"Кримська Свiтлиця" > #5 за 03.02.2012 > Тема "Крим - наш дім"
#5 за 03.02.2012
Екрем ГАФАРОВ: «У 90-х ВИКЛАДАТИ КРИМСЬКОТАТАРСЬКУ МЕН╤ БУЛО ЛЕГШЕ…»
Джерела
Так завжди в журнал╕стськ╕й робот╕: почина╓ш вивчати якусь тему, а вона з часом оброста╓ багатьма ц╕кавими подробицями. Я хот╕в досл╕дити, в яких умовах формувався письменницький талант нашого юного дописувача Бек╕ра Абла╓ва з Нижньог╕рська. Знаючи, що семикласник чудово волод╕╓ рос╕йською, я вир╕шив неодм╕нно зустр╕тися з викладачами укра╖нсько╖ ╕ кримськотатарсько╖ мови. Про В╕ктор╕ю Антоненко я вже писав, а от розмова з Екремом Гафаровим, на м╕й погляд, варта того, щоб вид╕лити ╖╖ в окрему статтю. Я запитав педагога — як в╕н оц╕ню╓ р╕вень п╕дготовки сво╖х учн╕в, як╕ ╓ об’╓ктивн╕ труднощ╕ у вивченн╕ кримськотатарсько╖. ╤ ось тут виявив ц╕каву обставину. Думаю, що й для б╕льшост╕ укра╖нц╕в вона буде маленьким в╕дкриттям. Адже мало хто з нас ма╓ сумн╕в у позитивн╕й динам╕ц╕ процесу. Мовляв, якщо вже в далекому Узбекистан╕ зберегли, не втратили, то в р╕дному Криму в╕дродження р╕дно╖ мови — це лише питання часу… Однак Екрем Абселямович ╓ оптим╕стом значно меншою м╕рою. В╕н висв╕тлив ситуац╕ю докладн╕ше: — У 1967 роц╕ вийшов в╕домий указ, який зн╕мав з нашого народу огульн╕ звинувачення. Кримських татар в╕дновили в правах, не було лише права повертатися на р╕дну землю. Щоб нас «вкор╕нити» в Узбекистан╕, дозволили вивчати р╕дну мову. Тод╕ почав виходити часопис «Йылдыз», розпочалося видання кримськотатарських книжок, а в деяких школах дозволили факультативне викладання кримськотатарсько╖ мови. На баз╕ Ташкентського пед╕нституту ╕м. Н╕зам╕ в╕дкрився факультет татарсько╖ мови. Зауважте, не кримськотатарсько╖, а «татарсько╖». — Але малася на уваз╕ саме кримськотатарська? — Так, ╕шлося все-таки про нашу р╕дну мову... Треба сказати, що татарська мова, або мова казанських татар, сутт╓во в╕др╕зня╓ться в╕д нашо╖ — як, скаж╕мо, укра╖нська в╕д рос╕йсько╖ чи в╕д польсько╖. У нас ╕нша культура — зовс╕м ╕нш╕ п╕сн╕, ╕нш╕ танц╕, ╕нш╕ народн╕ ╕нструменти… Але й при так╕й нев╕дпов╕дн╕й назв╕ це був неабиякий крок уперед. Адже багато людей змогли отримати ╜рунтовн╕ знання з р╕дно╖ мови. — То й ви р╕дну кримськотатарську вивчали в Узбекистан╕? — Н╕, там я зак╕нчив факультет рос╕йсько╖ мови ╕ л╕тератури в Наманганському пед╕нститут╕. Мен╕, може, й трохи пощастило, що в цю школу в╕дразу взяли учителем кримськотатарсько╖ мови ╕ л╕тератури. Адже кримськотатарську я знав лише на побутовому р╕вн╕… Але мене в╕дразу ж в╕дправили на курси, а на наступний р╕к я вступив до С╕мферопольського державного ун╕верситету — тепер це ТНУ. ╤ заочно його зак╕нчив, провчившись чотири роки. Але в основному я завдячую самоосв╕т╕ – по 4-5 годин щоденно займався мовою. Тепер я вже без словник╕в можу писати конспекти, без словник╕в в╕дпов╕даю на запитання д╕тей. Коли ми повернулися до Криму, нам дозволили в╕дкривати р╕дн╕ школи ╕ класи. В нац╕ональних класах д╕ти чотири години на тиждень можуть вивчати кримськотатарську мову ╕ л╕тературу. Це, загалом, непогано. В ╕нших класах ситуац╕я майже катастроф╕чна — годинка р╕дно╖ мови на тиждень ситуац╕ю не ряту╓... Зна╓те, в 90-т╕ роки мен╕ було легше викладати кримськотатарську. До класу заходили учн╕, яких в╕дразу можна було вчити письму, читанню, вивчати з ними л╕тературу. Вони розум╕ли мову, бо знали ╖╖ в╕д батьк╕в. Тепер же ситуац╕я зм╕нилася – батьками стали т╕, хто в депортац╕╖ позак╕нчував школи з рос╕йською (за незначним винятком узбецькою) мовою викладання. У ╖хн╕х д╕тей надзвичайно малий словниковий запас, трапляються й так╕, з якими р╕дну мову доводиться вивчати з нуля. Ран╕ше викладачам кримськотатарсько╖ було набагато легше… Там, де нема╓ старих батьк╕в, дуже важко повертатися до р╕дно╖ мови. Я вдячний сво╖м батькам — мо╖ д╕ти чудово говорять р╕дною мовою — старша донька зак╕нчила кримськотатарську ф╕лолог╕ю в Тавр╕йському нац╕ональному ун╕верситет╕ (ТНУ), а друга вчилася в КД╤П╤ на факультет╕ ╕нформатики. Проблему кримськотатарсько╖ мови треба вир╕шувати, мабуть, на р╕вн╕ Ки╓ва. Адже АРК – складова частина Укра╖ни, ╕ у нас нема╓ ╕ншо╖ Батьк╕вщини, окр╕м Криму. Якщо кримськ╕ укра╖нц╕ мають за собою «материкову» Укра╖ну, яка здатна зберегти мову, та й рос╕янам нема чого остер╕гатися – за ╖хньою спиною величезна ╕ благополучна в мовному план╕ Рос╕я, то нам в╕дроджувати р╕дну мову дуже складно.
Серг╕й ЛАЩЕНКО
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 03.02.2012 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9896
|