Версiя для друку Обговорити в форумi

Є на карті Криму село, яке носить назву Вінницьке. Часом така назва викликає подив: чому Вінницьке? А відповідь доволі проста. У колишню невеличку Калинівку, що заховалася у садках недалеко від Каламітської затоки Чорного моря, у 1953 році приїхали численні переселенці з Вінницької області. Так Калинівка стала Вінницьким.
Сьогодні тут живуть діти колишніх переселенців. В їхніх родинах звучить рідна мова, лунає українська народна пісня. У школі навчаються онуки вінничан, а ще онуки колишніх переселенців з Полтавщини, Хмельниччини, Львівщини, Київщини, Сумщини.
Як прищепити дітям любов до історії свого народу, його культури, традицій, звичаїв, обрядів? Це питання непокоїло нас, вчителів. І зрештою мета - віднайти "свою Україну" у серці кожного учня - призвела до створення невеличкого музею українознавства у школі.
І закипіла робота. Діло знайшлося всім: і вчителям, і учням, і батькам... До відкриття музею готувалися довго і ретельно: по полях шукали очерет для даху хати, підбирали фарби для розпису, готували матеріали для екскурсій. До нашої роботи щодня підключалися нові й нові люди. Найкопіткішою була робота з оформлення хатньої світлиці. Треба було задрапірувати стіни, розмістити у невеликому приміщенні лаборантського кабінету піч, ліжко, скриню; зробити виставки. Хочемо висловити слова подяки батькам учнів: В. О. Буць, Н. П. Буць, О. В. Зайцевій, М. В. Перестенко, І. А. Заїці, які брали активну участь у підготовчій роботі. Здавалося, що вона ніколи не скінчиться. Але коли діти почали зносити роботи наших односельців, сама по собі з'явилася у світлиці виставка рушників, а на миснику, що біля печі примостився, - експозиція дерев'яного і глиняного посуду; мальовнича виставка картин, серветок - все це зроблено руками Я. Ф. Волинець, Л. М. Зайцевої, О. І. Кадуриної, А. М. Каменцевої, А. Б. Каретникової, К. М. Шепетяк, П. С. Широцької. Окрасою музею є невеликий настінний вишитий хрестиком килим (робота С. Ф. Воронянської), що висить над ліжком, на якому височать подушки (це виставка вишитих наволок, тут представлені роботи А. Б. Каретникової, Р. Орехової, П. М. Єдинак, С. Ф. Воронянської). Поруч з ліжком - скриня, а біля неї виставка українського національного одягу (вишиті сорочки роботи родин Трембашевських та Волчанських). Серед експонатів нашого музею найціннішими є два довгих плаття з  домотканного
полотна, з яким більше ста років.
"Рушник вишиваний - родини душа". На цій виставці представлені роботи М. В. Юрій (гладь), М. І. Гладишко (гладь), О. О. Довискової (набивне), А. М. Каменцевої (хрестик), Є. М. Лавської (хрестик), С. Ф. Воронянської (хрестик), М. П. Васильченко (хрестик), М. І. Шекета (хрестик).
Яскравим розмаїттям кольорів і барв приваблює гостей музею виставка хусток. Тут і вишукані хустки Полісся, і ніжні полтавські та київські, і барвисті вінницькі.
Є у нас і експозиція виробів з дерева. Красується хата під солом'яною стріхою, а в її дворі - криниця з журавлем (робота випускників нашої школи). А за хатою - млин (робота учнів 11-го класу). Маленька церква, зроблена із сірників, - справжній мистецький витвір З. В. Петренко.
А як сяють очі наших вихованців, коли вони знаходять і приносять до музею нові експонати! Нещодавно в старенької бабусі випросили прясла, вони у неї на горищі були, а тепер у нашій світлиці красуються.
Заходьте до музею! А цікаві екскурсії вам проведуть юні екскурсоводи Зарема Довлєтова, Оксана Кривенко, Світлана Зайцева, Олена Храмова, Ганна Климова.
Музейні виставки постійно змінюються, адже джерело творчої фантазії людини невичерпне. І ми віримо в те, що ця робота буде продовжуватись, бо той дух, що витає у нашому кабінеті-музеї, - це світло Віри, Надії, Добра, а ще Пошуку, Творчості, Натхнення!
...І поки не злиняє вишиття,
Ні хто наш рід на зраду не осудить:
Цвістиме сад, зростатиме дитя,
Була Вкраїна і довіку буде!
Я. Д. ВАСИЛЬЧЕНКО,
вчителька української мови та літератури Вінницької ЗОШ Сімферопольського району.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #36 за 05.09.2003 > Тема "Урок української"