Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У МОСКВ╤ ПОМЕРЛА ПРАВОЗАХИСНИЦЯ, ЯКА КРИТИКУВАЛА ПУТ╤НА ╤ П╤ДТРИМУВАЛА УКРА╥НУ
"Не звертайте уваги на те, що я рос╕янка. Мен╕ соромно за те, що ми робимо в╕дносно Укра╖ни....


НА ХАРК╤ВЩИН╤ СКАСУВАЛИ РЕГ╤ОНАЛЬНИЙ СТАТУС РОС╤ЙСЬКО╥ МОВИ
Про це у Facebook написав депутат Харк╕всько╖ обласно╖ ради Дмитро Булах.


«СУД» В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ЗААРЕШТУВАВ АКТИВ╤СТА БЕК╤РОВА ДО 11 ЛЮТОГО
Адвокати, посилаючись на здоров'я Бек╕рова, просили для свого п╕дзахисного як запоб╕жний зах╕д...


У КЕРЧЕНСЬК╤Й ПРОТОЦ╤ ЗАСТРЯГЛИ БЛИЗЬКО 170 СУДЕН, ЯК╤ ОЧ╤КУЮТЬ НА ПРОХ╤Д
Про це голова Держприкордонслужби Петро Цигикал сказав в ╕нтерв'ю на телеканал╕ UA|TV


СИНОД УПЦ КП ОБГОВОРИВ, ╤З ЧИМ ╤ТИ НА ОБ’╢ДНАВЧИЙ СОБОР
У регламент╕ Об’╓днавчого собору ма╓ бути враховано, що в╕н ╓ арх╕╓рейським й право голосу...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 10.02.2012
НЕ БУЛО Б ╤ ЩАСТЯ, ТА НЕЩАСТЯ ДОПОМОГЛО

В гостях у «Св╕тлиц╕»

Василь Миколайович Cерг╓╓в за фахом — не л╕кар. Зак╕нчив в╕н профес╕йно-техн╕чне училище в м. Салават нин╕шнього Башкортостану ╕ став майстром на вс╕ руки: токарем, слюсарем, електриком, але, звичайно ж, не медичним прац╕вником.
Вт╕м його р╕д здавна був пов’язаний з природою: батько працював л╕сником, а д╕дусь, Семен Михайлович, розум╕вся на травах — ╕ людям допомагав, ╕ сво╓му внуков╕, який у нього, власне, виховувався, прищепив ╕нтерес до зеленого св╕ту. А ще цьому посприяло ╖хн╓ р╕дне село Бугульчан, що розташовувалося на живописн╕й м╕сцевост╕ ╕ було оточене горами, насправд╕, як кв╕тка у чаш╕ (приблизно так з башкирсько╖ переклада╓ться його назва).
Але подальшу долю Василя визначила хвороба, яка з дитинства супроводжувала його до зр╕лого в╕ку, — остеом╕╓л╕т. ╥╖ м╕жсезонн╕ загострення ставали дедал╕ нестерпн╕шими. Зрештою, вт╕каючи в╕д не╖, ╕ опинився Василь Миколайович у Саках, бо чув про чудод╕йн╕ сакськ╕ гряз╕. Нав╕ть оселився якомога ближче до них — у гуртожитку, працюючи в котельн╕й.
Та гряз╕ не допомагали, як не допом╕г ╕ чар╕вник ╕з м. Кургана професор ╤л╕заров, як не вир╕шили його проблем ╕ тод╕шн╕й м╕н╕стр охорони здоров’я Чазов та ╕нш╕ в╕дом╕ на увесь Радянський Союз люди. ╢диний досв╕д, котрий на сьогодн╕ вважа╓ Василь Миколайович позитивним, це те, що в м╕н╕стерств╕ в╕н д╕знався: впоратися ╕з хворобою л╕кар╕ все одно не зможуть.
А на той час п╕дступав в╕дчай, ╕ сорокар╕чний чолов╕к п╕шов радитися до свого сакського л╕каря, чи не краще одразу лягти п╕д н╕ж ╕ позбутися джерела ╕нфекц╕╖, тобто хворо╖ ноги. Та л╕кар порекомендував все ж таки не втрачати над╕╖ на одужання. А для Василя Миколайовича стало зрозум╕ло — тепер в╕н може над╕ятися т╕льки на себе ╕ Бога. ╤ тод╕ чолов╕к згадав про сво╓ село, про д╕дуся-травника, а невдовз╕ в╕дбулася «зустр╕ч», яку в╕н вважа╓ для себе знаковою. Його увагу привернуло дерево, глибок╕ ушкодження на стовбур╕ якого частково були вже затягнут╕ молодою корою. «Якщо дерево може зал╕кувати власн╕ рани, то чи не допоможе воно ╕ мен╕?»  — замислився хворий.
Ось так в╕н ╕ став травником, фах╕вцем з нетрадиц╕йно╖, народно╖ медицини. Але не одразу, бо потр╕бне було знання вже ╕снуючих методик. Особливо його зац╕кавила тибетська медицина Жуд-Ш╕. Але ретельно вивчав ╕ гомеопат╕ю, всю доступну на той час л╕тературу, пов’язану з ф╕тотерап╕╓ю. Зрештою, в його уявленн╕ народилася ф╕токомпозиц╕я з додаванням ╕нших природних матер╕ал╕в. Як розпов╕да╓ Василь Миколайович, готуючи свою першу спиртову настоянку, в╕н д╕яв дещо п╕дсв╕домо — додавав то той, то ╕нший компонент, нав╕ть не запам’ятовуючи, в яких пропорц╕ях, бо не знав, чи буде ще колись ╖╖ готувати. Натирав нею хворе м╕сце п╕втора року, попереджаючи звичайн╕ пер╕оди загострення. ╤ хвороба вщухла. А коли зробив рентген╕вський зн╕мок, жодно╖ патолог╕╖ виявлено на ньому не було. З двома зн╕мками, зробленими до ╕ п╕сля л╕кування, п╕шов до редакц╕╖ саксько╖ газети, бо не знав, де ╕ з ким под╕литися почуттями, що його переповнювали.
А на той час в установ╕, де працював, було оголошено скорочення. ╤ хоча воно Василю Миколайовичу як класному фах╕вцю не загрожувало, в╕н виступив на зборах, виклавши свою альтернативну позиц╕ю з цього приводу. То був 1991 р╕к, коли соц╕ал╕зм уже не був соц╕ал╕змом, а про кап╕тал╕стичне майбутн╓, яке називали езоповою мовою — ринковою економ╕кою, ще мало хто здогадувався. Зародки нових свобод переплелися з розгнузданою сваволею чиновник╕в, ╕ Василя Серг╓╓ва скоротили першим. Звернувшись до редакц╕╖ газети «Правда», яка переслала його листа до саксько╖ прокуратури, токар дом╕гся-таки справедливост╕. Але не надовго. Адм╕н╕страц╕я зробила все, аби його позбутися.
Тепер у Саках Василя Миколайовича н╕що б╕льше не тримало ╕, виготовивши порц╕ю сво╓╖ настоянки, яка п╕зн╕ше одержала назву «Бальзам Серг╓╓ва. Бугульчан», ╖╖ винах╕дник вирушив на батьк╕вщину, до матус╕. Там розпов╕в про св╕й досв╕д л╕кування (а це вже був не т╕льки остеом╕╓л╕т, але й ниркова патолог╕я) в м╕сцев╕й газет╕ ╕ почав практикувати як народний ц╕литель. То був час, коли сусп╕льство, розчароване в оф╕ц╕йн╕й медицин╕, мало великий попит на ╕нший досв╕д ╕ коли поряд з╕ зд╕бними людьми з’явилося чимало шарлатан╕в.
Наск╕льки ефективним був новостворений бальзам, причому при л╕куванн╕ велико╖ к╕лькост╕ р╕зноман╕тних хвороб, визначити важко, тому що н╕ рентген╕вських зн╕мк╕в, н╕ св╕дчень хворих, як╕ врятувалися в╕д раку в четверт╕й стад╕╖, у нас нема╓. Але популярн╕сть його дедал╕ зростала, ╕ наступного року травник при╖хав до матер╕ вже на власн╕й машин╕, хоча варт╕сть л╕кування була пом╕ркованою. У всякому раз╕, Василь Миколайович стверджу╓, що бальзам виявився чудод╕йним ╕ якби його взяла на озбро╓ння оф╕ц╕йна медицина, «фармацевтичн╕ заводи стали б непотр╕бними».
 Вт╕м, не можна сказати, щоб оф╕ц╕йна медицина зовс╕м ним не зац╕кавилася. На сьогодн╕ бальзам сертиф╕ковано як б╕олог╕чно активну добавку. А з одним ╕з промовистих документ╕в, що ╓ у винах╕дника, я мала змогу ознайомитися. Це сертиф╕кат про кл╕н╕чн╕ випробування оздоровчо╖ методики Василя Миколайовича. Експеримент в╕дбувався у Санкт-Петербурз╕, в кл╕н╕ц╕, де певна к╕льк╕сть пац╕╓нт╕в вживала «Бальзам Серг╓╓ва» впродовж 15 дн╕в. Це були хвор╕ на серцево-судинн╕, шлунково-кишков╕ хвороби, остеом╕╓л╕т та лейкем╕ю, як╕ мають проблеми з╕ здоров’ям терм╕ном в╕д одного м╕сяця до десяти рок╕в.
Висновки акредитац╕йно-сертиф╕кац╕йно╖ ком╕с╕╖ так╕: «Настоянка «Бугульчан» разом з корекц╕╓ю харчування спричинили  пол╕пшення самопочуття ус╕х хворих. Методика да╓ ст╕йкий оздоровчий ефект, потребу╓ вивчення ╕ запровадження».
Ось тоб╕ ╕ токар, зв╕льнений за скороченням штат╕в! До реч╕, у Василя Миколайовича величезна к╕льк╕сть сертиф╕кат╕в про участь у р╕зноман╕тних конгресах, науково-практичних конференц╕ях та ╕нших заходах як в╕тчизняних, так ╕ закордонних, здеб╕льшого м╕жнародного р╕вня. В╕н побував у Н╕меччин╕, Австр╕╖, Чехословаччин╕, Америц╕, ╕нших державах. Ма╓ дипломи ╕ медал╕, у тому числ╕ Парацельса. Називалися ц╕ з╕брання по-р╕зному: «Валеолог╕я ╕ ет╕олог╕я третього тисячол╕ття», «Народна медицина в онколог╕╖», «Технолог╕я здоров’я людини», «Сучасн╕ проблеми ф╕тотерап╕╖» тощо. Але вс╕ вони мали на мет╕ творч╕сть ╕ пошук та ╖хн╓ узагальнення. А т╕, хто ╖х орган╕зовував, запрошуючи до участ╕ Василя Серг╓╓ва, визнавали його одним ╕з тих, результати чийого творчого пошуку г╕дн╕ на увагу. Одержав в╕н запрошення ╕ на цей р╕к — до Австр╕╖. А ось пояснити ун╕версальний механ╕зм д╕╖ свого бальзаму йому складно, хоча вже ма╓ св╕доцтво про зак╕нчення курсу ф╕тотерап╕╖ медичного ╕нституту УАНМ. Напрошу╓ться висновок, що бальзам дивним чином стимулю╓ захисн╕ сили орган╕зму, даючи непоганий результат.
Особисто я — скептик, мен╕ легше не в╕рити, н╕ж помилятися, але ж Василь Миколайович сьогодн╕ зовс╕м не жада╓ реклами ╕ н╕кого л╕кувати не збира╓ться. В╕н — просто г╕сть редакц╕╖, а ми завжди гостям рад╕, особливо таким незвичайним, у сво╓му род╕ — ун╕кальним.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9940

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков