Версiя для друку Обговорити в форумi

"Ну що ж, - задумливо відізвався той, - вони люди як люди. Люблять гроші, але так було завжди... Людство любить гроші, з чого б ті не були зроблені: чи з шкіри, чи то з паперу, бронзи або золота... Ну легковажні... ну, що ж... і милосердя інколи доходить до їх сердець...".
Це Михайло Булгаков вустами Воланда мовить про незнищенну в усі часи ваду людства - пристрасть до грошей.  Час спливає, а фраза майстра пера, здається, що не рік, то стає крилатішою. Хоч ми й говоримо про епоху Водолія, що нібито покликана геть усіх  водночас одуховнити, та щодня декларуємо відродження цієї рідкісної чесноти через набуту нами незалежність, але пророче слово письменника коли-не-коли та й вихопить з натовпу лики знайомих персонажів. Але хто до тих пророчих слів тепер дослухається? Отож і маємо з одного боку указ Президента про передачу віруючим культових споруд, а з іншого - у центрі Севастополя, в колишньому костьолі св. Климента (тепер дитячий кінотеатр "Дружба") на місці олтаря платний туалет для потреб городян та наших гостей. І що характерно, таких "ринкових" змін кінотеатр зазнав не так давно, саме відтоді, як місцева римсько-католицька громада святого Климента розпочала клопотання про повернення храму, побудованого на початку минулого століття на кошти місцевих прихожан. Сам же кінотеатр давно перестав бути дитячим. Там тепер із заокеанськими бойовиками конкурують недолугі російські, на зразок сумнозвісного "Брат-2". А джерелом доходів, може, й не тіньових, окрім туалета, стали пункт обміну валют, інтернет-кафе тощо.
Пам`ятається, нунцій Папи Римського М. Етерович, перед приїздом його в Україну, відвідав наше місто і, звичайно ж,  звертався з клопотанням до властей про передачу храму віруючим. Відмова, як і аргументи, були приголомшливими: мовляв, за радянських часів, аби перебудувати споруду в кінотеатр, влада витратила чимало грошей. Послу США в Україні Карлосу Паскуалю відповіли дещо м`якше. Мовляв, міська Рада розгляне це питання. Та віз і нині там.
2 листопада римсько-католицька громада відправила месу та молебень за усопшими під стінами колишнього храму (на фото). Боляче було дивитися, як люди під час молитви ставали на коліна просто на асфальт.
...Люди як люди... люблять гроші, з чого б ті не були зроблені...
А ось щодо милосердя, то тут Мессір, здається, перебільшив...

м. Севастополь.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #45 за 08.11.2002 > Тема "З потоку життя"