Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
В 1994 роц╕ головою Феодос╕йсько╖ "Просв╕ти" обрали З. М. Багатову.


БЕЛЬГ╤Я В СТЕПАХ УКРА╥НИ
Перш╕ бельг╕йськ╕ п╕дпри╓мства з’явилися на територ╕╖ Укра╖ни у 1880-т╕ роки.


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: ПОЛЬСЬКА КОМ╤С╤Я ЗНАЙШЛА СЛ╤ДИ ВИБУХ╤ВКИ
За ╕нформац╕╓ю п╕дком╕с╕╖, завершено вивчення доказ╕в, що стосуються виявлення вибухових...


Оксана К╕сь, ╕сторик, автор досл╕дження про укра╖нок – пол╕тв'язн╕в ГУЛАГу: У ТАБОРАХ РОЛЬ СВЯЩЕНИКА БРАЛИ НА СЕБЕ Ж╤НКИ, НА ЩО В НОРМАЛЬНИХ УМОВАХ У ЖОДН╤Й ЦЕРКВ╤ НЕ МАЛИ Б ШАНСУ
Вистояли ╕ вижили т╕, хто мав незламну волю, хто чинив спротив гнобителям, хоча б др╕бний ╕...


Гульнара Бек╕рова, ╕сторик, кандидат пол╕тичних наук: ДЕПОРТАЦ╤Ю КРИМСЬКИХ ТАТАР У 1944 РОЦ╤ МОЖНА ПОР╤ВНЯТИ З╤ ЗНИЩЕННЯМ РОС╤╢Ю КРИМСЬКОГО ХАНСТВА
18 травня 1944 року - траг╕чний день в ╕стор╕╖ кримських татар. Пам'ять про нього завжди буде...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 13.01.2012
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. С╤ЧЕНЬ

13
Старий Новий р╕к.
Традиц╕я в╕дзначати Старий Новий р╕к п╕шла в╕д розходження Юл╕анського календаря (календаря старого стилю) та Григор╕анського календаря — того, за яким зараз живе майже весь св╕т. Розходження склада╓ 13 дн╕в. У цей день в Укра╖н╕ святкують Щедрий Веч╕р, або свято Меланки.
Народилися:
1877 р. — Левко Мац╕╓вич, укра╖нський ╕нженер-конструктор, винах╕дник, пол╕тичний д╕яч; перший укра╖нський ав╕атор.
1894 р. — ╢вген Онацький, пров╕дний д╕яч Орган╕зац╕╖ укра╖нських нац╕онал╕ст╕в, громадський д╕яч, журнал╕ст ╕ науковець.

14
Народилися:
1882 р. — ╤ван Ог╕╓нко (митрополит ╤лар╕он), укра╖нський православний митрополит, мовознавець, ╕сторик церкви, культурний д╕яч.
1898 р. — Юр╕й Горл╕с-Горський, письменник, старшина Арм╕╖ УНР.
1937 р. — ╢вген Гуцало, укра╖нський проза╖к, поет, публ╕цист, к╕нодраматург, лауреат Шевченк╕всько╖ прем╕╖.
Померли:
1803 р. — гетьман Кирило Розумовський.
1966 р. — Серг╕й Корольов, конструктор ракетно-косм╕чних систем.

15
1776 р. — у Львов╕ вийшов перший прим╕рник «Gazette de Leopol» — першого в╕домого пер╕одичного видання на територ╕╖ Укра╖ни.
Народилися:
1871 р. — Агатангел Кримський, укра╖нський сходознавець, ╕сторик, мовознавець, л╕тературознавець, фольклорист, етнограф, письменник, перекладач, слав╕ст, автор численних праць з ╕стор╕╖ та культури арабських кра╖н, ╤рану, Туреччини та ╕н., сем╕толог╕╖, ╕стор╕╖ ╕сламу.
Велику увагу прид╕ляв досл╕дженню ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури, фольклору, етнограф╕╖. А. Кримський — автор праць: «Укра╖нська граматика» (в двох томах, 1907-1908 рр.), «Нариси з ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ мови» (1922 р., у сп╕вавторств╕ з О. Шахматовим). Редактор першого тому «Академ╕чного словника» (1924 р.). Репресований.
1915 р. — Лео Мол (Леон╕д Молодожанин), канадський скульптор ╕ живописець укра╖нського походження.

16
1918 р. — Центральна Рада ухвалила закон про створення Укра╖нсько╖ добровольчо╖ арм╕╖.
1919 р. — Укра╖нська Директор╕я оголосила в╕йну б╕льшовицьк╕й Рос╕╖.
1954 р. — м╕сто Проскур╕в перейменовано у Хмельницький.
Помер:
1884 р. — Павло Чубинський, укра╖нський етнограф, поет, громадський д╕яч, автор сл╕в Г╕мну Укра╖ни.

17
1921 р. — у В╕дн╕ урочисто в╕дкрито Укра╖нський в╕льний ун╕верситет — перший вищий навчальний заклад ╕ наукова установа укра╖нсько╖ ем╕грац╕╖. Згодом переведений у Прагу.
Народилися:
1869 р. — ╤ван Труш, маляр, критик, живописець-╕мпрес╕он╕ст, портретист, майстер пейзажу ╕ громадський д╕яч. «Нам треба стояти... ногами на наш╕й земл╕, головою бути в ╢вроп╕, а руками обхоплювати якнайширше справи укра╖нсько╖ нац╕╖», — радив сп╕вв╕тчизникам ╤ван Труш.
1907 р. — Григор╕й Китастий, д╕яч укра╖нсько╖ музично╖ культури.
Помер:
1954 р. — Андр╕й Л╕вицький, укра╖нський громадсько-пол╕тичний д╕яч, президент УНР в екзил╕.

18
1654 р. — в Переяслав╕ в╕дбулась рада В╕йська Запорозького.
1944 р. — на Волин╕ в╕дбулися перш╕ серйозн╕ сутички Укра╖нсько╖ повстансько╖ арм╕╖ (УПА) з в╕йськами НКВС.
Народився:
1834 р. — Володимир Антонович, видатний укра╖нський ╕сторик, археолог, етнограф.

19
Хрещення Господн╓.
Хрещення ╓ одним з найважлив╕ших церковних свят р╕здвяно-новор╕чного циклу у православних та греко-католицьких християн. У цей день ╤оанн Хреститель хрестив ╤суса в р╕чц╕ Йордан.
1655 р. — в Ахмат╕вськ╕й битв╕ укра╖нськ╕ козаки розбили польське в╕йсько.
1906 р. — побачив св╕т перший номер першого укра╖нського сатиричного журналу «Шершень».
1946 р. — у Великобритан╕╖ утворено Союз укра╖нц╕в.
Померли:
1903 р. — Н╕кола Терещенко, укра╖нський п╕дпри╓мець та благод╕йник.
1939 р. — Михайло Драй-Хмара, укра╖нський поет, л╕тературознавець, перекладач. Загинув у радянському концтабор╕ на Колим╕.

20
1661 р. — засновано Льв╕вський ун╕верситет.
1972 р. — в Укра╖н╕ розпочалася друга хвиля арешт╕в дисидент╕в.
Народився:
1897 р. — ╢вген Маланюк, укра╖нський письменник, поет, культуролог, л╕тературний критик. До його пера належать 10 поетичних зб╕рок — «Стилет ╕ стилос» (1925 р.), «Гербар╕й» (1926 р.), «Земля й зал╕зо» (1930 р.), «Земна Мадонна» (1934 р.), «Перстень Пол╕крата» (1939 р.), «Влада» (1951 р.), «П’ята симфон╕я» (1954 р.), «Остання весна» (1954 р.), «Серпень» (1959 р.), «Перстень ╕ посох» (1972 р., видана п╕сля смерт╕), а також «Книга спостережень» у двох томах, що м╕стить л╕тературознавч╕, культуролог╕чн╕, л╕тературно-критичн╕ та публ╕цистичн╕ статт╕ та есе, котр╕ друкувалися в ем╕грац╕йних часописах. Творча спадщина ╢вгена Маланюка в повному обсяз╕ поки не видана.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9828

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков