Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТА Й СНИ Ж ПРИВИД╤ЛИСЯ САТИРИКУ!
Останн╕ дв╕ «св╕жоспечен╕» книги, подарован╕ ╖╖ автором, запор╕зьким поетом Миколою...


– ОСЬ ТАКУ ╤ ВЛАДУ МА╢М, – ВУСА Д╤Д ЖУ╢, – З РОКУ В Р╤К ПЕРЕБИРА╢М, А ВОНА – ГНИ╢!..
До сьогодн╕шнього М╕жнародного свята см╕ху пропону╓мо читачам «КС» доб╕рку гуморесок...


СМ╤Х – СПРАВА СЕРЙОЗНА
Микола Дм╕трух, митець ╕з Тернополя, – член Нац╕онально╖ сп╕лки художник╕в Укра╖ни, лауреат...


«РЕВОЛЮЦ╤ЙН╤ ВИЛА» ЗАПОР╤ЗЬКОГО САТИРИКА
В╕домий запор╕зький гуморист ╕ сатирик, письменник ╕ журнал╕ст Микола Б╕локопитов нещодавно...


В╤Д «КОМЕД╤АДИ» — ДО ВСЕСВ╤ТНЬОГО ДНЯ КЛОУНА
День гумору, см╕ху ╕ веселих розваг 1 кв╕тня в Одес╕ н╕хто й н╕коли не називав днем дурня.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 06.12.2002 > Тема "Смішного!"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 06.12.2002
Літературні пародії
Василь МАРТИНОВ

ПЕРЕШКОДИЛА  МУЗА

День, наче вуж,

Повзе в глибокий яр.

Микола ПОБЕЛЯН.

 

Був ранок.

Черепахою з-за груш

Так довго просувався

до віконця.

День повз у яр,

звивався наче вуж,

І головне -

тягнув з собою сонце.

Відтак і вечір вигулькнув,

як біс!

І ніч, неначе відьма,

панувала.

Я б теж до ліжка,

як ведмідь, поліз,

Та муза від паперів

не пускала.

 

САМ СЕБЕ НЕ ПЕРЕБІГ

І через дощ, і через сніг,

і через день, і через рік,

і через смерть, і через вік,

і через зоряний потік

біжу, аж серце рветься.

Микола ГАВРИЛЮК.

 

А ще біжу я через тин,

Через гіркий в степу полин,

Через кущі, через дроти,

Через вогонь і воду,

І через зоряні світи,

І через пень-колоду.

Я мідних труб не обминув,

В каналізаціях побув -

Все переміг! Одне не зміг -

Себе ще сам не перебіг.

 

НЕБЕЗПЕЧНИЙ ПОЕТ

Я справді небезпечний,

Бо не боюсь умерти.

Буваю добрий, ґречний,

Але страшний для смерті.

Микола ОЛЕКСЮК.

 

Даремно,

даремно не вірите ви,

Але привселюдно признаюсь,

Що я небезпечний,

допоки живий.

Вмирати тому не збираюсь.

Буваю я добрий,

а деколи й злий.

Неґречний буваю і ґречний.

Отак для життя

і для смерті страшний,

Для себе я сам небезпечний.

 

ВІД БУБЛИКА  ДІРКА

Родинний герб: шклянка

з водою,

фамільний склеп і скринька від чаю.

Ігор БОДНАР-ТЕРЕЩЕНКО.

 

А в когось є герб:

гостра кістка від риби,

Шнурок з черевика,

ключі від замочка,

Сільничка з-під солі,

скоринка від хліба

І ґудзик з кальсонів

або від сорочки,

На склепі фамільному -

пляшка з-під пива

Або з-під шампанського

чи з-під горілки.

Та в більшості з нас,

на потіху і диво,

Фамільна ознака -

від бублика дірка.

 

НАПЕРЕКІР

Щовечір перед сном

Цілую кропиву

наперекір квітам.

Анастасія УГРИН.

 

Я пристрасті вкладаю

в два рядки

Наперекір всім

традиційним віршам.

Така мені поезія - з руки!

Ці три рядки

і від чужих не гірші.

Люблю робити все наперекір.

Щоранку, з пообіддя

й вечорами

Цілую лопухи і будяки

Розквітлими і хтивими губами.

А квіти хай ревнують. Я ж така,

Що навіть кактус

міцно поцілую.

А ви цілуйте замість будяка

Всі квіти світу -

я не приревную.

 

ДЕ СПРАВДІ ЧЕКАЮТЬ...

Завжди ці відкриті на цвинтар ворота,

Де справді, я знаю, чекають мене...

Степан БАБІЙ.

 

Коли б видавництва

отак же чекали,

Туди б я постійно

спрямовував крок,

Щоб книжку за книжкою

там видавали,

І мав би тепер я

ще більше книжок!

 

Але... Там не ждуть.

Гонорар для оплати

Давно вже не бачив.

Потрібні ж ми там,

Де хлопці триматимуть

на плечах лопати

І ждуть до вузьких

свіжовиритих ям.

 

Ні, ні! Помирати мені неохота.

Такого не прагну.

На це ще - не час.

Та визнати слід,

що на цвинтар ворота

Відкриті, гостинно чекаючи нас.

Львів.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 06.12.2002 > Тема "Смішного!"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=290

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков