МИНУЛОГО л╕та укра╖нсько-канадська експедиц╕я продовжила розкопки в м. Батурин╕ Черн╕г╕всько╖ област╕. З 1995 року ц╕ археолог╕чн╕ досл╕ди провадить Черн╕г╕вський державний пед-ун╕верситет за участю ╤нституту археолог╕╖ НАНУ. В розкопках 2006 р. брало участь майже 120 студент╕в ╕ науковц╕в з ун╕верситет╕в, академ╕чних ╕нститут╕в, музе╖в ╕ запов╕дник╕в Черн╕гова, Н╕жина, Ки╓ва, Глухова, Батурина, Р╕вного та ун╕верситету м. Грац у Австр╕╖. Кер╕вником Батуринсько╖ експедиц╕╖ ╓ д-р Володимир Коваленко, а його заступником – археолог Юр╕й Ситий (Черн╕г╕вський ун╕верситет). Член-кореспондент НАНУ Олександр Моця (╤нститут археолог╕╖ НАНУ) представля╓ св╕й ╕нститут на розкопках Батурина та ╓ консультантом експедиц╕╖. Юр╕й Коваленко (Глух╕вський ╕сторико-культурний запов╕дник) керу╓ археолог╕чними розв╕дками. Канадськ╕ вчен╕ д-р Володимир Мезенцев (Торонтський ун╕верситет) та проф. Март╕н Д╕мн╕к (Понтиф╕кальний ╕нститут середньов╕чних студ╕й у м. Торонто) беруть участь у досл╕дах Батурина ╕ публ╕кац╕╖ матер╕ал╕в розкопок. В╕домий ╕сторик Гетьманщини ╕ директор Канадського ╕нституту укра╖нських студ╕й в м. Едмонтон проф. Зенон Когут та голова Наукового товариства ╕м. Шевченка в Америц╕ д-р Орест Попович ╓ патронами ╕ науковими дорадниками цього проекту. 1669 р. Батурин став столицею козацько-гетьмансько╖ держави ╕ динам╕чно розвивався, особливо за правл╕ння видатного гетьмана ╤вана Мазепи (1687-1709). У 1708 р., п╕д час повстання Мазепи в союз╕ з╕ шведським королем Карлом Х╤╤ проти влади Москви на Л╕вобережн╕й Укра╖н╕, рос╕йське в╕йсько захопило м╕сто. За наказом царя Петра ╤, воно вибило 6-7 тисяч козак╕в, як╕ обороняли Батурин, та приблизно таку к╕льк╕сть м╕щан, пограбувало й спалило його дотла. Ця трагед╕я лишила тяжкий спомин у народ╕, але будь-яке вивчення Мазепино╖ столиц╕ було пол╕тичним табу до часу встановлення незалежно╖ укра╖нсько╖ держави. 2006 р. Юр╕й Коваленко та фотограф Юр╕й Москаленко (Глух╕в) зд╕йснили аерофотографування територ╕╖ Батурина. Фото, зроблен╕ з пов╕тря, допоможуть удосконалити реконструктивн╕ плани старого м╕ста та досл╕джувати його планування й забудову. Розкопки залишок укр╕плень цитадел╕ фортец╕ XVII ст. показали, що вони складались з двох ров╕в, вал╕в з внутр╕шн╕ми дерев’яними конструкц╕ями, земляних баст╕он╕в (больверк╕в), ст╕н та веж з дубових зруб╕в, забитих глиною. Так╕ традиц╕йн╕ дерево-землян╕ козацьк╕ оборонн╕ споруди краще витримували гарматний обстр╕л, н╕ж мурован╕. Спец╕ал╕сту з польових розв╕док Юр╕ю Коваленков╕ належить в╕дкриття м╕сця розташування головного храму гетьмансько╖ столиц╕, собору Живоначально╖ Тр╕йц╕, у п╕вн╕чн╕й частин╕ колишньо╖ фортец╕. 2005 р. цей досл╕дник в╕днайшов його здавна забутий цвинтар. В╕домо, що ╤ван Мазепа видав 20 тисяч золотих на буд╕вництво й опорядження цього собору м╕ж 1687 та 1692 рр. ╕ спорудив поруч високу дзв╕ницю, яка називалась в народ╕ “Мазепин стовп” (вежа). Церква була пограбована ╕ поруйнована за московсько╖ навали. Ру╖ни храму й дзв╕ниц╕ стояли у запуст╕нн╕ до к╕нця XVIII ст., коли ╖х роз╕брали на цеглу. З того часу м╕сце будов ╕ навколишнього цвинтаря зайняли приватними садибами та городами, ╕ про них забули нав╕ть м╕сцев╕ мешканц╕, здеб╕льше новосельц╕. Минулого л╕та експедиц╕я розкопала частину п╕дмурк╕в собору Св. Тр╕йц╕. Його печ╕-груби чи ст╕ни прикрашали керам╕чн╕ кахл╕ з рель╓фним рослинним орнаментом, вкрит╕ колоритною червоною ╕ жовтою поливою. Фрагменти таких плиток виявлен╕ в Батурин╕ уперше. Вчен╕ гадають, що це був масивний хрещатий у план╕, центричний, п’ятибанний чи семибанний храм. Цеглян╕ хрещато-п’ятибанн╕ церкви поширились на центральн╕й Укра╖н╕ в XVII - XVIII ст. ╕ походять в╕д народних дерев’яних прототип╕в. Повне розкриття решток Тро╖цького собору в наступн╕ роки дозволить встановити план, розм╕ри, арх╕тектуру й декор споруди та перев╕рити ╕ поточнити попередн╕ уявлення про ╖╖ дизайн та стиль. Центральний палац, зведений гетьманами Дем’яном Многогр╕шним (1669 -1672 рр.) та ╤ваном Самойловичем (1672 - 1687 рр.) у цитадел╕, згор╕в до решти п╕д час погрому Батурина у 1708 р. Досл╕дники завершили розкопки залишок ц╕╓╖ кам’яниц╕ та граф╕чно реконструювали ╖╖ об’╓м ╕ пишне зовн╕шн╓ оформлення. На т╕ часи це була велика (25 х 21 м) одноповерхова споруда, типова для резиденц╕й козацько╖ верх╕вки та полкових канцеляр╕й Гетьманщини ╕ побудована за стилем самобутнього козацького бароко. Палата д╕лилась коридором на дв╕ частини: у б╕льш╕й могли знаходитись поко╖ й приймальн╕ гетьмана, а в менш╕й – господарч╕ прим╕щення з кухнею. Експедиц╕я продовжила розкопки фундамент╕в ╕ розвал╕в цегляних ст╕н Мазепино╖ резиденц╕╖ (близько 1700 р.) на околиц╕ Гончар╕вц╕. За останн╕ми досл╕дами, цей величний палац разом з прибудовою мав розм╕ри 20 х 14,5 м, глибокий п╕дквадратний п╕двал з чотирма к╕мнатами, три наземн╕ поверхи та мансарду з вальмовим дахом. В його план╕ не виявлено под╕лу коридором чи вестибюлем на дв╕ частини, як властиво ка-м’яницям укра╖нського бароко. Головний фасад членували нап╕вколони з кап╕телями коринфського чи композитного ордеру. Це ╓ найран╕ша в╕дома св╕тська споруда на Наддн╕прянськ╕й Укра╖н╕, побудована ╕ оздоблена в ц╕лому у стил╕ римського бароко, можливо, з модиф╕кац╕ями арх╕тектурно╖ школи В╕льни. У 1670 - 1690-х рр. зах╕дн╕ мистецьк╕ впливи поширювались на Гетьманщину через Литву. Початков╕ спроби граф╕чно╖ реконструкц╕╖ палацу на Гончар╕вц╕, запропонован╕ археологами Черн╕гова, помилково представляють його екстер’╓р у чисто ╕тал╕йському бароковому стил╕. Вони не враховують важливих археолог╕чних св╕дчень про використання рег╕онального прийому укра╖нського бароко – керам╕чних багатокольорових полив’яних розеток, як╕ прикрашали фризи антаблементу ц╕╓╖ споруди. Це був популярний метод опорядження фасад╕в ранньомодерних мурованих споруд у Ки╓в╕ та Середн╕й Наддн╕прянщин╕. Тож Мазепина в╕лла п╕д Батурином ╓ першим прикладом застосування комб╕нац╕╖ декоративних елемент╕в ╕тал╕йського (римського) й укра╖нського бароко у цив╕льному зодчеств╕ козацько╖ держави. Зруйнування м╕ста у 1708 р. рано перервало розв╕й цього сво╓р╕дного синкретичного палацового стилю в Укра╖н╕. Розкопки та спроби достов╕рно в╕дтворити вигляд столично╖ резиденц╕╖ Мазепи будуть продовжен╕. Ця визначна державна будова вражала сучасник╕в ╕ була возвеличена в укра╖нськ╕й поез╕╖ високого бароко. Так, у поетичному опис╕ гетьмансько╖ палати в Батурин╕ та д╕янь Мазепи, створеному ╤ваном Орновським на початку XVIII ст., ╖╖ пишномовно названо “палацом слави, ...в╕чною пам’яткою Тво╓╖ справи, гетьмане”. Р╕дк╕сна на той час у Гетьманщин╕ багатоярусн╕сть ╕ монументальн╕сть резиденц╕╖ художньо г╕пербол╕зу╓ться поетом у вислов╕: “…гетьманський палац височ╕╓ до небес”. На посад╕ фортец╕ досл╕джено рештки багатого дерев’яного житла представника козацько╖ старшини, яке загинуло у пожеж╕ 1708 р. Там виявили дорогий литий бронзовий поср╕блений пояс XVII ст. з майстерним реал╕стичним зображенням вершника у брон╕ на пряжц╕. В╕рог╕дно, це був в╕йськовий трофей чи торговий ╕мпорт з Польщ╕. У дом╕вц╕ козака також в╕дкрили гральну к╕сть (астрагал з нас╕чками) та уламки ошатного парадного чи декоративного керам╕чного посуду, вкритого барвистою поливою з соковитими народними рослинними ╕ геометричними в╕зерунками м╕сцевого виробництва. На цитадел╕, посад╕ й околиц╕ Гончар╕вц╕ знайдено 13 ср╕бних ╕ м╕дяних монет Реч╕ Посполито╖ та Москов╕╖, ср╕бний талер, карбований у Базел╕ в 1622 р., свинцева товарна пломба 1669 р. з Бреслау (Вроцлав), бронзове к╕льце з гербом, три м╕дян╕ нат╕льн╕ хрести, ╜удзик, поясн╕ пряжка ╕ заст╕бка, м╕н╕атюрна лита орнаментована посудинка чи п╕дсв╕чник, здогадно, в╕д церковного начиння, дов╕зна полив’яна кахля з латинськими л╕терами та шк╕ряна ладанка з хрестом, оздоблена скляними намистинами XVII - XVIII ст. Ц╕ археолог╕чн╕ знах╕дки св╕дчать про заможн╕сть ╕ культуру побуту козацько╖ ел╕ти, про високий розвиток ремесла, особливо ливарництва та обробки кольорових метал╕в, гончарства, кахлярства, склоробства ╕ народного малярства у техн╕ц╕ пол╕хромно╖ поливи в гетьманськ╕й столиц╕, а також про ╖╖ широк╕ комерц╕йн╕ та культурн╕ контакти ╕з Зах╕дною й Сх╕дною ╢вропою. Дотепер т╕льки в цьому центр╕ козацько╖ держави за Мазепино╖ доби виявляються зах╕дн╕ впливи на барокову палацову арх╕тектуру ╕ керам╕чне мистецтво (декоративн╕ мотиви та сюжети деяких кахл╕в). 2006 р. на терен╕ цитадел╕ та фортец╕ експедиц╕я розкопала 46 поховань мешканц╕в XVII - XVIII ст. З них 17 к╕стяк╕в д╕тей, в╕ком в╕д одного до дванадцяти рок╕в, похован╕ у м╕лких ямах без трун, в╕дносяться до жертв р╕занини 1708 р. Загалом за л╕тн╕ сезони 1996 - 1997 рр. та 2001 - 2006 рр. археологи досл╕дили 138 поховань, датованих XVII - XVIII ст. Близько половини з них, щонайменше, 65 поховань належить переважно д╕тям, ж╕нкам та л╕тн╕м людям, як╕ були знищен╕ нападниками разом з козацькою залогою Батурина. За встановленою традиц╕╓ю, п╕сля досл╕дження поховань м╕сцевий священик УПЦ Ки╖вського Патр╕архату о. Роман Кривко в╕дправив заупок╕йну службу по загиблих в╕д московсько╖ навали. П╕сля цього могили було засипано. Кожний сезон розкопок збагачу╓ наш╕ знання про славну ╕стор╕ю ╕ культуру столиц╕ Гетьманщини та приносить ц╕нн╕ археолог╕чн╕ матер╕али про траг╕чну загибель м╕ста та його цив╕льного населення в╕д карально╖ акц╕╖ царя Петра. Укра╖нсько-канадська археолог╕чна експедиц╕я плану╓ продовжити розкопки Батурина у 2007 р. З 2001 р. цей проект спонсору╓ Програма досл╕дження Сх╕дно╖ Укра╖ни ╕м. Ковальських та Мемор╕альний фонд ╕м. Марус╕ Онищук та ╤ванка Харук при Канадському ╕нститут╕ укра╖нських студ╕й, Наукове товариство ╕м. Шевченка в Америц╕ та Понтиф╕кальний ╕нститут середньов╕чних студ╕й Торонтського ун╕верситету. Фонд укра╖нських студ╕й (Гарвардський ун╕верситет), Фундац╕я “Прометей”, кредитова сп╕лка “Будучн╕сть” (Торонто) та Фонд “Пом╕ч Укра╖н╕” (Монреаль) п╕дтримали досл╕дження Батурина минулого року грантами. На жаль, у 2006 р. експедиц╕я не отримала кошт╕в в╕д “Благод╕йного фонду “Гетьманська столиця” в Укра╖н╕, який надав дотац╕ю на розкопки м╕ста лише позаминулого року. Користу╓мось нагодою щиро подякувати вищезгаданим укра╖нським установам ╕ фундац╕ям в Канад╕ та США за ╖х незм╕нну допомогу розкопкам гетьмансько╖ столиц╕ та публ╕кац╕╖ ╖хн╕х здобутк╕в. Володимир МЕЗЕНЦЕВ (Торонтський ун╕верситет). Володимир КОВАЛЕНКО (Черн╕г╕вський ун╕верситет).
На фото: палац гетьмана Кирила Розумовського в Батурин╕ до реконструкц╕╖ 2005-2007 рр.
СТО ╤СТОР╤Й ВИЗВОЛЬНО╥ В╤ЙНИ
«ТРИП╤ЛЛЯ. СПОЧАТКУ БУЛА ГЛИНА»
ПЕЧАТКИ НАШО╥ ДЕРЖАВНОСТ╤
РУСЬ – СПАДОК УКРА╥НИ
