Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МОВОВБИВСТВО – СКЛАДОВА РАШИЗМУ. АЛЕ МИ ПЕРЕМАГА╢МО
Науковц╕ з╕брали фактаж за понад 300 рок╕в про намагання знищити укра╖нську мову…


К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 22.12.2006 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 22.12.2006
УКРА╥Н╤ - УКРА╥НСЬКУ КНИГУ!

Уч╕теся, брати мо╖...
 
 Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко п╕дписав 16 грудня Указ «Про проведення в Укра╖н╕ у 2007 роц╕ Року укра╖нсько╖ книги». Мета цього заходу - збереження та примноження духовного ╕ культурного надбання укра╖нського народу, створення сприятливих умов для видання та популяризац╕╖ укра╖нсько╖ книги, пов╕домля╓ Укр╕нформ.
 Зг╕дно з Указом Каб╕нету М╕н╕стр╕в доручено створити Орган╕зац╕йний ком╕тет з п╕дготовки та проведення Року укра╖нсько╖ книги ╕ до к╕нця поточного року затвердити його персональний склад, залучивши до нього представник╕в наукових установ та громадських орган╕зац╕й.
 Кр╕м цього, уряд повинен у м╕сячний строк за участю в╕дпов╕дних громадських орган╕зац╕й затвердити план заход╕в з п╕дготовки та проведення Року укра╖нсько╖ книги. У цьому план╕ заход╕в ма╓ бути передбачено прискорення розроблення державно╖ програми популяризац╕╖ в╕тчизняно╖ книговидавничо╖ продукц╕╖, ви-вчення проблем, пов’язаних ╕з функц╕онуванням ринку в╕тчизняного книговидання, забезпечення популяризац╕╖ серед молод╕ надбань писемно╖ культури укра╖нського народу та сучасно╖ книги ╕з залученням до ц╕╓╖ роботи в╕дпов╕дних громадських орган╕зац╕й ╕ творчих сп╕лок, а також розвиток ╕ впровадження електронних б╕бл╕отек, насамперед у б╕бл╕отеках навчальних заклад╕в, б╕бл╕отеках для д╕тей та юнацтва. Кр╕м цього, уряд повинен подбати про розширення м╕жнародного сп╕вроб╕тництва у сфер╕ книговидання та книгорозповсюдження, презентац╕ю в╕тчизняно╖ книговидавничо╖ продукц╕╖ на м╕жнародних книжкових виставках-ярмарках ╕ забезпечити популяризац╕ю укра╖нсько╖ книги за кордоном, створивши фонд п╕дтримки переклад╕в укра╖нських автор╕в ╕ноземними мовами.
 Указом також передбачено, що уряд повинен вжити заход╕в для випуску у 2007 - 2015 роках багатотомного видання «Укра╖нська нац╕ональна енциклопед╕я» та розробити за участю НАН Укра╖ни Державну програму розвитку нац╕онально╖ словниково╖ бази. У ц╕й програм╕ ма╓ бути передбачено реал╕зац╕ю видавничих словникових проект╕в, у тому числ╕ сер╕╖ «Словники Укра╖ни», створення ун╕версально╖ терм╕нолог╕чно╖ та багатомовно╖ лексикограф╕чно╖ баз даних, розроблення та впровадження електронно╖ системи л╕нгв╕стичного забезпечення орган╕в державно╖ влади Укра╖ни, створення електронних аналог╕в л╕нгв╕стичних та терм╕нолог╕чних словник╕в ╕ загальнодержавно╖ системи онлайнового доступу до них через мережу ╤нтернет та забезпечення Укра╖нського мовно-╕нформац╕йного фонду НАНУ придатним для роботи прим╕щенням.
 В╕дпов╕дн╕ плани заход╕в для проведення Року укра╖нсько╖ книги мають також затвердити Рада м╕н╕стр╕в АРК, обласн╕, Ки╖вська та Севастопольська м╕ськдержадм╕н╕страц╕╖.
 МЗС Укра╖ни ╕ М╕нкультури за участю Укра╖нсько╖ всесв╕тньо╖ координац╕йно╖ ради та ╕нших громадських орган╕зац╕й доручено сприяти поширенню й популяризац╕╖ укра╖нсько╖ книги у св╕т╕, а Держкомтелерад╕о - забезпечити широке висв╕тлення у ЗМ╤ заход╕в з п╕дготовки та проведення Року укра╖нсько╖ книги.
 
 * * *
 НАЙБ╤ЛЬШУ В УКРА╥Н╤ КНИЖКУ «Укра╖нська абетка» презентувало видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» сп╕льно з дизайн-центром «Сова» в Укра╖нському дом╕ в рамках проведення тут Р╕здвяного благод╕йного книжкового ярмарку. Ця книжка вже занесена до Книги рекорд╕в Укра╖ни. Розм╕р видання становить 3 на 4 метри, вага близько 250 кг, ╕ вона ма╓ 36 стор╕нок. Це г╕гантський аналог однойменно╖ книжки видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Вона надрукована дизайн-центром «Сова». Соб╕варт╕сть книжки становить понад 20 тис. гривень. Гортати ╖╖ можна лише за допомогою чотирьох ос╕б або спец╕ального пристрою. Ця книга збер╕гатиметься п╕д ст╕нами Державного музею книги ╕ друкарства, який розташований на територ╕╖ Печерсько╖ лаври, оск╕льки ╖╖ не можна пронести в жодне музейне прим╕щення.
 
ЕНЦИКЛОПЕД╤Я СУЧАСНО╥ УКРА╥НИ ПРЕДСТАВЛЕНА В МОСКВ╤
 «Книга - джерело знань»... ╤з ц╕╓ю, до болю знайомою кожному школярев╕, крилатою фразою досить важко сперечатися через ╖╖ очевидну банальн╕сть ╕ таку ж лог╕чн╕сть. Так само складно спростовувати твердження, що «собака - друг людини», а «сонце - джерело тепла й св╕тла». Але, як в╕домо, у св╕т╕ все в╕дносно, а тому можна припустити, що в людини чимало ╕нших друз╕в (р╕вно як ╕ ворог╕в), а, кр╕м небесного св╕тила, дарують людям тепло й св╕тло також ╕нш╕ джерела, наприклад, електрика. Виходячи ╕з цього, будь-який сучасний т╕нейджер може не замислюючись в╕дпов╕сти, що «джерело знань - ╤нтернет» ╕ буде по-сво╓му правий. Хоча досить «просунута» в галуз╕ прогресивних ╕нформац╕йних технолог╕й людина - культуролог ╕ есе╖ст Олександр Ген╕с якось пом╕тив: «╤нтернет - це просто паркан, на якому кожен дурень пише, що хоче». Але ╕стина, на жаль, як часто бува╓, - посередин╕. ╤ книга - древн╕й елемент духовно╖ та матер╕ально╖ культури, ╕ Всесв╕тня мережа – ╤нтернет можуть «мирно сп╕в╕снувати», вза╓мно розвиваючись та збагачуючись. Одне з п╕дтверджень сказаного - електронн╕ б╕бл╕отеки. А той, хто стверджу╓, що сучасн╕ ╕нформтехнолог╕╖, що бурхливо розвиваються, витиснуть ╕з життя книги, нехай згада╓ горе-героя з в╕домого к╕ноф╕льму «Москва слезам не верит», який стверджував, що з приходом телебачення все ╕нше в╕д╕мре - «не буде н╕ книг, н╕ к╕но, н╕ театру - одне лише суц╕льне телебачення»... Як же в╕н помилявся, б╕долаха!
 Книга була, ╓ й буде. ╤нша справа - яка. У св╕т╕ виходять м╕льйонн╕ книжков╕ наклади (не говорячи вже про газети й журнали), але чи завжди ╖хня к╕льк╕сть пропорц╕йна якост╕? З цього приводу американський фах╕вець з менеджменту Джон Нейзб╕тт не без г╕ркоти резюму╓: «Ми тонемо в ╕нформац╕╖ та задиха╓мося в╕д нестач╕ знань». Я далекий в╕д думки, що ринок ╕ закони масово╖ культури, як╕ тяж╕ють над сучасною людиною, дозволять ╖й залишитися поза сусп╕льством гарр╕поттер╕в або геро╖в Донцово╖ (хоча, напевно, ╕ таке чтиво ма╓ право на ╕снування). ╤нша справа, якщо людина н╕чого ╕ншого, кр╕м цього, не чита╓...
 Мен╕ завжди подобалися «розумн╕» книги й особливо - енциклопедичн╕ видання, у яких найб╕льш повно в╕дбита картина п╕знання нашого св╕ту в цифрах, фактах, ╕менах. Енциклопед╕я - ун╕кальне явище нашо╖ культури, це сво╓р╕дна Книга книг, якщо мати на уваз╕ св╕тське, а не рел╕г╕йне тлумачення цього предмету. Вона, у пор╕внянн╕ з ╕ншими книгами, ма╓ «найб╕льший коеф╕ц╕╓нт ╕нформац╕йно╖ насиченост╕», зрозум╕ло, якщо не брати до уваги телефонн╕ дов╕дники або розклад руху по╖зд╕в... Недарма про людей високоосв╕чених, що вир╕зняються високою ерудиц╕╓ю говорять: «Ця людина ма╓ енциклопедичн╕ знання».
 От чому я з такою рад╕стю йшов на презентац╕ю перших п’яти том╕в «Енциклопед╕╖ Сучасно╖ Укра╖ни», що в╕дбулася в Б╕бл╕отец╕ укра╖нсько╖ л╕тератури в Москв╕. Оч╕кування мене не п╕двели, кр╕м того, я познайомився ╕з ц╕кавими й захопленими сво╓ю справою людьми, яких у Б╕бл╕отец╕ завжди бува╓ чимало.
 Дорогими гостями, що при╖хали з Укра╖ни, у цей день у Б╕бл╕отец╕ були Ярослав Степанович Яцк╕в - академ╕к Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни, директор Головно╖ астроном╕чно╖ обсерватор╕╖ та голова Укра╖нського м╕жнародного ком╕тету з питань науки та культури при НАН Укра╖ни ╕ Микола Григорович Железняк - кандидат ф╕лолог╕чних наук, заступник директора академ╕чного ╤нституту енциклопедичних досл╕джень. Саме цей ╤нститут узявся за п╕дготовку та випуск 25-томного видання нац╕онально╖ Енциклопед╕╖, що охоплю╓ пер╕од в╕д початку ХХ стол╕ття до наших дн╕в. Учен╕ розпов╕ли про роботу над цим фундаментальним виданням, про методику створення статей до нього, про те, що до ц╕╓╖ роботи залуча╓ться не т╕льки широке коло фах╕вц╕в у р╕зних галузях науки, техн╕ки та культури, але й багато ентуз╕аст╕в у рег╕онах ╕ за кордоном, що дозволя╓ збирати максимум потр╕бно╖ й важливо╖ ╕нформац╕╖, з╕ставляти ╖╖ й, таким чином, одержувати найб╕льш об’╓ктивну картину для складання статей. «Наше головне завдання - витримати принцип об’╓ктивност╕ Енциклопед╕╖», - п╕дкреслив у сво╓му виступ╕ Микола Железняк. Було також сказано, що особлив╕стю видання ╓ його живий характер, тобто ╕нформац╕я не ╓ застиглою, остаточною - вона може доповнюватися, уточнюватися.
 Тим часом укра╖нська енциклопедистика не обмежу╓ться лише одним, хоч ╕ таким важливим виданням, яким ╓ ЕСУ. Випускаються також дов╕дники, б╕ограф╕чн╕ словники й под╕бна важлива та потр╕бна л╕тература. Така ж робота ведеться й на м╕сцях: в областях ╕ нав╕ть районах побачили св╕т рег╕ональн╕ дов╕дники за зразком «Хто ╓ хто» та ╕нш╕ видання кра╓знавчо╖ спрямованост╕.
 От ╕ розмова в той веч╕р не обмежилася лише Енциклопед╕╓ю - представник╕в укра╖нсько╖ д╕аспори ц╕кавило багато питань ╕з життя материково╖ Укра╖ни: пол╕тика, економ╕ка, в╕йськове буд╕вництво, культура, подальш╕ шляхи розвитку держави. У зал╕ з╕бралися компетентн╕ люди - журнал╕сти, письменники, учен╕ (серед них  частий г╕сть б╕бл╕отеки Юр╕й Барабаш - в╕домий л╕тературознавець, доктор ф╕лолог╕чних наук), тому й питання були непрост╕. На одне з них:
«У чому, на Ваш погляд, поляга╓ сьогодн╕ нац╕ональна ╕дея в Укра╖н╕?» - академ╕к Ярослав Яцк╕в, що свого часу був першим заступником м╕н╕стра науки та осв╕ти Укра╖ни, в╕дпов╕в так: «У конкурентоспроможност╕ нашо╖ кра╖ни на св╕тов╕й арен╕». Мабуть, це дуже точна в╕дпов╕дь, адже щоб сьогодн╕ об’╓днати нац╕ю «в╕д Криму до Карпат» необх╕дно на час в╕двол╕ктися в╕д пол╕тики, а вс╕ зусилля зосередити на базовому елемент╕ сусп╕льства - економ╕ц╕. Потр╕бно вс╕ зусилля кинути на розвиток ╕нновац╕йних технолог╕й - чим зайнят╕ сьогодн╕ найб╕льш розвинен╕ держави. Укра╖на не ма╓ багатих надр ╕ врятувати економ╕ку багато в чому здатний науково-техн╕чний прорив в галуз╕ високих технолог╕й (за приклад тут можна взяти Китай, що швидко розвива╓ться).
 Укра╖на багата талантами в багатьох сферах - науц╕, техн╕ц╕, мистецтв╕, спорт╕ та часто демонстру╓ сво╖ можливост╕ й досягнення св╕товому сп╕втовариству. Але зробити треба ще дуже й дуже багато, щоб про Укра╖ну не лише дов╕далися, але й визнали ╖╖ р╕вною вс╕ кра╖ни св╕ту. ╤ тут головна над╕я - на молодь: як вона себе буде позиц╕онувати, яку мету ставитиме, як прагнутиме до самореал╕зац╕╖ - в╕д цього багато в чому буде залежати майбутн╓ ново╖ суверенно╖ держави. Багато чого треба п╕знати, багато чому навчитися, ╕ в ц╕й справ╕ неоц╕ненну користь може принести «Енциклопед╕я Сучасно╖ Укра╖ни». Треба лише пам’ятати, що теор╕я без практики мертва, а найширш╕ знання, без якого-небудь ╖хнього застосування, - це чисто╖ води енциклопедизм, або, як сказали б ф╕лософи, «р╕ч у соб╕».
 В╕ктор Г╤РЖОВ,
журнал╕ст.

 На фото – Я. Яцк╕в (л╕воруч), М. Железняк.
Фото В. Г╕ржова.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 22.12.2006 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4339

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков