Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...


К╤БОРГИ: НАШЕ К╤НО ПРО НАШУ ╤СТОР╤Ю
В к╕нотеатр╕ «Гул╕вер» в╕дбувся прес-показ найоч╕куван╕шо╖ укра╖нсько╖ прем'╓ри,...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо ус╕м читачам-шанувальникам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» - т╕╓╖, справжньо╖, що в...


МОЛОД╤Й НЕЗАЛЕЖН╤Й УКРА╥Н╤ – МОЛОДИЙ ШЕВЧЕНКО
24 серпня, на День Незалежност╕ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на Ки╖вщин╕ в╕дбулося урочисте в╕дкриття...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2015 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 23.01.2015
Севг╕ль Муса╓ва-Боровик: «ПРОСТО СКАЗАТИ, ЩО КРИМ – ЦЕ УКРА╥НА, НЕДОСТАТНЬО...»

Сонячна, з допитливим поглядом ╕ щирою широкою усм╕шкою, довгими густими кучерями — ╕ в╕чно кудись б╕жить! Саме такою я пам’ятаю керчанку Севг╕ль Муса╓ву, тод╕ ще студентку журфаку Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Т. Шевченка. Стикаючись у коридорах вишу, не раз пом╕чала, що Севг╕ль завжди кудись посп╕ша╓ – на конференц╕ю, на зустр╕ч, здати статтю, орган╕зувати зах╕д ╕ зробити ще м╕льйон якихось ╕нших справ, з якими молода тенд╕тна д╕вчина встигала впоратися.
Сьогодн╕ Севг╕ль Муса╓ва-Боровик – головний редактор одного з найб╕льш читаних ╕ популярних ╕нформац╕йних видань «Укра╖нська правда», володар безл╕ч╕ журнал╕стських нагород ╕ автор низки розсл╕дувань про корупц╕йн╕ схеми влади. З великим ноутбуком, сумкою ╕ телефоном, який пост╕йно дзвонить, Севг╕ль заб╕гла в кафе. Ковток води, коротка бес╕да про надм╕рност╕ мед╕йно╖ «кухн╕», ╕ ми почали розмову про Крим.

– Коли ти востанн╓ була в Криму?
– Наприк╕нц╕ липня минулого року, а до цього – в травн╕, тод╕ ще можна було розплачуватися гривнями в магазинах ╕ кафе.
Коли вже Крим став перелаштовуватися на рубл╕, зм╕нювалися вив╕ски в закладах, мене не покидало в╕дчуття фейковост╕ всього, що в╕дбува╓ться. Дуже показовим став в╕дх╕д укра╖нських банк╕в. Мен╕ було ц╕каво зрозум╕ти, що в╕дбувалося у ф╕нансов╕й сфер╕, адже зрозум╕ло, що жоден ╕нвестор, який поважа╓ себе, чи банк не вкладав би ╕нвестиц╕╖ у в╕дкриття в╕дд╕лень у Криму. Банки, в найкращому випадку з друго╖ сотн╕ рос╕йських банк╕в з одним в╕дд╕ленням десь у Владикавказ╕, приходили на п╕востр╕в.
В╕дбувалося «в╕джимання» в╕дд╕лень укра╖нських банк╕в, наприклад, «Приватбанку», причому наст╕льки абсурдне, що нав╕ть вив╕ски не зм╕нювали або затягували роздрукованими за 200 гривень плакатами з╕ сво╓ю назвою. В╕дбувалося рейдерство на державному р╕вн╕ – спочатку забрали Крим, пот╕м перейшли на приватну власн╕сть.
– Як╕ емоц╕╖ у тебе були в момент цього «в╕джимання»?
– Кримськ╕ под╕╖ за часом зб╕глися ╕з запуском нашого ╕нтернет-порталу Hub’s, адже щойно ми вс╕ пережили ╢вромайдан. Я дуже добре пам’ятаю цей день, 23 лютого 2014 року, коли зателефонувала колега з New York Times ╕ запитала, що у нас в Криму в╕дбува╓ться ╕ попросила телефон Рефата Чубарова (голови Меджл╕су кримськотатарського народу – ред.). У той момент, п╕сля шоку майдан╕вських под╕й, я не надала серйозност╕ дзв╕нку, нав╕ть переконувала ╖╖, що н╕чого серйозного в Криму не в╕дбува╓ться.
Я нав╕ть у страшних снах не могла уявити соб╕, чим все обернеться! Запустили ми портал 25 лютого ╕ в╕дразу, одними з перших, стали повн╕стю висв╕тлювати кримськ╕ под╕╖. Нав╕ть коли захопили кримський парламент, я до к╕нця не в╕рила, що в ХХ╤ стол╕тт╕ може статися анекс╕я... «Референдум» 16 березня мен╕ здавався театрал╕зованою виставою. Н╕чого, кр╕м чергового шоку, неможливо було в╕дчувати в╕д того, що Крим на очах у всього св╕ту забрали.
– Забрали, тому що в╕ддали? Або забрали з ╕нших причин?
– Звичайно, ми будемо ще анал╕зувати т╕ под╕╖. Але, думаю, що без потурання влади цього б не сталося. Я багато сперечалася про це ╕ з колегами, ╕ з друзями. Мен╕ зда╓ться, що безд╕яльн╕сть в╕д╕грала свою ключову роль. Так, був складний перех╕дний час, формували Каб╕нет М╕н╕стр╕в, проводили низку призначень. Рос╕я максимально використовувала всю цю ситуац╕ю для себе! Але в Укра╖ни жорсткост╕ явно не вистачило. ╤ для мене головне питання в тому, чому так сталося – через боягузтво ╕ нерозум╕ння ситуац╕╖ або тому що так було домовлено? У другу верс╕ю мен╕ не хочеться в╕рити.
– Днями було опубл╕коване ╕нтерв’ю з головою Лугансько╖ ОДА Геннад╕╓м Москалем, який прекрасно зна╓ кримську силову ╕ пол╕тичну кон’юнктуру. В╕н вважа╓, що запоб╕гти анекс╕╖ було не складно. Досить було розбомбити Керченську переправу, перекрити п╕дходи до Криму водою та сушею, ╕ все. Чи завезла б Рос╕я тод╕ таку к╕льк╕сть в╕йськово╖ техн╕ки? Ти згодна з такою думкою?
– До реч╕, про переправу. Коли в╕дбувалися вс╕ ц╕ под╕╖, я задавалася цим питанням. Адже основна частина техн╕ки надходила до Криму саме через сполучення «Порт Кавказ – Порт Крим». Руйнування переправи не призвело б до людських жертв, але зупинило б пот╕к в╕йськово╖ техн╕ки. Якби тод╕ з нашого боку була би досить жорстка в╕дпов╕дь, то не було б сьогодн╕ Донбасу. В╕йна на п╕вденному сход╕ Укра╖ни стала насл╕дком безперешкодного входу до Криму.
– Для тебе дос╕ актуальне питання про те, як дозволили забрати Крим – через боягузтво або за змовою? За службовим обов’язком ти часто сп╕лку╓шся з людьми, як╕ ухвалюють ключов╕ р╕шення в Укра╖н╕, – це ╕ пол╕тики, ╕ б╕знесмени. Пита╓ш ти ╖х про Крим? Що вони тоб╕ в╕дпов╕дають?
– Ну... (см╕╓ться), чую абсолютно р╕зн╕ думки. Багато хто апелю╓ до небажання допустити людських жертв, мовляв, ╕ рос╕йсько╖ техн╕ки вже було достатньо, ╕ «лояльних» в╕йськових, ╕ н╕чого неможливо було зробити. А активн╕ б д╕╖ могли спровокувати повномасштабний наступ на всю територ╕ю Укра╖ни. Звичайно, не можна виключати цей вар╕ант. З ╕ншого боку, ╓ думка, що в╕дпов╕дальн╕сть за кримськ╕ под╕╖ лежить на тих людях, як╕ в той час перебували на ключових позиц╕ях – це ╕ м╕н╕стр внутр╕шн╕х справ Арсен Аваков, ╕ виконувач обов’язк╕в президента Олександр Турчинов. Вияви вони тод╕ р╕шуч╕сть, можливо, под╕╖ розгорнулися б за ╕ншим сценар╕╓м. ╤ нарешт╕, озвучують ще й трет╕й вар╕ант – це змова, коли вс╕ уявляли красивий роз╕граш з╕ здачею Криму.
– А Севг╕ль Муса╓ва як журнал╕ст, як кримчанка, в який вар╕ант в╕рить б╕льше?
– (П╕сля довго╖ паузи) Думаю, що все-таки це нер╕шуч╕сть ╕ нерозум╕ння того, що потр╕бно робити в ситуац╕╖, що склалася. Була складна емоц╕йна складова, потр╕бно було приймати владу, люди т╕льки-т╕льки встали б╕ля керма, вони не знали, що робити з Кримом. Водночас вс╕ пол╕тичн╕ сили займалися розпод╕лом урядових портфел╕в, йшов активний переговорний процес щодо под╕лу на тл╕ похорону Небесно╖ Сотн╕ ╕ захоплення Криму.
– Ну, добре. Припустимо, нер╕шуч╕сть того часу можна пояснити низкою причин – в╕д формування уряду до в╕дсутност╕ ч╕ткого бачення стратег╕╖ щодо Криму. Але минув уже майже р╕к, ╕ так само н╕яко╖ р╕шучост╕ нема╓. Стратег╕╖ щодо Криму знову-таки н╕яко╖ нема╓, державно╖ пол╕тики з повернення Криму теж нема╓. Чому так? Може, вар╕ант змови б╕льш ╕мов╕рний? Крок номер один – здати Крим. Крок номер два – н╕чого не робити.
– Зараз багато що виправдовують в╕йною в Укра╖н╕. Я не хочу говорити, що ми Крим злили, забувши про те, що у нас взагал╕ ╓ така територ╕я ╕ проблема. Це, звичайно, б╕льше пан╕чн╕ настро╖. Але я задаю соб╕ абсолютно так╕ ж запитання, як вс╕ ╕нш╕ кримчани, – чому влада н╕чого не робить? Чому ухвалю╓ дивн╕ закони щодо Криму, як╕ дозволяють укра╖нському б╕знесу працювати без податк╕в в Укра╖н╕, але наповнювати бюджет окупованого Криму, водночас жител╕в Криму оголошувати нерезидентами, блокувати транспортне сполучення ╕ так дал╕.
– А чому так? Хто ма╓ в Укра╖н╕ вир╕шувати под╕бн╕ питання?
– Думаю, ма╓ бути окремий орган у виконавч╕й систем╕ влади. У нас начебто ╕ ╓ департамент у справах Криму в Каб╕нет╕ М╕н╕стр╕в, але я не бачу законодавчих ╕н╕ц╕атив, як╕ мали б йти як «урядов╕».
Не вир╕шу╓ться толком питання з переселенцями, як з Криму, так ╕ з Донбасу. Це питання в основному трима╓ться на громадських ╕н╕ц╕ативах. Якби не було волонтер╕в, то була б катастрофа. А йдеться про громадян Укра╖ни, як╕ опинилися в складн╕й ситуац╕╖. Обов’язок будь-яко╖ держави – захищати сво╖х громадян. Я розум╕ю, що моя кра╖на у в╕йн╕, ╕ ╓ питання першо╖ важливост╕. Але питання Криму болюче, його треба вир╕шувати. ╤ кримчани – патр╕оти Укра╖ни можуть в╕дчувати себе забутими ╕ залишеними при такому ставленн╕ держави. ╤ цей б╕ль буде зростати, якщо н╕чого не робити. Просто сказати, що Крим – це Укра╖на, ╕ зробити новор╕чне звернення кримськотатарською мовою недостатньо. Чому за вже майже р╕к не розроблена державна програма роботи з переселенцями? Чому нема╓ державно╖ програми повернення Криму? Чому нема╓ обговорення з громадськ╕стю того, як можна повернути Крим?
– Чи ╓ мед╕а-проекти щодо Криму, як╕ хот╕лося б реал╕зувати?
– Так, ╓. Спод╕ваюся, вже цього року «Громадське» зможе запустити годину еф╕ру на тиждень, присвячену Криму. Зараз у пошуку ресурс╕в для запуску.
Мен╕ зда╓ться, на вс╕х укра╖нських телеканалах мають бути програми, присвячен╕ життю на окупованих територ╕ях. ╤нтерес до Криму ╓, про це я суджу за читанням текст╕в в «Укра╖нськ╕й правд╕». Наприклад, ми публ╕кували матер╕ал «Севастополь – життя у резервац╕╖» вже ввечер╕. До ранку в╕н набрав 90 тисяч перегляд╕в – хороший показник. З одного боку, Крим ц╕кавий, але, з ╕ншого боку, люди забувають про Крим. Мен╕ б хот╕лося знати, ск╕льки людей в Укра╖н╕ вже не вважають Крим укра╖нським? Днями запустимо невеликий проект про переселенц╕в на «Укра╖нськ╕й правд╕», щось обов’язково зробимо до р╕чниц╕ анекс╕╖.
А взагал╕, мен╕ подоба╓ться, що роблять «Крим.Реал╕╖» – це в╕дм╕нний ресурс. Я сама його пост╕йно читаю.
– Як дума╓ш, Крим зник з ╕нформац╕йного порядку денного в Укра╖н╕?
– Так, однозначно зник. Звичайно, коли в кра╖н╕ в╕йна ╕ гинуть мирн╕ жител╕, коли трапляються «╤ловайськ╕ котли», коли збивають пасажирськ╕ л╕таки з╕ 298-ма пасажирами, неможливо, щоб Крим залишався на перших шпальтах. Але ми ще досить молода демократ╕я, у нас нема╓ досв╕ду реагування на так╕ ситуац╕╖. Адже те, що сьогодн╕ в╕дбува╓ться в Укра╖н╕, схоже ╕ на под╕╖ Зимово╖ радянсько-ф╕нсько╖ в╕йни 1939 року, ╕ на Празьку весну. Був зад╕яний практично той же сценар╕й. Та ж пропаганда ╕ розпов╕д╕ про «фашист╕в» ╕ «стражденне мирне населення», ╕ про те, що Радянський Союз ряту╓. ╤ маленька п’ятим╕льйонна Ф╕нлянд╕я змогла дати в╕дс╕ч, не дозволивши окупувати свою територ╕ю повн╕стю, ц╕ною людських жертв ╕ в складних кл╕матичних умовах.
– А як справа з ╕нтересом м╕жнародних ЗМ╤ до Криму?
– Зараз, до реч╕, мен╕ часто телефонують колеги з ╕ноземних видань ╕ ТБ-канал╕в з проханням допомогти. Ймов╕рно, тому що наближа╓ться р╕чниця анекс╕╖ – журнал╕сти готують проекти щодо Криму. У березн╕ минулого року був великий сплеск ╕нтересу св╕тових ЗМ╤ до Криму, пот╕м настав спад, коли стали розгортатися во╓нн╕ д╕╖ на сход╕ Укра╖ни. Мен╕ зда╓ться, що Крим став «першою ласт╕вкою» майбутнього м╕жнародного перед╕лу. Крим – виклик для вс╕╓╖ системи м╕жнародно╖ безпеки, ╕ вих╕д ╕з ситуац╕╖ ми ма╓мо шукати разом. Але уроки ╕стор╕╖ н╕хто вчити не хоче.
– Ти плану╓ш ╖хати до Криму? Як дума╓ш, тебе вже внесли до списку нев’╖зних?
– (Посм╕ха╓ться) Поки не знаю, але, якщо чесно, поки не планую по╖здку.
– Ну, враховуючи твою публ╕чн╕сть ╕ посаду головреда «Укра╖нсько╖ правди», навряд чи пропустять?
– Ну, я це розум╕ю. Адже ╓ ще «Крим-SOS», який ми запускали, позиц╕я в команд╕ теж вкрай категорична в питаннях окупац╕╖ Криму.
– Батьки, як╕ живуть в Керч╕, не страждають в╕д тво╓╖ громадянсько╖ позиц╕╖?
– (П╕сля тривало╖ паузи – сльози на очах) Я за них дуже хвилююся, бо вони продовжують перебувати на окупован╕й територ╕╖, а, значить, питання ╖хньо╖ безпеки залиша╓ться в╕дкритим. Я розум╕ю, що не можу ╕ не маю права мовчати, н╕ як людина, н╕ як журнал╕ст. Так само, як ╕ розум╕ю, що можуть бути насл╕дки мо╖х заяв для них. А батьки н╕куди не хочуть пере╖жджати ╕ тримаються т╕льки тому, що хочуть бути поруч з╕ сво╖м народом.
– З кримськотатарським народом?
– Так, звичайно! Кажуть: «Мустафа-ага же сказав сид╕ти ╕ тримати нашу землю! Ось ми ╕ будемо тут, на сво╖й Батьк╕вщин╕!».
– Не секрет, що кримськ╕ татари вистраждали повернення на Батьк╕вщину п╕сля стал╕нсько╖ депортац╕╖ ╕ особливо прив’язан╕ до сво╓╖ земл╕ й дом╕вок, ╕ мало хто з покол╕ння батьк╕в залишить Крим...
– Моя мама каже: «Я прожила достатньо. Якщо молод╕ хлопц╕ гинуть на сход╕, то чому мен╕, доросл╕й ж╕нц╕, боятися?».
– Дозволь поставити запитання тоб╕, як кримськ╕й татарц╕. Ухвалюючи бюджет-2015, держава на потреби депортованих вид╕лила 790 тис. грн. Як це можна назвати?
– Так, на жаль, з одного боку, влада говорить про братерський кримськотатарський народ, з ╕ншого, – роботу в цьому напрямку майже не веде. Мен╕, наприклад, було прикро, що закон про статус мого народу, як кор╕нного в Криму, ухвалили т╕льки б╕льш н╕ж через 20 рок╕в п╕сля нашого повернення. Невже т╕льки п╕сля анекс╕╖ ми довели, що ╓ патр╕отами Укра╖ни? Насправд╕, нас з укра╖нцями багато що об’╓дну╓! Зокрема, ╕ прихильн╕сть до земл╕. Нашим народам вона д╕сталася дорогою ц╕ною. А ось «м╕на упов╕льнено╖ д╕╖» тих процес╕в, що зараз ми бачимо на сход╕ ╕ в Криму, була закладена ще в стал╕нськ╕ часи…
Коли, наприклад, у зв╕льнен╕ депортац╕╓ю будинки кримських татар заселяли жител╕в рос╕йсько╖ глибинки. Я добре пам’ятаю результати соцопитувань, коли жител╕ сходу Укра╖ни не пам’ятають про Голодомор 1932-1933 рок╕в в Укра╖н╕ або не вважають це трагед╕╓ю, хоча «викошували» саме сх╕д, ╕ люди цього просто не можуть пам’ятати – ╖х привозили на ц╕ земл╕. У переселенц╕в того часу не було в╕дчуття «свого дому» ╕ «сво╓╖ земл╕».
Кримськ╕ татари в план╕ прихильност╕ до земл╕ – дивовижний народ! Донин╕ не можу розгадати загадку нашого народу, який п╕сля виселення та п╕вв╕кового життя в Узбекистан╕, де знову доводилося вставати на ноги, повернувся до Криму, залишивши все – будинки, роботу, друз╕в. Пройти через т╕ ж сам╕ труднощ╕ вже в Криму, але так само в╕дчайдушно боротися за свою землю. Це — великий подвиг кр╕зь неймов╕рний б╕ль, але не вс╕ це розум╕ли ран╕ше в Укра╖н╕. Багато чого пояснив ф╕льм «Хайтарма» ╕ под╕╖ березня 2014 року, але, думаю, нам ще належить под╕литися багато чим з укра╖нським народом.
– Як дума╓ш, Крим повернеться в Укра╖ну?
– Зна╓ш, недавно зрозум╕ла, що Крим повернеться! Обов’язково! До цього були б╕льш песим╕стичн╕ погляди на под╕╖ там.
– А внасл╕док чого така зм╕на погляд╕в в╕дбулася?
– Я була у Львов╕ на конференц╕╖, де розпов╕дала про Крим. До мене п╕д╕йшла зовс╕м молода студентка, ╕ ми з нею довго сп╕лкувалися, а пот╕м сказала, що Крим обов’язково повернеться, рано чи п╕зно. Вона пор╕вняла Крим з телефоном, який залишився без свого ╓диного зарядного пристрою. Телефон забрали, а п╕дходящо╖ зарядки до нього нема╓, кр╕м колишньо╖. Дуже проста, але дуже точна аналог╕я.
– Т╕льки й усього? Молода студентка сво╖м простим пор╕внянням змусила тебе пов╕рити в те, що Крим повернеться?
– (См╕╓ться) Не т╕льки! Але вона так щиро ╕ просто пояснила всю суть ╕ складн╕сть становища Криму. У мене ╓ ця в╕ра. ╤ те ж саме минулого року, в якийсь момент я зрозум╕ла, що Янукович п╕де. У с╕чн╕...
– ╤нту╖тивно?
– Так, ╕нту╖тивно. Так само ╕ зараз в╕дчуваю, що Крим повернеться.
– Так це треба п╕драхувати, ск╕льки минуло м╕ж тво╖м передчуттям ╕ реальним «в╕дходом» Януковича, щоб зрозум╕ти, коли ж повернеться Крим?
– Але в╕д нас теж багато залежить! Ми не повинн╕ просто сид╕ти й спод╕ватися. Кожен на сво╓му м╕сц╕ ма╓ робити свою маленьку справу.
– Якщо тво╖ передчуття все-таки збудуться, яким ти бачиш Крим? Це могла би бути кримськотатарська автоном╕я або колишня автоном╕я, або який-небудь ╕нший статус?
– Я не думаю, що кримськотатарська держава можлива.
– А кримськотатарська автоном╕я?
– Автоном╕я можлива, але як це тод╕ корелю╓ться з ╕ншою частиною населення? Мен╕ зда╓ться, що це питання потр╕бно виносити на всеукра╖нський референдум. В╕н ма╓ широко обговорюватися на вс╕х р╕внях. У мене багато знайомих, не кримських татар, як╕ п╕дтримують ╕дею створення кримськотатарсько╖ нац╕онально-територ╕ально╖ автоном╕╖. Але я вважаю, що без загальнонац╕онального референдуму под╕бн╕ питання вир╕шувати не можна. Держава Укра╖на, так чи ╕накше, ма╓ брати в цьому вир╕шенн╕ безпосередню участь. Так працю╓ ╕ ма╓ працювати демократ╕я в св╕т╕.

http://ua.krymr.com/content/article/26802403.html
* * *
В арх╕в╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» за 2003 р╕к знайшлася публ╕кац╕я в╕домо╖ сьогодн╕ в Укра╖н╕ журнал╕стки, а тод╕ школярки Севг╕ль Муса╓во╖! (Читайте у "Джерельц╕" а стор.15)

Севг╕ль Муса╓ва-Боровик на лекц╕╖ у Львов╕. Грудень 2014 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2015 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14611

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков