Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У МОСКВ╤ ПОМЕРЛА ПРАВОЗАХИСНИЦЯ, ЯКА КРИТИКУВАЛА ПУТ╤НА ╤ П╤ДТРИМУВАЛА УКРА╥НУ
"Не звертайте уваги на те, що я рос╕янка. Мен╕ соромно за те, що ми робимо в╕дносно Укра╖ни....


НА ХАРК╤ВЩИН╤ СКАСУВАЛИ РЕГ╤ОНАЛЬНИЙ СТАТУС РОС╤ЙСЬКО╥ МОВИ
Про це у Facebook написав депутат Харк╕всько╖ обласно╖ ради Дмитро Булах.


«СУД» В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ЗААРЕШТУВАВ АКТИВ╤СТА БЕК╤РОВА ДО 11 ЛЮТОГО
Адвокати, посилаючись на здоров'я Бек╕рова, просили для свого п╕дзахисного як запоб╕жний зах╕д...


У КЕРЧЕНСЬК╤Й ПРОТОЦ╤ ЗАСТРЯГЛИ БЛИЗЬКО 170 СУДЕН, ЯК╤ ОЧ╤КУЮТЬ НА ПРОХ╤Д
Про це голова Держприкордонслужби Петро Цигикал сказав в ╕нтерв'ю на телеканал╕ UA|TV


СИНОД УПЦ КП ОБГОВОРИВ, ╤З ЧИМ ╤ТИ НА ОБ’╢ДНАВЧИЙ СОБОР
У регламент╕ Об’╓днавчого собору ма╓ бути враховано, що в╕н ╓ арх╕╓рейським й право голосу...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 22.06.2012
ОСВ╤ЧЕН╤ ГРОМАДЯНИ - ОКРАСА БАТЬК╤ВЩИНИ

Св╕т осв╕ти

Якось ми з в╕домим льв╕вським математиком Романом Пляцком вир╕шили зустр╕тися в парку б╕ля Нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ ╤вана Франка. Прис╕ли на лавочку ╕ тут професор, давн╕й передплатник «Кримсько╖ св╕тлиц╕», чомусь звернув мою увагу на латинський напис на фронтон╕ головного корпусу ун╕верситету. Ран╕ше я не пом╕чав його, а тепер ось подумав, наск╕льки вдалим ╕ доречним в╕н ╓: «Patriae dekori civibus edukandis». Укра╖нською це означа╓: «Батьк╕вщину прикрашають осв╕чен╕ громадяни». А краще б перекласти так: «Осв╕чен╕ громадяни — окраса Батьк╕вщини». Довго пот╕м ми говорили з Романом Михайловичем про те, що вже 350 рок╕в тому (саме ст╕льки рок╕в виповнилося нещодавно нашому ун╕верситету) наукова ел╕та Львова розум╕ла значення осв╕ти для держави ╕ вм╕ла вибирати моб╕л╕зуюч╕ гасла. Чомусь я в╕дразу пригадав ц╕кавий еп╕зод, пов’язаний з Кримом. У 1922 роц╕ кафедру рос╕йсько╖ мови в Тавр╕йському ун╕верситет╕ очолив Олександр Лук’яненко (виходець з Ки╖вщини). Нав╕ть викладаючи рос╕йську, в╕н учив укра╖нц╕в не зр╕катися р╕дно╖ мови, а рос╕ян закликав шанувати укра╖нську. Спрацював «принцип магн╕ту», слухати лекц╕╖ Лук’яненка приходили студенти з ╕нших факультет╕в. Ось який еп╕зод заф╕ксував студент-х╕м╕к В. Зайцев у сво╖х спогадах:
«В 1931 году студенты-химики целой группой ходили на лекции профессора А. М. Лукьяненко, читавшего курс общего языкознания на украинском языке. Ходили только потому, что помимо общего интереса к этому курсу, нам нравилась манера и эмоции этого преподавателя, да и сам он, влюбленный в свой предмет…»
Якщо такий усп╕х був можливий у 1931 роц╕, коли Крим входив до складу Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, то чому в╕н неможливий тепер? Певно ж, ╓ над чим подумати викладачам ╕з Запор╕жжя, Харкова, Луганська, Донецька. Особливо в наш╕ дн╕, коли державна п╕дтримка укра╖нсько╖ мови, схоже, зак╕нчилася.
З’явилася думка: а що як запропонувати висловитися з цього приводу нашим читачам? Адже серед них не так вже й мало науковц╕в, викладач╕в виш╕в. ╤ вони мають неабиякий власний досв╕д у ц╕й царин╕. Та й перечитали на сво╓му в╕ку багато… ╤ ось що вийшло з ц╕╓╖ ╕де╖: в╕дгукнулися вищезгаданий математик з╕ Львова Роман Пляцко, ф╕лолог-укра╖н╕ст, професор Слов’янського (Донецька обл.) ун╕верситету Василь Горбачук ╕ доктор х╕м╕чних наук з С╕мферополя Василь Чирва. Тобто представлено Зах╕д, Сх╕д ╕ П╕вдень Укра╖ни.

ПРОФЕСОР ЗАРИЦЬКИЙ ВИКЛАДАВ УКРА╥НСЬКОЮ. ПОЛЯКИ РОЗУМ╤ЛИ
Ось який ц╕кавий факт розпов╕в нам Роман Пляцко:
— Восени 1942 року вчен╕ Львова добились у н╕мецько╖ адм╕н╕страц╕╖ дозволу на в╕дкриття у дек╕лькох вищих навчальних закладах фахових курс╕в, аби зд╕бна молодь ╕з зак╕нченою середньою осв╕тою мала змогу продовжити навчання. Зокрема, так╕ курси запрацювали у Льв╕вськ╕й пол╕техн╕ц╕ — одному з пров╕дних виш╕в дово╓нно╖ Польщ╕. Була вимога, щоб викладання проводилось н╕мецькою мовою, однак дозволялося давати пояснення польською чи укра╖нською мовами (серед викладач╕в переважали поляки). Тож часто лектори впродовж короткого часу щось загальне промовляли н╕мецькою мовою, а дал╕ переходили на зрозум╕лу для слухач╕в мову, з чого, власне, й починалося конспектування лекц╕╖. За спогадами колишн╕х студент╕в, на машинобуд╕вному факультет╕ Пол╕техн╕ки математичн╕ курси читали вельми поважн╕ лектори ╕ педагоги професори Н╕кл╕борц ╕ Зарицький. Мирон Онуфр╕йович Зарицький (1889-1961 рр.) — в╕домий укра╖нський математик, д╕йсний член Наукового товариства ╕мен╕ Шевченка, професор Льв╕вського ун╕верситету, автор знаних у науковому св╕т╕ ориг╕нальних математичних праць. Лекц╕╖ на фахових курсах у Пол╕техн╕ц╕ професор Зарицький читав укра╖нською мовою. Незважаючи на те, що багато студент╕в при╖хали навчатись до Львова ╕з Кракова, Варшави та ╕нших польських м╕ст ╕ до цього майже не чули укра╖нсько╖ мови, вони в╕дв╕дували ╕ акуратно конспектували лекц╕╖ професора Зарицького. У сво╖х спогадах про Мирона Онуфр╕йовича Зарицького професор Льв╕вського ун╕верситету Владислав Ел╕йович Лянце писав: «Все ╓ство Мирона Онуфр╕йовича було пронизане найвищою загальнолюдською культурою. Для нього була чужа будь-яка нац╕ональна обмежен╕сть. Ми бачили, яка сердечна дружба по╓дну╓ його з Банахом та ╕ншими математиками польського походження. ╤ це, незважаючи на те, що польська адм╕н╕страц╕я закрила йому доступ до роботи в ун╕верситет╕, попри те, що завдяки сво╖м знанням та науковим досягненням в╕н був г╕дним серед г╕дних. Тим б╕льший вплив на нас мало його ставлення до нац╕онально╖ укра╖нсько╖ культури. Сво╖м способом буття в╕н н╕би п╕дкреслював: мова народу — його найц╕нн╕ше надбання, яке треба берегти, примножувати. Це скарб не т╕льки даного народу, але й всього людства». У 1930-х роках професор Зарицький викладав математику спочатку в польськ╕й, а згодом в укра╖нськ╕й г╕мназ╕ях. Серед його учн╕в був ╕ в╕домий польський письменник-фантаст Стан╕слав Лем, який з теплотою згаду╓ про нього як незвичайну особист╕сть у сво╖й автоб╕ограф╕чн╕й книз╕. Саме на пер╕од прац╕ в польськ╕й г╕мназ╕╖ припало важке випробування для професора Зарицького та його родини — донька Катерина, як актив╕стка ОУН, що брала участь у п╕дготовц╕ замаху на польського м╕н╕стра-шов╕н╕ста П╓рацького, була ув’язнена за р╕шенням суду. Преса багато уваги прид╕ляла висв╕тленню ходу судового процесу, не оминала згадати ╕ професора Зарицького. Щоб послабити ус╕ негативн╕ для нього моменти, адм╕н╕страц╕я запропонувала йому п╕ти на якийсь час у в╕дпустку. Однак особлива повага до Зарицького виявилась не т╕льки в цьому. Коли п╕сля в╕дпустки професор Зарицький зайшов до класу ╕ п╕сля традиц╕йно╖ зустр╕ч╕ учнями викладача вставанням ╕з-за парт сказав, як звичайно, «прошу с╕дати», н╕хто не с╕в. Промайнула думка про можливий бойкот учнями його як викладача. Однак швидко усе з’ясувалося — в╕д ╕мен╕ класу один з учн╕в промовив: «Пане професоре, ми зна╓мо про ваше горе. Прийм╕ть наш╕ сп╕вчуття» (на той час уже був оголошений вирок Катерин╕ Зарицьк╕й; на жаль, не останн╕й — згодом вона перебувала в ув’язненн╕ уже в радянських таборах). Ось так поляки реагували на серйозну родинну проблему улюбленого викладача-укра╖нця. ╤нод╕ шляхетство душ вище в╕д пол╕тичних протистоянь…

ЯК РОС╤ЯНКА З ПЕРМ╤ СТАЛА УКРА╥НСЬКИМ Ф╤ЛОЛОГОМ
Василь Горбачук:
— Я також можу розпов╕сти ц╕каву ╕стор╕ю на основ╕ мого донбаського досв╕ду. Почув я ╖╖ у Слов’янську. Одна д╕вчина, яка народилася на Урал╕ (якщо точн╕ше — в Перм╕), п╕шла до школи вже в Укра╖н╕. ╥╖ батьки з яко╖сь причини пере╖хали в Сумську область. Спочатку вона була зв╕льнена в╕д вивчення укра╖нсько╖ мови, оск╕льки не вивчала ╖╖ ран╕ше. Але д╕вчина мусила сид╕ти на уроц╕, бо тод╕ не можна було прогулювати. Так╕ зв╕льнен╕ учн╕ грали в «хрестики-нолики» або займалися ╕ншими дурницями. А юна перм’ячка почала прислухатися ╕ з часом зрозум╕ла, що вчителька веде заняття з укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури наст╕льки ц╕каво, що просто гр╕х не всотувати ц╕ знання... Вир╕шила спробувати сво╖ сили на ц╕й нив╕ — незважаючи на оф╕ц╕йне зв╕льнення, почала вивчати предмет. ╤, зна╓те, укра╖нська л╕тература ╖╖ наст╕льки захопила, що вона вир╕шила присвятити ╖й сво╓ життя. Вступила на укра╖нське в╕дд╕лення Харк╕вського державного ун╕верситету ╕ усп╕шно, з в╕дзнакою, його зак╕нчила. ╥╖ скерували у Слов’янськ, бо там була можлив╕сть влаштуватися на роботу. Це було ще в радянськ╕ часи, ор╕╓нтовно в 1975-1976 роках. Молода перм’ячка сво╓ю позиц╕╓ю продемонструвала, що можна закохатися в укра╖нську мову, нав╕ть якщо ти родом з Уралу… До реч╕, зараз ╓ зайвий прив╕д згадати добрим словом ту чудову, нев╕дому нам учительку укра╖нсько╖, яка викладала св╕й предмет не формально, абияк, а з любов’ю ╕ натхненням.

«У МЕНЕ ВСЯ КВАРТИРА ЗАБИТА КНИГАМИ…»
Дуже ц╕кавим ╓ й сучасний досв╕д викладання укра╖нською в Криму. Зрештою, для читач╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕» саме в╕н ╕ ╓ найактуальн╕шим. Виявля╓ться, легше перейти на укра╖нську мову викладання тим професорам, як╕, маючи фундаментальн╕ знання, продовжують пост╕йно працювати над собою. А ще користуються авторитетом у студент╕в. Тобто т╕, як╕ тримають «планку якост╕» досить високо. Сво╖м досв╕дом д╕литься викладач Тавр╕йського ун╕верситету, давн╕й передплатник «Кримсько╖ св╕тлиц╕», професор Василь Чирва:
— Свого часу мен╕ пощастило здобути середню осв╕ту р╕дною мовою. Я зак╕нчив укра╖нську школу № 16 в промисловому Кривому Роз╕ — тод╕ б╕льш╕сть шк╕л у м╕ст╕ ще були укра╖нськими. П╕сля цього я вступив на х╕мфак, а ось там вже дом╕нувала рос╕йська мова. До реч╕, коли я пот╕м жив у Кишинев╕, то переконався, що ╕ молдаван русиф╕кували з такою ж ╕нтенсивн╕стю, як ╕ нас. У вишах вс╕ предмети викладалися рос╕йською мовою, за винятком х╕ба що ╕стор╕╖ КПРС. Тут уже йшов под╕л на групи, молдавани мали можлив╕сть прослухати курс р╕дною мовою, а представники рос╕йськомовного населення знову ж, за звичкою, обирали для себе «общепонятный». П╕сля проголошення незалежност╕ мовне питання в Молдов╕ було вир╕шене радикально: викладач╕в спочатку поголовно зв╕льнили, а пот╕м, коли проводили наб╕р на вакантн╕ посади, враховували р╕вень знань державно╖ мови.
В Укра╖н╕, звичайно, мовна пол╕тика в╕д самого початку була набагато толерантн╕шою. Тому на П╕вдн╕ ╕ Сход╕ Укра╖ни сутт╓вих зм╕н не в╕дбулося. ╤ все ж законодавство дозволя╓ викладати укра╖нською. Чим я ╕ скористався. У мене на курс╕ було сорок чолов╕к. Коли я запитав студент╕в, якою мовою викладати предмет, то б╕льш╕сть ╕з них в╕ддали перевагу укра╖нськ╕й. Мабуть, тому, що знали мою позиц╕ю ╕ поважали мене. Лише одна студентка сказала: «Если я каких-то слов не пойму, то вы мне поможете?» Отже, студенти були на мо╓му боц╕. А ще я видав власний п╕дручник укра╖нською, а пот╕м роздавав його безкоштовно. Тобто створив ус╕ умови для засво╓ння мого предмета укра╖нською мовою. Але не останню роль в╕д╕грало те, що студенти мене щиро поважають. За добре до них ставлення, за прямоту, за тверду позиц╕ю ╕ ч╕тк╕ пол╕тичн╕ уподобання. Зрештою, за те, що на х╕м╕чному факультет╕ не беруть хабар╕в… Але й р╕вень знань, ерудиц╕я мають неабияке значення. Я дуже багато читаю. У мене вся квартира забита книгами, на робот╕ — те ж саме. Вже й на дач╕ нема╓ м╕сця, де складати книжки… Зате я пост╕йно знаходжу нов╕ ц╕кав╕ факти, як╕ необх╕дн╕ для того, щоб студенти мене уважно слухали ╕ любили м╕й предмет.

Серг╕й ЛАЩЕНКО


«Patriae dekori civibus edukandis» — «Батьк╕вщину прикрашають осв╕чен╕ громадяни» — напис на фронтон╕ Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. ╤вана Франка

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10423

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков