Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТО ╤СТОР╤Й ВИЗВОЛЬНО╥ В╤ЙНИ
Ц╕ книги – п╕дручники з геро╖зму…


ПОВСТАНЦ╤
Укра╖нський календар


«ТРИП╤ЛЛЯ. СПОЧАТКУ БУЛА ГЛИНА»
Коли фараон Джосер вибирав м╕сце для найдавн╕шо╖ велико╖ п╕рам╕ди ╢гипту, двохтисячол╕тня...


ПЕЧАТКИ НАШО╥ ДЕРЖАВНОСТ╤
Одним ╕з найвагом╕ших св╕дчень ╕снування державност╕ ╓ печатки…


РУСЬ – СПАДОК УКРА╥НИ
Виставка ╓ сп╕льним проектом Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ та Нац╕онального...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 23.06.2023 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 23.06.2023
З БОГОМ ╤ УКРА╥НОЮ НАЗАВЖДИ

27 червня в╕дзначатиметься 130 рок╕в активному учаснику боротьби за незалежн╕сть Укра╖ни в роки визвольних змагань 1917-1921 рр. п╕дполковника Арм╕╖ УНР Петренка Петра Тихоновича — ╕нженера-г╕дротехн╕ка, громадського та церковного д╕яча.

 Народився Петро Тихонович 27 червня 1898 року в В╕нниц╕ в родин╕ п╕дпрапорщика Тихона Григоровича Петренка та Ганни Петр╕вни (в д╕воцтв╕ Мартинюк). Батько через три роки зв╕льнився з в╕йська ╕ родина дек╕лька раз╕в пере╖жджала з м╕сця на м╕сце. Батько працював об'╖ждчиком у л╕сництв╕. В 1908 роц╕ зак╕нчив церковно-приходську школу в сел╕ Клопот╕вц╕ (тепер Деражнянський район Хмельницько╖ обл.); цього ж року вступив до реального училища в м╕стечку Бар у сус╕дньому пов╕т╕. У 1914 роц╕, п╕сля зак╕нчення 5 класу реального училища моб╕л╕зований до рос╕йського в╕йська як волонтер. Отримав призначення до 41 запасного полку в Одес╕. В травн╕ наступного року потрапив на фронт до 121-го Тамбовського полку 31 стр╕лецько╖ див╕з╕╖ 10-го Арм╕йського корпусу, але невдовз╕ був зарахований до Одеського юнкерського п╕хотного училища, яке в╕н зак╕нчив в 1916 роц╕ за скороченою програмою прапорщиком ╕ отримав призначення до свого попереднього полку, який брав участь у бойових д╕ях на Румунському фронт╕. На серпень 1917 року п╕двищений до звання поручник.

 ╤з серпня 1917 року, п╕сля укра╖н╕зац╕╖ свого полку, який перейменований в 122-й Укра╖нський козацький полк ╕мен╕ гетьмана Тараса Трясила, пробув у ньому до демоб╕л╕зац╕╖ в лютому 1918 р. П╕сля повернення на В╕нниччину орган╕зував у м. Бар чоту В╕льного козацтва. Згодом вступив до укра╖нського в╕йська ╕ у вересн╕ зак╕нчив Ки╖вську ╤нструкторську школу старшин ╕ призначений в 2-й Окремий зал╕зничний кур╕нь Окремо╖ зал╕знично╖ бригади. Брав участь в антигетьманському повстанн╕, п╕сля перемоги Директор╕╖ в грудн╕ 1918 року брав участь у багатьох бойових операц╕ях. Наприк╕нц╕ 1919 року захвор╕в на тиф, п╕сля одужання повернувся додому, а навесн╕ 1920 року повернувся до в╕йська.

 З листопада 1920 перебував у таборах для ╕нтернованих у Польщ╕, Ланьцут, Стр╕лково та Щипйорно. Займався культурно-осв╕тньою д╕яльн╕стю, особливо малярством. У Щипйорно був сп╕взасновником малярсько╖ студ╕╖, прац╕ член╕в яко╖ виставляли на продаж у р╕зних частинах Польщ╕. Брав участь у таборовому хор╕ та церковному братств╕. В кв╕тн╕ 1924 року отримав пол╕тичний притулок в Польщ╕, зв╕льнився з укра╖нського в╕йська й в травн╕ склав екстреном ╕спити за с╕м клас╕в реально╖ школи.

 П╕сля л╕кв╕дац╕╖ табор╕в у 1924 роц╕ нелегально перейшов кордон Чехословаччини ╕ в листопад╕ став студентом г╕дротехн╕чного в╕дд╕лення ╕нженерного факультету Укра╖нсько╖ господарсько╖ академ╕╖ в Под╓брадах. У наступному роц╕ був обраний до параф╕яльно╖ ради Укра╖нсько╖ Автокефально╖ Православно╖ Церкви (УАПЦ) в Под╓брадах, де виконував функц╕ю церковного старости. У кв╕тн╕ 1929 року захистив роботу на диплом ╕нженера-г╕дротехн╕ка. Три роки працював за фахом в м. Градец Кралове, а пот╕м с╕м м╕сяц╕в в м╕стечку Н╕тра. Повернувшись до Под╓брад, брав участь у виготовленн╕ карт Укра╖ни для укра╖нського пав╕льйону на м╕жнародн╕й виставц╕ в Чика╜о в 1933 роц╕. Ви╖хавши на Закарпаття, з вересня 1933 р. вчителював у народн╕й школ╕ в сел╕ Нересниця (Тяч╕вщина). П╕сля складення педагог╕чного ╕спиту в Ужгородськ╕й учительськ╕й сем╕нар╕╖ продовжував працювати вчителем математики, креслення ╕ малювання в державн╕й (неповн╕й середн╕й) школ╕ Нересниц╕. У пер╕од визвольно╖ боротьби Карпатсько╖ Укра╖ни (1938-1939 рр.) став районовим комендантом Карпатсько╖ С╕ч╕.

 П╕сля угорсько╖ окупац╕╖ Закарпаття в березн╕ 1939 року мадярами був змушений ут╕кати до Румун╕╖. Згодом через Югослав╕ю повернувся до Чех╕╖ (у той час н╕мецький Протекторат Богем╕╖ ╕ Морав╕╖). М╕сцевим урядом прац╕ був направлений до Гамбурга де спочатку працював за фахом, а згодом у Ганноверськ╕й дирекц╕╖ водних шлях╕в. П╕дтвердив свою квал╕ф╕кац╕ю ╕нженера в Берл╕н╕ ╕ отримав н╕мецький диплом. Працював ╕нженером в колишн╕й Австр╕╖, а пот╕м над створенням водозб╕рник╕в у м╕ст╕ Рац╕буж (Польща). З наближенням н╕мецько-радянського фронту у 1944 роц╕ був моб╕л╕зований для спорудження опорно╖ л╕н╕╖ в район╕ Кельце - Крак╕в. Весною 1945 року опинився на територ╕╖ радянсько╖ окупац╕╖, зв╕дки по зак╕нченн╕ в╕йни перебрався до Британсько╖ окупац╕йно╖ зони Н╕меччини. Працював над укр╕пленням гребл╕ озера Едерзее неподал╕к в╕д м. Ганн. Мюнден, а в╕дтак перебував у табор╕ для перем╕щених ос╕б у ╫етт╕н╜ен╕. Станом на той час був одружений ╕ мав 5 д╕тей.

 У вересн╕ 1947 року ем╕грував до Англ╕╖, перш╕ ш╕сть рок╕в працював не за фахом (на текстильних фабриках), спочатку в м╕стечку Падз╕ (неподал╕к в╕д Брадфорду), а з 1951 року у Брадфорд╕. П╕сля заснування Товариства укра╖нських ╕нженер╕в у Велик╕й Британ╕╖ став головою м╕сцевого в╕дд╕лу цього товариства. Брав активну участь в робот╕ Укра╖нсько╖ Автокефально╖ Православно╖ Церкви у Велик╕й Британ╕╖ (УАПЦ-ВБ), як голова окружно╖ ради графства Йоркшир (з 1948 року), член Генерального Церковного Управл╕ння УАПЦ-ВБ. У лютому 1954 р. пере╖хав у м╕сто Ра╜б╕, де влаштувався ╕нженером-асистентом у компан╕ю «English Electric Company», в як╕й працював до виходу на пенс╕ю в 1968 роц╕. Пере╖хавши до Ра╜б╕, став активним д╕ячем параф╕╖ УАПЦ-ВБ в Ковентр╕: у 1956-1962 рр. був членом та головою параф╕яльно╖ ради. На собор╕ УАПЦ в д╕аспор╕, який в╕дбувся в 1956 року в Карлсруе (Н╕меччина), був обраний членом Вищо╖ митрополичо╖ ради. В 1962 роц╕ знову був обраний членом Генерального Церковного Управл╕ння УАПЦ-ВБ, яким залишався до 1970 р. Автор низки ╕сторичних статей в журнал╕ УАПЦ-ВБ «В╕домост╕». Малював ╕кони, плащаниц╕, оформляв к╕оти, виносн╕ хрести. В 1972 роц╕ був обраний крайовим отаманом орган╕зац╕╖ «Укра╖нське В╕льне Козацтво» (УВК) Велико╖ Британ╕╖, а згодом вс╕╓╖ ╢вропи.

 В 1976 роц╕ пере╖хав з родиною до Канади, де поселився в м╕ст╕ М╕сс╕ссо╜а (неподал╕к в╕д Торонто) ╕ продовжував займатися громадською д╕яльн╕стю, зокрема в УВК. Певний час об╕ймав посади заступника кошового отамана та голови почесно╖ ради УВК. Помер 2 серпня 1989 р. в м. М╕сс╕ссо╜а (пров╕нц╕я Онтар╕о, Канада); похований на цвинтар╕ Святого Володимира в м. Окв╕лл (штат Онтар╕о). Нагороджений Во╓нним хрестом, Хрестом Укра╖нського козацтва ╕ Хрестом в╕дродження в пам’ять 60-р╕ччя Арм╕╖ УНР.

Василь Вельможко, член Нац╕онально╖ сп╕лки кра╓знавц╕в Укра╖ни

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 23.06.2023 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25246

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков