Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЦРУ: ЗА АТАКОЮ В╤РУСУ PETYA В УКРА╥Н╤ СТОЯТЬ РОС╤ЙСЬК╤ В╤ЙСЬКОВ╤
ЦРУ США у сво╓му зв╕т╕ заявля╓, що в╕йськов╕ хакери Рос╕╖ у 2017 роц╕ зд╕йснили к╕бератаку проти...


УКРА╥НА ПЕРЕДАЛА ГЕНСЕКУ ООН ОФ╤Ц╤ЙН╤ ЛИСТИ ПРО Д╤╥ ОКУПАНТ╤В У КРИМУ
Тексти обох лист╕в за п╕дписом пост╕йного представника Укра╖ни при ООН Володимира ╢льченка...


УКРА╥НА ЗАЛИША╢ТЬСЯ ЧАСТКОВО В╤ЛЬНОЮ, А КРИМ – ТЕРИТОР╤╢Ю НЕСВОБОДИ
Зв╕т "Демократ╕я у криз╕" оприлюднено на сайт╕ орган╕зац╕╖ "Freedom House"


У КИ╢В╤ «НАКРИЛИ» НЕЛЕГАЛЬНИХ ПЕРЕВ╤ЗНИК╤В ДО КРИМУ
В результат╕ ц╕╓╖ перев╕рки було встановлено, що у вод╕╖в к╕лькох маршруток були в╕дсутн╕ дозволи...


У ДПСУ НАЗВАЛИ К╤ЛЬК╤СТЬ ╤НОЗЕМЦ╤В, ЯК╤ У 2017 РОЦ╤ СТАЛИ ПЕРСОНАМИ НОН-ГРАТА ЧЕРЕЗ ПО╥ЗДКИ В КРИМ
Tакож минулого року було складено майже 2,3 тисяч╕ адм╕нпротокол╕в за порушення порядку...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 20.01.2012 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 20.01.2012
«ЕТНОНАЦ╤ОНАЛЬНА ПОЛ╤ТИКА УКРА╥НИ: ЗДОБУТКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

ВИСТУП М╤Н╤СТРА КУЛЬТУРИ УКРА╥НИ МИХАЙЛА КУЛИНЯКА НА ПАРЛАМЕНТСЬКИХ СЛУХАННЯХ

Шановний пане головуючий!
Шановн╕ народн╕ депутати та учасники парламентських слухань!
У кожного народу, нац╕╖, етносу ╓ своя, властива лише ╖м ╕сторична, культурна та духовна спадщина, навколо яко╖ форму╓ться нац╕ональне буття та усв╕домлення свого м╕сця в цив╕л╕зац╕йному процес╕. Укра╖на – пол╕етн╕чна держава, в як╕й проживають представники понад 130 нац╕ональностей, загальна чисельн╕сть яких сяга╓ 10 м╕льйон╕в, або ж 22 % в╕д загально╖ чисельност╕ населення кра╖ни.
Не менш значущим ╓ й те, що сучасний етнонац╕ональний процес в Укра╖н╕ — дещо в╕дм╕нний в╕д того, що ╕сну╓ нараз╕ в б╕льшост╕ кра╖н центрально╖ та сх╕дно╖ ╢вропи. Це значною м╕рою зумовлено ╕сторичним под╕лом нашо╖ держави м╕ж достатньо р╕зними кра╖нами з в╕дм╕нними пол╕тичними, духовними ╕ культурними традиц╕ями, до складу яких ще стол╕ття тому входила Укра╖на. Саме у р╕зному трактуванн╕ нац╕онально-╕сторично╖ спадщини криються, зокрема, р╕зновекторн╕ оц╕нки щодо минулого нац╕ональних вза╓мов╕дносин на укра╖нських теренах.
╤сторичн╕ стереотипи та упередження ще й сьогодн╕ наявн╕ в наш╕й соц╕альн╕й д╕йсност╕. Вони зумовлюють в╕дм╕нн╕ пол╕тичн╕ та геопол╕тичн╕ ор╕╓нтири р╕зних соц╕альних верств сусп╕льства.
╤з огляду на це, визначальним пр╕оритетом сучасно╖ етнонац╕онально╖ пол╕тики виступа╓ завдання вироблення консол╕довано╖ позиц╕╖ з ус╕х принципових аспект╕в подальшого розвитку етнонац╕ональних процес╕в — законодавчих, правових, пол╕тичних, економ╕чних та гуман╕тарних. ╥╖ мета — формування громадянського сусп╕льства, в якому гармон╕йно розвиватимуться вс╕ етноси, етн╕чн╕ групи, а етнонац╕ональна пол╕тика буде засобом духовного розвою укра╖нсько╖ нац╕╖, ╖╖ соц╕ального, економ╕чного, пол╕тичного розвитку.
У Посланн╕ Президента Укра╖ни В. Ф. Януковича до Верховно╖ Ради Укра╖ни наголошено, що «...державна етнопол╕тика Укра╖ни ма╓ базуватися на принципах плюрал╕зму, поваги до нац╕ональних мов, культури, ╕стор╕╖ етн╕чних сп╕льнот ╕ громадян, котр╕ до них належать».
З ц╕╓ю метою за участ╕ представник╕в наукових, експертних та громадських орган╕зац╕й нац╕ональних меншин розроблено законопроект «Про концепц╕ю державно╖ етнонац╕онально╖ пол╕тики Укра╖ни».
Основоположними засадами законопроекту передбача╓ться вт╕лення таких основних завдань, як правове забезпечення самост╕йност╕ нац╕ональних меншин у розв’язанн╕ питань, що стосуються ╖хн╕х ╕нтерес╕в та в╕льного вибору ними шлях╕в свого нац╕онального в╕дродження й розвитку.
Особливо сл╕д наголосити на тому, що в╕дродження та оновлення нац╕онального життя етнос╕в Укра╖ни — нев╕д’╓мна складова формування громадянського сусп╕льства, правово╖ держави. Всеб╕чне врахування етнонац╕онального буття народ╕в, сприяння етн╕чному в╕дродженню забезпечу╓ етнонац╕ональне оновлення через можливост╕ подальшого всеб╕чного розвитку. 
Врахування етнонац╕онального потенц╕алу да╓ можлив╕сть всеб╕чно п╕дтримати в╕дродження культурно-етн╕чно╖ самобутност╕ етноменшин, сприяти ц╕нн╕сно-культуролог╕чному осмисленню фольклору, епосу та всього ╖хнього духовно-╕сторичного надбання.  
╤з огляду на це, упродовж 2010 року за державн╕ кошти було надано ф╕нансово-орган╕зац╕йну п╕дтримку у проведенн╕ численних культурно-мистецьких заход╕в, зокрема, Всеукра╖нського фестивалю культур нац╕ональних меншин «Тавр╕йська родина», Всеукра╖нського фестивалю нац╕ональних культур п╕вденного рег╕ону Укра╖ни «Дружба», культурно-мистецьк╕й акц╕╖ з п╕дтримки культури етнос╕в, як╕ не мають сво╓╖ ╕сторично╖ батьк╕вщини та нечисленних народ╕в Криму. За державно╖ ф╕нансово╖ п╕дтримки проведено Всеукра╖нський форум нац╕ональних культур «Укра╖на: мистецьке розма╖ття та д╕алог культур».
Водночас, у 2011 роц╕ за рахунок в╕дпов╕дних статей бюджетного ф╕нансування М╕н╕стерством культури Укра╖ни проведено Всеукра╖нську виставку образотворчого мистецтва етнос╕в Укра╖ни «Vivat, Укра╖но!», присвячену 20-р╕ччю Незалежност╕ Укра╖ни, Всеукра╖нський дитячий форум «Сп╕вдружн╕сть», Всеукра╖нський фестиваль грецько╖ культури «Мега Йорти», Всеукра╖нський фестиваль корейсько╖ культури «Кореяда», Всеукра╖нську культурно-мистецьку акц╕ю «Грузинська народна творч╕сть в Укра╖н╕», Загальноукра╖нський форум «Укра╖на: д╕алог культур» ╕ низку ╕нших культурно-мистецьких заход╕в.
Пр╕оритетним напрямком щодо реал╕зац╕╖ сучасно╖ укра╖нсько╖ державно╖ етнопол╕тики ╓ популяризац╕я нац╕ональних культур через мережу культурно-мистецьких заклад╕в (музе╖в, б╕бл╕отек, театрально-видовищних заклад╕в).
У р╕зних рег╕онах держави функц╕ону╓ близько 100 центр╕в нац╕ональних культур, д╕яльн╕сть багатьох з них ф╕нансу╓ться з м╕сцевих бюджет╕в. За п╕дтримки держави д╕ють будинки народно╖ творчост╕, центри фольклору та етнограф╕╖, тисяч╕ нац╕ональних аматорських колектив╕в.
У 360 б╕бл╕отеках працюють в╕дд╕ли л╕тератури мовами нац╕ональних меншин. На баз╕ цих заклад╕в д╕ють л╕тературн╕ в╕тальн╕, клуби за ╕нтересами, в╕дбуваються масов╕ просв╕тницьк╕ заходи, присвячен╕ популяризац╕╖ культурно╖ спадщини р╕зних етнос╕в Укра╖ни, ╖хн╕х мов, традиц╕й та звича╖в.
Зд╕йснюються практичн╕ заходи, пов’язан╕ з розширенням та оптим╕зац╕╓ю ╕нформац╕йно╖ сфери та засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ мовами нац╕ональних меншин на рег╕ональному р╕вн╕, як╕ висв╕тлюють актуальн╕ питання м╕жнац╕ональних в╕дносин та под╕╖ культурно-мистецького життя.
До ключових питань державно╖ етнопол╕тики належить задоволення потреб громадян у навчанн╕ мовами нац╕ональних меншин, у вивченн╕ цих мов. В Укра╖н╕ д╕╓ мережа загальноосв╕тн╕х, дошк╕льних та вищих навчальних заклад╕в, в яких навчальний процес зд╕йсню╓ться мовами нац╕ональних меншин. Також функц╕ону╓ мережа культурно-осв╕тн╕х центр╕в та нед╕льних шк╕л, де представники р╕зних етнос╕в вивчають р╕дну мову та культуру свого народу. Робота цих заклад╕в зд╕йсню╓ться за пост╕йного сприяння орган╕в осв╕ти й культури, нац╕онально-культурних товариств ╕ просв╕тницьких орган╕зац╕й.
Укра╖нська держава нада╓ великого значення розвитку м╕жнародного сп╕вроб╕тництва у сфер╕ захисту прав нац╕ональних меншин з кра╖нами, що мають з Укра╖ною етн╕чно спор╕днен╕ сп╕льноти. 
Важливим механ╕змом зд╕йснення тако╖ вза╓мод╕╖ ╓ укладання м╕ждержавних ╕ м╕жв╕домчих угод про сп╕впрацю та д╕яльн╕сть м╕журядових ком╕с╕й з питань забезпечення прав ос╕б, як╕ належать до нац╕ональних меншин.
З метою координац╕╖ д╕й центральних орган╕в виконавчо╖ влади та актив╕зац╕╖ роботи м╕журядових ком╕с╕й щодо забезпечення прав угорц╕в в Укра╖н╕ та укра╖нц╕в в Угорщин╕, румун╕в в Укра╖н╕ та укра╖нц╕в у Румун╕╖, а також словак╕в в Укра╖н╕ та укра╖нц╕в у Словаччин╕ Урядом Укра╖ни прийнято р╕шення щодо оновлення складу та положень ран╕ше створених ком╕с╕й. Це дало змогу провести 19 грудня 2011 року XV зас╕дання Зм╕шано╖ укра╖нсько-угорсько╖ ком╕с╕╖ з питань забезпечення прав нац╕ональних меншин у м. Будапешт.
Д╕ють ряд м╕ждержавних договор╕в, м╕журядових та м╕жв╕домчих угод з питань сп╕вроб╕тництва, положеннями яких передбачено широкоформатну сп╕впрацю, в тому числ╕ у сфер╕ захисту прав та забезпечення етнонац╕ональних потреб закордонних укра╖нц╕в та в╕дпов╕дних нац╕ональних меншин в Укра╖н╕.
Пом╕тну роль у подальшому вдосконаленн╕ державно╖ етнопол╕тики в╕д╕гра╓ участь Укра╖ни у м╕жнародних проектах, спрямованих на п╕дтримку пол╕культурного простору. Зокрема, варто виокремити участь Укра╖ни у рег╕ональн╕й програм╕ Ради ╢вропи «Ки╖вська ╕н╕ц╕атива для демократичного розвитку через культуру», а також у м╕жнародному проект╕ «╤нтеркультурн╕ м╕ста: управл╕ння та пол╕тика щодо р╕зноман╕тних громад». Учасником проекту «╤нтеркультурн╕ м╕ста» стала територ╕альна громада м. Мел╕тополя. За результатами усп╕шно╖ реал╕зац╕╖ цього проекту до сп╕льноти «╤нтеркультурних м╕ст» в Укра╖н╕ долучаються також м╕ста Одеса, Донецьк, С╕мферополь та Ужгород, як╕ вир╕зняються сво╓ю культурно-етн╕чною пал╕трою.
Урядом, уповноваженими органами державно╖ виконавчо╖ влади пост╕йно анал╕зу╓ться, вивча╓ться та зд╕йсню╓ться мон╕торинг наявного стану, тенденц╕й ╕ подальших перспектив розвитку етнонац╕онального процесу.
У зазначеному контекст╕ доц╕льно в╕дзначити, що етнонац╕ональна пол╕тика в Укра╖н╕ на сьогодн╕ ╜рунту╓ться на ╕деолог╕╖ державотворення, по╓днан╕й з розвитком та поглибленням процес╕в демократизац╕╖. Ця пол╕тика неможлива без вироблення механ╕зм╕в узгодження нац╕онально-специф╕чних ╕нтерес╕в укра╖нц╕в, етнос╕в та рег╕он╕в щодо сучасно╖ стратег╕╖ розвитку держави.
Основу цього стратег╕чного курсу  визначають основоположн╕ ц╕нност╕ та ╕де╖, що мають бути реал╕зован╕ на вс╕х р╕внях сусп╕льства. До них, перш за все, належать:
— дотримання прав людини та основних свобод, у тому числ╕ нац╕ональних, незалежно в╕д стат╕, в╕ри, соц╕ального стану та рег╕ону проживання;
— р╕вн╕ права етнос╕в за р╕зних форм ╖хнього самовизначення;
— багатонац╕ональна ╓дн╕сть держави, ╖╖ етнос╕в та громадян;
— розвиток багатонац╕онального укра╖нського сусп╕льства шляхом д╕алогу;
— державна п╕дтримка нац╕ональних меншин щодо збереження ╖хньо╖ культури, мови, традиц╕й, середовища проживання.
Ц╕ принципи вза╓мопов’язан╕ та створюють орган╕чну ╓дн╕сть, а реал╕зац╕я кожного з них ╓ умовою для реал╕зац╕╖ ╕нших. ╥х утвердження в укра╖нському сусп╕льств╕ передбача╓: врахування конкретних ╕сторичних умов розвитку етнос╕в, створення загальновизнаних демократичних механ╕зм╕в та норм, як╕ забезпечували б вт╕лення цих принцип╕в у сусп╕льне життя.
Динам╕чно розвиваються в Укра╖н╕ рел╕г╕йн╕ орган╕зац╕╖ й об’╓днання етноконфес╕йного спрямування. Репрезентац╕я духовних, культурно-осв╕тн╕х ╕ специф╕чних рел╕г╕йних потреб нац╕ональних меншин характерна для вс╕х традиц╕йних в╕роспов╕дань, а також окремих нов╕тн╕х рел╕г╕йних рух╕в, що д╕ють у держав╕. Сутт╓во розширилася географ╕я цих етноконфес╕йних сп╕льнот.
Найб╕льше громад, створених на етноконфес╕йному ╜рунт╕, належить мусульманам Укра╖ни. Мусульманськ╕ рел╕г╕йн╕ ╕нституц╕╖ активно розвивають мережу духовно-осв╕тн╕х заклад╕в. При цьому особливу увагу прид╕ляють вивченню Корану, студ╕юванню ╕сламських дисципл╕н, ╕стор╕╖ ╕сламу, вивченню арабсько╖ мови, формуванню в╕дпов╕дних норм повед╕нки.
Рел╕г╕йн╕ орган╕зац╕╖, як нос╕╖ авторитетних для значно╖ частини в╕руючих конкретних в╕ровчень, нац╕ональних ╕дей, власних позиц╕й у трактуванн╕ нац╕онально╖ ╕ церковно╖ ╕стор╕╖, користуються стаб╕льно високим рейтингом дов╕ри громадян.
Сл╕д враховувати, що в перех╕дний пер╕од сусп╕льного розвитку, який характерний для сучасно╖ Укра╖ни, в умовах становлення демократ╕╖, пол╕тичного ╕ рел╕г╕йного плюрал╕зму, актуал╕зуються певн╕ рел╕г╕йн╕, церковн╕ та рел╕г╕йно-територ╕альн╕ ╕нтереси.
Забезпечення церкв╕ повноц╕нного правового ╕ соц╕ального статусу, створення для не╖ сприятливих умов д╕яльност╕ ставить на порядок денний необх╕дн╕сть ╕н╕ц╕ювати зм╕ни в чинному законодавств╕ щодо рел╕г╕╖ та церкви, котр╕ якомога повн╕ше враховували б реал╕╖ сьогодення.
У зазначеному контекст╕ дорученнями Президента Укра╖ни визначено завдання розробити та подати на розгляд Верховно╖ Ради Укра╖ни нову редакц╕ю Закону Укра╖ни «Про свободу сов╕ст╕ та рел╕г╕йн╕ орган╕зац╕╖» та проект Закону Укра╖ни «Про повернення майна культового призначення рел╕г╕йним орган╕зац╕ям».
Метою проекту ново╖ редакц╕╖ Закону Укра╖ни «Про свободу сов╕ст╕ та рел╕г╕йн╕ орган╕зац╕╖» передбачено зм╕цнення правових засад свободи в╕роспов╕дання. Законопроект м╕стить низку концептуальних положень державно╖ пол╕тики, як╕ мають в╕дпов╕дати зобов’язанням Укра╖ни перед в╕дпов╕дними ╓вропейськими та св╕товими орган╕зац╕ями.
Проект Закону Укра╖ни «Про повернення культових буд╕вель рел╕г╕йним орган╕зац╕ям» спрямований на вироблення правового механ╕зму повернення рел╕г╕йним орган╕зац╕ям культових буд╕вель з метою в╕дновлення порушених тотал╕тарною пол╕тикою колишнього СРСР прав церков ╕ рел╕г╕йних орган╕зац╕й, яким належали ц╕ буд╕вл╕ до переходу ╖х у власн╕сть держави.
Про р╕вн╕сть ус╕х церков ╕ недопустим╕сть преференц╕й на м╕сцевому р╕вн╕ неодноразово заявляв Президент Укра╖ни В. Ф. Янукович, наголошуючи, що важливим чинником духовного вдосконалення сусп╕льства, п╕днесення його морал╕, в╕дпов╕дальност╕ виступа╓ церква. Головним завданням у сфер╕ державно-церковних в╕дносин ма╓ бути створення сприятливих умов для реал╕зац╕╖ духовно╖ м╕с╕╖ церкви.
При цьому принципово важливо, що держава ч╕тко окреслила сво╖ зобов’язання перед церквою, визначила коло тих повноважень, як╕ ╓ сферою ╖╖ компетенц╕╖, що робить ╖╖ пол╕тику щодо церкви прозорою ╕ в╕дкритою для сусп╕льного загалу.
Сприяючи розвитку громадянського сусп╕льства, укра╖нська влада створю╓ необх╕дн╕ умови щодо участ╕ громадських об’╓днань у державотворч╕й д╕яльност╕.
Виходячи з того, що, в╕дпов╕дно до укра╖нського законодавства, церква в╕дд╕лена в╕д держави, а рел╕г╕йн╕ орган╕зац╕╖ не виконують державних функц╕й, оптимальним вар╕антом участ╕ громадськост╕ у формуванн╕ та реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики щодо рел╕г╕╖ виявився механ╕зм участ╕ м╕жцерковних консультативно-дорадчих орган╕в всеукра╖нського та м╕сцевого р╕вня. Зокрема, ╖хньо╖ участ╕ у законотворч╕й, експертн╕й, науково-практичн╕й робот╕.
Так, утворена у 1996 роц╕ Всеукра╖нська Рада Церков ╕ рел╕г╕йних орган╕зац╕й на сьогодн╕ пос╕да╓ пров╕дне м╕сце у процес╕ формування м╕жконфес╕йного та етноконфес╕йного д╕алогу та системи державно-церковних в╕дносин у кра╖н╕, об’╓днуючи у сво╓му склад╕ понад 90 % рел╕г╕йно╖ мереж╕ держави.
Окр╕м Всеукра╖нсько╖ Ради Церков ╕ рел╕г╕йних орган╕зац╕й, на нац╕ональному р╕вн╕ д╕ють ╕нш╕ консультативно-дорадч╕ органи, як╕ сприяють державно-конфес╕йному та м╕жконфес╕йному д╕алогу. Серед них сл╕д назвати Раду представник╕в християнських церков Укра╖ни, Раду ╓вангельських протестантських церков Укра╖ни, Укра╖нську м╕жцерковну раду, Всеукра╖нську раду християнських церков та Раду представник╕в духовних управл╕нь ╕ центр╕в мусульман Укра╖ни.
Нин╕ церква взяла на себе частину в╕дпов╕дальност╕ за морально-етичний стан сусп╕льства, ╖╖ соц╕альна д╕яльн╕сть виходить за конфес╕йн╕ меж╕, охоплюючи сво╖м впливом по сут╕ вс╕ сфери громадського життя.
На сьогодн╕ очевидною ╓ тенденц╕я посилення стремл╕ння народ╕в ╕ нац╕й до суверен╕тету, в╕дновлення втрачених традиц╕й, мови, духовно╖ культури, як╕ стимулюють ╖х до розвитку й оновлення.
Ц╕ та ╕нш╕ основоположн╕ принципи знайшли сво╓р╕дне в╕дображення в Закон╕ Укра╖ни «Про засади внутр╕шньо╖ ╕ зовн╕шньо╖ пол╕тики», ухваленому з ╕н╕ц╕ативи Президента Укра╖ни В. Ф. Януковича.
Головне стратег╕чне завдання держави у сфер╕ етнопол╕тики поляга╓ в тому, щоб закр╕пити ╕ зм╕цнити нин╕шн╕ стаб╕льн╕ м╕жетн╕чн╕ та етноконфес╕йн╕ вза╓мини в Укра╖н╕, забезпечити умови для в╕льного розвитку культур ╕ мов ус╕х етн╕чних груп, що населяють нашу кра╖ну.
Для цього необх╕дн╕ мир у сусп╕льств╕, громадянська злагода загальнонац╕онального характеру, що ╜рунтуються на дотриманн╕ й захист╕ прав людини, сп╕в╕снуванн╕ пол╕тичних, рел╕г╕йних, ╕сторико-культурних погляд╕в та переконань, р╕зних етн╕чних традиц╕й та уподобань.
Дякую за увагу!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 20.01.2012 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9839

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков