Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2012 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 10.02.2012
«МЕН╤ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО...»

УВАГА: КОНКУРС!

До 13-р╕ччя кримсько╖ дитячо╖ газети «Джерельце» п╕д Шевченковим гаслом «Мен╕ тринадцятий минало...» оголошу╓ться творчий конкурс серед юних читач╕в — школяр╕в Криму ╕ вс╕╓╖ Укра╖ни. Надсилайте на адресу редакц╕╖ (звичайною або електронною поштою) ваш╕ л╕тературн╕, поетичн╕, публ╕цистичн╕ твори — на будь-як╕ теми, як╕ могли б бути надрукованими в дитяч╕й газет╕. Компетентне жур╕, яке очолю╓ незм╕нний шеф-редактор «Джерельця» Данило Андр╕йович Кононенко, оц╕нить ╕ в╕дбере кращ╕ творч╕ доробки, автори яких отримають шанс вибороти суперприз та ╕нш╕ нагороди!
Кр╕м творчих завдань, будуть й ц╕лком конкретн╕, за як╕ нараховуватимуться додатков╕ бали. Ось одне з них:
— КОЛИ ВИЙШОВ ПЕРШИЙ НОМЕР «ДЖЕРЕЛЬЦЯ»?
— ХТО, НА ВАШУ ДУМКУ, НАДАВ ДЛЯ ПЕРЕМОЖЦЯ КОНКУРСУ У «ДЖЕРЕЛЬЦ╤» ЦЕЙ ГОЛОВНИЙ ПРИЗ — ВЕЛОСИПЕД?
Чека╓мо на ваш╕ в╕дпов╕д╕, в╕рш╕, опов╕дання, репортаж╕, новели, статт╕. Твор╕ть! Дерзайте! Перемагайте!

Дуже часто на уроках з укра╖нсько╖ мови д╕ти пишуть твори-м╕н╕атюри. ╤ у будь-якому клас╕ найпопулярн╕шими залишаються теми добра, дружби, правди, вза╓морозум╕ння. ╤нод╕ учн╕, щоб п╕дкреслити свою думку, вживають присл╕в’я ╕ приказки, ╕нод╕ — просто розм╕рковують. ╥хн╕ твори завжди неповторн╕, сповнен╕ щирост╕. Деяк╕ творч╕ спроби учн╕в ╕з с╕мферопольського НВК «Школа-л╕цей» № 3 в╕дсила╓мо до «Джерельця» — а раптом вони п╕д╕йдуть для вашого конкурсу ╕ допоможуть комусь виграти суперприз — велосипед?

«НЕ В╤ДКЛАДАЙ НА ЗАВТРА ВАЖЛИВ╤ РЕЧ╤»

Колись так╕ слова мен╕ казала бабуся. Я вже не пам’ятаю, з якого приводу вона так казала, але користуюсь цими словами й дос╕. Коли мен╕ дуже не хочеться робити якусь справу, в мене виника╓ бажання в╕дкласти ╖╖ на завтра, а пот╕м ╕ще й ╕ще, бува╓ нав╕ть, що ця справа втрача╓ свою актуальн╕сть на той момент, коли вона ще не зроблена. Не так давно мен╕ бабуся нагадала цю фразу у розмов╕ чи то до слова, чи то до жарту. ╤ тод╕ мен╕ здалося, що саме т╕ незроблен╕ справи, нехай нав╕ть зовс╕м не важлив╕, в╕дгукнуться мен╕ у майбутньому ╕ з╕рвуть якусь важливу зустр╕ч тощо. Тепер я ц╕ слова не забуваю, ╕ коли мен╕ потр╕бно зробити якусь зовс╕м неважливу справу, мен╕ пригаду╓ться бабуся. Може, саме це присл╕в’я у майбутньому мен╕ допоможе нажити сво╓ добро, а не чуже.

Данило СЕРВУЛ╤,
9-М класс

ЧУЖИМ ДОБРОМ НЕ ЗБАГАТ╤╢Ш

З давн╕х-давен у народ╕ ╕сну╓ присл╕в’я: чужим добром не збагат╕╓ш. Чому це так? Бо, наприклад, якщо отримати великий спадок (квартиру, машину, крамницю або грош╕), то ви станете багат╕шим. Формально це так, але вчен╕ давно вже пом╕тили, що людина справд╕ ц╕ну╓ те, чого вона сама досягла важкою працею та подоланням перепон на сво╓му шляху (але це стосу╓ться т╕льки благородних нам╕р╕в). Так, наприклад, якщо людина накопичу╓ кап╕тал, то пот╕м вона буде б╕льш бережливо ставитись до грошей, пам’ятати про те, як важко вони д╕стались.
Та й взагал╕ треба розум╕ти, що справжн╕м скарбом ╓ не грош╕, а гарн╕ риси характеру: доброта, чесн╕сть, щир╕сть тощо. ╤ якщо вони будуть у людини, то вона стане справжн╕м багат╕╓м.

Едем МЕМЕТОВ,
9-М класс

НЕЗВИЧАЙНИЙ ОЛ╤ВЕЦЬ

Одного дня Петрик прокинувся, посн╕дав ╕ п╕шов до школи. Йшов в╕н швидко, впевнено, бо знав, що скоро почнеться перший урок. Петрик пройшов вулицею, спустився у п╕дземний перех╕д ╕ раптом побачив загублений кимось яскравий ол╕вець. «Оце так знах╕дка!» — зрад╕в Петрик ╕ поб╕г. Заб╕гши у клас, в╕н одразу почав вихвалятись перед друзями. Ус╕ позаздрили незвичайному ол╕вцю, а Вася вигукнув: «Це м╕й ол╕вець!» П╕сля цих сл╕в Петрик з╕тхнув, подумав, що в╕д чужого не розбагат╕╓ш, ╕ протягнув ол╕вець товаришу.

╤ван КАЗАКОВ, 5-А класс

УЧИТЕЛЬ — МО╢ ПОКЛИКАННЯ

У мо╖й родин╕ — дек╕лька покол╕нь учител╕в. Ця династ╕я бере початок з мого прапрад╕да, котрий був директором Укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ у маленькому м╕стечку Рудки, що на Льв╕вщин╕. Це було ще у дореволюц╕йн╕ часи. Його донька — моя прабабуся Наталя, була викладачем рос╕йсько╖ мови та л╕тератури, нав╕ть нагороджена Орденом Лен╕на за внесок у педагог╕чну д╕яльн╕сть. Моя прабабуся Людмила ╢лисе╖вна була досить в╕домим у С╕мферопол╕ вчителем математики. Тому, можливо, ╕ я зможу продовжити цю с╕мейну традиц╕ю. Тим б╕льше, що у наш╕й школ╕ ╓ викладач╕, на котрих я хот╕в би бути схожим! Я знаю, що це колосально важка праця! Неможливо бути вчителем лише на робот╕, якщо ти вчитель — то вчитель на все життя!
Чому я хочу стати вчителем? Я дивлюсь на багатьох викладач╕в, ╖хню реакц╕ю на погану повед╕нку учн╕в, на невиконане домашн╓ завдання, на багато ╕нших чинник╕в. Профес╕я вчителя поляга╓ не лише в тому, щоб навчити д╕тей досконало знати св╕й предмет, а й у тому, щоб виховати у них висок╕ моральн╕ якост╕, котрими похвалитися може не кожний! Саме тод╕, коли я дивлюся на вчител╕в, про себе думаю, що я б вчинив не так, а по-╕ншому, пояснював би теж по-╕ншому, виправляв би «некоректн╕сть» по-сво╓му. Можливо, я кажу зараз так, тому що сам ще ╓ дитиною та думаю поверхово...
Можливо, я не маю права анал╕зувати роботу педагога, але для мене це сво╓р╕дна п╕дготовка перед вибором мо╓╖ подальшо╖ дол╕!

Павло ВАСИЛЬ╢В,
9-М класс

«ТАК НЕ ХОТ╤ЛОСЯ В╤ДДАВАТИ...»
Одного разу, коли я прийшов до школи, м╕й друг Владик мен╕ сказав: «Я вчора загубив ручку». П╕сля школи я йшов додому ╕ раптом побачив якусь ручку. Вона була гарненька й яскрава. Коли я прийшов додому, то почав нею писати. Тут ╕ згадав, що Владик говорив про якусь ручку. Тод╕ я захот╕в в╕ддати знах╕дку, але вона була така гарненька, так не хот╕лося ╖╖ в╕ддавати. Я п╕д╕йшов до батька ╕ запитав: «Тато, ти колись брав не сво╓?» «Н╕, н╕коли.  ╢ нав╕ть таке присл╕в’я: «Чужим добром не збагат╕╓ш». Наступного дня я п╕д╕йшов до Владика ╕ в╕ддав йому цю ручку.

Кирило СТРЕЛЬН╤КОВ, 5-╢ класс

На конкурс!
СП╤ВАНОЧКА

Заблукала весна
В л╕сов╕м р╕знотрав’╖ зелен╕м.
В гом╕нких берегах
╥╖ серце живе ╕ душа,
В солов’╖них п╕снях
Прокидаються ранки ╕ клени,
╤ сполохана тиша
Додому летить – посп╕ша.
Прокида╓ться л╕с
Тихим см╕хом Сули молодо╖.
В хоровод╕ бер╕з
Постають неземн╕ чудеса.
Знов пустунка-весна
Одягла кароок╕ д╕брови
Й мимох╕ть розлила
В тиху р╕чку стальн╕ небеса.
*   *   *
Ти про мене в Дощу не питай,
Не тривож його спов╕дь медову…
В╕н Бер╕зкам в╕ночки спл╕та
╤ Ромашкам сп╕ва колисков╕.
Ти до мене стежок не шукай.
Тоб╕ М╕сяць не скаже поради…
В╕н гапту╓ скатерку-туман,
Нею стебла вкрива╓ духмян╕.
Ти букет╕в мен╕ не збирай,
Не руйнуй лаб╕ринти кв╕тков╕…
Я Волошкою стану сама,
Буду н╕ч колисати в долонях.
Телеграм мен╕ не в╕дправляй —
Я св╕танок впл╕таю у коси,
Та й адреси мо╖х спод╕вань
Не знайде в╕терець-листоноша.

Олена ФЕДЯЙ, 16 рок╕в
с. В╕льшана
Недригал╕вського району
Сумсько╖ област╕

Н╤БИ ГОРА З ПЛ╤Ч ЗВАЛИЛАСЬ...

Одного разу Олеся та Мар╕йка гралися на вулиц╕. Поруч з ними гралася з гарною лялькою д╕вчинка ╖хнього в╕ку. Раптом незнайому д╕вчинку покликала мама. Вона поб╕гла до не╖, забувши зовс╕м про свою ляльку. Лялька була дуже гарна, вдягнена в нарядну сукню.
Олеся дочекалась, поки Мар╕йка п╕де додому, та взяла ляльку, бо вона ╖й дуже сподобалась. Наступного дня Олеся принесла ляльку до класу. На перерв╕ ╖╖ побачила Мар╕йка. Вона спитала:
— Це лялька д╕вчинки, яку ми вчора бачили?
— Так, — в╕дпов╕ла Олеся та почервон╕ла. ╥й було дуже соромно.
— Сьогодн╕ п╕демо на те саме м╕сце та в╕ддамо ляльку хазяйц╕, бо в╕д чужого добра не збагат╕╓ш.
Вони так ╕ зробили. Д╕вчинка дуже зрад╕ла сво╖й ╕грашц╕, а у Олес╕ н╕би гора з пл╕ч звалилась, так ╖й стало легко й при╓мно!

Юля КРАВЧЕНКО
5-╢ класс

ТАТКОВ╤

Любий тато, милий тато,
В нас с╕м’я теплом багата!
Я бажаю щиро щастя
Та здоров’я
в день прекрасний,
╤ любов╕ ц╕лий св╕т,
щоб не знав в житт╕ ти б╕д!

Катерина НАЗАРЕЦЬ,
5-╢ класс

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2012 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9939

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков