Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СВ╤Т ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Нещодавно в Ки╓в╕ в рамках М╕жнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко ╓дна╓...


ПЕТРО ПОЧИНА╢ ЗАЖИН
Свято апостол╕в Петра ╕ Павла (12 липня) символ╕зу╓ п╕дготовку до жнив; а в деяких рег╕онах...


КУПАЙЛО: ПРИСТРАСТЬ ╤ ВОГОНЬ ПАЛАЮТЬ
Ким же був Купайло для наших пращур╕в, що його ╕м'я ╕ дотепер береже людська пам'ять?..


З КРИМУ - ДО ХОЛОДНОГО ЯРУ, ЛЬВОВА, СЛОБОЖАНЩИНИ
згадалася мен╕ в ц╕ посушлив╕ л╕тн╕ дн╕ в Криму моя весняна подорож по Укра╖н╕. ╤ н╕би св╕жим...


Алла ОСАДЧА. ╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
(Продовження. Початок у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» №23-26)




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 27.01.2012
КРАСА ДУШ╤ — У П╤СН╤

«Кримська св╕тлиця» вже пов╕домляла, що у перел╕ку нагород, якими в╕дзначена заслужена артистка Укра╖ни, сол╕стка Кримсько╖ ф╕лармон╕╖ Наталя Безкоровайна, до ордена княгин╕ Ольги, прем╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим наприк╕нц╕ 2011 року додалася ще одна — в╕дзнака за перемогу в музичн╕й ном╕нац╕╖ «Крим ТВ» «За пропаганду укра╖нсько╖ класично╖ музики».
— З допомогою яких форм сп╕лкування з телев╕з╕йною ╕ глядацькою аудитор╕╓ю — концерт╕в, окремих п╕сень чи ╕нших проект╕в зд╕йснювалася Вами популяризац╕я в╕тчизняно╖ музично╖ класики, — запитала я артистку.
— З музикою пов’язане все мо╓ життя, — в╕дпов╕ла вона. — Я народилася в С╕мферопол╕, де в м╕н╕атюр╕ сконцентровано все багатомовне розма╖ття п╕вострова, його п╕сенна творч╕сть, фольклор. Укра╖нськ╕ п╕сн╕ у мене вдома чудово виконував батько, художник Степан Лаутар, який родом ╕з К╕ровоградсько╖ област╕. Сп╕вала мама, а третьою несм╕ливо до них при╓днувалася я. Згодом одна з тих виконаних у дитинств╕ п╕сень – «Ой не св╕ти, м╕сяченьку» стала в╕зитною карткою мо╖х концерт╕в. ╤ нин╕ кожну свою велику програму я розпочинаю саме з не╖.
Найвагом╕шим музично-п╕сенним проектом ╓ для мене записи з симфон╕чним ╕ народним оркестрами Нац╕онально╖ рад╕окомпан╕╖ Укра╖ни, а також випуск першого в Криму л╕ценз╕йного компакт-диску «Народжена вогнем», до якого вв╕йшли двадцять три р╕зн╕ за жанрами твори – ар╕╖ з опер, романси, укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕. Вони поповнили скарбницю золотого фонду укра╖нсько╖ культури.
У 2011 роц╕ на кримському телебаченн╕ я зд╕йснила в╕деозаписи трьох шедевр╕в укра╖нсько╖ п╕сн╕: «Солов’╖ного романсу» А. Кос-Анатольського, який сьогодн╕ р╕дко звучить в еф╕р╕ ╕ на сцен╕ у зв’язку з техн╕чною складн╕стю його виконання, народно╖ п╕сн╕ «Ой не св╕ти, м╕сяченьку» ╕ солосп╕ву талановитого композитора Василя Безкоровайного на слова Богдана Лепкого «Де ж ти, листочку?» Саме ц╕ твори ╕ звучали в х╕т-парад╕ музично╖ ном╕нац╕╖ «Крим ТВ».
З мо╓ю творчою командою артист╕в реал╕зувала к╕лька концертних проект╕в, зокрема, в Рос╕йському культурному центр╕ м. С╕мферополя за сприяння Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру в╕дбувся м╕й сольний благод╕йний концерт «Я в╕рю в красу», а на сцен╕ Кримсько╖ ф╕лармон╕╖ – сольний концерт «Перлини укра╖нсько╖ музики», присвячений 85-р╕ччю з дня народження мого батька С. Лаутара. До ц╕╓╖ дати в рамках проекту С╕мферопольського художнього музею «Кримськ╕ династ╕╖» проведено виставку його картин з родинно╖ колекц╕╖. В╕н з 1955 року працював у С╕мферопольськ╕й художньо-виробнич╕й майстерн╕ Художнього фонду, у реал╕стичн╕й манер╕ живопису створив сотн╕ картин у р╕зних жанрах: портрети, натюрморти, пейзаж╕ техн╕кою ол╕╖, пастел╕, акварел╕, вуг╕лля. Частина з них збер╕га╓ться в приватних колекц╕ях Ки╓ва, США, Япон╕╖. На в╕дкритт╕ експозиц╕╖ з 43 картин в╕дбулася презентац╕я художнього альбому «Степан Лаутар: Св╕т натхнення ╕ любов╕», який виданий мною трьома мовами – рос╕йською, укра╖нською та англ╕йською сп╕льно з С╕мферопольським м╕ським науково-творчим товариством Василя Безкоровайного, демонструвалися його арх╕вн╕ матер╕али та нотн╕ зб╕рники.
Я брала участь у концертн╕й програм╕ до 20-р╕ччя Незалежност╕ Укра╖ни, творчому зв╕т╕ Кримсько╖ ф╕лармон╕╖ на сцен╕ Кримського академ╕чного укра╖нського музичного театру. Всього в минулому роц╕ в╕дбулося б╕льше 70-ти мо╖х сольних концерт╕в.
— Це Ваша перша перемога в ц╕й ном╕нац╕╖?
— Так. Цьому телев╕з╕йному музичному проекту, який популяризу╓ кримську музичну культуру, виявля╓ молод╕ таланти, в╕дзнача╓ переможц╕в р╕зних конкурс╕в, фестивал╕в, музичних телепроект╕в, а також кращих д╕яч╕в культури ╕ мистецтва п╕вострова, — три роки. В╕н заснований на честь 50-р╕ччя державно╖ телерад╕окомпан╕╖ «Крим» за п╕дтримки М╕н╕стерства культури АРК.
Нагородження в╕дбулося в урочист╕й обстановц╕ напередодн╕ Нового року в Кримському академ╕чному укра╖нському музичному театр╕. Вручали в╕дзнаки переможцям представники р╕зних владних структур Криму. Мен╕ особисто пам’ятний знак лауреата вручив перший заступник генерального директора ДТРК «Крим» Микола ╤ванович Романов, сказав багато теплих ╕ зворушливих сл╕в про мо╓ вокальне мистецтво. Я виконала з╕ сцени п╕сню Наталки з опери «Наталка-Полтавка» Миколи Лисенка.
— В яких музичних конкурсах Ви ще перемагали?
— Перш╕ звання лауреата я здобула ще тод╕, коли навчалася на вокальному факультет╕ Льв╕всько╖ консерватор╕╖ ╕м. М. Лисенка, одн╕╓╖ з найстар╕ших консерватор╕й Укра╖ни, зокрема, в Республ╕канському конкурс╕ ╕м. М. Лисенка, Всесоюзному конкурс╕ ╕м. М. Гл╕нки та ╕нших.
— Як Ви ставитеся до таких перемог ╕ в╕дзнак, адже нин╕ й сам╕ оц╕ню╓те виступи ╕нших виконавц╕в вокального жанру як член жур╕ багатьох конкурс╕в?
— Я завжди рад╕ю за талановитих виконавц╕в, бо голос, який да╓ться людин╕ в╕д природи, треба розвивати. А якщо цього не робити, то, за словами видатного болгарського оперного сп╕вака Миколи Гяурова, ти ста╓ш злочинцем в╕дносно себе.
Минулого року в склад╕ жур╕ я брала участь у М╕жнародному конкурс╕ дитячо╖ та юнацько╖ творчост╕ «Кримський св╕т: Суз╕р’я», Х╤╤ М╕жнародному музичному конкурс╕ «Син╕й птах», а в гала-концерт╕ Фестивалю-конкурсу вокального мистецтва у Будинку оф╕цер╕в м. Феодос╕╖, присвяченого 125-р╕ччю з дня народження Н. Обухово╖, разом з його переможцями виступила ╕ сама, виконавши романси «В крови горит огонь желанья» М. Гл╕нки та «Гордая прелесть осанки» В. К’яра.
— Чи ╓ у Вас власн╕ рецепти усп╕ху?
— Великий вплив на мо╓ творче життя в музиц╕ зд╕йснив у першу чергу батько, який мав гарний голос – баритон ╕ знав багато укра╖нських народних п╕сень. Другий м╕й наставник – Алевтина Олександр╕вна Карпенко, кер╕вник хорового гуртка Республ╕канського палацу дитячо╖ та юнацько╖ творчост╕, який я в╕дв╕дувала в шк╕льн╕ роки. Вона навчила мене сп╕вати ╕ розум╕ти природу виконавсько╖ майстерност╕.
До сво╓╖ мети йшла впевнено ╕ ц╕леспрямовано. Глядач╕ в зал╕ не повинн╕ пом╕чати у виступ╕ артиста його особист╕ настро╖ чи як╕сь больов╕ в╕дчуття орган╕зму, а отримати з╕ сцени ту режисерсько-постановочну картинку, за яку заплатили. Це сувора реальн╕сть профес╕йного виконавця.
Як викладач сольного сп╕ву в Кримському ун╕верситет╕ культури, мистецтв ╕ туризму головним критер╕╓м у п╕дготовц╕ профес╕йного сп╕вака вважаю голос, вивчення ╕ практичне засво╓ння багатьох спец╕альних, теоретичних ╕ практичних дисципл╕н: сольного, концертно-камерного сп╕ву, основ акторсько╖ майстерност╕, сцен╕чного руху, а також працездатн╕сть ╕ найголовн╕ше – чесн╕сть до самого себе, оточуючих людей ╕ слухач╕в.
— Ви — сол╕стка-вокал╕стка, яка виступа╓ на сцен╕ не одна, а з оркестром чи концертмейстером. Ваш╕ тематичн╕ програми ведуть музикознавц╕, у них бере участь ваш чолов╕к, заслужений прац╕вник культури Укра╖ни, музикант Богдан Безкоровайний, ╕нш╕ артисти. З ким Вам легко працювати?
— Найкраще мен╕ працю╓ться з профес╕оналами вокального мистецтва ╕ педагог╕ки. Сцена вимага╓ дуже серйозно╖ роботи з р╕зних напрямк╕в ╕ на розмови, що не стосуються справи, на р╕зн╕ ╕нтриги, що виникають ╕нод╕ в артистично-театральному середовищ╕ та навколо нього в основному з корисливою метою, просто не вистача╓ часу. М╕й перший пом╕чник у реал╕зац╕╖ творчих задум╕в ╕ проект╕в – чолов╕к Богдан Миколайович. В╕н – профес╕онал, який пост╕йно шука╓ нов╕ ╕де╖ у музиц╕ ╕нструментальн╕й ╕ вокальн╕й, досл╕дженн╕ спадщини композитора Василя Безкоровайного, виданн╕ його твор╕в для повернення ╖х ╕з забуття в скарбницю укра╖нсько╖ культури ╕ мистецтва.
— На Вашому юв╕лейному концерт╕ у Кримськ╕й ф╕лармон╕╖ виступала дочка Олена, яка чудово виконала автентичн╕ укра╖нськ╕ п╕сн╕. Чи ╓ у Вас плани зд╕йснити з нею у майбутньому модн╕ нин╕ в телееф╕р╕ проекти «дует ╕з з╕ркою» чи «дв╕ з╕рки»?
— Як фах╕вець з вокалу можу сказати, що генетично Олена успадкувала зд╕бност╕ до музики. Вона ма╓ дуже гарне сопрано з ср╕блястим тембром. У фольклорному ансамбл╕ «Роксолан╕я» Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Т. Шевченка, де вона навча╓ться, ╖й доручено виконувати сольн╕ парт╕╖. Незважаючи на св╕й молодий в╕к, донька вже представляла укра╖нське автентичне мистецтво у багатьох кра╖нах св╕ту: Туреччин╕, Япон╕╖, Н╕меччин╕, Австр╕╖, Н╕дерландах, Польщ╕, ╢гипт╕. П╕сн╕ в ╖╖ виконанн╕ вв╕йшли до компакт-диску «Журилася переп╕лочка», виданого студ╕╓ю звукозапису ╤нституту музики ╕м. Р. Гл╕╓ра (м. Ки╖в). Головне для не╖ нин╕ – усп╕шне завершення навчання ╕ отримання диплома маг╕стра в сво╖й профес╕╖. А тод╕ обов’язково будуть ╕ нов╕ музичн╕ проекти.
— Ви зд╕йсню╓те власн╕ ╕нтерпретац╕╖ музичного ориг╕налу чи дотриму╓тесь класичного виконання твор╕в?
— До сво╖х музичних твор╕в ставлюся, як до р╕дних д╕тей. Ск╕льки б ╖х не було в родин╕, мама любить ус╕х. Так ╕ я люблю вс╕ сво╖ вокальн╕ твори, як╕ ╓ в мо╓му репертуар╕. А ╖х – б╕льше трьохсот. Вважаю, що в╕дходити в╕д авторського ориг╕налу не можна. ╤накше може зм╕нитися стиль твору, його первинний задум.
— Виконавський профес╕онал╕зм та артистизм кого з колег у Вас виклика╓ ╕нтерес?
— Ген╕альною виконавицею була народна артистка Укра╖ни ╢вген╕я М╕рошниченко. Неперевершене сопрано ма╓ народна артистка Укра╖ни Ольга Басистюк, яка в V╤╤ М╕жнародному конкурс╕ вокал╕ст╕в у Р╕о-де-Жанейро удосто╓на першо╖ прем╕╖ ╕ велико╖ золото╖ медал╕ за краще виконання твор╕в В╕лла Лобоса. До реч╕, ми з нею навчалися в одного педагога – заслужено╖ артистки Укра╖ни Людмили ╤ван╕вни Жилк╕но╖.
Т╕сна дружба пов’язу╓ мене з корифеями вокального мистецтва, народними артистами Укра╖ни Дмитром Гнатюком та Анатол╕╓м Мокренком. Вони – наставники, добр╕ порадники ╕ щир╕ друз╕ в мо╖й профес╕йн╕й д╕яльност╕.
— Що потр╕бно молодим артистам, щоб зберегти в соб╕ св╕тло справжнього мистецтва?
— Вокальне мистецтво – найб╕льш демократичне з ус╕х вид╕в мистецтв ╕ ма╓ великий естетичний вплив на слухач╕в, що вимага╓ в╕д виконавця високого профес╕йного р╕вня майстерност╕, культури та ерудиц╕╖. Щоб досягти ц╕╓╖ висоти, треба ╕нтенсивно, комплексно розвиватися у виконавському та культурно-естетичному напрямках. Музика, за словами н╕мецького письменника Бертольда Авербаха, ╓ одн╕╓ю з св╕тових мов ╕ не потребу╓ перекладу, бо говорить душа. ╥╖ прост╕р – всесв╕т.
Молодим виконавцям бажаю не зраджувати сво╖м ╕деям, удосконалювати себе, не заздрити, а в╕тати колег з ╖хн╕ми усп╕шними виступами. Тримайте свою душу в╕дкритою для всього прекрасного, створеного композиторами, поетами, драматургами. Тод╕ ви в╕дчу╓те в соб╕ творчий профес╕йний злет.
Наталя Безкоровайна ╕ сама живе з в╕дчуттям великого стрижня в╕чного часу, з яким ми народжу╓мося, вслуха╓мося в чар╕вн╕ звуки шелесту трави, подиху в╕тру, морського прибою ╕ тепла р╕дного дому. В ╖╖ кришталевому голос╕ легко ╕ невимушено зм╕шуються л╕рично-н╕жн╕ ╕ гострохарактерн╕, гротескн╕ ╕нтонац╕╖. З╕ сво╖ми п╕снями вона, як з людьми, знайомиться, сп╕лку╓ться, розлуча╓ться, щоб зустр╕тися знов у нових програмах. ╥╖ мистецтво з щасливим по╓днанням вокалу, розуму ╕ таланту вселя╓ в кожного впевнен╕сть, випром╕ню╓ св╕тло, добро ╕ любов – енерг╕ю, на як╕й трима╓ться св╕т.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9886

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков