Версiя для друку Обговорити в форумi

Колись мені здавалося, що адвокати мають бути надзвичайно добрими і гуманними людьми, бо їм доводиться захищати навіть тих, хто на це зовсім не заслуговує, і від чиїх злочинів іноді стає моторошно.
Але, як показує досвід спілкування з компетентними особами, керуються професійні захисники здебільшого зовсім не гуманними почуттями і, можливо, навіть навпаки, особливо якщо це сприятиме власному матеріальному благополуччю.
І хоча розповідь про дії останнього із адвокатів Вагіпа Керімова його батька Мазахіра Аскер-огли під час прес-конференції «Порушення прав людини в судовому судочинстві АРК» була другорядною, чомусь саме вона особливо врізалася в пам’ять. Цей «гуманний» адвокат, одержавши 15 тис. доларів як гонорар та на процес судочинства з умовою, що залишки суми будуть повернуті, «повертає» їх і досі, хоча Вагіп уже два роки відбуває покарання!
Та чи справедливо він його відбуває? Історія заплутана. За словами батька, син сидів за кермом автомобіля, і його товариш, що був добре напідпитку, сіпнув за ручку гальма, в результаті чого сталася аварія — автомобіль пішов юзом, а потім загорівся і загинуло два пасажири. Чим вмотивована ця витівка, про яку свідчать четверо людей — всі пасажири, що вижили, окрім того, хто це вчинив, і за ким, як було чутно, стоять великі гроші і великі люди?
З якою швидкістю рухався автомобіль і яка міра вини кожної людини, причетної до автокатастрофи? Цим мало займатися слідство і займалося, але Аскер-огли вбачає в провадженні цієї справи багато порушень. Хоча б те, що перший допит його сина та потерпілих відбувся більш як через 2 місяці після трагедії і в справі з’явився запис, що Вагіп був п’яний, попри те, що проведена гарячими слідами експертиза алкоголю в його крові не виявила. Та адвокати усім цим не дуже переймалися. Перший з них забажав ще більше — 18 тис. доларів. Це за те, щоб дозволили травмованому під час ДТП Вагіпові (на двох милицях) дочікуватися суду вдома. Батько від цього хапуги відмовився, але це не вплинуло на хід подій, і адвоката, який фактично не захищав обвинуваченого, а співпрацював із прокуратурою і заповнював документи так, нібито Вагіп визнав свою провину, не було усунено.
Схоже, сума у 18 тис. доларів для алуштинського суду є знаковою. Саме з її допомогою виручив свого зятя, взявши на себе його вину, і чоловік, який у такий спосіб став причетним до алуштинського ДТП, що сталося у 2007 році, і в якому загинула 50-річна жінка. Громадянка Конарьова йшла по пішохідному переходу із внучкою на руках, а її донька вже перейшла дорогу і чекала на них з іншого боку вулиці, як жінку збиває автомобіль, дитина, що на руках, відлітає вбік і рятується, а її бабуся гине. Зі свідків (а волею долі одним із них став Вагіп Керімов) вимагають покази, що не відповідають дійсності. Вагіп відмовляється обманювати, зокрема, свідчити, що на час трагедії вже було поночі, оскільки тільки-но заходило сонце. У справі з’являються незрозумілі записи, типу такого, що ДТП сталося «при непрерывном движении туда и обратно» потерпілої. З якої б це радості вона із сім’єю, у тому числі, малою дитиною на руках невпинно моталася туди-сюди по дорозі? В результаті справа була направлена на дорозслідування, а водій і зараз на свободі, хоча минуло вже 7 років.
Проте у місцях ув’язнення — Вагіп, якому саме це і пообіцяли за вперте небажання давати неправдиві покази. Бо волею долі він теж став учасником дорожньо-транспортної пригоди і, що вже дивуватися, його справою займався той самий слідчий, що і справою, пов’язаною із загибеллю жінки.
Всією цією інформацією поділилися з присутніми батько Вагіпа та правозахисник із Харкова Валерій Миколайович Литвиненко, причетний до обох судових справ. Він зауважує, що як за хімічним складом краплі морської води можна зробити висновок про все море, так кілька випадків неправосудного судочинства дають підстави говорити про всю нашу судову систему. І додає:
— Ми — в першій десятці за кількістю політв’язнів у світі, а за рівнем корупції перемістилися зі 134-го місця на 152. Зараз відбуває покарання 150 тис. осіб і 40 тис. перебувають у слідчих ізоляторах, де людині для сну відводиться близько 50 см вільного місця. І тут чекають свого вироку разом і здорові люди, і хворі на СНІД та туберкульоз. Мені як юристу із 40-річним стажем добре відомо, що значну частину обвинувачених притягають до відповідальності або із порушенням закону, або ж попри відсутність їхньої вини. І вплинути на цей процес практично неможливо — причетні до судочинства люди вперто відстоюють своє право на безправ’я. Нині небезпека чатує на кожну людину: її можуть затримати, побити, принизити. Думаю, що різноманітні політичні баталії у верхах мають на меті лише одне: аби відволікати увагу суспільства від того, як у нас порушуються права людини, та від корупції. Бо сьогодні можна порушити карну справу за гроші практично проти будь-кого і так само виправдати будь-якого злочинця.
Правозахисник подав чимало скарг у різні інстанції, отримуючи тільки відписки. Остання його скарга зі словами «про встановлення і припинення діяльності ворогів народу України» адресована Президентові.
У прес-конференції взяла також участь Ірина Анатоліївна Захарова, керівник Алуштинського відділення Міжнародного конгресу захисту прав і свобод людини «Світ», яка коротенько розповіла про досвід боротьби із беззаконням своєї організації. Про все це можна довідатися також із газети «Свобода слова», яка видається «під егідою місцевого представництва міжнародної громадської організації «Міжнародний конгрес захисту прав і свобод людини «Світ» в АРК».
Детальніше про діяльність цієї організації, яка проводить свої акції не лише в Криму, але й в столиці нашої держави, ми розповімо незабаром, після повернення Ірини Захарової із чергової ділової поїздки до Києва, де відбувається безстрокове пікетування за графіком органів судової та державної влади.
У виступах організаторів прес-конференції час від часу лунали повідомлення про готовність ображеного люду до крайніх заходів, до того, аби взятися за зброю.
Ще б пак! Адже навіть люди, яких Бог милував від подібних ситуацій, чи не щодня чують в засобах масової інформації про «перевертнів у погонах», про вибіркове правосуддя та неправедно засуджених. На цьому ж будуються і художні фільми, що не сприяє зростанню престижу ні наших правоохоронних органів, ні держави як такої. І сьогодні далеко не у кожного повернеться язик вимовити: «Моя міліція мене береже», хоча в її лавах як були, так і залишаються чесні самовіддані люди.
Лише за цей рік за кермом було затримано в Криму 2191 п’яного водія, це вже не кажучи про тих, хто був під впливом наркотичних речовин. Ось в передачі «З місця пригоди» показують водія-росіянина, гостя Криму, який взагалі перебуває у напівсвідомому стані. Але ж відбирати права у іноземця міліція не має права. Він відбудеться штрафом, який для людини з добрими статками не більше, ніж укус комара. А житель Волинської області розповідає про земляка, який травмував дванадцятеро людей, та ні це, ні ще кілька ДТП у п’яному вигляді не посприяли ізоляції його від суспільства — на місці пригоди з’являвся слідчий з таким же прізвищем, як і у обвинуваченого, котрий складу злочину не встановлював.
Думаю, у кожного телеглядача є свої приклади — те, що більше запам’яталося, не кажучи вже про такі резонансні події, як убивство Оксани Макар, де стороною обвинувачення виступили повні майдани обуреного люду після того, як гвалтівників і вбивць випустили на волю.
Лише страх невідворотної і справедливої кари у разі скоєння злочину може припинити цю вакханалію в державі, і лише переконання, що безвинна людина не потрапить за ґрати, дозволить громадянам почуватися вільними людьми.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #15 за 12.04.2013 > Тема "З потоку життя"