Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НА ВОЛИН╤ ЗНАЙШЛИ СТАРОВИННУ ╤КОНУ, ЯКУ РЕСТАВРУВАВ ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Про ╕кону розпов╕в шевченкознавець, письменник, зав╕дувач кафедри журнал╕стики Нац╕онального...


ДРУГА ХВИЛЯ “СОЛОК╤╥”
Жодне ╕нтернет-видання не зам╕нить друкованого слова, тим паче, коли воно наповнене глибоким...


«СИН ВЛАШТУВАВСЯ В РУМ╤*, А ДОЧКА В КРИМУ»
Старовинний казахський висл╕в в╕добража╓ геопол╕тичне мислення наших пращур╕в.


КОЛИ НАСТА╢ «БАБИНЕ Л╤ТО»
Наш╕ традиц╕╖


БОРГ
Юл╕я ╤люха — укра╖нська письменниця, поетка, журнал╕стка, колумн╕стка.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 10.02.2012
Л╤ТЕРАТУРНО-МЕМОР╤АЛЬНОМУ МУЗЕЮ ПУШК╤НА ╤ ЧАЙКОВСЬКОГО У КАМ’ЯНЦ╤ – 75

Джерела

На правому берез╕ р╕чки Тясмин, на високому пагорб╕, в т╕нистому парку знаходиться одна з найдавн╕ших пам’яток Кам’янки — Зелений будиночок. Побудований в╕н на початку XIX стол╕ття власниками м╕стечка – родиною Давидових. Вл╕тку в╕конниц╕, колони ╕ дах буд╕вл╕ зливаються з густою зеленню парку, ╕ тод╕, серед дерев, будинок майже не пом╕тний.
У пушк╕нськ╕ часи, в перш╕й половин╕ XIX стол╕ття, цей фл╕гель служив для в╕дпочинку. В ньому знаходилась давидовська б╕бл╕отека, столики для ╕гор, б╕льярд. Зелений будиночок збер╕га╓ пам’ять про т╕ незабутн╕ дн╕, коли в ньому збирались на наради декабристи, звучав голос Пушк╕на. Тут поетом були написан╕ в╕рш╕: «Нереида», «Редеет облаков летучая гряда», «Я пережил свои желанья» ╕ останн╕й розд╕л поеми «Кавказский пленник».
Тишу, спок╕й Зеленого будиночка дуже любив П. ╤. Чайковський, який протягом 28 рок╕в при╖здив у Кам’янку до сво╓╖ сестри Олександри ╤лл╕вни Давидово╖. У ц╕й буд╕вл╕ композитор нав╕ть жив ╕ творив деякий час, коли в давидовському дом╕ робили ремонт.
До 100-р╕ччя смерт╕ О. С. Пушк╕на, в лютому 1937 року, виходить постанова про заснування в Зеленому будиночку музею поета. Згодом було зроблено кап╕тальний ремонт ╕ в╕дкрито першу експозиц╕ю. В 1940 роц╕, коли святкували 100-л╕тн╕й юв╕лей П. ╤. Чайковського, заклад поповнився в╕дд╕лом композитора ╕ д╕став назву  О. С. Пушк╕на — П. ╤. Чайковського.
Аналог╕в Кам’янському музею, що об’╓днав двох св╕тових ген╕╖в, нема╓. У цьому його ун╕кальн╕сть ╕ неповторн╕сть.
У 1975 роц╕ п╕д кер╕вництвом директора М. А. Шкал╕берди було зроблено реекспозиц╕ю музею. Безц╕нний матер╕ал, з╕браний ╕ залишений нам у спадок Мар╕╓ю Антон╕вною, до наших дн╕в приваблю╓ в╕дв╕дувач╕в з р╕зних куточк╕в св╕ту в Кам’янку.
На баз╕ л╕тературно-мемор╕ального музею О. С. Пушк╕на ╕ П. ╤. Чайковського, вл╕тку 1995 року, у Кам’янц╕ було створено ╕сторико-культурний запов╕дник, до якого ув╕йшов ╕ще один музей – ╕сторичний, а також картинна галерея та комплекс пам’яток арх╕тектури, ╕стор╕╖ ╕ природи м╕ста.
У наш╕ дн╕ Зелений будиночок збер╕га╓ свою особливу дивовижну ауру. Переступивши пор╕г музею, його гост╕ поринають у неповторну атмосферу XIX стол╕ття, вдивляються у пейзаж╕, портрети, з ц╕кав╕стю розглядають книги, мебл╕ та ╕нш╕ експонати. Особлива увага – до шпаги В. Л. Давидова, французьких п╕столет╕в (з такого зразка стр╕лявся на дуел╕ Пушк╕н з Дантесом), особистого п╕ан╕но П. ╤. Чайковського ╕, звичайно ж, — давидовського рояля, жовтуватих клавиш якого торкалися пальц╕ композитора. ╤нструмент продовжу╓ звучати на л╕тературно-музичних вечорах, творчих зустр╕чах, презентац╕ях, конкурсах, захоплюючи сво╖м бархатисто-проникливим тембром кам’янчан ╕ гостей м╕ста. В 2007 роц╕ рояль було в╕дреставровано завдяки В. С. Чорномирд╕ну. Св╕тла пам’ять про цю людину живе в наших серцях, а стор╕нки музейно╖ книги в╕дгук╕в збер╕гають запис, зроблений його рукою: «Глибоко схвильований в╕дв╕динами музею О. С. Пушк╕на ╕ П. ╤. Чайковського у Кам’янц╕. Найщир╕ша вдячн╕сть за Вашу працю, дорог╕ сп╕вроб╕тники музею, низький укл╕н в╕д ус╕х в╕дв╕дувач╕в цього ╕сторичного м╕сця. Усп╕х╕в Вам! В. С. Чорномирд╕н».
В╕римо, що л╕тературно-мемор╕альний музей О. С. Пушк╕на ╕ П. ╤. Чайковського Кам’янського ╕сторико-культурного запов╕дника завжди залишатиметься нос╕╓м духовност╕ ╕ просв╕тництва, та ще багато десятил╕ть вражатиме, захоплюватиме сво╓ю поетично-музичною аурою, даруватиме в╕дв╕дувачам насолоду ╕ натхнення.

Там╕ла ЧУПАК,
зав╕дувач л╕тературно-мемор╕ального музею О. С. Пушк╕на ╕ П. ╤. Чайковського

Р╤ДНОМУ КАМ’ЯНСЬКОМУ МУЗЕЮ

Куди б мене не вели житт╓в╕ шляхи-дороги, де б мен╕ не довелося жити – нав╕чно в серц╕ я збережу пам’ять про сво╓ р╕дне м╕сто Кам’янку на Черкащин╕, нашу тихоплинну р╕чку Тясмин, т╕нистий парк ╕мен╕ Декабрист╕в ╕ Зелений будиночок – л╕тературно-мемор╕альний музей ген╕╖в св╕тово╖ культури Пушк╕на ╕ Чайковського.
Ск╕льки себе пам’ятаю – я завжди приходив сюди, до музею. Приходив школярем молодших клас╕в, старшокласником, приходив, працюючи журнал╕стом у Кам’янськ╕й районн╕й газет╕, а згодом ╕ в кримськ╕й обласн╕й «Кримська правда»… ╤нколи сам, а як випадала нагода (бо уже був далеко в╕д р╕дних м╕сць), при╖жджаючи до батьк╕в у гост╕, приводив ╕ сво╖х д╕тей – ╤рочку й Олеся. Я виростав ╕ мужн╕в разом з музе╓м, адже в╕н лиш на п’ять рок╕в старший в╕д мене!
Кам’янський музей – то мо╖ найперш╕ класи ╕ найвищ╕ ун╕верситети. Саме тут, оглядаючи його експозиц╕╖, я вивищувався душею, набирався мудрост╕ ╕ духовно╖ краси, ставав серйозн╕шим ╕ доросл╕шим. А в скрутн╕ години свого життя я тут черпав духовн╕ сили, аби знову йти у нелегк╕ житт╓в╕ дороги. Усе, чого я досяг у сво╖й творч╕й прац╕, у становленн╕ себе, як творчо╖ особистост╕, як людини, причетно╖ до культури художнього слова, до культури свого народу – я завдячую Музею!
У будь-яку пору року, за будь-якого стану сво╓╖ душ╕ – тих╕ музейн╕ к╕мнати, де, за словами Максима Рильського, «розцв╕ли чудово ╕ ген╕й Пушк╕на ясний, ╕ сп╕в Чайковського живий», переповнювали мо╓ серце сонячною Поез╕╓ю:
Два почуття дають нам сил, —
До них пост╕йно серце лине:
Любов до р╕дно╖ хатини,
Любов до батьк╕вських могил.
На них заснована одв╕ку,
З початку всесв╕ту всього,
Самоповага чолов╕ка.
Ознака велич╕ його, звуками музики с╕мейного рояля Давидових, за яким часто працював Петро ╤лл╕ч, збуджували уяву, надихали на високе, неповторне й прекрасне!
Я упевнений, що не одне покол╕ння мо╖х земляк╕в, вихованих на високих культурних надбаннях р╕дного музею, стануть мудр╕шими, духовно збагаченими.
Нин╕, коли музею виповню╓ться 75 рок╕в в╕д дня його створення (10 лютого 1937 року), хочеться згадати добрим словом одного з орган╕затор╕в музею, першого його директора Мар╕ю Антон╕вну Шкал╕берду, сказати сердечн╕ слова подяки людям, як╕ й сьогодн╕ свято бережуть ╕ поповнюють фонди музею – невичерпну скарбницю в╕чного ╕ прекрасного – криницю духовност╕  нашого краю! Многая л╕та тоб╕, р╕дний музею!
*   *   *
Духовност╕ пречисте джерело,
Водою вс╕х нас освяти сво╓ю,
Все збережи, що ╓ ╕ що було,
Мемор╕альний Кам’янський музею!
За все тоб╕ завдячу╓мо ми –
За музику й Поез╕ю глибинну.
За те, що почува╓мось людьми
╤ палко любим р╕дну Укра╖ну.
Вв╕йшовши в серце – в н╕м дов╕чно будь
Любов’ю ╕ наснагою мо╓ю.
Без тебе я не зм╕г би осягнуть
Земних дор╕г, м╕й Кам’янський музею!
Люблю тебе, як батька любить син,
Люблю тебе сердечно, Укра╖но.
В урочий час, в це торжество хвилин
Прийми ╕з Криму м╕й прив╕т укл╕нний!
Допоки св╕ту – ╓ у мене ти!
╤ доки буду я ходить землею, —
Вклонятимуся р╕дному Музею –
Вершин╕ Красоти ╕ Доброти!

Данило КОНОНЕНКО
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9926

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков