Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...


В ╤РПЕН╤ ПРЕЗЕНТОВАНО ВИСТАВКУ ХУДОЖНИКА ╤З ХАРКОВА
Його роботи знаходяться в приватних колекц╕ях ╕ музеях Укра╖ни, Н╕меччини, США…


ТЕОДУЛ-В╤ТРОДУВ
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 27.01.2012
СВЯЧЕНА ВОДА – НЕ М╤КСТУРА...

Дорога до Храму

Бувають моменти, коли ми виходимо за меж╕ дозволеного (чи то людьми, чи то Господом), ╕ доля робить нам «зауваження» у вигляд╕ якихось негаразд╕в чи важко╖ хвороби. Знаю людину, яка п╕сля операц╕╖ з необнад╕йливими насл╕дками прийшла до церкви. Вона почала ревно постувати й в╕дправляти вс╕ церковн╕ обряди, ╕ хвороба в╕дступила. Але у той же час за довг╕ роки вона жодного разу не нав╕дала свою майже стор╕чну свекруху, з якою, в принцип╕, н╕коли не мала конфл╕кт╕в, не порадила й чолов╕ков╕ пров╕дати його мат╕р, нав╕ть на телефонн╕ дзв╕нки не в╕дпов╕дала, зосереджена т╕льки на соб╕.
Бува╓ й по-╕ншому: людина з доброю небайдужою душею нехту╓ церковними канонами. ╤ не те, щоб навмисне, просто не вистача╓ на все н╕ часу, н╕ грошей (значно легше посн╕дати шматком ковбаси, н╕ж мудрувати над п╕сним ╕ дуже коштовним взимку рац╕оном).
Перша мислить так: я перед Богом чиста, решта мене не стосу╓ться. А ╕нша: я намагаюся жити за Христовими запов╕дями, ╕ чи велика р╕зниця, що у мене було на сн╕данок? То хто ж з них ближчий до Бога? Про це ╕ не т╕льки — мо╖ роздуми у святий день Богоявлення та Хрещення ╤суса Христа. Чому — зараз розпов╕м.
19 с╕чня, Водохреще — одне з найпопулярн╕ших у народ╕ свят, яке завершу╓ зимовий цикл. Святу воду, що над╕лена ц╕лющими властивостями, ма╓ вдома чи не кожен укра╖нець. Ще б пак! Л╕ки, як╕ не коштують н╕ коп╕йки! Б╕льш╕сть зна╓ ╕ про те, зв╕дки походить це диво.
У 30-р╕чному в╕ц╕ ╤сус Христос прийшов на р╕ку Йордан ╕ звернувся до ╤оанна Хрестителя, аби той його похрестив. П╕д час хрещення в╕дкрилося небо, зв╕дки на Господа опустився Святий Дух у вигляд╕ голуба ╕ пролунав голос Бога-отця: «Це ╓ син м╕й улюблений». Таким чином людям явилася уся Тр╕йця, ╕ цю под╕ю було названо Богоявленням. З того часу хрещенська вода, в яку занурювався ╤сус Христос, набула чудод╕йних властивостей, а п╕сля зд╕йснення певних церковних обряд╕в вона може збер╕гатися ск╕льки завгодно ╕ не псуватися. Цей факт ╕ ╓ дуже важливим аргументом для б╕льшост╕.
У храм╕ св. княз╕в Володимира та Ольги УПЦ КП, що в С╕мферопол╕, освячення води в╕дбувалося ╕ напередодн╕ (це передбачають канони), ╕ в сам день Водохреща. П╕сля святкового богослуж╕ння ╓пископ С╕мферопольський ╕ Кримський Климент розпов╕в параф╕янам про сутн╕сть ╕ значення нин╕шнього свята.
— ╤оанн Предтеча жив у пустел╕ неподал╕к Мертвого моря. Християнство тод╕ ще не було популярним, але знаходило все нових ╕ нових приб╕чник╕в. Ус╕ вони пропов╕дували покаяння ╕ очищення в╕д гр╕х╕в як зовн╕шн╓, так ╕ внутр╕шн╓. Часткою цього процесу було обмивання. А п╕сля хрещення людина ставала безгр╕шною. Ран╕ше вважалося, що хрещення треба приймати св╕домо, в зр╕лому в╕ц╕, готуючись до нього 40 дн╕в, ╕ його зд╕йснювали на Р╕здво та Пасху. А п╕зн╕ше зважили, що недарма сказав апостол: «Будьте, як д╕ти!» А Господь говорив: «Пуст╕ть до мене д╕тей, бо ╖хн╓ царство небесне». Тож ╕ почали долучати до в╕ри ще несв╕домих малят, не з╕псованих св╕том. П╕д час Богоявлення Господь явив себе людям, спод╕ваючись, що вони в╕дмовляться в╕д порочного життя. Бо в╕д народження людина свята, але впада╓ в спокусу.
А дал╕ я мала нагоду спостер╕гати п╕дтвердження сл╕в священика щодо спокуси. Перед хресною ходою та урочистим освяченням води б╕ля церкви люди кинулися за вже освяченою водою, що була в храм╕. Вода скоро ск╕нчилася. Розпочалася метушня. Присутн╕ под╕лилися на «наших» ╕ «зайвих» — це т╕, як╕ не були на служб╕. Пошуки свято╖ води ╕ бажання швидше нею розжитися супроводжувалися зовс╕м не церковною терм╕нолог╕╓ю. Якась ж╕нка крутила пальцем б╕ля скрон╕, показуючи на молодого чолов╕ка, котрий наповнював водою одразу к╕лька ╓мкостей, виправдовуючись, що це для сус╕дських бабусь. ╤ про священика та обряд окроплення водою ця ж╕нка говорила зовс╕м нечемно, так ╕ не усв╕домивши, що свячена вода — це не бальзам Б╕тнера чи заспок╕йлива м╕кстура, в╕д яких сл╕д оч╕кувати д╕й, описаних в ╕нструкц╕╖. ╤ такою ця особа була не одна. В черз╕ за водою не пом╕чали н╕ зовс╕м старих, н╕ хворих, н╕ з╕гнутих у три погибел╕.
Бо ця вода — «для зц╕лення душ╕ ╕ т╕ла», «ради життя в╕чного», «щоб стали спадко╓мцями Царства небесного». Такими словами супроводжував обряд ╖╖ освячення владика Климент. А «свят╕, але введен╕ у спокусу» люди не усв╕домлювали, що на допомогу в╕д не╖ можна оч╕кувати, лише враховуючи особист╕сть людини, глибину ╖╖ в╕ри та спос╕б життя. Бо вищ╕ сили до «сп╕впрац╕» не примусити. А Господу в╕домо про нас усе. Не думаю, щоб йому подобались люди з кам’яними серцями, хоча в╕н кожному да╓ шанс.
К╕лька рок╕в тому я готувала до друку дуже непростий матер╕ал — про ж╕нку, яка наклала на себе руки за п╕дозр╕лих ╕ неоднозначних обставин. Я проводила щось схоже на власне розсл╕дування ╕ схаменулася лише тод╕, коли дочка загибло╖ запитала, чи не боюся я за сво╓ життя, бо особисто вона заглиблюватися в цю справу остер╕га╓ться, ╕ одразу ж по╖хала на курорт. Це було на початку лютого, коли — мороз ╕ суц╕льна н╕ч. Мо╓ розсл╕дування зайшло в глухий кут, ╕ я сказала соб╕: «Досить. Мертв╕ все одно не оживають». А коли, з нам╕ром припинити розсл╕дування, вже остання з редакц╕╖ зачиняла двер╕, майже на пороз╕ побачила… хрестик. Чий в╕н був ╕ як сюди потрапив — нев╕домо, бо наша редакц╕я в к╕нц╕ коридору ╕ в╕дв╕дувач╕в у таку пору року обмаль. Та й н╕хто його пот╕м не шукав. Тож сприйняла це як Боже знамення — не здаватися.
Думаю, проанал╕зувавши сво╓ життя, ви теж чимало пригада╓те в ньому незвичайного. А ось постувати у мене не вистача╓ вол╕. Можливо, тому свячена вода мен╕ й не допомага╓. Поки що не допомагала… До реч╕, в╕дом╕ випадки, коли, набравши 19 с╕чня неосвячено╖ води ╕ не знаючи про це, люди використовували ╖╖ як свячену. При цьому вона теж довго не псувалася. Тож кожному — по його в╕р╕ ╕ заслугах перед Богом, а не за його потребами.

Тамара СОЛОВЕЙ
Фото О. Носаненка
*   *   *

Ц╕╓╖ водохресно╖ пори ╓пископ С╕мферопольський ╕ Кримський Климент зав╕тав до «Кримсько╖ св╕тлиц╕»  й окропив свяченою водою наш╕ редакц╕йн╕ прим╕щення, щоб ╕ сл╕ду не залишилося в╕д т╕╓╖ нечист╕, що колись намагалася захопити газету. ╤ ту к╕мнату, якою редакц╕╖ поки що довелося поступитися, — також. От як повернемо ╕ в╕дродимо у н╕й з Божою пом╕ччю наше «Джерельце» — згада╓мо про чудод╕йну силу свячено╖ води!

***

В╕фле╓мський вогонь миру прибув цього року до Севастополя з допомогою м╕сцевих пластун╕в. Вони передали вогонь прихожанам римо-католицько╖ церкви. Приймали В╕фле╓мський вогонь отець севастопольсько╖ УГКЦ Микола Квич та отець м╕сцево╖ громади римо-католик╕в Ян, як╕ в╕дслужили Службу Божу та благословили В╕фле╓мський вогонь миру, щоб дал╕ передавати його вс╕м прихожанам ╕ громад╕ м╕ста. Старша пластунка прихильниця ╢вген╕я Атрохова ╕ пластова сеньора Богдана Процак орган╕зували передачу В╕фле╓мського вогню прихожанам та мешканцям м╕ста, яким пластун Микола Яриновський розпов╕в ╕стор╕ю В╕фле╓мського вогню та засп╕вав про нього п╕сню.
З╕на БЕЛАНЮК, голова станично╖ пластово╖ старшини Севастополя

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9871

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков