"Кримська Свiтлиця" > #30 за 25.07.2014 > Тема "Урок української"
#30 за 25.07.2014
Оксана Нов╕кова: «В╤ДЧУТИ СЕБЕ ОДНИМ Ц╤ЛИМ ╤ ЙТИ ВПЕРЕД»
Ми ╓сть народ!
Льв╕вський корпункт «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в м╕ру сво╖х сил допомага╓ ╕нтегруватися кримським б╕женцям у галицьк╕ реал╕╖. До реч╕, терм╕н «б╕женц╕» багатьом не подоба╓ться та й не ╓ оф╕ц╕йним. Тут доц╕льн╕ше вживати терм╕н «перем╕щен╕ особи», але, зрештою, суть не в терм╕нах, а в тому, щоб ставлення до кримчан було адекватним. На в╕дм╕ну в╕д донецько╖ хвил╕ перем╕щених, кримська хвиля ╓ однозначно патр╕отичною. Бо ╖хали з Криму не сепаратисти, не зазомбован╕ рос╕йською пропагандою люди, а патр╕оти Укра╖ни, активн╕ учасники Майдану та протестних акц╕й проти анекс╕╖ п╕вострова Рос╕╓ю. Голова громадського руху «Кримська хвиля» Оксана Нов╕кова — одна з найб╕льш активних кримчанок, з нею ми познайомилися ще 18 травня, коли Укра╖на в╕дзначала 70-л╕ття депортац╕╖ кримських татар. Оксана вже неодноразово давала ╕нтерв’ю нашим журнал╕стам, виступала на льв╕вському телебаченн╕ ╕ на рад╕о. Я вир╕шив, що не зайвим для кримсько╖ справи було б знайомство Оксани Нов╕ково╖ з директором ╤нституту етнограф╕╖, академ╕ком НАН Укра╖ни, професором Степаном Павлюком. Адже щось воно в тому ╓, щоб було безпосередн╓ живе сп╕лкування людей, як╕ представляють «найб╕льш укра╖нський» рег╕он Укра╖ни ╕з найб╕льш зрос╕йщеним, який до того ж нин╕ ще й окупований. Нам справд╕ ц╕каво говорити, обм╕нюватися ╕нформац╕╓ю. Степан Петрович д╕литься власним досв╕дом, акцентуючи увагу на тому пер╕од╕, коли в╕н був депутатом Верховно╖ Ради та т╕сно контактував з президентами Укра╖ни. П╕дкреслю╓, що велику помилку зробив Леон╕д Кравчук, коли була можлив╕сть прийняти весь Чорноморський флот п╕д крило Укра╖ни. Тод╕ й ╕сторичн╕ под╕╖ розвивалися б у ╕ншому напрямку. Треба було д╕яти р╕шуч╕ше саме тод╕, коли адм╕рал Касатонов протирав штани в каб╕нет╕ першого президента Укра╖ни. Дал╕ було вже важче, набагато важче... Говорили ми ╕ про етнограф╕чн╕ групи укра╖нц╕в, зокрема, й про щор╕чну акц╕ю «Лемк╕вська ватра». Лемки значною м╕рою повторили долю кримських татар, в результат╕ акц╕╖ «В╕сла» були поголовно депортован╕ з п╕вденно╖ Польщ╕ на п╕вн╕ч держави або ж на територ╕ю УРСР. За с╕м десятил╕ть вони не асим╕лювалися ╕ можуть бути еталоном укра╖нського патр╕отизму. До реч╕, може, й не випадково кримськотатарська сп╕вачка Джамала так любить в╕дому лемк╕вську п╕сню «Ой, верше м╕й, верше»? ╢ багато паралелей. Одне слово, сп╕лкуватися нам було про що. Але найб╕льшу ц╕нн╕сть становлять в╕дпов╕д╕ координатора «Кримсько╖ хвил╕» на поставлен╕ запитання. Як би довго льв╕в’яни не засиджувалися в ╤нтернет╕, але н╕що не зам╕нить живо╖ розмови з реальною кримчанкою. Тож до уваги читач╕в наше сп╕лкування в ╤нститут╕ етнограф╕╖.
СВОБОДИ НЕ Ц╤НУ╢Ш, ПОКИ ВОНА ╢...
Запиту╓мо у Оксани про настро╖ кримчан. — Адекватн╕ люди в Криму ╓, ╕ ╖х чимало, — каже Оксана Нов╕кова. — Показники так званого «референдуму» — це дурниця... ╤нша справа, що значна частина кримчан завжди спов╕дувала м╕стечков╕ ╕нтереси, за що й стражда╓ тепер. ╤ншими словами, «поф╕г╕зм» кримчан вил╕з ╖м боком. Бо вс╕ сид╕ли ╕ висловлювали сво╖ проблеми на кухн╕. А тепер ╖м вже й цього скоро не дозволятимуть. Свободи не ц╕ну╓ш, поки вона ╓, а ось коли вже втратив ╖╖... П╕сля першо╖ хвил╕ переселенц╕в (люди ╖хали, бо боялися репрес╕й у в╕дпов╕дь за свою проукра╖нську позиц╕ю), скоро по╖де й друга хвиля — люди, як╕ не можуть вести б╕знес у нин╕шн╕х умовах. Це так звана «економ╕чна ем╕грац╕я»... Бо там вже починають «в╕джимати» б╕знес, «пресувати» ╕ таке ╕нше. Пут╕ну не потр╕бен процв╕таючий Крим, йому потр╕бен шельф ╕ велика в╕йськова база! — Чи ╓ можлив╕сть якось впливати на ситуац╕ю? — Громадськ╕ орган╕зац╕╖ тепер починають як╕сь рухи, але вони не можуть зам╕нити собою державу. На жаль, нин╕шня державна система — це пережиток радянсько╖ системи, вона не зм╕нилася зовс╕м. Х╕ба що пог╕ршилася за цей час. — Кримськ╕ татари дуже активно виступали на м╕тингах у Ки╓в╕; тод╕ вс╕ ми шкодували, що це лише вони так╕ затят╕ й посл╕довн╕, а не все населення Криму. А проукра╖нська частина рос╕йськомовних кримчан ма╓ тепер якусь стратег╕ю? — Ще перебуваючи в Криму, ми намагалися об’╓днатися. Кримськ╕ татари найб╕льш консол╕дован╕, може, тому для них ╓ певний сенс д╕яти окремо. В усякому випадку, серед них ╕сну╓ така точка зору. Хоча головне питання не в нац╕╖ ╕ не в мов╕, а в ментальност╕ ╕ в... адекватност╕. Люди, оброблен╕ рос╕йською пропагандою, — це один таб╕р. ╢ так╕ люди й серед татар, до реч╕. ╤нша категор╕я людей, як╕ не дивилися рос╕йського телебачення. ╢ люди, як╕ дивляться вперед, а ╓ так╕, що пост╕йно оглядаються назад. Ми давно готов╕ були об’╓днуватися, але Меджл╕с чомусь стримував людей. Може, тому, що не були готов╕, може, не радили м╕жнародн╕ орган╕зац╕╖... Я особисто сп╕лкувалася з кер╕вниками Меджл╕су, вони дотримувалися обережно╖ л╕н╕╖. Можливо, боялися провокац╕й. Я ╕ зараз продовжую сп╕лкуватися з тими, хто залишився в Криму, ╕ з тими, хто ви╖хав на материкову Укра╖ну. Ситуац╕я дуже непроста... Залишенц╕в починають конкретно «пресувати»... ╤дея нашого сх╕дного сус╕да поляга╓ в тому, щоб Крим став дестаб╕л╕зуючим фактором. У Пут╕на завдання, щоб одна частина кримчан по╖хала в Рос╕ю, ╕нша — в Укра╖ну, а територ╕я залишилася йому. В╕йськова база, яка добуватиме газ ╕ нафту, — ось таким в╕н бачить Крим. А дехто ще й купатиметься на приватному пляж╕. А що буде з б╕льш╕стю, Пут╕ну не ц╕каво. Тому б╕льш╕сть повинна дбати про себе сама. Спод╕ваюся, що у нин╕шньо╖ влади якась програма збереження ц╕л╕сност╕ Укра╖ни вже буде. ╤ ми будемо ор╕╓нтуватися на цю програму. В сусп╕льств╕ визр╕ла думка, що без повного реформування держапарату ╕ м╕сцевого самоврядування перспектив в Укра╖ни не буде. Тому, що «надбудова» нефункц╕ональна, вона з’╖да╓ дуже багато ресурс╕в, а доброго результату не видно... Щодо «Кримсько╖ хвил╕», то у нас ╓ контакти з ООН-╕вськими орган╕зац╕ями. Вони визнали, що перел╕чен╕ нами проблеми б╕женц╕в справд╕ ╕снують. Наш уряд попросив допомогу у м╕жнародного сп╕втовариства. Тепер ╓ над╕я ╖╖ отримати. Переселенц╕ дос╕ не можуть вир╕шити елементарн╕ проблеми нав╕ть з ре╓страц╕╓ю. Ми вже ск╕льки над цим б’╓мося — то одного не вистача╓, то ╕ншого... Як громадська орган╕зац╕я ми заре╓строван╕, але я маю на уваз╕ ре╓страц╕ю тимчасового перебування громадян. Вже четвертий м╕сяць ми фактично живемо, порушуючи закон, бо нема можливост╕ заре╓струватися. Хоча вже ╓ п╕дписане розпорядження для ем╕грац╕йно╖ служби з приводу спрощено╖ ре╓страц╕╖. Але адреси для ре╓страц╕╖ у багатьох нема╓... Бо люди живуть хто де... Н╕би було прийняте р╕шення, що нас заре╓струють як бездомних ос╕б. Але там же ц╕ла процедура! ╤ вона непроста.
ДОБРЕ БУДЕ ТОД╤, КОЛИ В╤ДЧУ╢МО СЕБЕ ОДНИМ Ц╤ЛИМ
— Як ви ставитеся до того, що головними борцями за повернення Криму можуть стати кримськ╕ татари? Але для них «св╕тлом у к╕нц╕ тунелю» ╓ нац╕ональна кримськотатарська автоном╕я. Як сприймуть це слов’яни Криму та люди ╕нших нац╕ональностей? — Важливо, щоб ми не д╕лилися на слов’ян, кримських татар, грек╕в, болгар тощо. Ортодоксальн╕ татари ╕ загальна маса кримських татар — це р╕зн╕ реч╕. Там ц╕лий спектр ц╕нностей ╕ погляд╕в, ╕ це треба враховувати. А взагал╕, Укра╖на опинилася в нин╕шн╕й ситуац╕╖ тому, що нас пост╕йно д╕лять. Звичайно, ╕дентичн╕сть — це важливо; не знаючи свого минулого, ми не зможемо будувати майбутн╓. Але в ХХ╤ стол╕тт╕ роз’╓днуватися не варто, це неефективно, бо ми тод╕ втрача╓мо те сп╕льне, що нас об’╓дну╓. Тому й виг╕дно було декому под╕лити Укра╖ну на шматочки для того, щоб не було в нас того сп╕льного, з чого вироста╓ держава. Поган╕ дороги, в╕дсутн╕сть внутр╕шнього туризму, мала к╕льк╕сть внутр╕шн╕х рейс╕в ав╕асполучення — все це опосередковано впливало на нашу перманентну роз’╓днан╕сть... Це — частина державно╖ пол╕тики щодо роз’╓днання людей. Звичайно, кримським татарам потр╕бен певний стимул, не думаю, що нац╕ональна автоном╕я — це щось небезпечне для слов’ян, але краще боротися за повернення Криму вс╕м разом. Добре буде тод╕, коли ми в╕дчу╓мо себе одним ц╕лим. — Кажуть, на Донбас╕ живе багато людей, як╕ н╕коли не були за межами свого населеного пункту... Дума╓те, по╖хали б вони в Черн╕г╕в, Черкаси, В╕нницю або в далек╕ в╕д донецьких терикон╕в ╕ Азовського моря Карпати та волинське Пол╕сся? — Звичайно, залюбки по╖хали б! Але ж не ╖здили, бо н╕хто на державному р╕вн╕ цього не орган╕зовував, — от воно й спрацювало. Сплеск донецького сепаратизму — наглядний приклад для вс╕х. Але спочатку людей зробили рабами на ╖хн╕х шахтах... Або в Криму, де люди виживали, здаючи сво╖ квартири п╕д час сезону, бо ╕ншо╖ можливост╕ заробити в них не було. Але ж це також в╕дсутн╕сть справжньо╖ свободи! Здали квартиру, пережили сезон з б╕льшою чи меншою користю для с╕мейного бюджету, а по╖хати кудись вл╕тку до Львова чи Тернополя так ╕ не змогли... Я сама достатньо по╖здила по Укра╖н╕, тому я знаю, що говорю. Буваючи в Харков╕, Сумах, Полтав╕, Львов╕, на Закарпатт╕ ╕ на Буковин╕, почина╓ш усв╕домлювати, що Укра╖на дуже гарна ╕ надзвичайно р╕зноман╕тна, ╕ саме в цьому ╖╖ багатство! Якби так╕ контакти були масовими, ми б мали монол╕тн╕шу Укра╖ну. Але не було цього, а працював принцип: «Розд╕ляй ╕ володарюй», який в╕домий з давн╕х-давен. Бо якщо людина н╕де не була, ╖й можна нав’язати будь-яку точку зору. В Криму нам пост╕йно розпов╕дали байки, що татари нас будуть р╕зати, тому що вони — мусульмани, а це ╕нша цив╕л╕зац╕я ╕ так дал╕. Нав’язували почуття страху, щоб ми з ними не об’╓дналися ╕ не почали сп╕льно звертатися до влади: якщо ми живемо в так╕й перлин╕, як Крим, то чому у нас таке погане життя? Якщо я сама знаю людину, то мене важко переконати в тому, що вона погана, особливо, якщо насправд╕ вона... добра. ╤нформац╕я волод╕╓ св╕том, а ХХ╤ стол╕ття ╓ ╕нформац╕йним. Тому ╕ Майдан ми змогли провести, бо були соцмереж╕, ╤нтернет, ╕ можна було налагодити п╕дтримку цього явища вс╕╓ю Укра╖ною. Ран╕ше з╕брати людей було б набагато складн╕ше. А стосовно нац╕ональних момент╕в, то вони важлив╕. Але не забуваймо, що ╓ можлив╕сть стати значно монол╕тн╕шими за рахунок якихось сп╕льних ц╕нностей ╕ за рахунок глобально╖ мереж╕.
ШАНС ПОТРАПИТИ В ╢ВРОПУ У ЮНИХ КРИМЧАН БУВ...
— Чи ╓ тепер прояви укра╖нського патр╕отизму серед тих людей, як╕ залишилися в Криму? — Звичайно, ╓. Нин╕шн╕й Крим уже не той, що був п╕вроку тому. Той, хто розум╕╓, що таке Свобода, бажа╓ сво╖м д╕тям ╕ншого майбутнього. Адже багато д╕тей народилися у в╕льн╕й кра╖н╕, вже в укра╖нському Криму... Шанс потрапити в ╢вропу у юних кримчан був. Вони звикли не боятися говорити те, що дума╓ш. А тепер бояться, бо ╓ загроза ф╕зичного насильства. Оточення ж р╕зне, дехто й спец╕ально провоку╓... — А яке сп╕вв╕дношення проукра╖нськи ╕ пророс╕йськи налаштованих громадян? Чув, що десь 50% на 50% чи, може, тепер вже ╕нше? — Важко сказати. В╕дчува╓ться розчарування в анекс╕╖, разом з тим, пропаганда в╕д╕гра╓ свою роль, ╕ вона огидна... У мене ж батьки там лишилися, ╕ мен╕ завжди ч╕тко зрозум╕ло, коли вони дивляться телев╕зор, а коли н╕. У мене батько з тих рос╕ян, яких ще Катерина II переселила дв╕ст╕ рок╕в тому. А мама — кор╕нна сиб╕рячка, вона при╖хала до Криму в 1963-му роц╕. Але на позиц╕ю вплива╓ не так етн╕чне походження, як рос╕йськ╕ телеканали. Чимало ╓ людей, як╕ мислять так, як ╕ я. Я не дуже поважала Радянський Союз в молодому в╕ц╕. ╤ н╕коли не думала, що вже в зр╕лому в╕ц╕ мен╕ доведеться повертатися у т╕ ж часи... Та ще у мо╓му р╕дному Криму. У мене й тут, у Львов╕, ╓ проблеми ╕ не все так добре, як хот╕лося б... Але, незважаючи на це, бажання жити в Рос╕╖ у мене точно нема╓. Думаю, що в серпн╕-вересн╕ на Льв╕в оч╕ку╓ нова хвиля переселенц╕в з Криму. На зах╕д Укра╖ни планують податися с╕м’╖, в яких утискають б╕знес. А ще т╕, у кого сини призовного в╕ку... Тож важко говорити про сп╕вв╕дношення, але багато людей не готов╕ найближчим часом жити в Криму через те, що роз╕рван╕ зв’язки в с╕м’ях, ╕ з друзями, ╕ в колективах... Оск╕льки в Криму дуже серйозна пропаганда, то багато людей опинилося по р╕зн╕ боки «барикад».
УКРА╥НА ПОВИННА СТАТИ СИМВОЛОМ УСП╤ХУ
— Вважа╓те, що кримчанам у найближч╕ м╕сяц╕ буде важко? — Однозначно! Я — абсолютна реал╕стка. Але б╕льш╕сть кримчан тому й по╖хали на материкову Укра╖ну, що хочуть зробити сво╓ життя кращим саме в укра╖нських умовах, в укра╖нських реал╕ях. А це означа╓, що у них ╓ певний укра╖нський патр╕отизм. ╤ треба сказати, що б╕льш╕сть ╕з них в╕рять в те, що вони повернуться в Крим, коли в╕н знову стане укра╖нським. Щоб не розтратити ц╕ сили, зберегти ╖х, повинна бути хоч якась об’╓днуюча робота з боку держави. Як╕сь кроки назустр╕ч. Кримчани ж не просять, щоб ╖м щось давали безплатно. Хочуть адекватност╕, поваги, щоб до них не ставилися, як до бидла. За великим рахунком, вони просто хочуть до себе поваги, як до громадян. Державна машина повинна працювати на людей. Чиновники не повинн╕ створювати проблеми людям, — вони повинн╕ розв’язувати ╖х. А поки що, як на мене, то 80% чиновницького апарату можна см╕ливо скорочувати, бо ця система не створена для того, щоб служити сво╓му народов╕. Потр╕бна ╕нша система. Якщо ми цього не зм╕нимо, то майбутнього в Укра╖ни нема╓. А якщо буде наведено порядок в материков╕й Укра╖н╕, то легше буде й Крим повертати. Укра╖на повинна стати символом усп╕ху. Не буде сильно╖ арм╕╖ в держав╕, у яко╖ «гнилий» тил. В даний час вона непогано з╕бралася в кулак, але ж на ентуз╕азм╕ довго не протягнеш. Повинно запускатися виробництво, нов╕ робоч╕ м╕сця, повинн╕ розвиватися науко╓мк╕ галуз╕. На збиткових шахтах далеко не за╖деш... Люди втомлюються, будь-який патр╕отичний порив гаситься, якщо нема╓ позитивних зм╕н. ╤ держава це повинна мати на уваз╕, ╕накше... конструктивн╕ зм╕ни можуть бути п╕дштовхнут╕ укра╖нською арм╕╓ю, ус╕ма тими небайдужими ╕ геро╖чними хлопцями, як╕ рано чи п╕зно повернуться ╕з зони АТО...
Серг╕й ЛАЩЕНКО
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 25.07.2014 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13658
|