Версiя для друку Обговорити в форумi

Можна склавши руки багато нарікати, що держава не допомагає, що їй нема діла до простих людей, а можна з оптимізмом йти до мети і досягати неабияких результатів, реагуючи на зміни, що відбуваються у житті. Саме останню лінію поведінки на чолі з директором Богданом Яковцем, вчителем І категорії, призером конкурсу "Вчитель року-2003" у номінації українська мова та література, дружно обрали у Штормовській загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів. І не лише педагогічний колектив, а й батьки, учні, місцева влада беруть активну участь у житті освітнього закладу. Для них слова про те, що діти - це майбутнє народу і країни, не простий звук, а керівництво до дії.
Тут можна бачити яскравий приклад вдалої співпраці між педагогами і відділом освіти Сакської райдержадміністрації на чолі з Володимиром Соболєвим, і Штормовською сільською радою на чолі з Андрієм Романюком, і батьківським комітетом на чолі з Ольгою Обозновою, і батьківською радою на чолі з Ольгою Кузнєцовою, з меценатами, серед, яких, зокрема, підприємець Галина Федотова, і, звичайно ж, з дітьми. Останні сьогодні, до речі, формують учнівський парламент. За словами директора, це дуже важливий етап у формуванні учнівського самоврядування у школі. "Спочатку діти сприймали такі нововведення дуже насторожено, - згадує Богдан Олександрович, - а потім зрозуміли, що без їхнього бажання і дій нічого не буде змінюватися".
Але не лише про це хочеться розказати... Справа у тім, що приводом побувати у храмі освіти стало засідання методичного об’єднання вчителів української мови та літератури загальноосвітніх навчальних закладів Сакського району. У його рамках відбувся семінар "Творче використання інтерактивних технологій в навчальному та виховному процесах". Цій темі, до речі, було присвячене і все методоб’єднання. Також відбулося два відкритих уроки. Один у 9-му класі, а інший в 11-му. У 9-му працювали над усним переказом тексту наукового стилю мовлення.
Через те що наскрізною темою усієї зустрічі педагогів було використання інтерактивних методів навчання та виховання, то Вікторія Білоусова, вчитель української мови та літератури, застосувала на своєму уроці прийоми саме такого навчання: діти працювали у групах, де у кожного були свої обов’язки відповідно до ролей. У кожній групі були навіть спікер і секретар.
Семінар проводила Ірина Кузьменко, вчитель І категорії, заступник директора з виховної роботи. Він був організований як салон педагогічних ідей, у якому вчителями обговорювалися найрізноманітніші питання, котрі стосуються новітніх методів освіти. Зокрема, Ірина Йосипівна наголосила, що вчитель повинен сьогодні бути вдалим організатором навчального процесу, лідером дитячого колективу. Адже опитування, яке проводилося серед учнів школи, показало, що однією з причин втрати їхнього інтересу до навчання є одноманітність організації уроків з різних предметів. Крім того, пані Ірина сказала, що сучасний педагог - це в першу чергу творча особистість, яка допомагає розвивати креативність учня: "Розумієте, треба досягти того, аби дитина вийшла на діалог з вчителем. Педагог повинен постійно перебувати у пошуку, самовдосконалюватися, цікаво організовувати уроки. А основна мета усіх вчителів сьогодні - виховати творчу людину, яка зможе приймати рішення і реалізовувати себе у житті, несучи відповідальність за свої дії". Сама ж Ірина Йосипівна приймає стратегію - навчаючи навчаюсь.
Після теоретичної частини семінару усі викладачі поділилися своїм досвідом застосування інтерактивних методів на уроках, згадали, що дехто з них спершу насторожено ставився до новацій, а потім зрозумів, що, лише йдучи у ногу з часом, можна підготувати дитину до подальшого навчання і до життя у дорослому світі. Не останню роль, на їхню думку, у цьому відіграє застосування новітніх освітніх технологій. Тож за підсумками семінару склалася така картина: серед варіантів дискусійного навчання вчителі української мови і літератури Сакського району найчастіше застосовують дискусію, серед варіантів кооперативного навчання - роботу в парах, в групах, рідше "акваріум" та "карусель", серед варіантів колективно-групового навчання - "мікрофон", "мозковий штурм", рідше "ажурну пилку". Обговорюючи кожен з методів, вчителі розглядали його використання, враховуючи вікову групу учнів. Адже одні методи дієві, наприклад, у п’ятих класах, а інші - в десятих.
Закінчуючи семінар, пані Ірина презентувала своїм колегам "інтерактивні технології в таблицях" з побажанням у подальшому застосовувати цікаві для них методи у роботі з дітьми.
Насичений день методоб’єднання у Штормовській школі закінчився інтегрованим уроком-реквіємом пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932 - 1933 рр. Проводив його директор школи Богдан Яковець разом з вчителем історії Олександрою Мухою. На уроці обговорювався твір Уласа Самчука "Марія", історичні факти та документи. На початку і наприкінці уроку пан Богдан запропонував одинадцятикласникам дати самим собі відповідь на запитання: "чи був Голодомор геноцидом українського народу?". Опитування показало, що якщо спочатку дехто з дітей утримався від відповіді, то в кінці - збільшилася кількість тих, кому ця тема стала не байдужою. Власне, навіть на цьому уроці, продовжуючи реалізовувати на практиці тему семінару, Богдан Олександрович застосував такий колективно-груповий варіант навчання, як "мікрофон". Він полягає у тому, що кожен з учнів, хто хотів, брав до рук уявного мікрофона і вільно висловлював свою точку зору, а потім передавав його іншому.
Засідання методичного об’єднання закінчилося, і ми скористалися можливістю пройтися коридорами школи, завітати до комп’ютерного класу, який нещодавно з’явився у школі завдяки старанням педагогічного колективу, батьків і дітей. Спеціально для цього в одному з кабінетів зробили ремонт для того, щоб прийняти комп’ютери, надані школі районним відділом освіти.
Крім того, ми завітали в клас першачків, який є українським. За словами вчителя Світлани Бухаріної, трохи складно навчати дітлахів, бо доводиться багато чого опановувати наново, навіть розминки-лічилки перекладати українською мовою: "Хоча знаєте, допомога і активність батьків, самих діточок лише спонукає іти вперед. Щоб дівчаткам, а їх у мене дев’ятеро, було цікаво, я зробила віночки, фартушки. Хочу, щоб вони полюбили мову нашу українську. Хочеться, щоб діти могли вступати до вищих навчальних закладів, і не лише в Криму".
Також нам випала нагода поспілкуватися з головою Штормовської сільської ради Андрієм Романюком стосовно активної співпраці між владою і школою: "Розумієте, у мене виборна посада, мені довірились люди, з якими я ріс, - сказав пан Андрій. - І якщо є проблеми, то я не можу не допомагати. Мене усі знають, а в школі вчаться наші діти, я теж у цій школі вчився, закінчив її 1992 року. Та й звик до того, що як не я, то хто? Можливо, у великих містах, де мера бачать лише по телебаченню, легше відсторонюватися від проблем, але я не допомагати просто не можу. Хоча роботи дуже багато, і не завжди на все вистачає часу, але ми стараємося. Минулої осені навіть провели зустріч із старшокласниками. Я пояснював їм, що таке робота
сільської ради, що це щоденний клопіткий труд. Адже вимоги до нас високі, а технічне забезпечення, на жаль, не на належному рівні. Добре, що ми живемо на березі моря, то можемо щось заробити за сезон, а потім метикуємо, як ту копійчину правильно витратити. Приємно, що на цій зустрічі діти ставили дорослі запитання. Вони все бачать і розуміють". Крім того, Андрій Романюк поділився з нами планами щодо співпраці школи і сільської ради на найближче майбутнє. Так, з місцевого бюджету вже виділили 15 тисяч гривень, які підуть на ремонт актового залу і закупівлю музичної апаратури.
Коли чуєш таке, то здається, що не все так погано у нашому домі. Головне, аби було натхнення і бажання співпрацювати. Приємно усвідомлювати, що сьогодні твориться новий тип керівника, який здатен швидко і якісно діяти у співпраці з іншими.
За словами Богдана Олександровича, коли близько двох років тому він потрапив у колектив Штормовської школи, то зрозумів одну річ - якщо керівник співпрацює з підлеглими, а не тільки керує ними, то тоді школа може досягнути високих результатів, стати найкращою чи, принаймні, однією з найкращих.
Власне, у цьому і полягає секрет успішності Штормовської школи, коли в освітній процес залучаються всі можливі ланки - адміністрація, педагогічний колектив, діти, батьки, влада, меценати. І хоча пан Богдан каже, що батьки, на жаль, не всі виявляють активність, все ж є уже люди, на яких можна покластися. На його думку, якби не бажання батьків, не підтримка сільської ради, відділу освіти, не допомога хороших людей, то навряд чи був би у школі сьогодні український клас першачків, комп’ютерний клас, навряд чи велася б підготовка до ремонту спортзалу. Крім того, на сесії сільської ради було виділено 4 тисячі гривень з бюджету для оновлення наочних матеріалів у класах.
Коли вперше бачиш таку оптимістичну картину, то здається, що це частина якоїсь казки, настільки ми звикли, що у нас все погано і нічого не виходить, особливо у навчальних закладах. А насправді - це щоденна робота усіх разом, і в першу чергу директора школи, який розуміє, що сьогодні його посада вимагає не лише педагогічного хисту й таланту, а й вміння бути менеджером, адміністратором. "Ми знаходимо кошти співпрацюючи, - розказує Богдан Олександрович. - Поодинці важко довести справу до кінця. Сьогодні ми практикуємо навіть створення плану дій на майбутнє, щось на зразок бізнес-плану, дорожньої карти, як нині модно казати. Ми повинні знати, що буде далі. Наприклад, півроку боротьби, прийняття рішень - і зараз у нас є комп’ютерний клас. (Після нашої зустрічі в школі встигли вже підключитися до інтернету. - авт.) Все можна зробити своїми силами, якщо є наснага і бажання хоч щось змінити у житті. Наприклад, навіть акція щодо вшанування пам’яті загиблих під час Голодомору 1932 - 1933 років, на мою думку, вдалася, бо була спланована і добре попрацював відділ освіти. Директорам шкіл роздали буклети, свічки. Думаю, важливим є й те, що ми впроваджуємо у школі учнівське самоврядування. Треба, щоб діти усвідомили свою значимість, щоб у подальшому вони могли будувати таке суспільство, де кожен громадянин є творчою відповідальною особистістю. Ми навіть домовились, щоб нам у грудні товариство "Відродження Криму" провело семінар зі самоврядування. Думаю, що нове покоління буде кращим, що б там не казали. Цих юнаків та дівчат просто треба зрозуміти і скерувати у правильному напрямку"...
Отака вона - позитивна, оптимістична і активна Штормовська ЗОШ І - ІІІ ступенів, яку уже майже два роки очолює Богдан Яковець, вчитель української мови та літератури, у якого за вісім років педагогічної діяльності уже є четверо послідовників. І найголовніше те, що він впевнений - це лише початок.
Хочеться побажати, щоб це дійсно був лише початок довгого і плідного шляху!
Катерина КРИВОРУЧЕНКО.

ПОВНА ХАТА ПЕРЕДПЛАТИ!
Нагадуємо читачам, що "Кримська світлиця" - всеукраїнська газета, її можна передплатити у будь-якому поштовому відділенні України. Причому, ви зможете отримувати газету (і кольорові додатки до неї!) вже з першої п’ятниці наступного місяця, якщо оформите передплату до 20 числа поточного місяця.
Передплатна ціна на "Кримську світлицю" на один місяць в Криму (індекс 30553) складає 3 грн. 30 коп., на решті території України (індекс 90269) - 3 грн. 71 коп. Крім того, за оформлення передплати на 1 міс. пошта додатково бере 0,55 грн., на 2 - 3 міс. - 1,30 грн., 4 - 6 міс. - 1,60 грн., 7 - 12 міс. - 2,40 грн. Отже, загальна вартість передплати "КС" на рік, з урахуванням усіх поштових нарахувань, складає у Криму - 42 грн., на решті території України - 46,92 грн.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2007 > Тема "Урок української"