Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У РОС╤╥ В╤ДХИЛИЛИ СКАРГУ SIEMENS ЩОДО ЙОГО ТУРБ╤Н У КРИМУ
Верховний суд РФ в╕дмовився розглядати касац╕ю н╕мецького концерну Siemens ╕ його доч╕рньо╖...


У ЕСТОН╤╥ ВИСУНУЛИ П╤ДОЗРИ П'ЯТИ ТУРФ╤РМАМ ЗА ПРОДАЖ ПУТ╤ВОК ДО КРИМУ
Естонськ╕ турф╕рми роками продавали пут╕вки до Криму, ╕гноруючи ╓вропейський закон.


ТРАГЕД╤Я В КЕРЧ╤: ПОВНУ В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ НЕСУТЬ ОКУПАНТИ
17 жовтня учень Керченського пол╕техн╕чного коледжу Владислав Росляков влаштував вибух ╕ в╕дкрив...


П╤СЛЯ ТАКИХ «ГЕРО╥В РОС╤╥» - ЧАС В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ЗВАННЯ «ГЕРОЙ УКРА╥НИ»
Це не лише принизлива для кра╖ни калька, серед наявних Геро╖в Укра╖ни ╓ не лише Геро╖ Небесно╖...


«СПРАВЖН╤Й ТЕРАКТ. ЯК ЦЕ НАЛЕЖИТЬ. ЯК В БЕСЛАН╤»
Жахлив╕ под╕╖, що в╕дбулися два дн╕ тому в Керч╕, сколихнули не лише Крим. Болем в╕ддалися вони й...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 20.01.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 20.01.2012
КРИМ╤НАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРА╥НИ: ЗМ╤СТОВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЕВОЛЮЦ╤Я РОЗВИТКУ

Роман САВОНЮК,
доцент, кандидат юридичних наук,
заслужений юрист АР Крим

(ДО 50-Р╤ЧЧЯ НАБУТТЯ ЧИННОСТ╤)

10 грудня минулого року прогресивна юридична сп╕льнота, а також правозахисники у багатьох кра╖нах св╕ту, в черговий раз нагадали про Загальну Декларац╕ю прав людини та необх╕дн╕сть ╖╖ суворого дотримання. В╕тчизняне законодавство, на жаль, не позбавлене вад, а тому потребу╓ в╕дпов╕дних зм╕н, як╕ б найб╕льш повно в╕дпов╕дали сучасному стану ╕ р╕вню розвитку укра╖нського сусп╕льства, принципам гуман╕зму та демократизму, забезпечували над╕йний захист прав ╕ свобод людини. Особливо характерним у цьому в╕дношенн╕ ╓ Крим╕нально-процесуальний кодекс Укра╖ни (дал╕ – КПК), з часу набуття чинност╕ якого виповнилося п’ятдесят рок╕в.
Подальша розбудова Укра╖ни як правово╖ держави об’╓ктивно вимага╓ значних зм╕н крим╕нально-процесуального законодавства ╕, в першу чергу, самого Кодексу як основи цього законодавства. Проблема поляга╓ у тому, що лог╕чно-структурна та диспозиц╕йно-зм╕стовна частини чинного КПК за сво╓ю природою ╓ надбанням ╕ спадком права радянсько╖ доби. А окрем╕ статт╕ чинного КПК зберегли, якщо не дух, то букву Статуту крим╕нального судочинства Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ 1864 року. Наприклад, у ч. 2 ст. 118 КПК, де йдеться про сл╕дч╕ д╕льниц╕ (вид╕лено мною – Р. С.), ╕ ст. 293 Статуту – вони зм╕стовно майже тотожн╕. Або ж ст. 94 КПК, зокрема п. 2, де затримання п╕дозрювано╖ особи «з поличним» (вид╕лено мною – Р. С.) визна╓ться приводом до порушення крим╕нально╖ справи та ст. 371 Статуту, яка визначала «поличне» як речовий доказ у крим╕нальн╕й справ╕. Ц╕каво, що безпосередн╓ значення цього старослов’янського слова вже втрачено, з нашого мовного вжитку воно випало, але завдяки закону – збереглося.
До чинного КПК за п╕встол╕ття регулярно вносилися певн╕, об╜рунтован╕ та не дуже, зм╕ни, але в╕тчизняне законодавство потребу╓ не просто косметичного оновлення, а б╕льш глибокого та докор╕нного реформування. Безпосередньо проблемами реформування в╕тчизняного крим╕нально-процесуального законодавства, удосконалення його норм, структури та зм╕сту КПК оп╕кувалися пров╕дн╕ науковц╕ Укра╖ни: М. Бажанов, Ю. Грошевой, В. Зеленецький, М. Михе╓нко, О. Михайленко, В. Нор. Окрем╕ проблемн╕ питання та пропозиц╕╖ щодо ╖х вир╕шення висв╕тлен╕ у працях ╢. Коваленко, В. Маляренко, С. Стах╕вського, Л. Лобойко, Г. Кожевникова, В. Назарова, В. Стратонова та ╕н.
Доречно згадати, що ухваленню чинного КПК передували певн╕ позитивн╕ пол╕тичн╕ та соц╕альн╕ зм╕ни у радянському сусп╕льств╕. Так, були оприлюднен╕ численн╕ факти грубого порушення закону, як╕ мали м╕сце, особливо в роки «культу особи Стал╕на». Наприклад, т╕льки з 1921 до 1954 р. за «контрреволюц╕йн╕ злочини» в СРСР було засуджено 3 777 380 ос╕б. При цьому ╕з загально╖ к╕лькост╕ – 2, 9 млн. були засуджен╕ позасудовими органами [1, с. 184-185]. Постала необх╕дн╕сть реформування крим╕нального ╕ крим╕нально-процесуального законодавства. Сес╕я Верховно╖ Ради СРСР 25 грудня 1958 р. затвердила Основи крим╕нального судочинства Союзу РСР ╕ союзних республ╕к, Основи законодавства про судоустр╕й Союзу РСР, союзних ╕ автономних республ╕к ╕ Положення про в╕йськов╕ трибунали. У подальшому на ╖хн╕й основ╕ були ухвален╕ Крим╕нально-процесуальн╕ кодекси союзних республ╕к. В УРСР, як вказувалося, це було зроблено 28 грудня 1960 р., а КПК набув чинност╕ – з 1 кв╕тня 1961 року.
Ухвалення нового КПК тод╕ безумовно було прогресивним кроком у справ╕ подальшого розвитку в╕тчизняного крим╕нально-процесуального законодавства, демократизац╕╖ засад крим╕нального судочинства. Як зазначалося: «…Вперше в ╕стор╕╖ розвитку радянського права крим╕нально-процесуальн╕ кодекси союзних республ╕к сформулювали вимоги до орган╕в д╕знання, сл╕дчого, прокурора та суду – виявляти при провадженн╕ у справ╕ причини та умови, що сприяли вчиненню злочину, ╕ вживати заход╕в до ╖х усунення. …Отримали подальший розвиток положення, спрямован╕ на розширення участ╕ громадськост╕ у боротьб╕ з╕ злочинн╕стю. У ньому знайшло св╕й прояв нове ставлення до традиц╕йних, ╕сторично складених форм залучення громадськост╕ в роботу суду у вигляд╕ ╕нститут╕в народних зас╕дател╕в, громадських обвинувач╕в, громадських захисник╕в. Основи крим╕нального судочинства ╕ КПК союзних республ╕к сутт╓во розширили права обвинуваченого ╕ його захисника, допустивши останнього в стад╕ю попереднього розсл╕дування. Були розширен╕ також права потерп╕лого та ╕нших учасник╕в крим╕нального процесу» [2, с. 43-44].
КПК – це законодавчий акт, в якому об’╓днано та систематизовано норми, що регулюють правов╕дносини, як╕ виникають у зв’язку з заявою чи пов╕домленням про злочин, порушенням крим╕нально╖ справи, ╖╖ досудовим розсл╕дуванням, судовим розглядом та виконанням вироку. Тобто КПК ╓ основним ╕ ╓диним законодавчим актом, який визнача╓ процедуру крим╕нального судочинства в держав╕. П╕сля здобуття Незалежност╕ в Укра╖н╕ ухвалено ц╕лу низку нових закон╕в. Але цього не в╕дбулося з КПК, з деякими зм╕нами та доповненнями в╕н чинний ╕ сьогодн╕.
Структурно чинний КПК Укра╖ни склада╓ться з Загально╖ та Особливо╖ частини, а також особливих проваджень, ма╓ дев’ять розд╕л╕в (спочатку ╖х було ш╕сть, пот╕м в╕с╕м), тридцять в╕с╕м глав (спочатку було тридцять чотири), а також статт╕, частини та пункти. Главу 32-1 – «Перегляд судових р╕шень Верховним Судом Укра╖ни» внесено до КПК з 7 липня 2010 р. Розд╕л дев’ятий введено до КПК Законом в╕д 21 травня 2010 р., в╕н м╕стить визначення терм╕н╕в, а також положення щодо п╕дстав та процедури видач╕ особи (екстрадиц╕╖) ╕нш╕й держав╕. Всього ж з часу набуття чинност╕ КПК зазнав багатьох зм╕н ╕ доповнень (станом на грудень 2011 р. – б╕льше ста п’ятдесяти), у вигляд╕ нових редакц╕й та зм╕стовних зм╕н до статей, глав ╕ нав╕ть розд╕л╕в. Главу 35 (Спрощене провадження за протокольною формою) було внесено до КПК 24 с╕чня 1967 р., главу 36 – 30 серпня 1971 р., з урахуванням Стандарт╕в ООН ╕ м╕жнародних норм щодо провадження у крим╕нальних справах неповнол╕тн╕х, т. зв. «Пек╕нськ╕ правила» 1985 р.
Лог╕чно, що б╕льше всього зм╕н ╕ доповнень до КПК було внесено п╕сля проголошення Незалежност╕ Укра╖ни. Зокрема, у 1991 р. таких зм╕н ╕ доповнень було внесено дев’ять, у 1992 р. – в╕с╕м; у 1993 р. – одинадцять; у 1994 ╕ 2000 рр. – теж по дев’ять; у 2003 р. – с╕м; у 2009 р. – в╕с╕м; у 2010 р. – близько десяти.
Законом Укра╖ни в╕д 15 грудня 1992 р. з КПК було виключено поняття «соц╕ал╕стичний», назву «УРСР» зм╕нено на «Укра╖на», виключено посилання на Основи крим╕нального судочинства СРСР ╕ союзне законодавство. Законом в╕д 19 грудня 1992 р. «Про адвокатуру», а пот╕м ╕ законом в╕д 21 червня 2001 р. значно розширено права адвоката у крим╕нальному судочинств╕ (ст.ст. 45-48 КПК). Дещо зм╕нено пр╕оритети завдань крим╕нального судочинства (ст. 2 КПК). ╤ вперше серед них визначено завдання «охорони прав ╕ законних ╕нтерес╕в ф╕зичних та юридичних ос╕б, як╕ беруть участь у крим╕нальному судочинств╕». Посилено процесуальний контроль суду за д╕ями орган╕в досудового сл╕дства та д╕знання. Введена норма, яка зобов’язу╓ в ус╕х випадках затримання особи обов’язково пов╕домляти родич╕в або близьких затриманого. Стало можливим оскаржити р╕шення сл╕дчого, органу д╕знання, прокурора про в╕дмову в порушенн╕ чи закритт╕ крим╕нально╖ справи та ╕н.
Найб╕льш радикальних зм╕н КПК зазнав у 2001 р. (так звана «Мала судова реформа»), коли на виконання Положень Конституц╕╖ Укра╖ни до КПК були включен╕ норми, безпосередньо спрямован╕ на посилення захисту прав ╕ свобод людини (арешт особи, провадження обшуку, ви╖мки в житл╕ чи ╕ншому волод╕нн╕ особи та ╕н., як╕ можливо стало зд╕йснювати т╕льки за р╕шенням суду). Тод╕ ж було зм╕нено й назви та введено нов╕ за сво╓ю суттю стад╕╖ крим╕нального судочинства: «Попередн╕й розгляд справи суддею» зам╕сть «В╕ддання до суду». Введено ╕нститути: «Апеляц╕йне провадження» зам╕сть касац╕йного та «Касац╕йне провадження» зам╕сть наглядового, «Перегляд судових р╕шень в порядку виключного провадження» – зам╕сть «В╕дновлення справ у зв’язку з нововиявленими обставинами», а у 2010 р. – на «Перегляд судових р╕шень за нововиявленими обставинами» та ╕н. Найб╕льш стаб╕льним чинний КПК був у 1964, 1965, 1968, 1969, 1979 ╕ 1983 роках, коли до нього не було внесено жодних зм╕н ╕ доповнень.
Найчаст╕ше ж зм╕ни стосувалися статей ╕ норм КПК, якими визначалися порядок, п╕дстави та умови взяття п╕д варту; обставини, що виключають провадження у крим╕нальн╕й справ╕; роз’яснення значення терм╕н╕в Кодексу; становище та д╕яльн╕сть орган╕в д╕знання; затримання особи за п╕дозрою у вчиненн╕ злочину; п╕дсл╕дн╕сть крим╕нальних справ; оголошення обвинуваченому про зак╕нчення сл╕дства ╕ пред’явлення йому матер╕ал╕в справи, а також зм╕ст статей, що визначають порядок в╕дбування покарання та зв╕льнення в╕д покарання.
Найб╕льш сутт╓в╕ та кардинальн╕ зм╕ни внесен╕ до норм, як╕ регламентують захист прав ╕ свобод людини (ст.ст. 2, 29, 44, 45, 49, 521-525, 531, 69, 691, 140, 155, 171, 177, 178, 190, 205, 218, 234, 236, 2361, 2365, 2367, 255, 261, 267, 295, 302, 424, 434, 449 КПК), а також визначають повноваження суду та зд╕йснення ним правосуддя (ст.ст. 17, 20, 54-58, 87, 871, 2362, 2366, 2368, 237, 240, 244, 253, 273, 275-275, 281, 182, 3151, 324, ст. 347-379 (апеляц╕йне провадження), ст. 383-4003 (касац╕йне провадження), ст.ст. 4004-40010 (перегляд судових р╕шень в порядку виключного провадження), ст.ст. 419, 442, 447 та ╕н.
Зрозум╕ло, що зм╕ни та доповнення до будь-якого закону можлив╕ ╕ нав╕ть необх╕дн╕ у зв’язку з╕ зм╕нами у державному устро╖, ╕нтеграц╕╓ю в╕тчизняного законодавства в ╓вропейське правове поле. ╢ очевидним те, що чинний КПК д╕йсно не в╕дпов╕да╓ вимогам часу ╕ потребам регулювання сучасних сусп╕льно-правових в╕дносин у крим╕нально-процесуальн╕й сфер╕. Разом з тим, незначн╕ редакц╕йн╕ зм╕ни та доповнення до КПК за останн╕ роки св╕дчать про певну пол╕тичну нестаб╕льн╕сть, низький р╕вень та неефективн╕сть законотворчого процесу в держав╕. ╤нод╕ до КПК вносилися недостатньо аргументован╕ норми, без ч╕ткост╕ та ясност╕. Таким, наприклад, на нашу думку, ╓ Закон в╕д 14 грудня 2006 р. № 462-V «Про внесення зм╕н до КПК Укра╖ни щодо оскарження постанови про порушення крим╕нально╖ справи». Пол╕тизованим був ╕ Закон в╕д 21 серпня 2009 р. (№ 1616 -VI) про доповнення КПК статтею 53-2 «Обов’язок органу д╕знання, сл╕дчого, прокурора ╕ суду п╕д час виборчого процесу».
Законом Укра╖ни в╕д 21 травня 2010 р. № 2286-VI до статт╕ 112 (п╕дсл╕дн╕сть), ст.ст. 6, 162, 165-1, 165-2, 227, 349, 382, 383 КПК внесено окрем╕ редакц╕йн╕ зм╕ни. Цим же Законом КПК було доповнено розд╕лом дев’ятим «Видача особи (екстрадиц╕я)» та главою 37 з такою ж назвою. Вказан╕ доповнення були, в першу чергу, необх╕дними практиками. Разом з тим, окрем╕ норми Закону, на жаль, виписан╕ недостатньо ч╕тко, що ма╓ негативн╕ насл╕дки у справ╕ ╖х практичного застосування.
На думку пров╕дних в╕тчизняних науковц╕в, потр╕бен комплексний науково-об╜рунтований п╕дх╕д до п╕дготовки та ухвалення нового КПК. Зам╕сть дерогац╕╖ (частково╖ в╕дм╕ни старого закону), оброгац╕╖ (внесення зм╕н), суброгац╕╖ (внесення доповнень), на думку фах╕вц╕в, КПК потребу╓ аброгац╕╖, тобто зам╕ни його новим, сучасним законом. Питання оновлення нац╕онального законодавства, приведення його у в╕дпов╕дн╕сть до вимог сьогодення, з урахуванням законодавства ╢вропейського Союзу та м╕жнародних норм у справ╕ захисту прав людини, гостро постало з дня здобуття Укра╖ною Незалежност╕, а тим б╕льше – п╕сля ухвалення у 1996 р. нового Верховного закону – Конституц╕╖. Ухвалення закону, що регулю╓ крим╕нально-процесуальн╕ в╕дносини, ╓, на наш погляд, важливою та необх╕дною складовою у справ╕ розбудови правових п╕двалин Укра╖нсько╖ державност╕. Так, про необх╕дн╕сть розроблення та ухвалення нового КПК, а також пропозиц╕╖ щодо його структури, зм╕сту, окремих положень та правових ╕нститут╕в, свого часу писав в╕домий учений-процесуал╕ст М. М. Михе╓нко, ╕нш╕ в╕тчизнян╕ науковц╕ та юристи-практики [3, с. 207, 210-215]. Проблема розроблення та ухвалення нового КПК ╓ нагальною, але з р╕зних причин все ще не вир╕шеною. Проекти КПК, як╕ протягом 1996-2010 рр. пропонувалися для обговорення, мали певний в╕домчий нахил та ╕нш╕ вади, не узгоджувалися з законодавством ╢вросоюзу або ж недостатньо повно в╕дпов╕дали вимогам ╕ реал╕ям сьогодення.
Конституц╕я Укра╖ни 1996 р. (ст. 9 Перех╕дних положень) передбача╓ сформування системи досудового сл╕дства ╕ набуття чинност╕ закон╕в, що регулюють ╖╖ функц╕онування. На жаль, н╕ системи, н╕ в╕дпов╕дних закон╕в (кр╕м проект╕в) дос╕ кра╖на не ма╓. Концепц╕я вдосконалення суд╕вництва, схвалена Указом Президента Укра╖ни в травн╕ 2006 р., декларувала потребу подальшого реформування системи досудового сл╕дства у крим╕нальних справах, з вказ╕вкою, що необх╕дно привести у в╕дпов╕дн╕сть до Конституц╕╖ Укра╖ни положення закону щодо позбавлення прокуратури функц╕╖ досудового сл╕дства, а на основ╕ структурних п╕дрозд╕л╕в прокуратури, на яких покладено функц╕ю досудового сл╕дства, передбачалося створити державну службу розсл╕дувань [4]. Як початок ц╕╓╖ роботи, можна було б визнати те, що значну к╕льк╕сть склад╕в злочин╕в (вбивства, ╖хн╕ р╕зновиди та з╜валтування), як╕ ран╕ше були п╕дсл╕дн╕ сл╕дчим прокуратури, законом уже в╕днесено до п╕дсл╕дност╕ сл╕дчих орган╕в внутр╕шн╕х справ. Але ж прокуратура, як ╕ ран╕ше, все ще зд╕йсню╓ досудове розсл╕дування крим╕нальних справ.
Сформування системи досудового сл╕дства в Укра╖н╕ залежить, на нашу думку, в╕д ухвалення трьох принципових закон╕в, а саме: Крим╕нально-процесуального кодексу, Закону «Про органи досудового сл╕дства та статус сл╕дчого», а також Закону «Про Державний Департамент досудового розсл╕дування» (╕нш╕ вар╕анти: Нац╕ональне бюро розсл╕дування, Сл╕дчий ком╕тет, Нац╕ональна служба розсл╕дування Укра╖ни, Антикорупц╕йне бюро). Свого часу начальник Головного сл╕дчого управл╕ння МВС писав про те, який КПК потр╕бен сл╕дчим [5, с. 25-48]. Вбача╓ться, що КПК потр╕бен не сл╕дчим, а точн╕ше, не т╕льки сл╕дчим, а й прокурорам, суддям, адвокатам-захисникам, а головне – в╕н потр╕бен перес╕чним людям у справ╕ забезпечення над╕йного захисту ╖хн╕х прав ╕ законних ╕нтерес╕в.
У контекст╕ судово-правово╖ реформи з 1996 р. йде робота над черговим проектом КПК Укра╖ни, який уже не один раз зазнавав принципових та радикальних зм╕н (при зм╕н╕ чергово╖ робочо╖ групи з його п╕дготовки – Р. С.) ╕ не т╕льки за зм╕стом ╕ формою, а й за сво╓ю ф╕лософ╕╓ю. Три роки тому ╕снувало два основних проекти КПК (а точн╕ше – Проект ╕ Концепц╕я), як╕, кр╕м сп╕льних рис ╕ положень, мали сутт╓в╕ та принципов╕ розб╕жност╕ щодо структури, правових ╕нститут╕в, рол╕ та статусу суб’╓кт╕в, а також завдань ╕ засад зд╕йснення крим╕нального судочинства.
Проект, що його було подано свого часу народними депутатами Укра╖ни, нав╕ть пройшов перше читання у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни. ╤нший, альтернативний, було репрезентовано у вересн╕ 2006 р. у вигляд╕ доктринальних напрямк╕в (тобто Концепц╕я проекту КПК) Нац╕ональною ком╕с╕╓ю з╕ зм╕цнення демократ╕╖ та утвердження верховенства права. Була нав╕ть над╕я на ухвалення нового КПК, але цього не сталося. Чергов╕ вибори Президента кра╖ни, зм╕на команди, зм╕на ор╕╓нтир╕в. Разом з тим, за останн╕ роки серйозна та принципова дискус╕я щодо структури, зм╕сту ╕ основних положень нового проекту в╕тчизняного КПК в╕дбулася на стор╕нках пров╕дного в╕тчизняного юридичного видання [6; 7; 8].
Науковц╕ та юристи-практики за ц╕ роки внесли численн╕ зауваження та пропозиц╕╖ до тих проект╕в, що пропонувалися ╖хн╕ми розробниками. Робоча група завершу╓, як вказувалося, останн╕ напрацювання над черговим новим, хочеться в╕рити, останн╕м проектом, п╕сля чого буде ухвалено новий «Крим╕нально, а краще Карно-процесуальний кодекс Укра╖ни».

Л╕тература: 1. Курбатов В.И. Покушения на вождей. Тайны российской истории / В.И. Курбатов. – Москва: Изд-во Эксмо: Ростов н/Д: Наука-Пресс, 2006. – 384 с. 2. Советский уголовный процесс / Под общей ред. М.И. Бажанова и Ю.М. Грошевого. – Киев: «Вища школа», 1993. – 439 с. 3. Михе╓нко М.М. Проблеми розвитку крим╕нального процесу в Укра╖н╕. Вибран╕ твори / М.М. Михе╓нко. – К:, 1999. – 240 с. 4. Про Концепц╕ю вдосконалення суд╕вництва для утвердження справедливого суду в Укра╖н╕ в╕дпов╕дно до ╓вропейських стандарт╕в: Указ Президента Укра╖ни в╕д 10 травня 2006 р. №361/2006 / Урядовий кур’╓р, 2006. – 24 травня. (Ор╕╓нтир. – №17). 5. Коляда П.В. Проблеми досудового сл╕дства / П.В. Коляда. – К.: Юр╕нком ╤нтер, 2001. – 201 с. 6. Стах╕вський С. Новий Крим╕нально-процесуальний кодекс Укра╖ни: хто замовля╓ музику? / С.М. Стах╕вський // Право Укра╖ни. – 2008. – №4. – С. 54-58. 7. Лобойко Л.М. Новий Крим╕нально-процесуальний кодекс Укра╖ни: яку музику виконують його розробники? / Л.М. Лобойко // Право Укра╖ни. – 2008. – №12. – С. 92-97. 8. Савонюк Р. Щодо проект╕в Крим╕нально-процесуального кодексу Укра╖ни / Р.Ю. Савонюк. – 2010.– №2. – С. 208-212.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 20.01.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9845

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков