Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2849)
З потоку життя (6004)
Душі криниця (3339)
Українці мої... (1437)
Резонанс (1451)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1641)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У КРИМУ ПОБИЛИ ЕКС-ПРЕМ'╢РА ФРАНЧУКА ╤ ВКРАЛИ У НЬОГО ЗОЛОТО ╤ ГРОШ╤
Колишнього прем'╓р-м╕н╕стра Криму Анатол╕я Франчука нев╕дом╕ побили ╕ пограбували у власному...


УКРА╥НЦ╤ СТАЛИ ЧАСТ╤ШЕ ╥ЗДИТИ В АНЕКСОВАНИЙ КРИМ
У липн╕ м╕сяц╕ к╕льк╕сть перетин╕в адм╕нкордону з анексованим Кримом у Херсонськ╕й област╕ зросла...


СУД ПРОДОВЖИВ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ НАС╤РОВУ НОСИТИ ЕЛЕКТРОННИЙ БРАСЛЕТ
Нас╕рову заборонено сп╕лкуватися з╕ св╕дками, як╕ проходять у крим╕нальному провадженн╕....


З╤ СЦЕНАР╤Ю Ф╤ЛЬМУ ПРО СТУСА ВИДАЛИЛИ СЦЕНИ З ЙОГО АДВОКАТОМ МЕДВЕДЧУКОМ
Факт того, що сцени з Медведчуком у ф╕льм╕ не буде, п╕дтвердив продюссер стр╕чки Артем Денисов


РЕЙТИНГ ПУТ╤НА ВПАВ ДО Р╤ВНЯ 2013 РОКУ
Нин╕шн╕й рейтинг Пут╕на ╓ найнижчим з 2013 року, коли в╕н теж становив 45%.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 14.02.2014
Т╤НЬ НАД КРИМСЬКИМ МАЙДАНОМ...

Про те, що наша м╕л╕ц╕я найкраща якщо не у св╕т╕, то в Укра╖н╕, можна було д╕йти висновку з деяких виступ╕в, що пролунали на ╤╤╤ Форум╕ ╓вромайдан╕в Криму. На оч╕ укра╖нц╕в, як╕ вже звикли до свав╕лля силовик╕в, д╕йсно, аж сльози навертаються, оск╕льки кримська м╕л╕ц╕я н╕кого ╕з мирних громадян не лупцювала кийками й не кидала в автозаки, натом╕сть охороняла учасник╕в акц╕╖ в╕д «групи п╕дтримки», чи не втрич╕ чисельн╕шо╖, що заглушала промови музикою та образливими викриками, адресованими якимсь фашистам. Я й сама стояла поряд з охороною Представництва Президента Укра╖ни в Криму, де, зрештою, було вир╕шено провести форум, без будь-яко╖ тривоги — хлопц╕ в погонах виглядали швидше прив╕тними, н╕ж сердитими.
До заходу взагал╕ було дуже багато уваги: м╕л╕ц╕я та люди у штатському комусь пов╕домляли по телефону, п╕д якими прапорами з╕брались учасники форуму та яка ╖хня приблизна к╕льк╕сть. Чи не чверть в╕д присутн╕х тут становила преса, нарахувала понад десять телекамер, недарма ж форуму передувала прес-конференц╕я, проведена його координаторами. А ведучий од╕озно╖ програми ДТРК «Крим» «В╕дкрита пол╕тика» прийшов нав╕ть з доцею на руках — як на першотравневу демонстрац╕ю. Дуже см╕ливо з його боку, бо «фашисти» (а саме так заведено величати кримських ╓вромайдан╕вц╕в на телебаченн╕) за визначенням мають бути людьми небезпечними.
Недарма ж кер╕вництво с╕мферопольського Будинку оф╕цер╕в в останн╕й момент схаменулося ╕, попри домовлен╕сть та оплачену оренду залу, в прим╕щенн╕ людям в╕дмовило, натом╕сть опустило ролети (це, мабуть, щоб не висадили двер╕) ╕ причепило оголошення з╕ словом: «Вих╕дний». Н╕чого под╕бного на вход╕ до цього закладу я ще не бачила, тож думаю, що з його директором провели досить переконливу розмову, ╕накше б в╕н не виставив себе у такому св╕тл╕. Та як в╕йськовий мусив п╕дкоритися — не потурати ж д╕йсно «фашизму», з яким в пот╕ чола бореться, зокрема, Верховна Рада Криму, ╕н╕ц╕юючи створення слов’янського антифашистського фронту, загон╕в самооборони та добров╕льних дружин, що, зрештою, не так╕ вже й добров╕льн╕ — по телев╕зору прозвучали погрози оргвисновками тим, кому було доручено цим перейматися ╕ у кого справи рухаються пов╕льно.
У той же час представницький орган Криму розпочав опитування жител╕в п╕вострова щодо того, чи передати Крим Рос╕╖, чи все залишити, як ╓. В тому, що депутати перевищують сво╖ повноваження ╕ це може для них погано ск╕нчитися, ╖х не переконали н╕ попередження головного прокурора Укра╖ни В╕ктора Пшонки, н╕ розпочате з цього приводу крим╕нальне провадження. Не пов╕рили вони ╕ в те, що парламент може бути елементарно розпущено — надто лояльною завжди була до кримчан Укра╖на, яка сьогодн╕ ма╓ й багато ╕нших проблем.
Органом Верховно╖ Ради ╓ фактично ╕ ДТРК «Крим» — саме вона затверджу╓ на посад╕ генерального директора компан╕╖ та оп╕ку╓ться ╖╖ ф╕нансуванням. Зв╕дси ╕ пост╕йний пот╕к неправдиво╖ ╕нформац╕╖ з «голубого екрана» щодо тих, в кому пророс╕йський сепаратистський парламент в╕дчува╓ для себе загрозу. Створюючи ╕ поширюючи м╕фи про укра╖нських фашист╕в, депутат в╕д парт╕╖ «Русское единство» Серг╕й Аксьонов й сам усв╕домлю╓ ╕ публ╕чно визна╓, що насправд╕ в Криму фашист╕в нема╓, але при цьому так говорить ╕ буде говорити.
Думаю, що Верховна Рада Укра╖ни, яка скасувала, а пот╕м повернула закон про заборону фашизму та заперечення його злочин╕в, мала б встановити в╕дпов╕дальн╕сть також за бездоказове звинувачення у цьому людей з╕ спекулятивними чи якимись ╕ншими нам╕рами, запоб╕гаючи роздмухуванню ворожнеч╕ в сусп╕льств╕ та обер╕гаючи честь ╕ г╕дн╕сть громадян.
Вт╕м, полювання на фашист╕в уже давно стало складовою нашого життя: ╖х шукають в натовп╕ ╕ нав╕ть в тролейбусах молодчики нап╕дпитку (сама тому св╕док) ╕, просто вказавши на когось пальцем, можна зробити ту людину ╕нвал╕дом.
Це я до того, що наш╕й м╕л╕ц╕╖ таки д╕йсно варто сп╕вати осанну, бо нав╕ть в Севастопол╕, як стало в╕домо з╕ сл╕в одного з промовц╕в, м╕л╕ц╕я вже зрослася ╕з крим╕нал╕тетом, тож з допомогою т╕тушок там л╕кв╕довано ╓вромайдан. В решт╕ м╕ст Криму — а Крим на форум╕ було представлено досить широко — актив╕стам ╓вромайдан╕в лише обписують ворота та двер╕ образливими словами або ж обклеюють ст╕ни лист╕вками. Зда╓ться, найб╕льше постраждав один ╕з координатор╕в цього руху Серг╕й Ковальський — у нього спалили машину.
Проте, якщо пор╕вняти ╢вромайдан-Крим з ╕ншими, можна зауважити, що повед╕нка кримчан ╓ найб╕льш виваженою ╕ толерантною, люди нав╕ть пишаються тим, що д╕ють в рамках укра╖нського законодавства.
На форум, який змушен╕ були проводити просто неба, стоячи, прибув ╕ г╕сть ╕з Ки╓ва — експерт ╤нституту пол╕тично╖ осв╕ти Олександр Солонтай. В╕н зауважив, що ситуац╕я в Криму ╓ далеко не критичною, бо тут люди все ж можуть дискутувати. Промовець визнав, що нин╕шн╕й Президент сьогодн╕ таки ╓ найрейтингов╕шим ╕ що, механ╕чно зам╕нивши одн╕ пр╕звища високопосадовц╕в на ╕нш╕, навряд чи вдасться докор╕нно зм╕нити ситуац╕ю. Зм╕ни мають бути глибинними, системними, ╕ вже п╕сля того можна зд╕йснювати перевибори.
Кандидат психолог╕чних наук ╤рина Брунова-Кал╕сецька зосередила увагу на психолог╕чному аспект╕ ситуац╕╖, адже кримчанам й надал╕ жити разом ╕ вс╕ вони хочуть одного — щоб це життя стало кращим, тож треба зберегти вза╓мостосунки, попри р╕зн╕ погляди.
Мав слово ╕ арх╕╓пископ С╕мферопольський та Кримський Климент (УПЦ КП), який, до реч╕, не ╓диний згадував, що ми н╕бито поверта╓мося в буремн╕ дев’яност╕ роки. Посилаючись на Б╕бл╕ю, в╕н говорив також про роль миротворц╕в ╕ про те, що не можна п╕дн╕мати меч на ╕ншого, а судити нас вправ╕ т╕льки Господь.
Психолог Ольга Духнич наголосила на тому, що ╢вромайдан бореться не проти людей т╕╓╖ чи ╕ншо╖ нац╕ональност╕, ╕ в цьому проект╕ ╓ м╕сце кожному, хто хоче бачити свою державу такою, де комфортно ус╕м членам сусп╕льства.
А Ескендер Бар╕╓в зосередився на соц╕олог╕╖, зг╕дно з якою понад 60% кримчан вважають д╕яльн╕сть Ради м╕н╕стр╕в та Верховно╖ Ради Криму неефективною. Людей же передовс╕м хвилю╓ економ╕чна ситуац╕я: безроб╕ття, зростання ц╕н, низьк╕ доходи тощо. Ц╕кавою була ╕ його думка про те, що ╓вромайдан╕вц╕ мають п╕дтримувати не лише одне одного, але й тих, чи╖ погляди сьогодн╕ ╕нш╕, що сприятиме дов╕р╕ м╕ж людьми.
Але, звичайно ж, не так, як «п╕дтримували» учасник╕в форуму ╖хн╕ опоненти, як╕ п╕дтягувалися к╕лькома колонами. Першими прибули п╕д парт╕йними прапорами представники «Русского единства». Згодом — Парт╕╖ рег╕он╕в ╕ насамк╕нець — комун╕сти ╕з «Союзом советских офицеров». Засв╕тилися також й с╕мферопольський антифашистський фронт та «Стоп-майдан». Але найвинах╕длив╕шими були комун╕сти — вони «в╕тали» ╓вромайдан╕вц╕в гучними п╕снями «Бухенвальдський набат» та «Священная война». Тут було все ╕ разом: як про фашизм, так ╕ заклик до «священно╖ в╕йни» з ним.
А з ╕ншого боку м╕л╕цейського кордону — спод╕вання на те, що опоненти, присутност╕ яких просто не можливо було не пом╕чати, згодом зрозум╕ють, хто д╕йсно в╕дстою╓ народн╕ ╕нтереси. Люди, як╕ побували на Майдан╕ в Ки╓в╕, зда╓ться, намагалися в╕дтворити його дух ╕ тут. Хтось захоплено говорив про кримських татар, як╕ вм╕ють гуртуватися ╕ дружно в╕дстоювати ╕нтереси свого народу. А у в╕дпов╕дь чули в╕д кримського татарина, котрий тривалий час пробув на ╢вромайдан╕ в Ки╓в╕, що там найкращ╕ люди, найтурботлив╕ш╕ ж╕нки ╕ що в╕н захоплю╓ться укра╖нцями. А коли зах╕д вже завершився, якийсь молоденький хлопчик просто п╕д╕йшов до нас, ж╕нок, ╕ почастував медовиками. А пакуночок ╕ був всього грам╕в на триста, явно не з Америки чи ╢вросоюзу. Ймов╕рно, ця дитина теж прагнула ново╖, ╕ншо╖ сп╕льноти, де зам╕сть «уроды» ╕ «предатели» люди кажуть одне одному добр╕ слова ╕ почуваються р╕дними, бо стоять поряд, в╕дгороджен╕ в╕д небезпеки м╕л╕ц╕╓ю.
Ось промовля╓ представник мереж╕ колективного захисту «Сво╖» Олекс╕й Гончарук. В╕н упевню╓ в п╕дтримц╕ ц╕╓ю орган╕зац╕╓ю кожного, хто зазна╓ репрес╕й. Новий р╕к хлопець зустр╕в у Ки╓в╕ п╕д С╤ЗО, бо там теж були «сво╖», для кого, як в╕н пот╕м переконався, мала значення ця присутн╕сть.
А правозахисник польсько╖ нац╕ональност╕ Серг╕й Пилипьонок вже мр╕яв про нов╕ соц╕альн╕ ╕нституц╕╖, як╕ стих╕йно виникли ╕ д╕ють на Майдан╕ в Ки╓в╕. Чому б не створити за прикладом тамтешньо╖ д╕йсно безкоштовно╖ л╕карн╕ громадський соц╕альний центр? ╤ це говорила не просто маленька людина, «кол╕щатко ╕ гвинтик» ╓дино╖ слухняно╖ машини, що п╕дкоря╓ться сво╓му керманичу ╕ яку можна скерувати й у безодню, а той, хто прагне стати творцем ╕ експериментатором, ╕ таких в нашому сусп╕льств╕ з’явля╓ться дедал╕ б╕льше.
Вт╕м, до нин╕шнього протестного руху входять люди р╕зн╕, ╕ лише пам’ятаючи уроки минулого, можна уникнути його помилок. Про це, звичайно, непри╓мно думати, але був у нас Майдан ╕ дев’ятир╕чно╖ давнини, енергетика якого, кажуть, була дуже схожою на нин╕шню. Зрештою, той Майдан перем╕г, але мало що виграло сусп╕льство. ╤ коли я читаю в резолюц╕╖ форуму: «Актив╕стам громадського руху ╢вромайдан-Крим прийняти р╕шення щодо його легал╕зац╕╖ та структуризац╕╖ з подальшою метою передач╕ м╕сцево╖ влади до орган╕в самоорган╕зац╕╖ населення», серед яких ч╕льне м╕сце посядуть ╓вромайдани та створен╕ ними народн╕ ради, намагаюся збагнути, як же все це мислиться в ╕деал╕ ╕ що виграють в╕д цього звичайн╕, не запол╕тизован╕ люди, як╕ не мають часу ╕ снаги для громадсько╖ д╕яльност╕, а просто квал╕ф╕ковано трудяться, займаються наукою, мистецтвом, б╕знесом, виховують д╕тей тощо? Чи зможе ╢вромайдан-Крим запропонувати належну к╕льк╕сть висококласних фах╕вц╕в на ус╕ пров╕дн╕ кер╕вн╕ посади?
Ось читаю в газет╕ «Думка», яка раптом стала рос╕йськомовною, публ╕кац╕ю, скачану з ╤нтернету, — «Как крымчане на Майдан ездили». Все в н╕й н╕бито добре, але майже нема╓ розд╕лових знак╕в, а якщо стоять, то навмання. То чи можна зробити ╖╖ автора, скаж╕мо, м╕н╕стром осв╕ти? Боюся, що в╕н не краще п╕дготовлений ╕ в ╕нших галузях нашого буття, зважаючи на нин╕шн╕й р╕вень навчання та вимоги щодо нього.
А мене ж так завжди драту╓, коли наша народна депутатка (до недавнього м╕н╕стр осв╕ти) Валентина Дзоз, розмовляючи принципово у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни рос╕йською мовою, зам╕сть «их» говорить на камеру «ихний», хоча такого рос╕йського слова нема╓, як ╕ «тута» або «тама». ╤ це лише те, чого не можна не пом╕тити. Вирушаючи до Ки╓ва, м╕н╕стерську посаду вона залишила заступниц╕, подейкують, сво╖й близьк╕й родичц╕. ╤нш╕ оч╕льники м╕н╕стерств — теж родич╕, хоча ╕ не кровн╕, а по парт╕йн╕й л╕н╕╖. Щоправда, в Рад╕ м╕н╕стр╕в збер╕гся дехто й ╕з «помаранчевих». Прийшовши туди на хвил╕ перемоги «оранжево╖ революц╕╖», ця людина показала себе одразу, розпродавши бажаючим якомога дорожче вид╕лен╕ для ветеран╕в на честь 60-р╕ччя перемоги у Велик╕й В╕тчизнян╕й в╕йн╕ безкоштовн╕ телефони. Мо╖й матер╕, ветерану, такий телефон запропонували «по знайомству» вже за 2050 грн. (50 — для посередника у ц╕й афер╕).
Тож мен╕ як звичайн╕й людин╕ важливо не ст╕льки те, до яко╖ парт╕╖ чи руху належатимуть наш╕ керманич╕ у раз╕ перезавантаження влади, ск╕льки те, чи здатн╕ вони будуть забезпечити людям нормальний р╕вень життя у вс╕х його аспектах, а не лише в план╕ свобод та ╕деолог╕чного комфорту.
Так╕ ж побоювання маю ╕ щодо ситуац╕╖ у кра╖н╕ в ц╕лому. Сьогодн╕ багато людей з над╕╓ю дивляться на Петра Порошенка. Подоба╓ться в╕н ╕ мен╕, бо, на в╕дм╕ну в╕д тр╕йки опозиц╕йних л╕дер╕в, вм╕╓ робити реальну справу. Вт╕м, не сумн╕ваюся, що у раз╕ можливост╕ вир╕шувати долю кра╖ни, зам╕сть рос╕йсько╖ позики, яка «дурно» пахне (а це справд╕ так), в╕н скориста╓ться позикою ╢вросоюзу або М╕жнародного валютного фонду, що вже не просто пахне, а нада╓ться за умови зд╕йснення непопулярних реформ. ╤ це вдарить по кожн╕й людин╕, котр╕й, за умови замороження зарплат ╕ соц╕альних виплат, доведеться викладати щом╕сяця гривень на 300 б╕льше за комунальн╕ послуги, в╕дшкодовуючи реальну ╖хню варт╕сть, передовс╕м на користь Теплокомуненерго, яке, за ╕нформац╕╓ю неупереджених експерт╕в, працю╓ дуже не прозоро ╕ дозволя╓ соб╕ безл╕ч зловживань.
Для представник╕в вищого класу це б╕льше н╕ж несутт╓во, адже вони оплачують ц╕ послуги за тими ж тарифами, що ╕ зубож╕л╕ пенс╕онери та ╕нвал╕ди. Тож можуть дозволити соб╕ бути принциповими, можуть критикувати ╕ бюджет «про╖дання», зам╕нюючи його на бюджет «розвитку». Адже ╕ за такого бюджету ╖хня с╕м’я не залишиться голодною.
А як житиметься п’ятнадцятир╕чному патр╕оту Назару, котрий, щойно при╖хавши на Майдан, вже втратив в╕д вибуху «гуман╕тарки» око? Чи будуть врахован╕ його ╕нтереси у бюджетах «розвитку», адже йому доведеться жити в майбутньому на ╕нвал╕дну пенс╕ю?
На форум╕ пролунав заклик вести до влади молодих. На╖вно. Молод╕сть необх╕дна для спортсмен╕в, «беркут╕вц╕в», т╕тушок та наречених. А державним д╕ячам потр╕бн╕ досв╕д, розум, гарна осв╕та ╕ сов╕сть. А ще добрим вишколом для них би став Майдан, але не як зас╕б захоплення влади, а як школа злиття з╕ сво╖м народом, в╕дчуття його болю, прагнень ╕ турбот як сво╖х власних, через котр╕ в╕н вже н╕коли не зможе переступити.

Тамара СОЛОВЕЙ

Наступний номер «Кримсько╖ св╕тлиц╕» вийде 28 лютого.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12866

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков