Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2626)
З потоку життя (5710)
Душі криниця (3219)
Українці мої... (1416)
Резонанс (1422)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: КРИЛО Л╤ТАКА ЗНИЩИВ ВИБУХ ЗСЕРЕДИНИ
Про це йдеться в висновках польсько╖ п╕дком╕с╕╖, що займа╓ться повторним розсл╕дуванням...


ТР╤УМФ «ЧЕК╤СТ╤В» - ТРАГЕД╤Я РОС╤╥
Твор╕ння б╕льшовизму стол╕тньо╖ давност╕ – «ВЧК-ФСБ» – впевнено трима╓ за...


ПОМ╤ЧНИК КОМАНДУВАЧА ВМС РОЗПОВ╤ЛА ПРО ЗАВЕЗЕНИХ У 2014 «ЗЕЛЕНИХ ЧОЛОВ╤ЧК╤В»
Першими блокували в╕йськов╕ частини ╕ адм╕нбуд╕вл╕ Криму в лютому 2014 року спец╕ально привезен╕...


WP ОТРИМАЛА ЗВ╤Т ГРУ РФ ПРО ПРОПАГАНДУ В ПЕР╤ОД АНЕКС╤╥ КРИМУ
Команда ГРУ впливала на понад 30 укра╖нських груп в соц╕альних мережах, а також на 25 "пров╕дних...


КНИГУ МИКОЛИ СЕМЕНИ ПРО АНЕКС╤Ю КРИМУ ПЕРЕКЛАДУТЬ АНГЛ╤ЙСЬКОЮ
Про це сказав у четвер на презентац╕╖ "Кримського репортажу" в ки╖вському центр╕ "Кримський д╕м"...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 13.01.2012
ПОЛЯК, ЯКИЙ ФОТОГРАФУВАВ ВЕЛИКИХ УКРА╥НЦ╤В

Джерела

Досл╕джуючи польське кладовище, некрополезнавець Л. А. Проценко не знайшла там могили польського поета й публ╕циста Володимира (Влодз╕межа) В╕кент╕йовича Висоцького (1846, с. Роман╕в на Волин╕ — 11.08.1894, Ки╖в) ╕ про це написала в пут╕внику «Ки╖вський некрополь»: «Могила зр╕вняна з землею, без напису». Це не так — працюючи над виданням «Некрополь на Байков╕й гор╕», я досл╕джував поховання ╕ могилу польського поета, ки╖вського фотографа-художника, учня ки╖вського фотомайстра Ф. К. де Мезера, публ╕циста, в╕це-президента Ки╖вського техн╕чного товариства Влодз╕межа Висоцького ╕ в╕днайшов: поховання збереглося, як ╕ пам’ятник, що сто╖ть, як ув╕йти у ворота нового польського кладовища, л╕воруч за тридцять метр╕в.
Б╕льшу частину життя В. Висоцький прожив у Ки╓в╕, де 1873 року в╕дкрив фотоатель╓ на роз╕ вулиць Лютерансько╖ ╕ Хрещатика. Вже за перший р╕к роботи грошовий об╕г атель╓ сягнув 24000 рубл╕в, а в 1892 роц╕ — зб╕льшився до 52000 рубл╕в ╕ в╕дтод╕ коливався в╕д 40 до 50 тис. рубл╕в щор╕чно.
Види Ки╓ва в╕н почав зн╕мати у 80-т╕ роки XIX стор╕ччя. Це були невелик╕ за розм╕ром фотограф╕╖. У 1882 роц╕ В. Висоцького удосто╓но велико╖ ср╕бно╖ медал╕ на Всерос╕йськ╕й виставц╕ у Москв╕ за зб╕льшен╕ портрети ╕мператорсько╖ родини. В╕н мав ╕ царськ╕ подарунки за виконання фотограф╕чних роб╕т для член╕в царсько╖ родини. Згодом Висоцький отримав звання «Фотографа ╤мператорського ун╕верситету св. Володимира», а з 1882 року — «Придворного фотографа ╖╖ ╤мператорсько╖ Високост╕ Велико╖ Княгин╕ Олександри Петр╕вни», до реч╕, засновниц╕ Ки╖вського Покровського ж╕ночого монастиря. За даними 1890 року з 15 ки╖вських фотомайстерень перше м╕сце за чистотою та витончен╕стю оздоблення пос╕дали Ф. Мезер ╕ В. Висоцький. На ╖хню частку припадало б╕льше половини вс╕х замовлень. В. Висоцький ще об╕ймав посаду товариша голови Ки╖вського в╕дд╕лення ╤мператорського Рос╕йського техн╕чного товариства. Окр╕м того, В. Висоцький був довол╕ в╕домим поетом, що в╕дображав у сво╖х творах побут польсько╖ шляхти, в╕н — автор ╕сторичних поем «Ляшка» (1883) та «Оксана» (1891). Поема «Ляшка» в╕добража╓ сп╕льну боротьбу укра╖нц╕в ╕ поляк╕в проти Кримського ханства. 1912 року поему перекладено укра╖нською мовою. У поем╕ «Оксана» в╕дтворено под╕╖ на Правобережн╕й Укра╖н╕ п╕д час Польського повстання 1863-1864 рок╕в. Висоцький видав також зб╕рки в╕рш╕в «Вс╕ за одного» (1882), «Нов╕ д╕ди» (1884), «Сатири й байки» (1894). У цих творах поет змалював побут польсько╖ шляхти в Укра╖н╕, висм╕яв окрем╕ сторони ╖╖ життя.
Висоцький добре знав твори Тараса Шевченка, зробив репродукц╕ю його портрету 1859 року у повний зр╕ст, був знайомий з ╤ваном Франком. Творч╕сть В. Висоцького ц╕нувала й Леся Укра╖нка. У лист╕ (Льв╕в, 13 кв╕тня 1886 року) до польсько╖ письменниц╕ Ел╕зи Ожешко (1842-1910) ╤ван Франко писав: «Щиро дякую вам за присилку поеми В. Висоцького; деяк╕ його в╕рш╕ я знаю ╕ ц╕ню. Будучи у Ки╓в╕, напевно зайду до нього». У лист╕ йшлося про поему «Ляшка», видану у Ки╓в╕ 1883 року. У статт╕ «Сучасн╕ польськ╕ поети», написан╕й уже п╕сля смерт╕ В. Висоцького, ╤ван Франко дав розгорнуту характеристику творчост╕ поета: «У 1882 р. вийшов перший поетичний тв╕р молодого ки╖вського фотографа Володимира Висоцького, в котр╕м видно було невеликий, але св╕жий ╕ енерг╕йний талант. Молодий поет розпочав сатирою «Вс╕ за одного», в котр╕й висм╕яв безхарактерн╕сть та марнотратство польсько╖ шляхти. Висоцький ц╕кавий уже хоч би з того погляду, що в ц╕л╕й сво╖й поетичн╕й д╕яльност╕ (в╕н помер 1894 р.) обмежився на еп╕ку. На його л╕р╕ були т╕льки дв╕ струни — сатира, що переходила ╕нод╕ в карикатуру ╕ робилася несмачною (наприклад, поема про Б╕смарка, котрого змальовано як б╕сового сина), ╕ чутливо-патр╕отична нота, що найповн╕ше в╕дзнача╓ться в поем╕ «Ляшка» (у 1894 р. вийшло трет╓ видання). Хоч ╕ як подобалася укра╖нсько-польськ╕й публ╕ц╕ ся поема, та, на мою думку, ╖╖ поетична варт╕сть дуже невелика... Найкращим твором Висоцького я вважаю поему «Оксана»... Висоцький ан╕ артист не великий, ан╕ майстер поетично╖ форми; його в╕рш╕ дуже часто дерев’ян╕, балакуч╕, мляв╕, його поетична техн╕ка дуже прим╕тивна, смак невироблений, нав╕ть мова не зовс╕м чиста. А проте чути в його поез╕╖ якийсь подих св╕жост╕ ╕ сили, якусь мужню енерг╕ю, ╕ в т╕м — головна ╖╖ принада».
1887 року харк╕вський поет ╕ перекладач Володимир Александров (1825-1893) переклав укра╖нською мовою в╕рш Висоцького «Укра╖нська мелод╕я». 1871 року Висоцький в╕дкрив у Ки╓в╕ фотоатель╓. У 1884 роц╕ в╕н виконав фото Лес╕ Укра╖нки в народному вбранн╕, у 1886-му — фото ╤вана Франка з дружиною Ольгою Хоружинською, у 1887-му — укра╖нського мистецтвознавця Данила Щербак╕вського, 1890 року — Володимира Антоновича — громадського, наукового ╕ культурного д╕яча, 1893 — Миколу Стороженка, директора Ки╖всько╖ 1-╖ г╕мназ╕╖, 1894 — Андр╕я Фердинандовича Крауса, арх╕тектора ╕ техн╕ка, 1895 — ╤вана Щ╕тк╕вського — укра╖нського громадського д╕яча, першого укра╖нського представника в Ки╖вськ╕й м╕ськ╕й дум╕. За життя та д╕яльн╕сть В. В. Висоцький сфотографував багато ки╖вських споруд, фото яких й нин╕ використовуються при п╕дготовц╕ видань з ╕стор╕╖ столиц╕. П╕сля його смерт╕ фотоатель╓ в╕д╕йшло дружин╕ — Т. С. Висоцьк╕й ╕ синов╕ В. В. Висоцькому-молодшому.
Отже, ╕стор╕я некрополезнавства — це ц╕люще джерело, це той в╕чний струм, який в годину темну ╕ св╕тлу пост╕йно п╕дживлю╓ духовну й моральну енерг╕ю нац╕╖, незалежно в╕д того, хто причетний до ╖╖ творення — укра╖нець чи поляк…

В╕ктор ЖАДЬКО,
Письменник

Редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в╕та╓ нашого пост╕йного автора, письменника, радника М╕н╕стра культури Укра╖ни, доктора ф╕лософських наук, професора, академ╕ка Академ╕╖ наук вищо╖ осв╕ти Укра╖ни В╕ктора Жадька з найвищою академ╕чною науковою нагородою — медаллю Ярослава Мудрого!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9825

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков