Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
АДЕЛЬ СТАН╤СЛАВСЬКА: Я ТА, ЩО ТРИМА╢ СВ╤Т
Сьогодн╕ господинею Поетично╖ Св╕тлиц╕ ╓ Адель Стан╕славська. Справжн╓ ╕м'я – Олександра...


«РИМОВАНИЙ ╤РП╤НЬ»
3 жовтня в столичному Будинку письменник╕в в╕дбулася презентац╕я зб╕рника поез╕╖ «Римований...


«ЯК ДАЛ╤ ЛОВИТИМЕШ ГАВИ - НЕ БУДЕ У ТЕБЕ ДЕРЖАВИ!»
Наше покол╕ння на цих знущаннях повинно поставити крапку. Щоб н╕коли ╕ н╕кому не хот╕лося б╕льше...


ЗАХИСТИ, ПОКРОВО-МАТИ!
День Покрови Пресвято╖ Богородиц╕ — велике християнське свято, яке щор╕чно в╕дзнача╓мо 14...


ТА╥НА СЛОВА
У золот╕ вереснев╕ дн╕ Червоноград ста╓ центром л╕тературного свята... П╕дбито п╕дсумки VIII...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 20.01.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 20.01.2012
Володимир ДЕНЩИКОВ: «Я — лише ╕нструмент у руках Всевишнього...»

Володимир Денщиков — ╓дина в св╕т╕ людина, яка створю╓ ╕кони з льняно╖ нитки.
Фах╕вц╕ називають його засновником нового виду ╕конотворчост╕, що сьогодн╕ вже отримав назву «духовне макраме». Володимир Анатол╕йович використову╓ ун╕кальну авторську техн╕ку, що не ма╓ аналог╕в у св╕т╕. Обличчя ╕ руки святих прописуються, а ризи й оклади виконуються з нетипового для цього виду мистецтва матер╕алу — льняно╖ нитки завтовшки 0,5-2 мм. Кожна з роб╕т майстра нал╕чу╓ м╕льйони вузлик╕в, зав’язаних вручну, без використання якихось техн╕чних засоб╕в.
Народився Володимир Анатол╕йович Денщиков 1 липня 1952 року в Ки╓в╕. У 1974 роц╕ зак╕нчив Ки╖вський театральний ╕нститут ╕м. Карпенка-Карого. З 1975 до 2007 рр. — понад 30 л╕т! — працював артистом, режисером, художником-постановником у Кримському академ╕чному рос╕йському драматичному театр╕ ╕м. М. Горького.
У 2007 роц╕ народний артист Укра╖ни Володимир Денщиков перейшов на викладацьку роботу, нин╕ в╕н — професор Кримського ун╕верситету культури, мистецтв ╕ туризму. Чотири роки тому у Володимира Анатол╕йовича стався ╕нсульт, йому парал╕зувало праву руку, тому перестав виходити на сцену. П╕сля тако╖ хвороби, якщо людина залиша╓ться жити, то ста╓ ╕нвал╕дом, кажуть л╕кар╕. У багатьох п╕сля цього опускаються руки...
 «У 1970-т╕ роки макраме було дуже поширеним хоб╕, — розпов╕да╓ майстер. — Активно розкуповувався б╕лизняний шнур: ус╕ плели скатерки, серветки... У мене був дуже хороший учитель, в╕н говорив: «Н╕коли н╕чого не повторюй — вигадуй сво╓». ╤ тому Володимир в’язав кулони, коль╓, сумки, капелюшки. П╕зн╕ше почав робити фантаз╕йн╕ картини в техн╕ц╕ макраме-колаж. А одного дня на церковн╕й служб╕ вдивився в ╕кону Володимирсько╖ Божо╖ Матер╕ ╕ спитав себе: «Чому я дос╕ не спробував створити ╕кону?» У нього виникло бажання показати, що велич святих можна передати ╕ за допомогою просто╖ с╕ро╖ льняно╖ нитки, не застосовуючи, як ╕нш╕ майстри, коштовност╕ — золото-ср╕бло. Адже льон, за словами В. Денщикова, такий же простий ╕ доступний, як ╕ саме православ’я.
Першу свою ╕кону ╕з льняно╖ нитки Володимир показав о. Серг╕ю, настоятелю храму-маяка Миколи Чудотворця в с. Малор╕ченське. Тод╕ ╕ виникла ╕дея створити ╕кону святителя Миколая для цього храму ╕ подарувати ╖╖ на Великдень. Та коли робота вже була близька до завершення ╕ стався той злощасний ╕нсульт. Володимира забрали до л╕карн╕, робота була «парал╕зована», як ╕ сам автор.
Перше, про що згадав Володимир, коли прийшов до тями, це те, що вдома лежить незавершена ╕кона Миколи Чудотворця, а Великдень через дек╕лька тижн╕в. ╤ тод╕ в╕н, лежачи в л╕карн╕ в реан╕мац╕╖ п╕д крапельницею, прийма╓ р╕шення завершити роботу. На його прохання до л╕карняно╖ палати дружина, народна артистка Укра╖ни Наталя Малиг╕на, принесла незавершений вир╕б ╕ клубок льняних ниток. От так вони разом у л╕карн╕ завершили витв╕р, ╕ на Великдень ╕кона святителя Миколая зайняла сво╓ м╕сце в Малор╕ченському храм╕ Миколи Чудотворця.
У це можна не пов╕рити, але факт залиша╓ться фактом: п╕д час роботи над ╕коною пальц╕ парал╕зовано╖ право╖ руки починали працювати ╕, за словами Володимира, «н╕би Бог рукою водив». З цього моменту ╕ розпочалась дивовижна ╕стор╕я одужання Володимира Анатол╕йовича Денщикова. Життя внесло сво╖ корективи, ╕ останн╕ми роками духовне макраме стало для Володимира тим джерелом, що да╓ йому сили для життя ╕ творчост╕. Отець Серг╕й став с╕мейним дух╕вником родини Денщикових, ╕ в тому, що Володимир реаб╕л╕тувався, вбача╓ велике щастя ╕ Божий промисел.
У 2011 роц╕ о. Серг╕й представляв разом з Володимиром Анатол╕йовичем ╕кони на виставц╕ в Ки╓во-Печерськ╕й Лавр╕ ╕ мав можлив╕сть бути присутн╕м при врученн╕ Блаженн╕йшому Митрополиту Ки╖вському ╕ вс╕╓╖ Укра╖ни Володимиру ╕кони «Святого Благов╕рного князя Володимира». За словами о. Серг╕я, отримавши льняну ╕кону, Митрополит Володимир приклався до не╖ ╕ сльози з’явились на очах у Блаженн╕йшого.
У храм╕-маяку с. Малор╕ченське ╓ вже дв╕ ╕кони Володимира Денщикова — святителя Миколая та Казансько╖ Божо╖ Матер╕. ╤ вс╕, хто заходить до храму, в╕дразу звертають на них увагу, людей як магн╕том тягне до льняних ╕кон майстра.
Як розпов╕да╓ настоятель Малор╕ченського храму-маяка Миколи Чудотворця отець Серг╕й, часто Володимир Анатол╕йович в нього запитував: за що, отче? Як таке сталося, що людина, яка присвятила сво╓ життя служ╕нню театру, народний артист Укра╖ни, досяг у сво╖й театральн╕й кар’╓р╕ такого, чого багато людей не досягають за все життя, ╕ от в одну мить — страшна хвороба, ╕нсульт. На сцен╕ театру працював ради людей, в╕ддавав ╖м свою душу. За що така кара?
Володимир запитував — за що? А треба питати: «Господи, для чого?» А для того, щоб ми все це бачили! Все це не для покарання, а для нагороди. Тепер в╕н — в╕дома особист╕сть не т╕льки на сцен╕, а й у всьому св╕т╕. ╢дина ╕ неповторна людина у св╕т╕, яка створю╓ так╕ чудо-╕кони».
На сьогодн╕ в доробку Володимира Денщикова понад п╕всотн╕ експонат╕в та 17 виставок. Над створенням ╕кони розм╕ром 40 на 50 см автор працю╓ в╕д 3 до 6 м╕сяц╕в. А над ╕коною «Святий Благов╕рний князь Олександр Невський» працював 14 м╕сяц╕в, вона нал╕чу╓ близько 9 м╕льйон╕в вузлик╕в, зав’язаних вручну.
В роботах останн╕х рок╕в автор використову╓ винайден╕ ╕ запатентован╕ ним дек╕лька вид╕в «Рукотворно╖ тканини». Лики святих написан╕ маслом на льняному полотн╕. Перед створенням кожно╖ ╕кони майстер поститься. Вс╕ сво╖ ╕кони Володимир Анатол╕йович створю╓ п╕сля благословення священик╕в. Неодноразово художника благословляв на створення визначних роб╕т митрополит С╕мферопольський ╕ Кримський Владика Лазар та с╕мейний дух╕вник —  отець Серг╕й.
Роботи Володимира Денщикова експонувались в Укра╖н╕, Н╕меччин╕, Рос╕╖, Угорщин╕, Австр╕╖, також вони знаходяться в приватних колекц╕ях Укра╖ни, Рос╕╖, Чех╕╖ та США. Створену ним ╕кону Божо╖ Матер╕ «Розчулення» уряд Криму подарував Свят╕йшому Патр╕арху Московському Кирилу, коли той при╖жджав до Укра╖ни.
У грудн╕ 2011 року, напередодн╕ Р╕здвяних свят, у С╕мферопольському художньому музе╖ в╕дкрилась чергова виставка ╕кон Володимира Денщикова. На в╕дкритт╕ виставки звучали слова подяки, захоплення, здивування. Появу майстра присутн╕ зустр╕ли оплесками. М╕н╕стр культури АРК Альона Плак╕да подякувала художнику за неоц╕ненний внесок у розвиток культури Криму та Укра╖ни ╕, за ╖╖ словами, «внесок у культуру св╕тову, адже ви — ╓дина людина у св╕т╕, яка створю╓ под╕бн╕ ╕кони. А так╕ роботи може створювати т╕льки людина, яка позначена Богом».
Серг╕й Цеков, голова пост╕йно╖ ком╕с╕╖ з культури ВР АРК, нав╕ть не спод╕вався, що таке мистецтво ╕сну╓ ╕ що так╕ вироби може створити людина, яка перенесла ╕нсульт. «Моя перша профес╕я — л╕кар, ╕ тому я розум╕ю, з якими труднощами Володимиру Анатол╕йовичу довелось з╕ткнутися п╕сля ╕нсульту. Я розум╕ю, наск╕льки в╕н сильна людина, щоб, подолавши таку хворобу, не просто жити, але й п╕сля себе залишати життя. Як майстер в╕н буде жити у сво╖х витворах, життя Володимира Анатол╕йовича буде продовжене цими ╕конами нав╕ки. А завдання влади — зробити все, щоб ц╕ мистецьк╕ вироби побачили не т╕льки в Криму чи по вс╕й Укра╖н╕, але й далеко за межами нашо╖ Батьк╕вщини».
На в╕дкриття виставки до С╕мферополя зав╕тав засновник Ки╖вського класичного ювел╕рного дому, кавалер ордена Фаберже ╤гор Лобортас, який сказав, що сьогодн╕ аукц╕они багато уваги прид╕ляють сучасному мистецтву. «Головне, щоб митець не коп╕ював, не тиражував сво╖ роботи тисячами. Мистецтво Володимира Денщикова неможливо скоп╕ювати. Православна в╕ра дала дуже багато образ╕в, ╕ кожна робота Володимира Анатол╕йовича ста╓ абсолютно ун╕кальною в ╓диному екземпляр╕. Це буде т╕льки зб╕льшувати ╕ зб╕льшувати ╖╖ ц╕нн╕сть. Ц╕ роботи — це нова в╕ха в ╕стор╕╖ культури, ╕конотворчост╕, нав╕ть нова ╕конотворча «цив╕л╕зац╕я». Ми п╕дтриму╓мо так╕ реч╕, як╕ дають св╕ту розум╕ння того, хто ми ╓! Увесь св╕т добре зна╓, хто такий Фаберже ╕ що у нього був будинок у Ки╓в╕ ╕ майстерня в Одес╕. ╤ коли ми говоримо: Укра╖на — це Фаберже св╕ту, все ста╓ зрозум╕ло. Те, що я побачив у роботах В. Денщикова, не можна не п╕дтримувати. У нас були так╕ постат╕, як С╕корський, Кандинський, Малевич, Архипенко. Тому якби мене за кордоном запитали, хто такий В. Денщиков ╕ зв╕дки витоки його мистецтва, я б сказав: звертайтесь до Кандинського!»
Роботами Володимира Денщикова вже сьогодн╕ зац╕кавились досить в╕дом╕ колекц╕онери заруб╕жжя. Нещодавно до Ки╓ва зав╕тав з М╕лана принц Лоренсо Медич╕. В╕н при╖хав до Укра╖ни з ╕нших причин, але, за словами ╤горя Лобортаса, коли побачив роботи Володимира Денщикова, то наст╕льки зац╕кавився цими ун╕кальними льняними ╕конами, що забажав обов’язково придбати ╖х для колекц╕╖ сво╖х батьк╕в.
Незабаром Ки╖вський класичний ювел╕рний д╕м плану╓ започаткувати такий виставковий формат, щоб разом з ювел╕рними виробами експонувались льнян╕ ╕кони, створен╕ с╕мферопольським майстром. За словами ╤горя Лобортаса, мистецьк╕ вироби Володимира Денщикова незабаром будуть наст╕льки в╕дом╕ у св╕т╕, що багато людей вирушатимуть у паломницьку культурну подорож до Криму, щоб побувати ╕ доторкнутись до того м╕сця, де це мистецтво народилося ╕ зв╕дки воно поширю╓ться. Це наст╕льки серйозно, що вс╕ кримчани повинн╕ пишатись тим, що живуть поряд з маестро Денщиковим.
Те, що Володимир багато рок╕в працював у театр╕, допомага╓ майстру створювати об’╓м, глибину, багатопланов╕сть його роб╕т. Присутн╕х на виставц╕ вразила об’╓мна робота, яка склада╓ться з понад 8 м╕льйон╕в вузлик╕в. Храм ╕з льону можна побачити з ус╕х бок╕в. «Виникла ╕дея створити формат 4D, щоб можна було поглянути на об’╓кт з ус╕х бок╕в, — каже В. Денщиков. — Сучасне бачення у ц╕й робот╕ по╓днано з суворим дотриманням церковних канон╕в. Ворота, купол, хрест — усе в╕дпов╕да╓ православним правилам. В основ╕ храму — три ╕кони, але побачити ╖х можна, лише в╕дчинивши ворота храму».
Ворота в╕дчиняються, на першому план╕ — Казанська Божа Мат╕р, а по боках — архангели Миха╖л ╕ Гаври╖л. Сама робота може демонструватися як у закритому, так ╕ у в╕дкритому вар╕ант╕.
Метровий храм ╕з льону стояв на постамент╕ посеред зали ╕ притягував погляди вражених глядач╕в. Я запитав у Володимира, що в╕д тако╖ творчо╖ людини, як в╕н, можна чекати в майбутньому? Володимир т╕льки посм╕хнувся у в╕дпов╕дь, а пот╕м сказав: «Я не знаю, чи буде 5D, але обов’язково буде щось нове. Адже я працюю завжди ╕ скр╕зь. Я працюю на кухн╕, у спальн╕, в машин╕. Моя Наталя може прокинутись о 5-й ранку ╕ побачити, що я сиджу на л╕жку ╕ вже працюю. Адже Бог дав мен╕ в╕дчуття простору ╕ тому мен╕ не обов’язково робити як╕сь зам╕ри чи креслення. Я сиджу ╕ вже щось кручу в голов╕, напевне знаю одне, що все буде за церковними канонами, а от якою буде оправа, як╕ детал╕ ╕ якою буде робота у ф╕нал╕, не знаю. Головне, я н╕коли не зупиняюсь, ╕ в цьому мен╕ допомагають дружина Наталя ╕ плем╕нник Данило, саме ╖х я можу назвати першими ╕ найкращими учнями, як╕ не т╕льки «фарбу розтирають», але коли треба ╕ плече п╕дставлять. У мене багато друз╕в, як╕ також мен╕ допомагають у житт╕. Дуже вдячний, зокрема, тоб╕, Олександре. Ми з тобою не т╕льки в одному ╕нститут╕ вчились ╕ пот╕м разом в театр╕ працювали. Ти ╕ сьогодн╕ не да╓ш мен╕ «зав’янути», робиш усе можливе, щоб мо╖ роботи бачили кримчани — глядач╕ ДТРК «Крим». До реч╕, багато рок╕в тому саме ти зробив перший репортаж про мо╖ ╕кони у телепрограм╕ «Р╕дна хата».
Особлива подяка директору С╕мферопольського художнього музею Лар╕н╕ Кудряшов╕й, яка доклада╓ багато зусиль, щоб мо╖ ╕кони побачили не т╕льки кримчани, але й глядач╕ вс╕╓╖ Укра╖ни ╕ близького та далекого заруб╕жжя. Вона — м╕й мистецький янгол-охоронець.
Користуючись нагодою, хочу звернутися до людей, у яких ╓ як╕сь ф╕зичн╕ вади: не сид╕ть на м╕сц╕, рухайтесь, роб╕ть хоч щось, адже кожна людина може зробити корисне як для себе, так ╕ для ╕нших, створити якусь красу, нав╕ть якщо у вас на руц╕ працюють лише два пальц╕.
╤нколи дивлюсь на сво╖ роботи ╕ не в╕рю, що це зробив я. Таке в╕дчуття, що я — лише ╕нструмент у руках Всевишнього...»
На в╕дкритт╕ виставки льняних ╕кон було багато промов, але мен╕ найб╕льше запали в душу слова заслуженого художника Укра╖ни Тетяни Шевченко: «Мало сказати, що це ун╕кальн╕ витвори, ун╕кальна техн╕ка, це ще й ун╕кальний майстер, який народжу╓ться раз у сто рок╕в. Тво╓ ╕м’я, Володя, великими л╕терами вже записано Там. Господь тебе любить, В╕н тебе обер╕га╓».
Новий 2012 р╕к для Володимира Анатол╕йовича Денщикова особливий, йому виповню╓ться 60 рок╕в, тож ця Р╕здвяна виставка — достойний початок юв╕лейного року.

Олександр ПОЛЬЧЕНКО
Фото О. Носаненка

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 20.01.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9840

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков