╕йних властей били ╕ допитували на "пол╕граф╕" вод╕я дружини л╕дера...


ГАНЕБНА НЕПОВАГА ДО М╤ЛЬЙОН╤В УБОЛ╤ВАЛЬНИК╤В – МЗС ПРОКОМЕНТУВАЛО Д╤╥ FIFA
У м╕н╕стерств╕ закордонних справ засуджують безп╕дставн╕ гон╕ння FIFA проти хорватських...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 13.01.2012
В╤ТЧИЗНА ТРИВОГИ НАШО╥...

Кримський Майдан

Роман ЯРЕМ╤ЙЧУК
доктор техн╕чних наук, професор, д╕йсний член Наукового товариства ╕м. Т. Шевченка, академ╕к ╕ в╕це-президент Укра╖нсько╖ нафтогазово╖ академ╕╖, ╕ноземний член Рос╕йсько╖ академ╕╖ природничих наук ╕м. В. Вернадського, заслужений д╕яч науки Укра╖ни, лауреат Державно╖ прем╕╖ Укра╖ни в галуз╕ науки ╕ техн╕ки

В╤ТЧИЗНА ТРИВОГИ НАШО╥...

Уже йде двадцять перший р╕к з дня проголошення Незалежност╕ нашо╖ держави. Чи справдилися над╕╖ ╕ спод╕вання нашого народу, що у сво╖й держав╕ ми будемо жити щасливо, заможно? Яким стане наше молоде покол╕ння людей, що народилися вже у сво╖й незалежн╕й кра╖н╕? Це для нас багато важить, адже сьогодн╕ б╕льше п’ято╖ частини нашого народу складають громадяни, котр╕ народилися п╕сля 1991 року. Правда, вони ще п╕дростають, ╖м ще треба стати дорослими.
У кв╕тн╕ 2007 року в ╤вано-Франк╕вську прощалися з народним художником Укра╖ни Панасом Заливахою. Щоб провести його в останню путь, прийшли тисяч╕ людей з ╤вано-Франк╕вська, при╖хали його друз╕ та побратими з╕ Львова, Ки╓ва. Моральний авторитет ц╕╓╖ людини був дуже великим, бо в╕н беззастережно любив Укра╖ну, мр╕яв про щасливе прийдешн╓ для укра╖нц╕в у сво╖й держав╕. Вже на зал╕зничному вокзал╕, п╕сля похорону Панаса Заливахи, я запитав ╢вгена Сверстюка, одного з побратим╕в пок╕йного, що нас чека╓ у майбутньому. ╤ почув в╕д нього оптим╕стичну в╕дпов╕дь — Укра╖на в╕дбудеться тод╕, коли п╕де з життя остання людина, яка зазнала комун╕стичного впливу (чи гн╕ту).
Можна по-р╕зному оц╕нювати прожит╕ двадцять рок╕в. Можна пор╕внювати нашу державу з Польщею, кра╖нами Прибалтики, п╕вденними сус╕дами. ╤ у багатьох з нас виникають г╕рк╕ пор╕вняння не на нашу користь.
То чому ж живеться людям в Укра╖н╕ все г╕рше ╕ г╕рше? Чому багато людей ви╖жджають у пошуках роботи за кордон? Чому кожний р╕к п╕д зиму Укра╖на вижебру╓ ц╕ну на газ у Рос╕╖? Чому наш╕ ун╕верситети та академ╕╖ випускають багато неук╕в? Чому ц╕ни на продукти харчування для нас зр╕внялися з ц╕нами в ╓вропейських кра╖нах, а селянин, виробник цих продукт╕в, отриму╓ за них набагато менше? Чому безперервно зроста╓ варт╕сть комунальних послуг? Чому в наш╕й держав╕ витрача╓ться енергоресурс╕в у чотири ╕ б╕льше раз╕в на одиницю валово╖ продукц╕╖, н╕ж в ╓вропейських державах? Де наш╕ нов╕ технолог╕╖, нове обладнання, якщо число доктор╕в наук зросло за двадцять минулих рок╕в у п’ять раз╕в? А ╕ справд╕, захист дисертац╕й не прин╕с оновлення технолог╕й ╕ не наблизив нас до р╕вня передових кра╖н св╕ту. Цих «чому» можна називати все б╕льше ╕ б╕льше. А до цього можна додати ще й забюрократизован╕сть, чиновницьке свав╕лля, корупц╕ю, хабарництво. Чи настане колись цьому к╕нець?
В╕дпов╕дей год╕ знайти. ╤ виника╓ законом╕рне запитання: чи усв╕домлюють люди б╕ля державного стерна, ким, чим ╕ як вони мають керувати? Ще на зор╕ незалежност╕ Укра╖ни до влади прийшла колишня партноменклатура та радянськ╕ п╕дп╕льн╕ м╕льйонери, а за ними ринули тисяч╕ ╕ тисяч╕ енерг╕йних людей з числа безбатченк╕в, у душах яких не було Батьк╕вщини. Бо почуття приналежност╕ до свого народу було витравлено б╕льшовицьким «╕нтернац╕онал╕змом», зневагою до р╕дно╖ мови, незнанням власно╖ ╕стор╕╖.
У руках сучасних ол╕гарх╕в (скоробагатченк╕в) опинилися «заводы и пароходы», що стали ╖м приносити нечуван╕ статки. Украден╕ у народу багатства вивозяться в офшори, матер╕ал╕зуються в замках Британ╕╖, придбанням багатств в ╕нших кра╖нах св╕ту. Для цих скоробагатченк╕в не потр╕бн╕ л╕карн╕, сучасн╕ ун╕верситети, бо вони та ╖хн╕ д╕ти вчаться, одружуються, л╕куються десь там, далеко за межами Укра╖ни.
А тим часом Укра╖на все б╕льше ╕ б╕льше в╕дста╓ в╕д цив╕л╕зованого св╕ту. В Укра╖н╕ не виробляються сучасн╕ трактори, комбайни, телев╕зори, електрон╕ка. Укра╖на перетворилася на державу, як╕й доводиться все купувати — одяг та взуття, посуд, автомоб╕л╕, бурове та нафтогазове обладнання. Варто зайти на промтоварний ринок будь-якого з м╕ст Укра╖ни, щоб переконатися у цьому.
На чому ж тод╕ трима╓ться економ╕ка кра╖ни? На низьких зароб╕тках людей, тобто на б╕дност╕, на низькому р╕вн╕ системи охорони здоров’я, на застар╕лому обладнанн╕ ун╕верситетських лаборатор╕й ╕ кафедр.
А тим часом вулицями великих ╕ малих м╕ст рухаються помпезн╕ авт╕вки, телев╕зори показують «тусовки» наших багат╕╖в, у престижних м╕сцях виросли палаци наших нувориш╕в.
Навесн╕ 2010 року мен╕ довелося бути на м╕жнародн╕й конференц╕╖ в Алжир╕. У столиц╕ ц╕╓╖ держави, як ╕ в усьому св╕т╕, рухаються тисяч╕ автомоб╕л╕в. Але за тиждень перебування у ц╕й кра╖н╕ я не побачив жодно╖ супермашини, нав╕ть п╕д буд╕влями уряду стоять авто середнього класу. На ц╕й конференц╕╖ була виголошена допов╕дь професора Аруш╕ з Великобритан╕╖, що тривала дв╕ години з п’ятнадцятихвилинною перервою. У допов╕д╕ було наголошено на необх╕дност╕ зменшення енерговтрат на одиницю валово╖ продукц╕╖ ╕ наголошено, що т╕ кра╖ни, як╕ впродовж найближчих десяти рок╕в не зменшать енерговтрати, опиняться на узб╕чч╕ св╕тово╖ цив╕л╕зац╕╖. У числ╕ найб╕льш енергозатратних держав св╕ту була названа й Укра╖на.
Сьогодн╕ лише п╕д тиском Рос╕╖ («Газпрому») м╕н╕стр енергетики та вуг╕льно╖ промисловост╕ Юр╕й Бойко заявив, що у 2012 роц╕ Укра╖на скоротить використання газу до 46 м╕льярд╕в куб╕чних метр╕в. Зд╕йсниться це чи н╕, побачимо вже зовс╕м скоро. Незважаючи на державн╕ реляц╕╖, в Укра╖н╕ нема ч╕тко╖ ╕ строго╖ програми зменшення енерговтрат у вс╕х галузях народного господарства — в металург╕╖, в х╕м╕чн╕й, газов╕й та комунальному господарств╕. Так, лише в комунальному господарств╕ Укра╖на використову╓ у в╕с╕м раз╕в б╕льше газу, н╕ж наша сус╕дка Польща.
Минул╕ роки стали роками втрачених можливостей. Ми ж пам’ята╓мо траг╕чну зиму 2006 року, коли б╕льше трьох тижн╕в замерзав Алчевськ, куди були стягнут╕ ремонтн╕ бригади з ус╕╓╖ Укра╖ни. Через п╕вроку був перепроданий Кривор╕зький г╕рничо-металург╕йний комплекс за 24 м╕льярди гривень. Дос╕ влада (н╕ колишня, н╕ нин╕шня) не оголосила, куди д╕лися ц╕ велик╕ грош╕. Але якби вони були спрямован╕ на модерн╕зац╕ю комунального господарства, то третина всього комунального господарства (або й половина його) була б доведена до ╓вропейського р╕вня.
Величезн╕ теплоцентрал╕, зокрема ╕ в Криму — в Керч╕, С╕мферопол╕ та Саках працюють з коеф╕ц╕╓нтом корисно╖ д╕╖ в межах 20 %, у той час, як у кра╖нах ╢вропейського Союзу, в Туреччин╕ вони сягають 80 ╕ б╕льше в╕дсотк╕в. Для ╖хньо╖ модерн╕зац╕╖ нема у держави грошей.
Власн╕ ресурси нафти ╕ газу ╓ значними. Але для нарощування ╖х видобування теж потр╕бн╕ нов╕ технолог╕╖, нове обладнання. А ми застрягли ╕ тут на р╕вн╕ 60-х рок╕в минулого стол╕ття. Зб╕льшення видобування власних нафти ╕ газу з газовим конденсатом залежить в╕д використання сучасних технолог╕й розробки родовищ, осво╓ння родовищ шельфу та глибоководно╖ частини Чорного моря, акватор╕╖ Азовського моря, в╕д орган╕зац╕╖ видобування метану Донбасу, сланцевого газу Олеського родовища на Заход╕ Укра╖ни. Звичайно, певн╕ зрушення ╓ — це закуп╕вля нового обладнання для бур╕ння на мор╕, проводяться перемовини щодо залучення зах╕дних компан╕й до розробки нових родовищ Олеська та Юз╕вки. Але ц╕ вс╕ роботи не базуються на власних укра╖нських технолог╕ях.
Здавалося б, що в Укра╖н╕ вчених не браку╓. Так, в ╤вано-Франк╕вському нац╕ональному техн╕чному ун╕верситет╕ працю╓ б╕льше 50-ти доктор╕в наук, 17 з них стали лауреатами Державних прем╕й у галуз╕ науки ╕ техн╕ки. А де тод╕ ╖хн╕ нов╕тн╕ технолог╕╖, нове устаткування для бур╕ння та видобування нафти ╕ газу? Ректор техн╕чного ун╕верситету хизувався, що п╕д його науковою оп╕кою захищено 10 докторських дисертац╕й, проте на пряме запитання, де ж тод╕ нов╕ технолог╕╖ цих дисертант╕в, в╕дпов╕сти не зм╕г. У нас йде гонитва за захистом кандидатських та докторських дисертац╕й, а не за ╖хн╕м науковим внеском у нов╕ технолог╕╖, в промисловий прогрес.
У багатьох вищих навчальних закладах в╕дбувся величезний розрив м╕ж потребами виробництва та к╕льк╕стю випускник╕в цих ВНЗ. Цей розрив сяга╓ десятк╕в раз╕в, що можна про╕люструвати на приклад╕ ╤вано-Франк╕вського нац╕онального ун╕верситету нафти ╕ газу. Кер╕вники ВНЗ себе заспокоюють, що вони надають «осв╕тн╕ послуги», а тим часом тисяч╕ молодих людей лишаються без роботи та поповнюють ряди вимушених ем╕грант╕в, або стають безроб╕тними, або йдуть працювати на ринки.
М╕носв╕ти, науки, спорту та молод╕ (це ж треба так по╓днувати ц╕ сфери д╕яльност╕!) все б╕льше ╕ б╕льше забюрократизову╓ д╕яльн╕сть ВНЗ. Б╕льш╕сть ректор╕в ун╕верситет╕в та академ╕й залишаються на сво╖х посадах впродовж 15-25 рок╕в, обростаючи, мов коростою, сво╖ми в╕рноп╕дданими заступниками. Вчен╕ Ради уже не керують д╕яльн╕стю ВНЗ, а сво╖ми р╕шеннями лише п╕дтверджують вимоги ректора та м╕н╕стерства. Не кажу вже про корупц╕ю, хабарництво п╕д час екзаменац╕йних сес╕й та в повсякденн╕й д╕яльност╕.
Це все дуже небезпечно для майбутнього Укра╖ни. Бо над╕я на те, що виросте нове осв╕чене покол╕ння вчених (науковц╕в, як це тепер називають) згаса╓. Бо купуються дипломи, захищаються дуже часто псевдодисертац╕╖, ╕ до цього звика╓ п╕дростаюче покол╕ння. «Може, це так ╕ ма╓ бути?» — думають багато з молодих.
Повертаюся до питання мови. За останн╕ два роки зусиллями уряду йде в╕дступ в╕д засво╓ння громадянами Укра╖ни державно╖ мови. В тих рег╕онах, де прожива╓ значна частина рос╕ян або рос╕йськомовних громадян, вивчення та засво╓ння укра╖нсько╖ мови сприйма╓ться багатьма як насилля над ними. Я думаю, чому кримськотатарська молодь в╕льно послугову╓ться укра╖нською мовою, а молодь з числа рос╕ян — н╕? Чому на Шевченк╕вських заходах у Криму серед присутн╕х багато кримських татар — молодих ╕ старших, а рос╕ян нема? Чому нема рос╕ян на в╕дзначенн╕ роковин Сахарова, Григоренка, Чорновола? Тому що ц╕ заходи багатьма рос╕янами сприймаються як приниження ╖хн╕х нац╕ональних прав. ╤ ц╕ реч╕ ще б╕льше роз’╓днують наш народ. ╤ справд╕, чому укра╖нц╕ в╕льно розмовляють рос╕йською, знають л╕тературу, поез╕ю, ╕стор╕ю Рос╕╖ ╕ це н╕як не заважа╓ ╖м знати сво╓. ╤ ми не вважа╓мо, що це може нас принижувати. Тому влада сво╖ми заходами, указами, наказами ╕ тут робить погану послугу сво╓му народу.
Ще два роки тому рад╕останц╕╖ Укра╖ни почали транслювати укра╖нськ╕ п╕сн╕, а ранком рад╕оведуч╕ вибачалися перед слухачами за це, бо, мовляв, ми викону╓мо вимоги влади. Тепер ц╕ вимоги скасували, не чути наших п╕сень, а зам╕сть них почали транслювати низькопробну рос╕йську попсу. Кому ╓ в╕д цього користь? Це ж треба так довести людей, щоб на рад╕о чи телебаченн╕ в Криму один ╕з слухач╕в, рос╕янин, сказав, що колись в╕н любив укра╖нськ╕ п╕сн╕, а зараз в╕н ╖х ненавидить. ╤ рад╕оведучий не дав цьому належно╖ оц╕нки.
Чому популярну телепередачу «Млин», яку в╕в журнал╕ст Олександр Польченко, л╕кв╕дували на ДТРК «Крим»? Чому ми, укра╖нц╕, вивчаючи рос╕йську мову, не бачимо для себе приниження, а рос╕яни не можуть, не бажають знати укра╖нську, нав╕ть проживши все сво╓ життя серед нас? Як ╕ не знають укра╖нську л╕тературу, поез╕ю, не хочуть знати нашо╖ ╕стор╕╖. Ми ж — братн╕й до рос╕ян народ, ╕ нам не зрозум╕ла ╕стерична ворож╕сть багатьох рос╕ян до мови братнього народу. Залишаються ╕ понин╕ актуальними страшн╕ слова у Винниченка: «Лучше быть изнасилованной, чем украинизированной».
Бюрократ╕я, мов ракова пухлина, заповню╓ в Укра╖н╕ все, бо у не╖ ╓ велик╕ важел╕ для цього. Наприклад, якщо у вас встановлен╕ л╕чильники витрат газу, електрики, води, то ╖х пер╕одично треба перев╕ряти. Але ск╕льки непотр╕бних крок╕в треба зробити споживачев╕, щоб виконати вимоги «Кримгазу», «Крименерго», «Водоканалу». Наведу приклад про те, як мен╕ у листопад╕-грудн╕ 2011 року довелося перев╕ряти л╕чильник витрат газу. Мен╕ пов╕домили, що треба з’явитися у «Кримгаз», а там мен╕ було сказано, що до мене прийде ╖хн╕й оператор для зняття показання л╕чильника витрат газу, а пот╕м до мене через 5 дн╕в при╖дуть ╖хн╕ фах╕вц╕, щоб зняти л╕чильник для перев╕рки. На мо╓ запитання, о котр╕й годин╕ вони при╖дуть, почув в╕дпов╕дь: «Впродовж робочого дня». Тобто мен╕ треба було чекати ╖хн╕х прац╕вник╕в половину робочого дня. П╕сля цього я мусив в╕двезти л╕чильник у «Кримгаз», де простояв у черз╕, щоб здати л╕чильник, дв╕ години. Через тиждень виявилося, що л╕чильник ма╓ похибку, тому я мушу його здати в к╕мнату поруч ╕ знову дв╕ години простояв у черз╕. Мен╕ призначили прийти за л╕чильником р╕вно через два тижн╕. ╤ знову двогодинна черга. П╕сля цього я мусив простояти у черз╕ п╕втори години, щоб мен╕ призначили час встановлення л╕чильника у квартир╕. ╤ на мо╓ запитання, коли це в╕дбудеться, почув у в╕дпов╕дь — через п’ять дн╕в протягом робочого дня. Але ╕ на тому мо╖ митарства не ск╕нчилися. Бо треба було прийти у «Кримгаз» та заплатити за м╕сяць, коли л╕чильника не було, за якоюсь нормою. ╤ знову двогодинна черга. Це все мусило в╕дбутися, бо якби я не пров╕в цю операц╕ю, то мен╕ би нараховували оплату не за фактом витрат газу, а за «нормою», що у дек╕лька раз╕в б╕льше. Под╕бн╕ операц╕╖ з л╕чильником проводяться ╕ в «Крименерго», ╕ у «Водоканал╕».
Хто створив цю складну систему? Для чого? Невже так само мордують людей у ╓вропейських кра╖нах та США або Япон╕╖? Хто дасть на це в╕дпов╕дь?
Це лише невеликий штрих до оц╕нки наших бюрократичних припис╕в, що мучать людей, ╕ через як╕ кожен витрача╓ грош╕ та час. Просто людина не може встати, грюкнути дверима, бо це ╖й в╕дгукнеться великими грошовими витратами.
Велике — це промислов╕сть, виробництво, ф╕нанси, а комунальне господарство — це життя простих людей. Нема державних важел╕в до стимулювання зменшення енерговтрат на виробництв╕ та в комунальному господарств╕, до м╕н╕мал╕зац╕╖ бюрократичних припис╕в.
Чи ╓ якась над╕я на краще? Не знаю. Бо скр╕зь пану╓ непрофес╕онал╕зм, байдуж╕сть до того, що станеться з нами, з Укра╖ною через два-три роки. Б╕льш╕сть чиновник╕в при влад╕ живуть сьогодн╕шн╕м днем. Влад╕ не потр╕бн╕ вчен╕, як пом╕чники та порадники. Влад╕ потр╕бн╕ в╕рноп╕ддан╕ виконавц╕ ╖хн╕х р╕шень та забаганок. Страшн╕ стор╕нки у гогол╕вських «Рев╕зор╕», «Мертвих душах», «Вибраних листах з переписки з друзями». Чита╓ш ╕ дума╓ш — це ж написано про нас, хоча минуло з часу ╖х написання майже дв╕ст╕ рок╕в.
Хот╕лося б думати, що серед п╕дростаючо╖ молод╕ таки визр╕╓ та критична маса, яка не захоче бачити свою Батьк╕вщину об╕драною, приниженою. Але це вже може статися за межами нашого земного життя.
Може, знайдуться люди, як╕ реал╕зують проекти зменшення енерговтрат, повернуть ВНЗ до св╕тових стандарт╕в, дебюрократизують народне господарювання, реал╕зують проекти видобування сво╖х власних енергоресурс╕в, приведуть до розкв╕ту нашо╖ держави ╕ до ╖╖ входження в ╓вропейську сп╕льноту. Як вигукнув у далекому 1956 роц╕ актор Ф╕л╕пов: «Люди! Де ви? Ау?»

м. С╕мферополь

ТИМ ЧАСОМ...

43% укра╖нц╕в вважають себе щасливими. Про це св╕дчать дан╕ опитування, проведеного Ки╖вським м╕жнародним ╕нститутом соц╕олог╕╖ (КМ╤С) в рамках проекту незалежно╖ мереж╕ досл╕дник╕в громадсько╖ думки WIN-Gallup International. При цьому 14% респондент╕в почуваються нещасливими. Ще 37% укра╖нц╕в не вважають себе ан╕ щасливими, ан╕ нещасливими, а решта 6% – не визначилися з в╕дпов╕ддю.
Вт╕м, за р╕внем щастя укра╖нц╕ пос╕дають лише 41 м╕сце ╕з 58 кра╖н, як╕ брали участь в глобальному опитуванн╕ компан╕╖ WIN-Gallup International. Всього було опитано 52 тис. 913 ос╕б, як╕ представляють переважну б╕льш╕сть населення св╕ту.
В╕дпов╕дно до Глобального барометра щастя WIN-Gallup International, 53% населення св╕ту в ход╕ опитування пов╕домили, що вони почувають себе щасливими, а 13% – що нещасливими. Ще 31% пов╕домив, що вони почувають себе ан╕ щасливими, ан╕ нещасливими. 3% респондент╕в не змогли в╕дпов╕сти на запитання. Опитування показу╓, що не к╕льк╕сть грошей, як╕ ма╓ людина, а саме в╕дносний статус у сусп╕льств╕ проживання робить людину щасливою. Також виявилося, що люди середнього в╕ку (51-65 рок╕в) менш щаслив╕, н╕ж люди у в╕ц╕ до 30 рок╕в.
Ки╖вський м╕жнародний ╕нститут соц╕олог╕╖ проводив всеукра╖нське опитування громадсько╖ думки на замовлення WIN-Gallup International напередодн╕ Нового року. Методом ╕нтерв’ю було опитано 1 013 респондент╕в в╕ком в╕д 18 рок╕в, що мешкають в ус╕х областях Укра╖ни, в АР Крим та м. Ки╓в╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9822

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков