Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: КРИЛО Л╤ТАКА ЗНИЩИВ ВИБУХ ЗСЕРЕДИНИ
Про це йдеться в висновках польсько╖ п╕дком╕с╕╖, що займа╓ться повторним розсл╕дуванням...


ТР╤УМФ «ЧЕК╤СТ╤В» - ТРАГЕД╤Я РОС╤╥
Твор╕ння б╕льшовизму стол╕тньо╖ давност╕ – «ВЧК-ФСБ» – впевнено трима╓ за...


ПОМ╤ЧНИК КОМАНДУВАЧА ВМС РОЗПОВ╤ЛА ПРО ЗАВЕЗЕНИХ У 2014 «ЗЕЛЕНИХ ЧОЛОВ╤ЧК╤В»
Першими блокували в╕йськов╕ частини ╕ адм╕нбуд╕вл╕ Криму в лютому 2014 року спец╕ально привезен╕...


WP ОТРИМАЛА ЗВ╤Т ГРУ РФ ПРО ПРОПАГАНДУ В ПЕР╤ОД АНЕКС╤╥ КРИМУ
Команда ГРУ впливала на понад 30 укра╖нських груп в соц╕альних мережах, а також на 25 "пров╕дних...


КНИГУ МИКОЛИ СЕМЕНИ ПРО АНЕКС╤Ю КРИМУ ПЕРЕКЛАДУТЬ АНГЛ╤ЙСЬКОЮ
Про це сказав у четвер на презентац╕╖ "Кримського репортажу" в ки╖вському центр╕ "Кримський д╕м"...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 27.01.2012
СЕВАСТОПОЛЬ — М╤СТО УКРА╥НСЬКО╥ СЛАВИ ╤ ТРАГЕД╤╥
Олесь КОЗУЛЯ

╤стор╕я ╕ сучасн╕сть

(Продовження.
Початок у № 1-2, 3)

У Севастопол╕ проводилося буд╕вництво порту, де працювали укра╖нськ╕ чорноморськ╕ козаки. На його буд╕вництво було витрачено у березн╕ 1793 року 450 тисяч рубл╕в. Ц╕ грош╕ стягнули з укра╖нського населення, запровадивши р╕зноман╕тн╕ побори.
Каторжн╕ умови прац╕, муштра викликали в╕дпов╕дну реакц╕ю: т╕льки в с╕чн╕ 1793 року «в б╕гах» перебувало 4909 козак╕в. Катерина вказу╓ Суворову на неприпустим╕сть такого стану речей у козачих частинах. П╕д кер╕вництвом рос╕йських генерал╕в козач╕ частини Катеринославського в╕йська, Переяславського, Полтавського, Стародубського полк╕в, окрема п╕ша команда козак╕в були в╕дправлен╕ на буд╕вництво фортець.
За активну колон╕заторську пол╕тику Суворов зг╕дно з особистим розпорядженням Катерини отримав 250 тисяч рубл╕в винагороди. Губернатором Катеринославським ╕ Тавр╕йським було призначено фаворита цариц╕ Платона Зубова, якому наказано разом ╕з Суворовим почати п╕дготовку до в╕йни з Туреччиною, спираючись на економ╕чн╕ та людськ╕ можливост╕ окупованого краю. Настав новий етап колон╕зац╕╖ П╕вдня...
Для укомплектування арм╕╖ во╓нного часу Катерина надала право Зубову й Суворову набирати рекрут╕в з м╕сцевого населення (тобто укра╖нц╕в). Можна соб╕ уявити, що це означало для нац╕онального ще тамтешнього люду. Для заохочення ╕мператриця нагороджу╓ Суворова орденом Святого Георг╕я ╤╤╤ класу, 60 тисячами рубл╕в ╕ еполетами з д╕амантами.
Наб╕р рекрут╕в супроводжувався каральними акц╕ями. Кр╕м того, почалися рекв╕зиц╕╖ тяглово╖ худоби, воз╕в. Суворов рекв╕зував у селян 1682 фури, 6728 вол╕в, моб╕л╕зував 1832 погонича. У фортец╕ було переправлено 1002 воли, 1257 погонич╕в, 110 муляр╕в. На в╕йськових складах з╕брано борошна —234000 чвертей, крупи — 22063 чверт╕, в╕вса — 50000 чвертей.
19 травня 1794 року в козачих частинах вибухнуло стих╕йне повстання. Чорноморц╕в п╕дтримали донц╕. П╕д час п╕дготовки до в╕йни з Туреччиною це могло з╕рвати стратег╕чн╕ плани, ╕ Суворов наказав генералов╕ Щербатому придушити повстання, використовуючи для цього регулярн╕ в╕йськов╕ частини, в жодному раз╕ не допустити козак╕в до селянських поселень.
Укра╖нське ╕ татарське населення, в якому Суворов убачав бунт╕вник╕в, зазнало найб╕льших репрес╕й в╕д колон╕ально╖ адм╕н╕страц╕╖. «Замирення» зд╕йснювалося також обманом, брехливими об╕цянками. З коротких ╕ скупих реляц╕й Суворова видно, що окупанти почувалися досить незручно на захоплених землях, м╕сцеве населення не здавало без опору сво╖х прав та вольностей.
Козацтво для колон╕ально╖ адм╕н╕страц╕╖ п╕вдня Укра╖ни залишалося джерелом нац╕онального опору, тому 5 липня Суворов розпорядився продовжити переселення чорноморських козак╕в на Таманський п╕востр╕в. Ця акц╕я мала на мет╕ ╕золяц╕ю козак╕в в╕д укра╖нського населення й використання ╖х у боротьб╕ з народами Кавказу.
Л╕н╕я повед╕нки окупац╕йно╖ арм╕╖ залишалася незм╕нною впродовж стол╕ть — грабунок населення, перекладення тягаря в╕йни на плеч╕ п╕дкорених народ╕в окупанти не вважали за злочин. У XVIII стол╕тт╕ Рос╕я виплекала полководц╕в-завойовник╕в. Найв╕дом╕ш╕ з них: Потьомк╕н-Тавр╕йський ╕ Суворов-Римницький. Доповнення до сво╖х пр╕звищ вони д╕стали на т╕й територ╕╖, яку вогнем ╕ мечем при╓днали до ╕мпер╕╖.
Д╕яльн╕сть Суворова на п╕вдн╕ Укра╖ни припинилася з╕ смертю Катерини. Павла ╤ той ц╕кавив лише у план╕ боротьби з революц╕йною Франц╕╓ю.
Отже, на пер╕од сво╓╖ д╕яльност╕ «на вновь приобретенных территориях» п╕вдня Укра╖ни ╕ Криму, Суворов практично л╕кв╕дував козацтво, завершив формування колон╕ально╖ адм╕н╕страц╕╖, яка захопила земл╕ й закр╕пачила селян. Сво╓ю ╕золяц╕он╕стською пол╕тикою в╕н перетворив багатий край на сировинний придаток ╕мпер╕╖, а м╕грац╕йною — призв╕в до значних етн╕чних зм╕н у рег╕он╕.
Чи не час уже розв╕яти м╕ф про непогр╕шимого во╓начальника й показати справжн╓ обличчя «слуги царя, отця солдат╕в» Суворова-завойовника, поневолювача Укра╖ни, на чию землю в╕н прийшов як окупант ╕ з жорсток╕стю колон╕затора нищив нац╕ональну економ╕ку, культуру, традиц╕╖ поневоленого народу? ╤ дотепер на територ╕╖ Ки╖вського в╕йськового л╕цею ╕мен╕ ╤вана Богуна сто╖ть пам’ятник Суворову.
У часи Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ на Чорноморському флот╕ служили переважно укра╖нц╕. Перший пам’ятник у Севастопол╕ встановлено укра╖нцю — командиров╕ бригу «Меркур╕й» Олександру Козарському, котрий у 1829 роц╕ виграв б╕й з двома турецькими кораблями, на яких було в десятеро раз╕в б╕льше гармат, н╕ж на «Меркур╕╖».

ГЕРО╥ КРИМСЬКО╥ В╤ЙНИ

Кримська в╕йна 1853-1856 рок╕в була спричинена боротьбою ╓вропейських монарх╕в за територ╕╖ ослаблено╖ Османсько╖ ╕мпер╕╖. Цар Микола ╤ мр╕яв самост╕йно повн╕стю розгромити ╕сламську Туреччину, св╕домо п╕шовши на загострення стосунк╕в з нею. Початок в╕йни для Рос╕╖ склався вдало. На Чорному мор╕ ескадра адм╕рала Павла Нах╕мова напала на турецький флот у Синопськ╕й бухт╕, майже повн╕стю знищила його ╕ зруйнувала берегов╕ укр╕плення.
Славетною перемогою у Синопськ╕й битв╕ була вписана геро╖чна стор╕нка в ╕стор╕ю рос╕йського ╕мперського флоту. ╤м’я видатного флотоводця Нах╕мова стало в╕домим далеко за межами Рос╕╖.
Укра╖нець адм╕рал Павло Нах╕мов був з роду козак╕в-запорожц╕в, чим завжди пишався. У дитинств╕ виховувався на Харк╕вщин╕ у свого дядька Якима Нах╕мова — в╕домого укра╖нського поета-сатирика й байкаря. Малий Павлусь розглядав на ст╕нах картини-портрети укра╖нських гетьман╕в ╕ кошових отаман╕в Великого В╕йська Запорозького, пожовт╕л╕, вицв╕л╕ грамоти з восковими печатками, якими нагороджувалися козаки Нах╕мови. Розпов╕д╕ про геро╖чне минуле Укра╖ни, морськ╕ походи запорожц╕в п╕д проводом Сагайдачного визначили подальший житт╓вий шлях вразливого Павлуся.
П╕сля Синопсько╖ битви план зах╕дно╓вропейських держав вести в╕йну з Рос╕╓ю руками турк╕в провалився. Новий етап в╕йни розпочався у вересн╕ 1854 року, коли в Криму висадився англо-франко-турецький десант. Головний удар спрямовувався на Севастополь — основну чорноморську в╕йськово-морську базу, яку союзники планували захопити ╕з суш╕. У жовтн╕ 1854 року почалася геро╖чна оборона Севастополя, що тривала 11 м╕сяц╕в. Нею керував в╕це-адм╕рал Нах╕мов.
Сучасник╕в вражала р╕зноб╕чн╕сть зд╕бностей Нах╕мова, швидк╕сть ╕ лог╕чн╕сть ус╕х його розпоряджень. Видатний флотоводець, в╕н виявився водночас визначним орган╕затором бойових д╕й на суш╕ й видатним в╕йськовим адм╕н╕стратором.
Як в╕йськовому кер╕вников╕ й орган╕заторов╕ Нах╕мову були притаманн╕ та ж непримиренна боротьба з╕ всякою в╕дстал╕стю ╕ рутиною, те ж см╕ливе новаторство, яке вт╕лювалося ним у сфер╕ в╕йськового й в╕йськово-морського мистецтва. В умовах микола╖всько╖ Рос╕╖, де панувала система др╕б’язково╖ регламентац╕╖ ╕ канцелярсько╖ тяганини, адм╕рал не побоявся знехтувати численними «Правилами» ╕ «Уложен╕ями», як╕ зв’язували захисник╕в Севастополя. Як засв╕дчу╓ очевидець, «Нах╕мов нещадно таврував всяке зловживання, особливо таке, в╕д якого могли постраждати його матроси».
На в╕дм╕ну в╕д рутинер╕в-кр╕посник╕в, що бачили у солдатов╕ й матросов╕ лише «с╓рую скот╕нку», яку муштрою ╕ побоями привчали до автоматичного виконання команд начальства, Нах╕мов намагався розвинути у солдат╕в ╕ матрос╕в почуття особисто╖ г╕дност╕, зробити ╖х св╕домими, ╕н╕ц╕ативними во╖нами. Тому адм╕рал мав великий авторитет ╕ популярн╕сть як серед оф╕цер╕в, так ╕ серед рядових солдат╕в ╕ матрос╕в. Його обожнювало цив╕льне населення м╕ста.
Рос╕йський цар ╕ його оточення з великим незадоволенням спостер╕гали за численними в╕дступами Нах╕мова в╕д букви, ╕ головне, в╕д духу микола╖вських статут╕в, р╕зкою прямол╕н╕йн╕стю його висловлювань про груб╕ стратег╕чн╕ й тактичн╕ помилки бездарних рос╕йських генерал╕в, про недол╕ки в╕йськово╖ системи царсько╖ Рос╕╖. Але при всьому цьому Петербургу невиг╕дно було в╕дкрито висловлювати сво╓ незадоволення повед╕нкою Нах╕мова, бо ╕м’я його грим╕ло по вс╕й Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ ╕ за ╖╖ межами, ╕ значення його як натхненника й орган╕затора Севастопольсько╖ оборони, яка привернула до себе основн╕ сили ворога, було надто очевидним.
╤ це, незважаючи на те, що захисники Севастополя були в дуже скрутному становищ╕. Укра╖нц╕ допомагали чим могли. Наприклад, торговельний д╕м «Брати Яхненки ╕ Симиренки» в╕домих укра╖нських цукрозаводчик╕в ╕ меценат╕в Яхненк╕в ╕ Симиренк╕в вид╕лив севастопольцям 10 тис. крб. — як на той час величезну суму.
Союзники переважали чисельно. Для оборони Севастополя були залучен╕ моряки флотських ек╕паж╕в. М╕сто не мало укр╕плень на суш╕, тому мешканц╕ м╕ста й солдати терм╕ново звели оборонну л╕н╕ю. Корабл╕-в╕трильники, як╕ не могли протистояти швидкох╕дному паровому флоту союзник╕в, довелося затопити в Севастопольськ╕й бухт╕ й таким чином закрити доступ у м╕сто з моря.
Оборона Севастополя стала одн╕╓ю з найкровопролитн╕ших ╕ найтяжчих битв Кримсько╖ в╕йни. Захисники пост╕йно в╕дчували нестачу бо╓припас╕в, ╖хн╕ гладкоствольн╕ рушниц╕ стр╕ляли на 300 крок╕в, а нар╕зн╕ рушниц╕ противника — на 1200 крок╕в. Але м╕сто боролося мужньо: зруйнован╕ вдень оборонн╕ споруди в╕дновлювали за н╕ч, пост╕йно зд╕йснювалися н╕чн╕ вилазки до ворожих позиц╕й, як╕ завдавали ворогов╕ в╕дчутних втрат.
╤мена багатьох учасник╕в вилазок, як╕ прославилися в╕двагою ╕ мистецтвом у бою, — Головинський, Даниленко, Сиробоярський, Шевченко, Димченко, За╖ка, Чумаченко, К╕шка та ╕нш╕ — були широко в╕дом╕ не т╕льки захисникам м╕ста, а й ус╕й ╕мпер╕╖.
Матрос Петро К╕шка (родом з В╕нниччини) багато раз╕в робив зухвал╕ вилазки у тил ворог╕в, наганяючи на них жах. Не було у Севастопол╕ людини, яка могла би так спритно, непом╕тно п╕д╕братися до транше╖ противника, знешкодити вартового, добути «язика», заклепати гармату тощо. Одного разу в бою в╕н змусив скласти зброю в╕дразу трьох французьких солдат╕в. ╤ншим разом — повернувся з вилазки, несучи на соб╕ з десяток англ╕йських штуцер╕в: йому одному вдалося змусити пан╕чно т╕кати усю варту передово╖ ворожо╖ транше╖. Багатьох ворожих солдат╕в К╕шка вбивав. Завжди витриманий ╕ спок╕йний, сво╓ю жорсток╕стю до ворог╕в дивував сво╖х товариш╕в, як╕ знали його ще з Кавказу як гуманного до горц╕в.
Ц╕ зм╕ни в характер╕ матроса адм╕рал Нах╕мов якось пояснив захисникам м╕ста — на Кавказ╕ К╕шка був прибульцем, а тут в╕н захища╓ р╕дну землю.

(Дал╕ буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9884

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков