Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...


К╤БОРГИ: НАШЕ К╤НО ПРО НАШУ ╤СТОР╤Ю
В к╕нотеатр╕ «Гул╕вер» в╕дбувся прес-показ найоч╕куван╕шо╖ укра╖нсько╖ прем'╓ри,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2012 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 27.01.2012
КОНКУРС — ЯК ШЛЯХ ДО СЕРДЕЦЬ

Присво╖ти с╕мферопольськ╕й школ╕ № 33 ╕м’я Петра Яцика, адже вона вже удванадцяте гостинно в╕дчиня╓ двер╕ для проведення тут республ╕канського етапу заснованого ним конкурсу знавц╕в укра╖нсько╖ мови, — ц╕ пропозиц╕╖ лунали нап╕вжартома, нап╕всерйозно. Та директор школи Людмила ╤ван╕вна Горб, зда╓ться, не дуже рад╕ла так╕й перспектив╕. Бо тому вона ╕ директор одн╕╓╖ з найкращих шк╕л м╕ста (а це, у першу чергу, саме ╖╖ заслуга), що не лише щиросердна ╕ хл╕босольна, але й добрий стратег. Саме життя цьому навча╓. Скаж╕мо, вже два роки, як наказу на проведення конкурсу з ки╖вського м╕н╕стерства осв╕ти не надходить. Все – на власний розсуд: хочете – проводьте, а хочете – забудьте назавжди. ╤ це у той час, як наше кримське м╕н╕стерство осв╕ти, науки, молод╕ та спорту, не вагаючись, в╕дда╓ в╕дпов╕дний наказ. Виявля╓ться, ми дарма закидали сво╖м кримським чиновникам, що до державно╖ мови вони ставляться упереджено, не ╖х треба було критикувати…

Тим не менше, конкурс в╕дбувся, ╕ все – власним коштом: ╕ перев╕рка майже чотирьохсот роб╕т, ╕ вих╕дний (21 с╕чня), проведений за межами родини, ╕, зрештою, холодець та сол╕ння директорського приготування, аби члени жур╕ п╕сля коп╕тко╖ роботи могли хоч трохи п╕дкр╕питися.
╤ я вже захоплено дивилася на цих людей: голову жур╕, кандидата ф╕лолог╕чних наук, доцента кафедри укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ ТНУ Василя Деркача, його заступницю, методиста КР╤ППО Наталю Рашп╕ль, ╖╖ колегу Над╕ю Баблеуханову, обличчя яко╖ мен╕ виявилося дуже знайомим. Аж ба! Я ж з нею сп╕лкувалася, коли вона була ще студенткою-третьокурсницею ╕ вела у 3-й школ╕ укра╖нськ╕ молодш╕ класи. М╕сцевих викладач╕в за тих час╕в бракувало, тож залучали мешканц╕в ╕нших рег╕он╕в. Аби привабити, об╕цяли, зокрема, житло. Та ось минуло рок╕в 15, Над╕я Михайл╕вна вже давно перетворилася з╕ студентки-заочниц╕ на методиста навчально-методично╖ лаборатор╕╖ ф╕лолог╕чно╖ осв╕ти Кримського республ╕канського ╕нституту п╕слядипломно╖ педагог╕чно╖ осв╕ти, ма╓ чолов╕ка ╕ двох д╕ток, а мешка╓ у тому ж самому гуртожитку.
Чимале враження справила ╕ нова для мене людина – начальник управл╕ння дошк╕льно╖ й позашк╕льно╖ осв╕ти М╕н╕стерства осв╕ти, науки, молод╕ та спорту АРК Валентина Костянтин╕вна Бойко. А особливо ╖╖ слова про те, що в м╕н╕стерств╕ н╕ск╕льки не вагалися, чи бути конкурсу, — одразу ж в╕ддали наказ. Пан╕ Валентина в осв╕тянському кол╕ своя (вона волод╕╓ ус╕╓ю нагальною ╕нформац╕╓ю) ╕ в укра╖нському – теж, бо укра╖нська мова для не╖ також р╕дна.
Л╕гу укра╖нських меценат╕в представляли л╕тератор ╕ науковець Михайло Вишняк та поетеса Л╕д╕я Огурцова.
Дехто з цих людей ще добре пам’ята╓, як щедро ф╕нансувалися ц╕ конкурси в минул╕ роки, як╕ чудов╕ дарунки одержували д╕тлахи та молодь, котрим вдавалося д╕йти до республ╕канського туру. А ось тор╕к учениця  33-о╖ школи, яка стала переможницею четвертого, ки╖вського туру, одержала свою президентську стипенд╕ю, лише вже зак╕нчивши школу. ╤ хоча 6 тисяч гривень завжди грош╕, але не таким же способом ╖х добувати, коли на це, зда╓ться, працювало п╕в-Криму. Цього року, як запевнила Валентина Костянтин╕вна, под╕бних проблем не виникне, бо грош╕ закладено в бюджет, пошли лише, Боже, нам кримського переможця. Валентина Бойко не прихову╓, як вбол╕ва╓ за результати конкурсу, бо для Криму така перемога ╓ особливо важливою.
А для тих, хто хот╕в би знати про конкурс б╕льше, пов╕домля╓мо: м╕жнародний конкурс з укра╖нсько╖ мови ╕м. Петра Яцика в╕дбува╓ться щороку з 9 листопада до 20 травня. Участь в ньому можуть взяти вс╕ бажаюч╕ учн╕ з 3 до 11 класу, учн╕ профес╕йно-техн╕чних заклад╕в та студенти ВНЗ ус╕х р╕вн╕в акредитац╕╖, у тому числ╕, ╕ закордонн╕ укра╖нц╕. Проходить в╕н у 4 етапи. Оф╕ц╕йн╕ орган╕затори – Л╕га укра╖нських меценат╕в та М╕н╕стерство осв╕ти, науки, молод╕ та спорту Укра╖ни.
Переможцями конкурсу вважаються т╕ його учасники, як╕ набрали найб╕льшу к╕льк╕сть бал╕в. Разом з переможцями п╕дсумкового етапу конкурсу, як╕ нагороджуються дипломом та грошовими прем╕ями, нагороджуються ╕ вчител╕, котр╕ ╖х п╕дготували.
Можливо, ця остання норма ╕ зробила конкурс таким велелюдним. Поруч з вихованцями – ╖хн╕ вчител╕, як╕ теж при╖хали за тридев’ять земель. ╤нших учасник╕в оч╕кують батьки, сюди приходять ц╕лими с╕м’ями, ╕ меншеньк╕, виконавши завдання, сидять в актов╕й зал╕ в оточенн╕ р╕дних. Ось поруч з матусею чека╓ на визначення сво╓╖ дол╕ у передостанньому тур╕ ╤гор Водка. При╖хали вони з Ялти. Мову хлопець вивчав лише в школ╕. (П╕зн╕ше з’ясу╓ться, що семикласник ╤гор пос╕в у конкурс╕ ╤╤╤ м╕сце). Такого ж результату домоглася ╕ зовс╕м маленька худорлява п’ятикласниця ╕з с╕мферопольсько╖ школи-л╕цею № 3 Д╕ана Пейсах. Добрий результат з╕ сво╓╖ школи ма╓ лише вона одна. А батьки у Д╕ани – медики, вони ╖й не п╕дмога. У Маш╕ Ковалевсько╖ ╕з с. Михайл╕вка Нижньог╕рського району п╕д╜рунтя значно м╕цн╕ше. Укра╖нською мовою розмовляла з нею ще бабуся з раннього дитинства. Та й вчителька трапилася хороша – це Любов Олександр╕вна Капленко. П’ятикласниця теж при╖хала з матусею Тетяною Олег╕вною, також л╕карем за фахом. Фотографувала Машу з мамою – бо хорошу дочку ма╓, а Тетяна Олег╕вна – дочку з коресподентом (теж знаменна под╕я!). ╤ Маша таки виявилася всього цього вартою – вона ув╕йшла до числа тих, хто пос╕в у ╤╤╤ тур╕ за к╕льк╕стю бал╕в перше м╕сце.
Та ось вже розпочина╓ться урочиста церемон╕я нагородження. В актовому зал╕ по-справжньому святково. «Як парость виноградно╖ лози, плекайте мову», — цей рядок ╕з в╕рша Максима Рильського одразу ж налаштову╓ в╕дпов╕дним чином. П╕дготовлен╕ учнями 33-о╖ школи концертн╕ номери здеб╕льшого теж – «в тему». А якщо й н╕ – в╕д такого творчого подарунка також гр╕х в╕дмовлятися. Ось грають скрипал╕ ц╕╓╖ школи, а водночас ╕ музично╖, тв╕р Алемдара Караманова.
Людмила ╤ван╕вна Горб не може не под╕литися:
— Той хлопчик завжди був бешкетником, дуже здивувалася, коли вперше побачила його таким серйозним, з╕ скрипкою. А д╕вчинка збоку – розумниця, в╕дм╕нниця, наша над╕я.
╤ подумалося: можливо, тому, що сцена в ц╕й школ╕ доступна для вс╕х, що виходять сп╕вати чи танцювати на не╖ частенько ус╕м класом, д╕ти й не розпод╕ляються тут за «кастами». ╤ т╕, у кого не все гаразд вдома ╕ не все гаразд у щоденнику, почуваються такими ж г╕дними, гарними, обраними, як ╕ «пестунчики» дол╕. А в результат╕ серед 15 учасник╕в конкурсу, як╕ пос╕ли в передостанньому етап╕ перш╕ м╕сця, четверо вихованц╕в Людмили ╤ван╕вни, а це майже чверть. З позитивною роллю мистецтва у вихованн╕ дитини згодн╕ ╕ фах╕вц╕ ╕з КР╤ППО та ╕з м╕н╕стерства. А напередодн╕ Людмил╕ Горб було вручено почесну грамоту за п╕дписом сп╕кера парламенту Криму В. Константинова. Сво╖ методи роботи, що ╓ запорукою досягнень, Людмила ╤ван╕вна коменту╓ досить лакон╕чно:
— Просто п╕дтримую будь-яку корисну ╕н╕ц╕ативу, кажу, давайте спробу╓мо. ╤, як правило, все виходить, та ще й вигляда╓мо новаторами.
Пом╕ж тим настав час виголошувати ╕мена нин╕шн╕х «╕менинник╕в». Переможц╕в третього р╕вня нагороджу╓ Василь Деркач, другого – Валентина Бойко, а першого – Л╕д╕я Огурцова.
Особливе м╕сце в╕дводиться д╕тлахам ╕з навчально-реаб╕л╕тац╕йного комплексу «Над╕я» (для д╕тей з порушенням зору), як╕, читаючи пальчиками, проанал╕зували сучасну дитячу л╕тературу.
То х╕ба ж можна згортати цей конкурс, який став стимулом нав╕ть для обд╕лених долею д╕тей! ╤ хоча подарунки та грамоти були заготовлен╕ на ус╕х 50 переможц╕в, частину в╕ддати було н╕кому – д╕ти при╖хали не вс╕. ╤ ось вже пакуються роботи, як╕ негайно вирушать до Ки╓ва. А я тим часом сп╕лкуюся ще з двома маленькими з╕рочками – реальними претендентками на участь у п╕дсумковому етап╕. Одна з них – це Хоссейн Бас╕ра Са╖д – восьмикласниця 33-о╖ школи. Про не╖ вже чула в╕д Людмили ╤ван╕вни й ран╕ше. Бо де т╕льки вона не перемагала з мови, яку важко назвати для афгансько╖ д╕вчинки р╕дною. Вона перша ╕з мо╖х маленьких сп╕врозмовник╕в запевня╓ мене переконливо: «Н╕, конкурс був зовс╕м не складний. Думаю, ╕ дал╕ у мене все буде гаразд!» А чому добре зна╓ мову? Та тому, що живе в Укра╖н╕. Ще й батьк╕в сво╖х навча╓ нею сп╕лкуватися.
Але не встигаю я надивуватися Бас╕р╕, котра горнеться до сво╖х батьк╕в, як в поле зору потрапля╓ ще одна д╕вчинка. Це – Д╕ляра Рамазанова, дев’ятикласниця ╕з Сов╓тсько╖ школи з кримськотатарською мовою навчання. Вона теж горнеться до молодо╖ гарно╖ ж╕нки. Та не матус╕ – вчительки з укра╖нсько╖ мови Оксани Леон╕д╕вни Олеф╕р, не менш щасливо╖, н╕ж сама переможниця ╤╤╤ туру. У них попереду ще далека зимова дорога до Сов╓тського району, а у само╖ Д╕ляри – значно довша, ╕, переконана, ця тримовна д╕вчина, яка у звичайн╕й с╕льськ╕й школ╕ змогла здобути так╕ знання, не загубиться десь на ╖╖ узб╕чч╕.
Тож сьогодн╕ закордонний укра╖нець Петро Яцик, в╕рн╕ше, вже не в╕н сам, а його ╕дея об’╓днала вс╕х довкола державно╖, його улюблено╖ мови, аби плекали ╕ не забували ╖╖, аби ╕ самого благод╕йника «в с╕м’╖ вольн╕й, нов╕й» теж пам’ятали.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2012 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9872

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков