Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
…П╤ШЛИ ЗА ПАЦ╤╢НТАМИ
Чому хворий закр╕плений за одним л╕карем вже не ма╓ змоги вислухати думку дек╕лькох л╕кар╕в?...


ФЕОДОС╤Я:ПОЛЮВАННЯ НА В╤ДЬОМ
штраф розм╕ром в дв╕ тисяч╕ рубл╕в присуджено заслуженому л╕карю Укра╖ни феодос╕йцев╕ Сма╖лу...


ПАТР╤АРХАТИ ПОЧИНАЮТЬ ВЕЛИКУ В╤ЙНУ
Чи спричинить надання автокефал╕╖ укра╖нськ╕й церкв╕ розкол православного св╕ту


НОВИНИ К╤ЛЬКОМА РЯДКАМИ
Пол╕толог Серг╕й Таран у сво╓му блоз╕ розпов╕в, чому на його думку патр╕арх Варфолом╕й забира╓ у...


МР╤╥ ╤Д╤ОТ╤В, АБО ЯК КРЕМЛЬ ЗАДУМАВ «РОЗВАЛИТИ» УКРА╥НУ
Черговий рос╕йський в╕йськовий експерт розв╕в баляси про розпад Укра╖ни на к╕лька невеликих...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 10.02.2012
КУДИ ПРЯМУ╢ ВИЩА ТЕХН╤ЧНА ОСВ╤ТА?

Реформа ╕ проформа

За роки незалежност╕ нашо╖ держави дуже вже розмножилися вищ╕ навчальн╕ заклади (ВНЗ), ╖х стало близько одн╕╓╖ тисяч╕. Сюди входять бюджетн╕, приватн╕ ВНЗ, а майже вс╕ бюджетн╕ ВНЗ навчають студент╕в бюджетно╖ та комерц╕йно╖ форм. При ун╕верситетах чи академ╕ях ╕снують факультети або ╕нститути п╕слядипломно╖ осв╕ти, факультети п╕двищення квал╕ф╕кац╕╖. Це да╓ можлив╕сть зд╕йснювати безперервне навчання, переучування спец╕ал╕ст╕в упродовж ╖хньо╖ профес╕йно╖ роботи. У ВНЗ сутт╓во зб╕льшилося число викладач╕в, як╕ мають дипломи кандидат╕в та доктор╕в наук ╕ атестати старших наукових сп╕вроб╕тник╕в, доцент╕в та професор╕в. Протягом короткого часу наш╕ колишн╕ ╕нститути перетворилися на ун╕верситети чи академ╕╖, а ще через певний час велика ╖х к╕льк╕сть стала нац╕ональними. Тепер йде п╕дготовка з перетворення частини з них на досл╕дн╕ ун╕верситети. Зг╕дно з Болонською системою ВНЗ перейшли (або переходять) на випуск бакалавр╕в, маг╕стр╕в. Наступним кроком буде перех╕д в╕д захисту кандидатських до захисту докторських дисертац╕й з присво╓нням вчених ступен╕в доктор╕в ф╕лософ╕╖.
Вже трет╕й р╕к посп╕ль випускники шк╕л, г╕мназ╕й, л╕це╖в стають студентами на п╕дстав╕ результат╕в незалежного тестування знань.
Поставимо сам╕ соб╕ к╕лька запитань. Чи наблизилася вища школа Укра╖ни до ╓вропейського р╕вня? Чи незалежне тестування  поставило бар’╓р для слабо п╕дготовлених до осво╓ння знань вищо╖ школи випускник╕в середньо╖ школи? Чи в╕дпов╕да╓ матер╕альна база ун╕верситетських кафедр вимогам часу? Чи к╕льк╕сть випускник╕в ун╕верситет╕в та академ╕й узгоджена з сьогодн╕шн╕ми потребами галузей народного господарства? Чому б╕льш╕сть випускник╕в техн╕чних ВНЗ не волод╕ють англ╕йською мовою? Чому при п’ятикратному зб╕льшенн╕ числа викладач╕в ун╕верситет╕в з докторськими ступенями р╕вень технолог╕й майже в ус╕х галузях народного господарства не досяга╓ до р╕вня кращих св╕тових?
А тепер перейдемо до р╕вня п╕дготовки ╕нженерних кадр╕в наших ун╕верситет╕в. Ще недавно вважалося, що техн╕чна осв╕та у нас перебува╓ на належному р╕вн╕, вона нав╕ть була кращою, н╕ж в ╕нших кра╖нах св╕ту. Тепер про це н╕хто не говорить. Лабораторне обладнання б╕льшост╕ наших техн╕чних ун╕верситет╕в не поповню╓ться вже багато рок╕в. Лаборатор╕╖ кафедр г╕дравл╕ки, теоретично╖ механ╕ки, опору матер╕ал╕в, теор╕╖ машин ╕ механ╕зм╕в, не кажучи вже про лаборатор╕╖ випускних кафедр, виглядають анахрон╕змом пор╕вняно з аналог╕чними лаборатор╕ями кафедр заруб╕жних кра╖н, хоча би на приклад╕ нашо╖ сус╕дки Польщ╕. Там це обладнання оновлю╓ться кожн╕ два роки, а у нас воно незм╕нне протягом 20-40. Ректор Любл╕нського ун╕верситету в Польщ╕ пропонував передати безкоштовно лабораторне обладнання кафедр╕ г╕дравл╕ки Нац╕онально╖ академ╕╖ природоохоронного та курортного буд╕вництва у С╕мферопол╕, але ректор нашо╖ Академ╕╖ професор Федорк╕н С. ╤. змушений був в╕дмовитися в╕д такого щедрого дарунку, бо це несло за собою велику оплату митникам чи податк╕вцям. Де тут лог╕ка? ╤ хто придумав та запровадив ц╕ безглузд╕ закони?
Наш╕ ун╕верситети отримують ф╕нансування з боку М╕н╕стерства (МОНУ) та мають кошти з комерц╕йного навчання студент╕в. ╤ тих, й ╕нших кошт╕в для ун╕верситет╕в браку╓. Сьогодн╕ наш╕ державн╕ ун╕верситети не можуть в╕дмовитися в╕д комерц╕йно╖ форми, бо ╕накше не буде за що ремонтувати дахи, коридори, аудитор╕╖, оплачувати зарплату викладацькому складу. А комерц╕йне навчання допуска╓ до числа студент╕в випускник╕в шк╕л з оц╕нкою знань 124 та б╕льше бал╕в. Для техн╕чних виш╕в ця нижня планка знань з математики та ф╕зики ╓ поза межами позитивних шк╕льних оц╕нок, тобто ╓ дв╕йкою. Вже в перш╕ дн╕ занять ця частина студент╕в виявля╓ться не готовою до навчання у ВНЗ. Вони починають пропускати лекц╕╖, усв╕домлюючи свою неготовн╕сть сприймати знання, спод╕ваючись, що в зимову сес╕ю ╖х не в╕драхують. Тод╕ почина╓ться «штурм» викладач╕в, багаторазова перездача екзамен╕в, поки викладач (професор, доцент) не здасться цьому натиску або поки його не змусять поставити задов╕льну оц╕нку. Бо, в╕драхувавши 10-12 таких студент╕в, ректор буде змушений скорочувати одну одиницю викладач╕в.
Ця процедура повторю╓ться у наступному семестр╕, курс╕ ╕ значна частина цих «неук╕в» доходить до захисту дипломних проект╕в. А народне господарство отриму╓ додаткову к╕льк╕сть непридатних до ╕нженерно╖ роботи фах╕вц╕в.
Дорогу до навчання слабо п╕дготовленим випускникам шк╕л в╕дкривають ╕ додатков╕ 20 бал╕в тим учням, яким вда╓ться записатися на п╕дготовч╕ курси. Ц╕ двадцять бал╕в ╓ сво╓р╕дним бонусом для хабарництва. ╤ це запроваджено наказом МОНУ.
Чи може бути встановлений засл╕н цьому марнотратству? Може бути, але для цього треба не в╕драховувати студента з ВНЗ, а запропонувати йому пройти за сво╖ грош╕ повторний курс навчання наступного року. Тод╕ частка цих студент╕в, зрозум╕вши, що ╖м не п╕д силу осво╖ти нов╕ знання, сам╕ би покинули вчитися, а ╕нших це змусило би взятися за розум.
Мен╕ на початку 90-х рок╕в минулого стол╕ття довелося дек╕лька раз╕в бути в Аргентин╕. У т╕ часи там були державн╕ та приватн╕ ун╕верситети. Н╕яко╖ зм╕шано╖ форми навчання там не було. Молодь в╕ддавала перевагу навчанню у приватних ун╕верситетах, бо там була краща лабораторна база ╕ кращ╕ викладач╕. Пройшовши вступн╕ ╕спити, студент мав змогу отримати кредит на навчання в першому семестр╕. Якщо студент складав ╕спити на в╕дм╕нно, цей кредит банки анульовували. Але якщо в╕н не зм╕г отримати задов╕льн╕ оц╕нки, то повинен був повернути всю суму боргу протягом двох м╕сяц╕в. Так продовжу╓ться ця практика протягом всього терм╕ну навчання. А дал╕ випускник ун╕верситету поверта╓ св╕й борг протягом наступних 15-ти рок╕в. В╕дсоток на позику був дуже низьким. Може б, ╕ у нас в Укра╖н╕ м╕г би бути використаний досв╕д Аргентини?
Ще одне досить болюче питання: як зблизити м╕сця набору студент╕в з ╖хн╕м майбутн╕м працевлаштуванням. Це особливо ╓ актуальним для ун╕верситет╕в, що готують сво╖х випускник╕в для роботи в р╕зних рег╕онах Укра╖ни, як це характерно для ╤вано-Франк╕вського нац╕онального техн╕чного ун╕верситету нафти ╕ газу. В далек╕ радянськ╕ часи випускники ╕з задоволенням ви╖жджали на роботу у Зах╕дний Сиб╕р, бо це гарантувало велику зароб╕тну плату, просування вгору по службов╕й драбин╕, можлив╕сть заробити грошей на квартиру та автомоб╕ль.
Т╕ часи минули. Випускник не те що не одержу╓ гарантовано╖ прац╕, але й залиша╓ться сам на сам з проблемами житла. ╤ тут  у 90-т╕ роки ╕ у перш╕ десять рок╕в нин╕шнього стол╕ття було отримано позитивний досв╕д вир╕шення питань закр╕плення на робот╕ випускника ун╕верситету. ДАТ «Чорноморнафтогаз» ╕н╕ц╕ював створення кафедри морських нафтогазових технолог╕й, наб╕р студент╕в для навчання в ╤вано-Франк╕вську з числа випускник╕в шк╕л АР Крим, на перших порах доплачував стипенд╕╖ сво╖м випускникам. У 2002 роц╕ було в╕дкрито сп╕льний з ╤ФНТУНГ ╕ Кримською академ╕╓ю природоохоронного та курортного буд╕вництва у С╕мферопол╕ факультет нафтогазових технолог╕й, на якому перш╕ два роки студент навчався в С╕мферопол╕, а п╕зн╕ше продовжував навчання в ╤вано-Франк╕вську та розпод╕лявся на роботу в Крим. Для цих студент╕в була в╕дкрита практична п╕дготовка на морських об’╓ктах бур╕ння свердловин та видобування нафти ╕ газу.
Але у 2009 роц╕ п╕д надуманим приводом р╕шенням ректорату ╤ФНТУНГ посаду декана було л╕кв╕довано, а факультет «приказал долго жить». Досв╕д сп╕льно╖ роботи двох ВНЗ ма╓ неоц╕ненне значення й донин╕. ╤ не лише для п╕дготовки фах╕вц╕в — нафтовик╕в ╕ газовик╕в.
Тепер в ╤ФНТУНГ зд╕йснено наб╕р на навчання на морськ╕ нафтогазов╕ технолог╕╖ з числа випускник╕в Прикарпаття. ╤ вже зараз можна оч╕кувати, що вони не зможуть проходити практику, а при розпод╕л╕ ╖м н╕хто не гаранту╓ м╕сце роботи та забезпечення житлом. ╤ тод╕ ╖хня профес╕йна п╕дготовка може не знайти практичного застосування.
Взагал╕ проходження практики стало величезною проблемою ╕ для наших студент╕в-нафтовик╕в. Колишн╕ гуртожитки виробничих управл╕нь приватизован╕ ╕ п╕д час проходження практики студентам нема де жити, а оплачувати сво╓ проживання в готелях нема змоги. ╤ величезна к╕льк╕сть навчального навантаження викладач╕в, як кер╕вник╕в практик, ╓ фактично припискою, яка дор╕вню╓ багатьом тисячам годин навчального навантаження. Кого ми обдурю╓мо? Самих себе. Бо студенти вже багато рок╕в посп╕ль не проходять н╕яких практик — н╕ виробничих, н╕ переддипломно╖.
За останн╕ роки к╕льк╕сть випускник╕в цього ж ун╕верситету сутт╓во зросла, а знайти м╕сце роботи дуже важко, бо на одне м╕сце майбутньо╖ роботи припада╓ 10-20 випускник╕в. В╕дбувся величезний розрив м╕ж к╕льк╕стю випускник╕в ╕ потребою в них. А ректори заспокоюють себе тим, що вони надають молод╕ «осв╕тн╕ послуги». А для чого змушувати студента вивчати оп╕р матер╕ал╕в, теоретичну механ╕ку, теплотехн╕ку, десятки профес╕йних дисципл╕н, якщо випускник ╖х не зможе використати у сво╖й майбутн╕й робот╕. Це просто змарнован╕ молод╕ роки. Сьогодн╕ це замкнуте коло – скорочувати наб╕р студент╕в означа╓ автоматично скорочувати професорсько-викладацький склад. На так╕ кроки ректорат йти не може.
Чи ╓ вих╕д з цього кола? Напевно, ╓. Але це вимага╓ в╕д ректорату великих зусиль – залучення до числа студент╕в велико╖ к╕лькост╕ ╕ноземц╕в. Ця робота повинна бути системною, треба налагоджувати зв’язки з посольствами багатьох кра╖н Африки, Аз╕╖. Треба створювати умови для вивчення ц╕╓ю категор╕╓ю студент╕в укра╖нсько╖ мови, треба створити належн╕ умови проживання для цих ╕ноземних студент╕в. Треба вир╕шувати ╕ проблему проходження ними виробничо╖ та переддипломно╖ практики, бо наш╕ закони забороняють цим студентам практикуватися на наших п╕дпри╓мствах.
Залучення до навчання ╕ноземних студент╕в може п╕дняти планку бал╕в незалежного оц╕нювання з 124 до 150 та б╕льше для наших студент╕в. Бо один студент-╕ноземець за сплатою вартост╕ навчання зам╕ню╓ двох наших студент╕в. Тому можна сутт╓во зменшити наб╕р студент╕в з числа громадян Укра╖ни, що зменшить р╕зницю м╕ж к╕льк╕стю випускник╕в ун╕верситету та к╕льк╕стю м╕сць ╖хнього працевлаштування.
Сьогодн╕ наш викладач – професор, доцент перевантажений навчальним процесом. На одного викладача припада╓ 900-1000 годин навчального навантаження. А в передпенс╕йний в╕к кожен викладач хоче мати 1,5 ставки навчального навантаження, бо це вплива╓ на розм╕р його майбутньо╖ пенс╕╖. А де тод╕ взяти час на проведення наукових досл╕джень? Але ж викладач ун╕верситету чи академ╕╖, який не по╓дну╓ викладацьку роботу з науково-досл╕дною, перетворю╓ться на вчителя техн╕куму. В той же час велик╕ нафтов╕ компан╕╖ НАК «Нафтогаз Укра╖ни», ВАТ «Укрнафта» вже давно не замовляють ун╕верситетам нових досл╕джень з╕ створення сучасних технолог╕й та обладнання.
Днями буде внесено на утвердження Верховною Радою законопроекти про вищу осв╕ту. В цих законопроектах написан╕ правильн╕ слова, але навряд чи в╕дбудеться покращення роботи ВНЗ кра╖ни.
Майже в ус╕х кра╖нах св╕ту ректори ун╕верситет╕в обираються на один-два терм╕ни (чотири-в╕с╕м рок╕в). ╤ ╖хн╓ обрання Вченою радою не погоджу╓ться та не затверджу╓ться м╕сцевою владою та м╕н╕стерствами. В наших ун╕верситетах працюють на ц╕й посад╕ 15-20 ╕ б╕льше рок╕в. Бо ректор потр╕бен м╕н╕стру, уряду як виконавець ╖хн╕х умов для утримання в покор╕ ╕ викладач╕в, ╕ студент╕в.
Ун╕верситети навчають досить велику к╕льк╕сть слухач╕в у систем╕ п╕слядипломно╖ осв╕ти. В зах╕дних ун╕верситетах та ун╕верситетах США ця система дозволя╓ людин╕ отримувати необх╕дну профес╕йну осв╕ту в тому випадку, коли з’явля╓ться нова робота. В наших ун╕верситетах дуже часто отримання другого (третього, четвертого) диплома ╓ засобом п╕двищення коеф╕ц╕╓нта профес╕йного запасу. Дуже часто наступну профес╕йну техн╕чну осв╕ту одержують люди, як╕ не мають базово╖ техн╕чно╖ осв╕ти (базовою осв╕тою для них може бути юридична, ф╕лолог╕чна, економ╕чна).
Окремо д╕ють при ун╕верситетах п╕дрозд╕ли (факультети) п╕двищення квал╕ф╕кац╕╖. Це навчання дуже необх╕дне для працюючих фах╕вц╕в. Але, на жаль, до груп слухач╕в ц╕╓╖ системи входять фах╕вц╕ з р╕зним фаховим стажем, з р╕зним службовим станом. Кр╕м того, ц╕╓ю системою навчання, як правило, займаються викладач╕ випускних кафедр. ╤ тод╕ це навчання зводиться до повторення студентських курс╕в. Наведу приклад цього. У 2012 роц╕ в ДАТ «Чорноморнафтогаз» почнуться буров╕ роботи з нових самоп╕дн╕мальних плавучих бурових установок п’ятого покол╕ння. На в╕дм╕ну в╕д наших бурових установок там практично в╕дсутн╕ будь-як╕ ручн╕ роботи. Вс╕ буров╕ вишки обладнан╕ верхн╕м приводом. Будь-як╕ операц╕╖ (бур╕ння, очищення бурового розчину, спуско-п╕дн╕мальн╕ операц╕╖, корегування проф╕лю…) не можуть початися, поки вс╕ необх╕дн╕ дан╕ технолог╕чного процесу не будуть погоджен╕ з вих╕дними проектними даними. Наприклад, для початку п╕дйому бурильних труб необх╕дно узгодити 24 програми. Це унеможливлю╓ початок роботи, яка може призвести до авар╕╖ на буров╕й. Аналог╕чно це стосу╓ться й ╕нших процес╕в. Керування технолог╕ями за сво╓ю складн╕стю под╕бне до керування запуском косм╕чного апарата.
Традиц╕йна форма п╕двищення квал╕ф╕кац╕╖ в ст╕нах наших ун╕верситет╕в тут не спрацьову╓. Тому виника╓ необх╕дн╕сть або зм╕нювати цю форму, або орган╕зовувати ╖╖ безпосередньо на об’╓ктах дуже велико╖ складност╕.
В╕дсутн╕сть сучасних знань завда╓ дуже велико╖ шкоди нашому виробництву, тому що персонал часто нав╕ть не усв╕домлю╓ р╕вня сво╓╖ технолог╕чно╖ в╕дсталост╕. А викладач╕ ун╕верситет╕в не встигають за р╕внем сучасних технолог╕чних процес╕в.
П╕дсумовуючи вище написане, можна констатувати, що ретельне стеження за ВНЗ з боку М╕н╕стерства осв╕ти, науки, молод╕ ╕ спорту не приносить бажаного результату. Необх╕дно децентрал╕зувати (дебюрократизувати) управл╕ння ВНЗ. Дуже потр╕бно знайти спос╕б по╓днання можливостей ун╕верситет╕в з потребами народного господарства. А ц╕ потреби зм╕нюються дуже швидко. Те, що мало в╕дносну стаб╕льн╕сть у п╕дготовц╕ кадр╕в ще 15-20 рок╕в тому, нин╕ втрачено. Можливо, що по╓днання р╕зних форм п╕дготовки ╕нженерних кадр╕в таки вир╕шило б ╕ проблему збереження професорсько-викладацького складу, ╕ навчання тих, хто учить. ╤ багато ╕ншого. Тож треба зм╕нити систему управл╕ння ВНЗ, наблизити ╖╖ до р╕вня зах╕дних кра╖н.
По╓днання навчального процесу з виконанням серйозних наукових роб╕т, ╖хня апробац╕я на практиц╕, вих╕д на реал╕зац╕ю нових технолог╕й здатне зробити наш╕ ВНЗ такими, коли не к╕льк╕сть, а як╕сть роботи буде визначати ╖хн╕й сучасний р╕вень.
Шкода, що наше М╕н╕стерство осв╕ти, науки, молод╕ та спорту ╕м╕ту╓ бурхливу д╕яльн╕сть, а насправд╕ впроваджу╓ найг╕рш╕ методи орган╕зац╕╖ роботи вищо╖ школи. Може, у цьому м╕н╕стерств╕ ╓ усп╕хи у спорт╕ та в орган╕зац╕╖ молод╕, але найб╕льшим його «досягненням» ╓ деградац╕я осв╕ти, в╕длучення вчених (науковц╕в) в╕д роботи над новими технолог╕ями, зниження р╕вня знань випускник╕в ун╕верситет╕в. А ще його «усп╕хом» можна вважати поповнення числа безроб╕тних з дипломами про здобуття вищо╖ осв╕ти.

Роман ЯРЕМ╤ЙЧУК,
доктор техн╕чних наук, професор,
д╕йсний член Наукового Товариства ╕м. Шевченка
м. С╕мферополь

Декан сп╕льного факультету нафтогазових технолог╕й ╤вано-Франк╕вського нац╕онального техн╕чного ун╕верситету нафти ╕ газу ╕ Кримсько╖ академ╕╖ природоохоронного ╕ курортного буд╕вництва професор Р. С. Ярем╕йчук з╕ сво╖ми вихованцями (2003 р.)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9925

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков