Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МОВОВБИВСТВО – СКЛАДОВА РАШИЗМУ. АЛЕ МИ ПЕРЕМАГА╢МО
Науковц╕ з╕брали фактаж за понад 300 рок╕в про намагання знищити укра╖нську мову…


К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 29.10.2010 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 29.10.2010
ПРОКЛАДАЙМО МОСТИ ДОБРА Й ПОРОЗУМ╤ННЯ!

 Якось на ви╖зн╕й колег╕╖ М╕н╕стерства прац╕ ╕ соц╕ально╖ пол╕тики в ╢впатор╕╖ журнал╕стка одн╕╓╖ з досить популярних кримських газет з над╕╓ю в голос╕ допитувалась у першого заступника м╕н╕стра Л╕д╕╖ Дроздово╖, чи зак╕нчиться разом ╕з приходом у владу ново╖ команди «порочна практика», коли д╕ти з Криму в╕дпочивають на територ╕╖ Зах╕дно╖ Укра╖ни: «╥м же там дуже погано! Мови вони не розум╕ють...»
 Л╕д╕я Микола╖вна ╖й цього не пооб╕цяла, посилаючись на «необх╕дн╕сть державного п╕дходу...». А мен╕ згадалася цьогор╕чна по╖здка кримських школяр╕в на запрошення л╕дера Укра╖нсько╖ Республ╕кансько╖ парт╕╖ «Собор» Анатол╕я Матв╕╓нка в с. Тишк╕вц╕ ╤вано-Франк╕всько╖ област╕ на Р╕здво. На в╕дм╕ну в╕д наших м╕сцевих «розкольник╕в», як╕ вс╕ляко намагаються створити видим╕сть ╕снування непереборних протир╕ч м╕ж жителями Сходу й Заходу Укра╖ни, зокрема, мовного бар’╓ру на р╕вн╕ велико╖ китайсько╖ ст╕ни, Анатол╕й Серг╕йович уже понад 10 рок╕в запрошу╓ до себе маленьких гостей з р╕зних куточк╕в кра╖ни. Д╕ти живуть у родинах, знайомляться з культурою, звичаями, етнограф╕╓ю зах╕дноукра╖нського села, його жителями, у тому числ╕ й сво╖ми однол╕тками. П╕сля чого вже н╕ вони сам╕, н╕ ╖хн╕ близьк╕ н╕коли не скажуть та й ╕ншим не дозволять говорити образливо про тих людей.
 Не дарма ж у «Собор╕» одним з найважлив╕ших завдань вважають збереження й зм╕цнення соборност╕ незалежно╖ Укра╖ни, усв╕домлюючи, що видим╕сть розб╕жностей виника╓, як правило, в╕д незнання, а ╕н╕ц╕ю╓ться зусиллями пол╕тик╕в, що опираються на антидержавну ╕деолог╕ю.
 Але як╕ ж насправд╕ сюрпризи оч╕кують кримських д╕тлах╕в на «ворож╕й» територ╕╖? Про це - моя розмова з учнями с╕мферопольсько╖ школи № 33, як╕ у склад╕ групи гостювали на Зах╕дн╕й Укра╖н╕.
 Орган╕зував ╕ проф╕нансував по╖здку голова Кримсько╖ Республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ УРП «Собор» Володимир Кунцов. Тому д╕тей було значно б╕льше, н╕ж звичайно, коли ╖м доводилося оплачувати про╖зд самост╕йно. А все, пов’язане ╕з прийомом гостей, як завжди, залишалося турботою Анатол╕я Матв╕╓нка.
 На Зах╕дну Укра╖ну школа делегувала сво╖х кращих учн╕в. Серед них - Ганна Полгар, президент шк╕льного самоврядування, уже другий р╕к степенд╕атка Верховно╖ Ради АР Крим. Ганна вчиться у звичайному рос╕йському клас╕, але з укра╖нською мовою дружить, як ╕ з ус╕ма навчальними предметами, адже вона розумниця, в╕дм╕нниця, з╕рочка шк╕льно╖ сцени.
 - Вс╕, з ким я сп╕лкувалася в сел╕ Тишк╕вц╕, ставилися до мене, як до р╕дно╖, здавалося, начебто ми давно знайом╕, родич╕, яких на час розлучили обставини, - розпов╕да╓ Ганна.
 ╥й вторить ╕ десятикласник Володя Сухойков:
 - На Зах╕дн╕й Укра╖н╕ я побував уперше. Вразила мене гостинн╕сть цих людей. Я н╕коли не знав таких в╕дчутт╕в. Родина, де мене поселили, з╕бралася в гост╕. Було трохи н╕яково йти з ними, але мене скр╕зь приймали, як свого. Характерно, що там н╕коли не замикають н╕ двер╕, н╕ хв╕ртку, нав╕ть на н╕ч. Заходь - хто хоче. ╤ стукатися не заведено - це поганий тон. Так що в мене залишилися найтепл╕ш╕ спогади.
 А Настя Зубко привезла додому разом ╕з численними подарунками ще й рецепти приготування 12-ти страв на Святвеч╕р. Все це вона пооб╕цяла сво╖м батькам приготувати самост╕йно на наступне Р╕здво.
 Для Ганни Полгар по╖здка теж не пройшла марно — ╖╖ вразило, що на Зах╕дн╕й Укра╖н╕ вс╕ вишивають: починаючи з маленько╖ д╕вчинки - до майже стол╕тньо╖ бабус╕. З тих п╕р Ганна теж захопилася вишивкою.
 Вразила п╕дл╕тк╕в урочист╕сть Р╕здвяно╖ Божо╖ служби. Щоб вони не змерзли в храм╕, м╕сцев╕ жител╕ подарували ╖м валяночки, ще й так╕ гарн╕, що з ними не хот╕лося розлучатися нав╕ть у по╖зд╕. Але найб╕льше ╖м запам’яталися в╕дв╕дини садиби Анатол╕я Серг╕йовича Матв╕╓нка. В╕н ╕ його дружина Ольга Микола╖вна були щиро рад╕ кримчанам («видно було по ╖хн╕х сяючих очах»). Про те ж св╕дчив Р╕здвяний ст╕л ╕з частуваннями, приготовленими руками господин╕. Те, що д╕ти тут бажан╕ гост╕, можна було пом╕тити ще до зустр╕ч╕ з господарями - в садиб╕ розташовувався музей дитячих вироб╕в, як╕ вони виготовляли до дня св. Миколая. Але, ймов╕рно, не т╕льки тому садибу Матв╕╓нк╕в називають Домом святого Миколая. Анатол╕й Серг╕йович щедрий на подарунки школярам: кращ╕ з них одержують стипенд╕╖ в╕д л╕дера УРП «Собор», а випускники - коштовн╕ подарунки на пам’ять. Не залишилися без гостинця д╕ти й на Р╕здво - одержали музичний центр. А юн╕ кримчани виколядували соб╕ грошов╕ прем╕╖.
 Треба сказати, що Анатол╕й Серг╕йович спонсору╓ й р╕зноман╕тн╕ с╕льськ╕ заходи, так╕ як «День села», п╕дн╕маючи тим самим у людей житт╓вий тонус.
 Не хот╕лося розлучатися кримським школярам ╕з ц╕╓ю гостинною землею, ╖╖ дивною первозданною природою, з людьми, котр╕ знайшли м╕сце в ╖хн╕х серцях. Сумували всю дорогу, адже на Зах╕дн╕й Укра╖н╕ залишилися тепер ╖хн╕ друз╕, ╕ нав╕ть кохан╕. З ними й сьогодн╕ листуються, передзвонюються, мр╕ючи про наступну зустр╕ч. А ще - розглядають фотограф╕╖. На одн╕й з них - Богдана Яструб у нац╕ональному укра╖нському костюм╕, позиченому для такого випадку, - адже йому б╕льше ста рок╕в.
 Кер╕вник групи Ольга Семакина в╕дзначила, що селяни захоплювалися чистою укра╖нською мовою кримчан ╕ з╕зналися: трохи ран╕ше тут гостювали д╕ти з Донецька - вони вс╕ були рос╕йськомовними.
 Дисонансом прозвучали т╕льки слова Волод╕ Сухойкова: «Люди часто ц╕кавилися, що говорять про них у Криму, чи називають бандерами».
 Не запитала, що в╕дпов╕в ╖м Володя. Посоромилася. У всякому раз╕, якщо л╕дери УРП «Собор» прокладають через простори нашо╖ В╕тчизни м╕сток добра й вза╓морозум╕ння, то деяк╕ мил╕ журнал╕стки (вт╕м, це не ╖хня провина, вони просто виконавиц╕) намагаються зруйнувати вже побудоване. Начебто в школ╕ не вчилися й не знають, до чого приводить розбрат.
 
Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 29.10.2010 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8417

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков