|
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 18.10.2002 > Тема "Урок української"
#42 за 18.10.2002
СОНЯЧНЕ КОЛО УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Олена ЗАХАРЧЕНКО, член спілки художників та спілки письменників Росії
Ми познайомились з директором навчально-виховного комплексу "Алуштинська школа-колегіум" Ольгою Григорівною Противенською на Перших кримських Алчевських наукових читаннях, які відбувалися у рамках вже відомої багатьом науковцям та діячам культури, мистецтва міжнародної наукової конференції "Іван Сергійович Шмельов та духовні традиції слов'янської культури". Учні старших класів колегіуму, яким два роки успішно керує Ольга Григорівна, брали участь у досить складній роботі науковців, уважно слухали і мій поетичний виступ, а потім запросили до школи, щоб і поближче познайомитися з моїми літературними творами, і показати, як живе одне з лише поки що чотирьох подібних закладів з навчанням українською мовою, які діють у сучасному Криму.
Саме створення з колишнього дитячого садка колегіуму, який було відкрито у 1998 році на день незалежності України, можна назвати історичною подією у чудовому місті-курорті Алушта. Багато зробила для цього громадськість міста. Директор з вдячністю згадувала українську громаду Алушти, яку багато років очолює ветеран Великої Вітчизняної війни Владислав Леонтович. Він і сьогодні, в свої неповні 80 років відвідує цю школу, про яку мріяли багато алуштинців.
Колись починалось навчання у школі-колегіумі лише з двох класів, зараз ці найперші діти вчаться у шостому. А взагалі на кінець того року учнів у школі вже було 313, - з першого по одинадцятий класи.
Треба сказати, що існування школи у російському мовному оточенні досить складне. Тому директор, переконана у необхідності педагогіки толерантності, відкрито звертається за будь-якою допомогою до батьків, вчених, духовенства України. В колегіумі не тільки є необхідні меблі, оргтехніка, не тільки створений зусиллями учнів та батьків музей українського побуту, але й відчувається присутність високої духовної свідомості, відповідальності за майбутнє дітей, усього суспільства. Цьому, безумовно, сприяють, по-перше, постійні зв'язки з Львівською духовною семінарією Святого Духа, семінаристи якої навіть допомагали у ремонті шкільних приміщень, зв'язки з вченими Києва (НаУКМА), працівниками музеїв Ялти, Алушти, інформаційно-культурним центром Сімферополя, АРЗТ "Золотий колос", українською діаспорою в США - все це спрямовано на удосконалення навчального процесу в колегіумі.
Чимало сприяють цьому також подорожі, екскурсії. Учні разом їздили до Карпат, відвідували Києво-Могилянську академію. Навчитись і навчити жити за законами краси людських стосунків, де головне - довіра, солідарність, злагода, прагнуть і вчителі, і учні, переконуючи у цьому поступово деяких батьків.
Серед батьків, на жаль, не відразу і не завжди знаходяться однодумці. Те, що цього року всі випускники Алуштинського колегіуму, які складали іспити у вищі навчальні заклади України, стали студентами, говорить само за себе. Отже, на прикладі алуштинського колегіуму можна бачити досить яскраво, як відбувається розвиток суспільства України. Не всім відомо, що за прогнозами ЮНЕСКО рівня національного благополуччя, що відповідатиме світовим стандартам, досягнуть лише ті країни, працездатність населення яких на 40 - 60 відсотків складатимуть особи з вищою освітою. Прагнути до цього повинні і в Алушті.
Якщо додати також, що у цій школі функціонують такі гуртки, як шашковий, м'якої іграшки, вокальний, студія образотворчого мистецтва, англійської мови, спортивна секція з боротьби, що протягом навчання дівчата та хлопці удосконалюють свої знання не тільки з української, російської, але також з двох іноземних мов - англійської та німецької, то легко уявити, чому саме ця школа вже виросла з дитячого віку і все більше набирає сили. Особливо радісно з того, що серед старшокласників колегіуму, а також його випускників є талановиті, обдаровані люди в галузі літератури, філології, мистецтва. Учнівська творчість, як ми сподіваємось разом з директором Ольгою Григорівною Противенською, буде втілена у книжці-альманасі, робочою назвою для якого стала назва новели випускника колегіуму Івана Гулюка "Сповідь мого серця".
Алушта - Санкт-Петербург.
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 18.10.2002 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=107
|
МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
