Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 09.01.2015 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 09.01.2015
ЗУСТР╤ЛИСЯ НА МАЙДАН╤ БАСК, УКРА╥НЕЦЬ ╤ РОС╤ЯНКА

(АБО РОЗДУМИ ПРО ТЕ, ЩО ПРИНЕСЛА НАМ РЕВОЛЮЦ╤Я Г╤ДНОСТ╤)
Це була на р╕дк╕сть ц╕кава зустр╕ч, коли в центр╕ Ки╓ва зустр╕лися баск, укра╖нець ╕ рос╕янка. Ем╕л╕о Балар╕о, Олександр Коваль (козацький позивний «Шабля») та ╤оланта Бочкарьова зустр╕лися як добр╕ знайом╕, бо часто контактували п╕д час Революц╕╖ Г╕дност╕. Тепл╕ погляди, об╕йми, рукостискання… А пот╕м безк╕нечн╕ спогади: «А пам’ята╓ш?». Вир╕шив, що зараз ╓ ун╕кальний шанс зробити невеличкий зр╕з ╕сторично╖ под╕╖, ╕ попросив кожного з колишн╕х б╕йц╕в революц╕╖ сказати дек╕лька сл╕в про те, що значить Майдан у ╖хньому житт╕. Ось що вони розпов╕ли.

Ем╕л╕о Балар╕о:

«Я вже дек╕лька рок╕в проживаю в Ки╓в╕. Але моя дружина не розум╕ла причин мо╓╖ високо╖ активност╕ п╕д час Майдану; не розум╕╓ ╕ тепер, коли я збираю допомогу Укра╖нськ╕й арм╕╖. А я хочу допомогти укра╖нцям вир╕шити ╖хн╕ основн╕ проблеми. В╕дбулася революц╕я св╕домост╕, а це дуже важливо. Часом народу потр╕бен такий поштовх. М╕й тато родом з п╕вн╕чно╖ ╤тал╕╖, а це не зовс╕м типова частина кра╖ни. А справжня ╤тал╕я — це Флоренц╕я ╕ п╕вденн╕ше... Тому не вважаю себе ╕тал╕йцем, б╕льше почуваюся баском, бо моя мама з баск╕в. Ви, мабуть, зна╓те, що ╓ три баск╕йськ╕ област╕ в ╤спан╕╖ ╕ дв╕ у Франц╕╖? На щастя, укра╖нц╕ толерантн╕ ╕ н╕коли не в╕дштовхують людей ╕ншо╖ нац╕ональност╕. Тому на Майдан╕ було багато представник╕в р╕зних народ╕в. Може, саме тому в╕н був мен╕ дуже близьким, нав╕ть р╕дним. Бо в ш╕стнадцять рок╕в ╕ я б╕гав з «коктейлями Молотова» у м╕ст╕ Б╕льбао — столиц╕ Кра╖ни баск╕в. Було таке по молодост╕... А взагал╕, я не ╓ агресивним, навпаки, з в╕ком став набагато толерантн╕шим — люблю розмовляти, переконувати. Найкращий, найефективн╕ший «коктейль Молотова», на мою думку, — це випром╕нювати любов ╕ гармон╕ю... ╤ ще одне дуже важливе питання. Майдан п╕дштовхнув мене до висновку, що в Укра╖н╕ повинно бути М╕н╕стерство у справах козацтва. Координац╕я ╕ зм╕цнення козацьких структур. Патр╕отичне виховання, особливо на кор╕нних, ╕сторично козацьких землях — Запор╕жжя, Дн╕пропетровщина, Черкащина… Чому представник╕в в╕д козацтва нема╓ у влад╕? Адже нав╕ть у Державному г╕мн╕ ╓ слово «козаки». Я готовий ╕ надал╕ з повною в╕ддачею працювати для в╕дродження укра╖нського козацтва. Це — генетика, це — кров, це — суть укра╖нсько╖ душ╕… Якщо зм╕цнити цей фундамент, то все ╕нше п╕де легше».

Олександр Коваль («Шабля»):

«Я не шкодую, що був Майдан, тому що я тут, у наш╕й столиц╕, побачив народження укра╖нсько╖ нац╕╖. Я був не останньою людиною при формуванн╕ четвертого козацького редуту. Якби при цьому була якась стороння людина, то вона могла б подумати, що у нас козак╕в дуже багато! Але я з 1992 року належу до Запорозького В╕йська Низового ╕ добре знаю, яка плачевна ситуац╕я була в нашому козацтв╕. Тому був радий ╕ т╕й к╕лькост╕ козак╕в (близько ш╕стдесяти чолов╕к), як╕ знайшли в соб╕ силу згуртуватися, стати ╓диним ц╕лим. Пот╕м ╖х ставало все б╕льше й б╕льше... За весь пер╕од Майдану через наш редут пройшло понад 3 тисяч╕ людей. ╤ це були гарн╕ люди, справжн╕ укра╖нц╕. Так чи ╕накше, рядов╕ майдан╕вц╕ долучалися до ╕де╖ в╕дродження козацтва. Зараз дехто пов’язу╓ анекс╕ю Криму ╕ в╕йну на Донбас╕ саме з Майданом, який н╕бито призв╕в до поляризац╕╖ сусп╕льства ╕ втрати територ╕й. Але я з цим не згоден. Таких д╕й в╕д Рос╕╖ треба було оч╕кувати рано чи п╕зно. Були б вони ╕ без Майдану. Я н╕коли не в╕рив у м╕ф про три братн╕ народи. Якась генетична спор╕днен╕сть ╓, мабуть, але тепер ми багато в чому р╕зн╕. ╤ якщо до б╕лорус╕в укра╖нц╕ претенз╕й не мають, то правител╕ Рос╕╖ ╕ устр╕й ц╕╓╖ держави н╕коли не були для нас прийнятними. Рано чи п╕зно, враховуючи ╖хн╕й ментал╕тет, ми б мали проблеми, под╕бн╕ до нин╕шн╕х. Але Майдан в╕дбувся ╕ встиг згуртувати якесь ядро, певну «критичну масу» бойового, небайдужого укра╖нства. Так що жертви наших побратим╕в не були даремними. А територ╕╖ ми рано чи п╕зно повернемо — не маю в цьому жодного сумн╕ву! З Ем╕л╕о — ми з хлопцями тепер кличемо його на укра╖нський лад «Омельком» — я познайомився на Майдан╕ взимку. Те, що в╕н — баск ╕ його кор╕ння по материнськ╕й л╕н╕╖ з П╕ренейського п╕вострова, не мало для нас жодного значення. Козацтво завжди було толерантним до людей ╕нших нац╕ональностей. Головне, щоб душа була св╕тла, козацька, а вона в Омелька таки козацька. ╤ в╕н справд╕ любить Укра╖ну».

╤оланта Бочкарьова:

«У мо╖й св╕домост╕ пам’ять про Майдан розд╕лена на к╕лька переживань. Як для громадянина Укра╖ни — це, перш за все, демонстрац╕я нац╕онально╖ ╓дност╕. Як людина я з╕ткнулася з глибокими переживаннями в╕д втрат та з переосмисленням внутр╕шн╕х ц╕нностей. Як психолог я розум╕ю, що Майдан — це потужний складний соц╕альний ╕ психолог╕чний феномен. Зараз у мене, паспортно╖ рос╕янки, надто багато почутт╕в до Рос╕╖, як╕ я через свою толерантн╕сть не завжди озвучую. Стосовно уряду ц╕╓╖ держави я ц╕лком можу застосувати слово «ненависть». Сила — це сила, ╕ хорошого в н╕й мало. Мен╕ непри╓мно, що Рос╕я пов╕льно перетворю╓ться на св╕тового «Бармалея»... Под╕╖ в Ки╓в╕ показали, що бува╓, коли над народом довго знущаються. Укра╖нц╕ змогли повстати, а рос╕яни дос╕ терплять. ╤нод╕ таки варто ви╖хати з Рос╕╖, пожити в ╕нш╕й кра╖н╕ ╕ в╕дчути, як люблять свою батьк╕вщину ╕ свою мову ╖╖ громадяни. Н╕ в кого з рос╕ян не виклика╓ подиву та обставина, що британц╕ люблять свою Британ╕ю. А ось той факт, що укра╖нц╕ люблять свою батьк╕вщину, чомусь виклика╓ у рос╕ян подив ╕ якусь дивну образу... Я народилася в Рос╕╖, але змогла полюбити кра╖ну, в як╕й живу. Я пишаюся Укра╖ною! Але ненавид╕ти рос╕ян я за визначенням не можу, тому що в мо╖х жилах тече рос╕йська кров, ╕ рос╕йська мова була мо╓ю першою мовою. Не можу ж я ненавид╕ти частинку само╖ себе? Але у мене ╓ чверть, а може, й третина укра╖нсько╖ кров╕. ╤ я люблю ╖╖ не менше, н╕ж рос╕йську. Тому для мене Майдан став ще й точкою «збирання» мо╓╖ нац╕онально╖ ╕дентичност╕. ╤ я вдячна йому за це».

Серг╕й ЛАЩЕНКО

На фото (зл╕ва направо): баск Ем╕л╕о, рос╕янка ╤оланта Бочкарьова та укра╖нець Сашко («Шабля»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 09.01.2015 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14546

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков