Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«К╤ЛЬКА ДН╤В, ЯКЩО НЕ РАН╤ШЕ»:
У Пентагон╕ сказали, коли Укра╖на отрима╓ перш╕ парт╕╖ озбро╓нь…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ - ПРО ДОПОМОГУ США: АМЕРИКАНЦ╤ БАЧАТЬ КОЖЕН СВ╤Й ДОЛАР, ЯКИЙ ЗАХОДИТЬ В УКРА╥НУ
«Усе йде на поле бою, п╕дтримуючи не лише укра╖нську арм╕ю, а й захищаючи демократ╕ю у...


У ПАЛАТ╤ ПРЕДСТАВНИК╤В США ОПРИЛЮДНИЛИ ЗАКОНОПРО╢КТИ ПРО ДОПОМОГУ, УКРА╥Н╤ - МАЙЖЕ $61 М╤ЛЬЯРД
Сп╕кер Майк Джонсон заявив у середу, що плану╓ провести голосування щодо пакета допомоги ц╕╓╖...


ЗВЕРНЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ДО Л╤ДЕР╤В КРА╥Н ╢ВРОСОЮЗУ
Нам ус╕м ╕з вами треба зараз переграти Пут╕на в р╕шучост╕, щоб ця в╕йна нарешт╕ почала йти до...


КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
Володимир Зеленський, Президент Укра╖ни…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 28.10.2016 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 28.10.2016
Лев Шлосберг, рос╕йський опозиц╕йний пол╕тик: ЧАСТИНА Л╤БЕРАЛ╤В У РОС╤╥ ВИЯВИЛИСЯ ╤МПЕРЦЯМИ

Рос╕йський пол╕тик, член псковського обласного з╕брання депутат╕в в╕д парт╕╖ «Яблуко», головний редактор газети «Псковська губерн╕я», ╕сторик Лев Шлосберг став в╕домим в Укра╖н╕ п╕сля того, як у серпн╕ 2014 року першим голосно заявив про участь рос╕йських в╕йськових, зокрема, оф╕цер╕в псковсько╖ десантно╖ див╕з╕╖, у бойових д╕ях на Донбас╕. Заявив ╕ пред'явив св╕дчення. За що був жорстоко побитий.
Шлосберг ╕ сьогодн╕ не бо╖ться повторювати, що рос╕йськ╕ в╕йськов╕ на сход╕ Укра╖ни ╓. ╤ про те, що ситуац╕я з Кримом ╕ в ц╕лому бачення розвитку в╕дносин з Укра╖ною розкололи не лише рос╕йське сусп╕льство, але нав╕ть його л╕беральну частину. Сво╖ми м╕ркуваннями в╕н под╕лився у розмов╕ з власним кореспондентом «Укр╕нформу» у ФРН.

– Пане Шлосберг, ми чу╓мо досить р╕знопланов╕ заяви рос╕йських опозиц╕йних, л╕беральних пол╕тик╕в по Криму, по Укра╖н╕ в ц╕лому. Чи ╕снують у середовищ╕ ц╕╓╖ частини пол╕тикуму серйозн╕ розб╕жност╕ у думках щодо перспектив розвитку в╕дносин ╕з сус╕дньою кра╖ною?
– Так, звичайно. Вони ╕снують. Оск╕льки з'ясувалося, що частина людей, як╕ себе позиц╕онують як л╕берали, виявилися ╕мперцями. Так само як в Рос╕╖ ╓ комун╕сти-╕мперц╕, ╓ консерватори-╕мперц╕, ╓ соц╕ал╕сти-╕мперц╕, ╓ нац╕онал╕сти-╕мперц╕, з'ясувалося, що ╓ л╕берали-╕мперц╕. Це дуже важко сум╕щу╓ться, тому що л╕берал╕зм та ╕мперськ╕сть – реч╕ незб╕жн╕, м'яко кажучи. Але справа в тому, що спотворена пол╕тична система справила вплив на людей р╕зних переконань.
Взагал╕ ситуац╕я з Укра╖ною в ц╕лому – ╕ з Кримом, ╕ з Донбасом – стала таким рос╕йським рентгеном, дуже потужним. Зараз розпочина╓ться надто пов╕льне усв╕домлення под╕й 2014 року. Оск╕льки дуже багато людей не бачать прямого зв'язку м╕ж под╕ями лютого ╕ березня 2014 року, под╕ями на Донбас╕ (з травня 2014 року. – Ред.), коли почалося в╕йськове втручання (спочатку воно було фрагментарним, пот╕м, з серпня, стало всеохопним) та подальшими економ╕чними та соц╕альними проблемами. Тобто, не виходить причинно-насл╕дкового зв'язку. В╕н зруйнований у головах людей. Це насл╕док авторитарного режиму, який ста╓ тотал╕тарним.
– Чи можливо, все ж таки, знайти якусь ╓дину платформу?
– У мене зараз нема╓ в╕дпов╕д╕ на питання, наск╕льки можлива консол╕дац╕я рос╕йських л╕беральних пол╕тик╕в на ╓дин╕й позиц╕╖ по Укра╖н╕. Я бачу, що ц╕ позиц╕╖ не зб╕гаються. ╤ дискурс неправильно усв╕домлено╖ ╕сторично╖ справедливост╕, ╕мперський дискурс, радянський висв╕чу╓ться у ц╕й ситуац╕╖. ╤ люди, з якими ми перебува╓мо на ╓диних позиц╕ях з багатьох питань внутр╕шньо╖ пол╕тики, ламаються на ситуац╕╖ з Кримом ╕ на ситуац╕╖ з Донбасом.
Як мен╕ вида╓ться, у нас була створена ф╕ктивна багатопарт╕йна пол╕тична система, а, по сут╕, пол╕тичних сил було дв╕ – ╕мперц╕ та в╕льн╕ люди, тобто л╕берали. З'ясувалося, що фракц╕я л╕берал╕в дуже нечисленна. Нам необх╕дно консол╕дуватися, у нормальному сенс╕ слова, все одно на внутр╕шньому порядку денному Рос╕╖. Тобто, консол╕дац╕я л╕берального пол╕тичного сп╕втовариства на програм╕ д╕й стосовно Укра╖н╕ ╓ неможливою, тому що, якщо в╕дверто, незрозум╕ло, що робити у в╕дносинах з Укра╖ною. Ц╕╓╖ «дорожньо╖ карти» нема╓. ╥╖ обговорення зараз у Рос╕╖ повноц╕нно ╓ неможливим.
– Але, принаймн╕, на в╕дм╕ну в╕д заяв про те, що Укра╖на – н╕яка не самост╕йна держава, в опозиц╕йному середовищ╕ хоча б ╓ ч╕тке усв╕домлення того, що Укра╖на – це не Рос╕я? Чи все ж таки туга за колишньою «братньою с╕м'╓ю народ╕в»?
– ╤мперц╕ все сумують за розпадом СРСР, за розпадом Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Вони згадують ╕ Ф╕нлянд╕ю, ╕ Польщу, й ╕нш╕ кордони Балт╕╖, ╕ все що завгодно. З людьми дуже важко розмовляти, коли нема╓ ╓диного нормального повноц╕нного ╕нформац╕йного поля, ╕ нема╓ ╓дино╖ системи понять. Ми поверта╓мося до самого базису – понять та ц╕нностей.

Те, що пут╕нська система дасть якийсь рад╕оактивний вихлоп, було зрозум╕ло п╕сля 2013 року. Якщо бути зовс╕м точним, це стало зрозум╕ло, коли Медвед╓в став вносити поправки до Конституц╕╖ Рос╕╖ про 6-р╕чний президентський терм╕н╕. Я пам'ятаю цю дискус╕ю. Мен╕ багато хто казав: «Дивись, як Д╕ма вир╕шив с╕сти». Я казав: «В╕н не для себе, для Пут╕на». Мен╕ казали: «Ти що, Пут╕н п╕шов, це просто Медвед╓в так облаштову╓ться». Я в╕дпов╕дав: «Н╕, хлопц╕, це п╕дготовка до повернення Пут╕на». ╤ тод╕ багато хто з людей л╕беральних переконань не розум╕ли, що Медвед╓в – це просто пересидка, щоб Пут╕н повернувся м╕н╕мум на 12 рок╕в.
Те, що цей «вихлоп» трапився з Укра╖ною, це, в певному сенс╕. випадков╕сть. Це могло бути з кимось ще, з якогось ╕ншого приводу. Але було зрозум╕ло, що, повернувшись. супроти лог╕ки вс╕х природних пол╕тичних процес╕в, до повноц╕нного в╕дкату, у якомусь м╕сц╕ система дасть спалах. Такий спалах з величезною турбулентн╕стю. Це сталося з Укра╖ною.
Це, безумовно, повинна була стати радянська ╕стор╕я, тобто повинен був здетонувати наш «комп'╓нський вагончик». Таким вагончиком став Крим.
– Якщо станеться чудо, ╕ раптом завтра до влади приходять л╕берали...
– Це ╕нше питання.
- Це ╕нше питання. Але я веду до того, що для Укра╖ни, виходить, буде н╕трохи не прост╕ше у стосунках з ╕ншим кер╕вництвом у Москв╕?
– Мен╕ доводилося у передачах у Михайла Соколова (пол╕тичний оглядач «Рад╕о Свобода», ведучий програми «Обличчям до под╕╖» – Ред.) дискутувати з представниками сп╕льноти, у тому числ╕ укра╖нсько╖, ╕ я пояснював, що ми – прихильники прийняття р╕шень лег╕тимним шляхом. Так сталося, що, у в╕дпов╕дност╕ до Конституц╕╖ Рос╕╖, зм╕нили Конституц╕ю Рос╕╖. Ми хочемо зм╕нити Конституц╕ю ╕ повернутися до кордон╕в 1 лютого 2014 року. Для цього нам доведеться зм╕нювати Конституц╕ю РФ. А це можна зробити лише законним шляхом – 2/3 Держдуми, 2/3 Ради Федерац╕╖, 2/3 суб'╓кт╕в Федерац╕╖... Я ╓диний депутат Псковського обласного з╕брання народних депутат╕в, який п╕д час голосування за внесення зм╕н до Конституц╕╖ у зв'язку з включенням Криму та Севастополя голосував проти при по╕менному електронному голосуванн╕. Вони це запам'ятали...
Я розмовляв з представниками укра╖нського журнал╕стського сп╕втовариства ╕ пол╕тичного. Я казав: розум╕╓те, не лише Рос╕я вкрала у вас Крим, ви втратили Крим. Ви не працювали з Кримом, ви не працювали з людьми, ви допустили купу, купу грубих дилетантских пол╕тичних помилок! Ви не розум╕ли, що вам д╕сталися, по сут╕, дв╕ з половиною держави. Ви вважали, що обломилося ╕ назавжди. Нав╕ть казали: як круто вийшло у 1991 роц╕... Ви не розум╕ли, що це все на живу нитку.
Укра╖нський уряд, починаючи з Кучми, зд╕йснював дуже багато помилок, не розум╕ючи, що потр╕бно будувати ╓дину кра╖ну. Так, тепер ╓ ╓дина пол╕тична укра╖нська нац╕я. ╤ вона утворилася не за етн╕чною ознакою, а за пол╕тичною. Ось такою ц╕ною. Але вона з'явилася, у тому числ╕, ╕ як насл╕док ось тих жахливих помилок, коли вважалося, що кордони – це назавжди. Коли вважалося, що неважливо, як живуть люди на сход╕ Укра╖ни.
Я повн╕стю под╕ляю правову оц╕нку, що це – псевдореферендум, нелег╕тимний в╕д початку до к╕нця, жодною сво╓ю частиною. Але уяв╕мо соб╕, що там проводиться лег╕тимний референдум, ось вся Укра╖на вир╕шу╓ як ун╕тарна держава провести всеукра╖нський референдум по Криму, ╕, у тому числ╕, голосують Крим ╕ Севастополь. Але ж вони б голосували за вих╕д з╕ складу Укра╖ни, я думаю...
Але це ма╓ бути результатом пол╕тики. Якщо ви боретеся за уми, за добробут, зроб╕ть так, щоб рос╕янам у Криму було краще, н╕ж у Рос╕╖. У нас же жахливо люди живуть, жахливо. Поруч, у Ростовськ╕й област╕ – злидн╕, страшенна убог╕сть. Про це н╕хто не думав.
Тобто, обговорювати в╕дпов╕дальн╕сть Рос╕╖ готов╕ вс╕, обговорювати власну в╕дпов╕дальн╕сть готовий мало хто.
Це як ми зараз обговорю╓мо причини наших поразок. Хто винен у поразках рос╕йсько╖ демократ╕╖? Пут╕н. Я завжди кажу: добре, Пут╕н, а номер два – хто? Що, у нас т╕льки один винний? ╤ на другому, ╕ на третьому м╕сц╕, ╕ на 130-му Пут╕н? Тод╕ у чому наша в╕дпов╕дальн╕сть? Що ми повинн╕ робити?
Я дуже спод╕ваюся, що у нашого покол╕ння пол╕тик╕в, але може це просто моя ╕люз╕я, буде шанс в╕дновити шанобливе сп╕лкування з Укра╖ною. Це ще не буде означати вир╕шення проблеми, але це буде, у всякому випадку, розмова. Адже нема╓ прецедент╕в. Тако╖ ситуац╕╖ не було. Ми не можемо взяти кальку ╕ сказати: хлопц╕, таку ж ситуац╕ю в такому-то роц╕ вир╕шили так, давайте спробу╓мо зробити так само, як написано у п╕дручнику ╕стор╕╖, раптом у нас вийде.
– Лекал нема╓...
– Нема╓ лекал. Створена ун╕кальна ситуац╕я.
Януковича потр╕бно судити. Його необх╕дно судити, тому що в╕н б╕льше, н╕ж будь-хто, зробив внесок у це. Зрештою, його обрало рос╕йське населення Укра╖ни. Чим в╕н займався з Кримом? Чим в╕н займався з Донбасом? Для нього це були холопи ╕ чернь. Ось це все теж здетонувало.
На м╕й погляд, зараз необх╕дно, нав╕ть незважаючи на р╕зн╕ пол╕тичн╕ оц╕нки та под╕╖ в Укра╖н╕ ╕ способи виходу з ц╕╓╖ ситуац╕╖, намагатися шукати консол╕дац╕ю на ╕нструментах виходу. Тобто, в╕дводити на другий план оц╕нки. Адже вс╕ ж розум╕ють, що трива╓ ця нелегальна в╕йна. Вона зм╕нила форми, вона стала...
– Г╕бридною...
– Г╕бридною, п╕дп╕льною, якою завгодно. Але зрозум╕ло, що вона трива╓. Там ╓ в╕йська, просто у ╕нш╕й к╕лькост╕. Так, переключилися на Сир╕ю, але там (на Донбас╕. – Ред.) неспок╕йно, там в╕дсутня укра╖нська державна влада, там партизанськ╕ загони, а не органи держвлади, там псевдовибори, там незрозум╕ло що! Це необх╕дно якимось чином вир╕шувати.
До слова кажучи, от якщо за чергов╕стю розвитку под╕й першим був Крим, пот╕м Донбас, то вир╕шувати проблему потр╕бно у зворотному порядку, спочатку Донбас, пот╕м Крим. ╤, до слова кажучи, проблеми Донбасу вир╕шити легше. Тому що Рос╕я злякалася. Ну там же зрозум╕ло, що був сценар╕й, що Луганська ╕ Донецька ц╕ «республ╕ки» теж хочуть до Рос╕╖. Але нав╕ть у Пут╕на не вистачило пол╕тично╖ вол╕, аби сказати: «Так, хлопц╕, йдемо дал╕». Адже вони хот╕ли все Чорне море в╕др╕зати, ми це бачили, це було зрозум╕ло з ╕нформац╕йно╖ п╕дготовки, з усього. Вони були впевнен╕, що така ж червона килимова дор╕жка буде ╕ там. Вони не оч╕кували нав╕ть, що укра╖нська арм╕я буде так захищати цю частину Укра╖ни.
– Ну ╕ саме м╕сцеве населення дало в╕дс╕ч...
– ╤ населення не так однозначно сприйняло. ╤, кр╕м того, стало доходити врешт╕ решт...
Вс╕ ж «проковтнули» Крим: ╢вропа проковтнула, американц╕ проковтнули. Вони спод╕валися, що на цьому все зупиниться, ну от просто так сталося, будуть пот╕м задн╕м числом лег╕тим╕зувати цей псевдореферендум. А п╕шло дал╕, бо варто т╕льки пустити лихо до хати, вс╕ ворота в╕дкрит╕.
Тому нам потр╕бно зараз виховувати ту ел╕ту, яка вже сьогодн╕ буде вести розмови м╕ж собою. Рос╕йську пол╕тичну ел╕ту, укра╖нську пол╕тичну ел╕ту. Повинна ж буде, якщо буде якась вища пол╕тична справедлив╕сть, настати наша черга. Щоб ми розум╕ли, з ким сп╕лкуватися. А це сп╕лкування не може бути образливим. Тобто, коли нам кажуть, що ми – агенти Пут╕на (мен╕ особисто це говорили ╕ писали абсолютно божев╕льн╕, у мо╓му розум╕нн╕, люди), ╕ при цьому вони ще вс╕ляко п╕дкреслювали, що говорять в╕д ╕мен╕ Укра╖ни. Я ╖х пост╕йно зупиняв: ви в╕д ╕мен╕ Укра╖ни не говорите, у вас ╓ право сп╕лкування, як ╕ у мене, але я зараз не говорю в╕д ╕мен╕ Рос╕╖, ╕ ви не говорите в╕д ╕мен╕ Укра╖ни. Ви повинн╕ розум╕ти, що якщо ми з вами, так станеться, зробимося представниками оф╕ц╕йно╖ пол╕тично╖ ел╕ти, то така розмова сьогодн╕ дуже сильно вплине на нашу розмову завтра, бо я згадаю, ╕ ви пригада╓те.
Тому зараз така трикрапка надто бол╕сна... Рецепта на сьогодн╕ нема╓. В╕дсутн╕й в╕н.
– Леве, Ви стали саме т╕╓ю людиною, яка почала розсл╕дувати цю тему з могилами загиблих на Донбас╕ рос╕йських оф╕цер╕в. Ваша публ╕кац╕я в╕д 25 серпня 2014 року у газет╕ «Псковська губерн╕я» про в╕йськовослужбовц╕в-контрактник╕в 76-╖ гвард╕йсько╖ десантно-штурмово╖ див╕з╕╖ Леон╕да К╕чатк╕на та Олександра Осипова. Ви будете продовжувати цю роботу?
– Ми живемо поруч, ми це побачили. Тема не закрита. Люди продовжують гинути.
Оф╕ц╕йно про це зараз говорити не можна – прийнятий указ Пут╕на, який забороня╓ обговорення в╕йськових втрат у мирний час. Тим не менш, преса обговорю╓. Б╕льше того, наша ось така ситуац╕я по загиблих в╕йськовослужбовцях в Укра╖н╕ позначилася на тому, що втрати у Сир╕╖ обговорюються в╕дкрито, незважаючи на указ, що забороня╓ обговорення втрат арм╕╖ п╕д час спецоперац╕й.
– Але, мен╕ зда╓ться, якось з╕йшло нан╕вець обговорення втрат рос╕йсько╖ арм╕╖ в Укра╖н╕ у рос╕йських ЗМ╤.
– Укра╖на просто п╕шла на другий план. Вона стала дискус╕╓ю т╕ньовою, локальною. Але вона залиша╓ться.
Як мен╕ вида╓ться, нема╓ взагал╕ зараз ╓дино╖ позиц╕╖ н╕ ╓вропейського сп╕втовариства, н╕ св╕тового щодо ситуац╕╖ Укра╖ни та Рос╕╖. Вона в╕дсутня у ╢вросоюз╕, вона в╕дсутня у Рад╕ ╢вропи, вона в╕дсутня в ООН. А двосторонн╕ми зусиллями Рос╕╖ та Укра╖ни цей вузол вже не розв'язати. Цих можливостей нема╓, занадто багато особистого, занадто багато кров╕, занадто багато брехн╕ ╕ оц╕нок, як╕ обмежують можливе поле д╕╖. Ц╕╓╖ «дорожньо╖ карти» нема╓ н╕ у кого сьогодн╕. Це вийшов такий в╕дкладений конфл╕кт, тл╕ючий конфл╕кт, який може здетонувати будь-яко╖ хвилини.
– Багато говорять сьогодн╕ про те, що буде черговий заморожений...
– В╕н не заморожений, в╕н жевр╕╓, ми це бачимо. ╤ це все одно трикрапка...

Ольга Танас╕йчук
Берл╕н

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 28.10.2016 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17561

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков