Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 28.10.2016 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 28.10.2016
АЛЬТЕРНАТИВА

Завершилося скороминуче кримське л╕течко, розлет╕лися-роз’╖халися в╕дпочивальники. Ран╕ше, за укра╖нсько╖ влади, це був час, коли кримчани, перев╕вши подих п╕сля виснажливих туристичних жнив, посп╕шали з обважн╕лими гаманцями - хто до буд╕вельних супермаркет╕в, аби розширити св╕й прибутковий б╕знес, хто до автомагазин╕в, аби пом╕няти вже трохи «втомлену» «Мазду» на респектабельного «Мерса», «БМВ» чи «Фольксвагена». ╤нш╕ прямували до турбюро, користуючись можлив╕стю побачити св╕ту, засмакувати й соб╕ заслуженого в╕дпочинку в екзотичних кра╖нах Африки, Аз╕╖, Америки.
 «Не той тепер Миргород, Хорол-р╕чка не та…» - писав колись класик. Це в╕дчуття надто актуальне в сьогодн╕шньому Криму. Хтось носить його глибоко всередин╕, нар╕каючи на п╕дступи обамок та фашисто-бандер╕вц╕в, а хтось визна╓ те в╕дкрито, бо ж на власному досв╕д╕ скуштував нов╕ реал╕╖, де про жодне розширення б╕знесу мова не йде. ╤снуючий би якось утримати, а чи й збути з рук, бо ж працю╓, в кращому раз╕, на утримання самого себе, а отже, за визначенням, б╕знесом вже не ╓. Продаж готел╕в, готельчик╕в, панс╕онат╕в ╕ панс╕онатик╕в останн╕м часом ╓ вельми поширеним явищем. Щоправда, л╕кв╕дн╕сть такого б╕знесу невелика. Московитяни, що всупереч м╕жнародним законам, але за сприяння як Кремля, так ╕ м╕сцево╖ влади, перебираються на п╕востр╕в, п╕сля аж╕отажу к╕нця 2014-го - початку 2015 рок╕в (який стосувався, щоправда, в основному житла) не дуже хапаються купувати ╖х. Важко сказати, чого тут б╕льше: розум╕ння реального стану малого б╕знесу в Москов╕╖, його залежност╕ в╕д влади, а в╕дтак ╕ можливостей чи тверезо╖ оц╕нки перспектив Криму туристичного в ситуац╕╖, коли такий бажаний заруб╕жний турист не по╖де, а в╕тчизняний плебс, нав╕ть той, що мандру╓ на недешевих авто, б╕льше загиджу╓ п╕востр╕в, ан╕ж залиша╓ кошт╕в на його розвиток. Але, окр╕м вищезазначених, ╕сну╓ ще один стримуючий мотив, про який не люблять згадувати, аби не входити в протир╕ччя ╕з засво╓ними в╕д пана Кисельова ╕ К⁰ переконанням про те, що «Крым» н╕бито «наш». Справжня ц╕на тому переконанню легко тесту╓ться, як бачимо, на р╕вн╕ гаманця перес╕чного обивателя Москов╕╖. Новоприбул╕ не надто посп╕шають вкладати сво╖ кревн╕ в кримський б╕знес, в серйозну нерухом╕сть, нав╕ть попри те, що ц╕ни на не╖ впали подекуди удв╕ч╕.
Немале значення ма╓ ╕ в╕дпов╕дна реакц╕я московсько╖ ел╕ти, в тому сенс╕, що не знаючи вс╕х п╕дводних камен╕в, на не╖, як на певний ╕ндикатор, звик ор╕╓нтуватися перес╕чний громадянин. Реакц╕я та красномовна. За ╕нформац╕╓ю експерта Едуарда Петрова, в╕д к╕нця с╕чня цього року ел╕тна нерухом╕сть на П╕вденнобережж╕ попитом не користу╓ться. Пол╕ткоректний експерт поясню╓ те коливаннями на валютному ринку, але навряд чи в╕н сам в╕рить в те, адже чудово розум╕╓, що як╕сь-там коливання курсу валют московську ел╕ту н╕коли не спиняли. Дума╓ться, головним чинником тут ╓ як небажання потрапляти п╕д санкц╕╖, як би легковажно про них не висловлювались, так ╕ в╕дчутна невпевнен╕сть в довгов╕чност╕ проекту «Крымнаш».
Тим часом, в╕д’╖зд в╕дпочивальник╕в останн╕ми роками означа╓ ще й актив╕зац╕ю силовик╕в, нову хвилю обшук╕в, арешт╕в, суд╕в. Не можна сказати, що нова влада якось особливо комплексу╓ з тим, щоб займатись под╕бним на очах турист╕в. Московського туриста под╕бним не здивувати. Ставиться до того з розум╕нням, бо ж, на в╕дм╕ну в╕д Укра╖ни, не отримав щеплення критичного ставлення до д╕й влади, плавно м╕грував в╕д тотал╕таризму сов╓цького до тотал╕таризму пут╕нського. Н╕ «сушки», що з гуркотом проносяться понад пляжами, н╕ спектакль з облавою на «диверсант╕в», поставлений цього л╕та, зда╓ться, не порушу╓ ╖х комфорту. Чи то лише зда╓ться?
Обшуки минулого та позаминулого тижня в помешканнях кримських татар, зокрема, в Строгоновц╕, у тих, хто нещодавно повернувся з хаджу до Мекки, виглядали вкрай принизливо. Плямисто-с╕р╕ спецпризначенц╕ в чорних масках, за такими ж масками ховали обличчя ще й як╕сь бойовики в зеленому камуфляж╕. Поряд автозаки без номер╕в… Весь той антураж у по╓днанн╕ з безпардонним поводженням ос╕б, що представляли владу (як ми здогаду╓мося, Москов╕╖, бо ж н╕яко╖ ╕ншо╖ на п╕востров╕ сьогодн╕ нема╓), справляв ст╕йке враження того, що в селище вдерлася банда злочинц╕в. Власне, мова ж якраз саме про це – про те, що, захопивши у незаконний спос╕б частину укра╖нсько╖ територ╕╖, заявивши про те, що вона стала складовою частиною Федерац╕╖, Кремль такими сво╖ми д╕ями виявля╓ сво╓ справжн╓ лице – лице насильника. Адже так поводяться лише на окупованих територ╕ях.
Д╕йсно, п╕д час обшук╕в у Строгоновц╕ силовики поводили себе у спос╕б, неприйнятний у будь-як╕й цив╕л╕зован╕й держав╕. Так, ан╕трохи не комплексуючи, сл╕дч╕ привезли св╕дк╕в обшуку (понятых) з собою, що з будь-яко╖ точки зору ╓ очевидним упередженням щодо м╕сцевих мешканц╕в, а недопуск до кл╕╓нт╕в адвокат╕в був прямим порушенням прав людини, порушенням, зрештою, законодавства само╖ Москов╕╖.
Що шукали пильн╕ сл╕дч╕ в убогих оселях в╕рних мусульман – динам╕т, пластид, пояси шах╕д╕в? За таких умов – кишеньков╕ св╕дки, усунення захисник╕в – можна було «знайти» все, що завгодно, включно з доказами причетност╕ до ╤сламсько╖ держави. ╢диною, але сутт╓вою завадою тому була активна увага односельц╕в до дол╕ сво╖х сус╕д╕в. В╕дтак, найнебезпечн╕шим, що вдалося знайти в помешканнях затриманих кримц╕, виявилась рел╕г╕йна л╕тература. Що вже там такого страшного було написано в тих книжках, що влада Кремля сприйма╓ ╖х як загрозу сво╖м устоям – нев╕домо. Тим не менш, вс╕ вони були вилучен╕.
Дивн╕ реч╕… Чи означа╓ те, що завтра кинуться вилучати Б╕бл╕╖, узр╕вши ╕ там зерна терору, розсаду екстрем╕зму, адже один з постулат╕в Старого Запов╕ту, скаж╕мо, проголошу╓: «око за око, зуб за зуб»? А чи, на думку кремл╕вських ╕деолог╕в, то недостатньо екстремально? Чи тут справа зовс╕м не в рел╕г╕╖? Питань, як бачимо, б╕льше, н╕ж в╕дпов╕дей.
Повертаючись до обшук╕в, як╕ п╕сля в╕д’╖зду в╕дпочивальник╕в знову почаст╕шали, хот╕в би звернути особливу увагу на те, що як в згаданих, так ╕ в ╕нших под╕бних випадках саме активна, д╕╓ва позиц╕я згуртовано╖ кримськотатарсько╖ громади не да╓ розгорнутися повномасштабному валу репрес╕й. Маючи страх╕тливий досв╕д примусового виселення з батьк╕вщини, десятил╕ття понев╕рянь ╕ утиск╕в на чужин╕ – по сут╕, геноциду – кримськ╕ татари не збираються, опустивши голови, повертатися до просмерд╕лого безправ’ям та сваволею хл╕ва ново╖, з╕ старим п╕дбо╓м, ╕мпер╕╖ зла. Б╕да згуртову╓. Ще б╕льше згуртову╓ усв╕домлення сво╓╖ правоти, а отже того, що справедлив╕сть рано чи п╕зно буде поновлено.
В цьому сенс╕ хот╕лося б звернути увагу от на що. Ще й сьогодн╕, щоправда, значно р╕дше, н╕ж в 2014 роц╕, але все ж трапля╓ться, що дехто з мо╖х сп╕вв╕тчизник╕в висловлю╓ здивування, чого ж це, мовляв, кримц╕ не дали в╕дс╕ч╕ агресоров╕, чого не вийшли на св╕й майдан, не взялися до збро╖, не п╕шли вс╕ разом в партизанськ╕ загони, чого…
Часом в тих питаннях вчувалися нотки дор╕кання, особливо, коли вони озвучувались геро╖чними учасниками революц╕╖ з числа тих, хто з’являвся на Майдан╕ виключно м╕ж десятою – дванадцятою чи ш╕стнадцятою – в╕с╕мнадцятою, аби, п╕дтанцьовуючи п╕д сценою, нагуляти апетит.
Подив, а тим б╕льше, дор╕кання пояснюються очевидно ж тотальним нерозум╕нням того, що в╕дбулося у Криму в 2014 роц╕, що в╕дбува╓ться там нин╕. Згадую це лише для того, аби ми добре усв╕домили, що кримц╕, як н╕хто ╕нший, робили все, аби Крим залишався укра╖нським. Чи не найпотужн╕шим в тому час╕ був м╕тинг п╕д ст╕нами Верховно╖ Ради АР Крим, який з╕брався 26 лютого 2014 року, аби не допустити вчинення акту державно╖ зради членами кримського парламенту. А була ж ще й п╕дтримка укра╖нських гарн╕зон╕в, масов╕ протести напередодн╕ нелег╕тимного «референдуму» 16 березня, коли уздовж дор╕г вже захопленого п╕вострова, по яких гуркот╕ли «Урали» та «Камази» з марс╕янами, стояли м╕тингар╕ з укра╖нськими та кримськотатарськими прапорами, з плакатами «Крим – це Укра╖на», «Н╕ незаконному референдуму!». Була спроба в╕дстояти право л╕дера свого народу на безперешкодний в’╖зд до Криму. Була ╕н╕ц╕йована Меджл╕сом громадська акц╕я з блокування ганебно╖ торг╕вл╕, до яко╖ вдалася укра╖нська влада в рамках закону «Про в╕льну економ╕чну зону Крим» (продовжу╓ться донин╕). Була вельми ефективна акц╕я з енергетично╖ блокади п╕вострова.
╤ сьогодн╕, коли репресивна машина Кремля, зда╓ться, не ма╓ жодних перепон, жодних обмежень, згуртован╕сть кримц╕в, ╖х д╕╓ва готовн╕сть в╕дстоювати свою батьк╕вщину, св╕й виб╕р, сво╖ переконання, в╕дстоювати кожного члена сво╓╖ громади як самого себе, викликають щиру повагу, ╓ прикладом для нас вс╕х, найперше, для укра╖нсько╖ влади.
Зв╕сно, нечислена нац╕я сприйма╓ агрес╕ю щодо себе значно гостр╕ше. ╤ не дивно, адже окр╕м того, що важко залишатися байдужим, коли велику частину твого народу зна╓ш ледь не по╕менно, а з багатьма пов’язаний родинно, под╕бна агрес╕я становить серйозну загрозу самому ╕снуванню нац╕╖.
 Укра╖нська нац╕я, на в╕дм╕ну в╕д кримц╕в, ╓ одн╕╓ю з найчисленн╕ших в ╢вроп╕. Але чи виправдову╓ те деяку нашу в╕дсторонен╕сть в╕д мук ╕ смертей, як╕ зазнають наш╕ сп╕вв╕тчизники? Чи ╓ то виправданням для нашо╖ влади, яка не вчиня╓, як на мене, вс╕х належних д╕й задля визволення, скаж╕мо, пол╕тичних заручник╕в Кремля? Олег С╓нцов, Олександр Кольченко, Олекс╕й Чирн╕й, Олександр Костенко, Ахтем Чийгоз, Ал╕ Асанов, Мустафа Дегермендж╕, Хайсер Джем╕л╓в, Микола Карп’юк, Стан╕слав Клих, Серг╕й Литвинов, ╢вген Панов, Андр╕й Захтей, Руслан Зейтулла╓в, Рустем Ва╕тов, Нур╕ Примов, Феррат Сайфулла╓в, Андр╕й Колом╕╓ць, Валентин Виговський, Роман Сущенко – ╕ це ж лише мирн╕ громадяни, проти яких висунут╕ абсурдн╕ звинувачення, ув’язнення яких пол╕тично вмотивоване ╕ слугу╓ ╓дин╕й мет╕ – пос╕яння серед населення страху перед режимом, а в╕дтак ╕ покори йому. А ╓ ж ще й десятки в╕йськовополонених, ╕мена яких з╕ зрозум╕лих причин нам не в╕дом╕, ╓ десятки полонених, захоплених на територ╕╖ ОРДЛО, серед яких нав╕ть п╕дл╕тки.
Чи згаду╓ м╕й пан президент, лягаючи щоноч╕ до тепло╖ постел╕ у сво╓му затишному дом╕, про те, що кожен день для них сповнений мук ╕ страждань? Чи доклада╓ вс╕х зусиль м╕й омбудсмен, аби зв╕льнити ╖х, вирвати з лабет кат╕в, бо ж багатьох, як пов╕домляють спостер╕гач╕ , зокрема, пан╕ Зоя Св╓това, п╕ддають жорстоким катуванням? Що робиться, зрештою, аби повернути укра╖нський закон на окупован╕ територ╕╖?
– А що тут можна зробити? – скажуть мен╕. Дипломати заявляють регулярн╕ протести, вимоги зв╕льнення, питання п╕дн╕ма╓ться, в тому числ╕, й президентом, ╕ омбудсменом на вс╕х м╕жнародних р╕внях…
Заявляють протести… П╕дн╕ма╓ться питання…
– ╤ що, допомага╓? – хочеться спитати. Окр╕м обм╕ну к╕лькох десятк╕в наших б╕йц╕в, як╕ потрапили в полон в ход╕ бойових д╕й, з пол╕тв’язн╕в вдалося обм╕няти лише к╕лькох ос╕б. Серед них Геннад╕я Афанась╓ва, Юр╕я Солошенка, Надю Савченко (яку сьогодн╕ публ╕ка, з числа тих, хто найголосн╕ше кричить: «лови злод╕я», вчергове п╕дозрю╓ в зрад╕, звинувачуючи ╖╖ за по╖здку ц╕╓╖ середи до Москви, аби п╕дтримати на суд╕ Карп’юка та Клиха).
З деокупац╕╓ю територ╕й справа ╕ зовс╕м зайшла у глухий кут. А чи ╖╖ завели? Схоже на те. Хтось заводив, а хтось пок╕рно дибав, мов те роковане телятко.
«М╕нським домовленностям нема альтернативи», чу╓мо ми зус╕б╕ч. Нема альтернативи… В арм╕╖ кажуть, що з будь-яко╖ ситуац╕╖ ╓ вих╕д. Найчаст╕ше, нав╕ть два. ╢ альтернативи ╕ М╕нському аутодафе, варто лишень зняти з очей шори. Чи зна╓ про них наша влада? Безперечно. Але ╕снуюч╕ альтернативи тим чи ╕ншим чином не влаштовують ╖╖.
До якост╕ М╕нських домовленостей ╓ надзвичайно багато питань. Але чи могли вони за тих обставин, в яких приймалися, бути ╕деальними? Зв╕сно, н╕. Важко дор╕кати за те, що в умовах надзвичайно╖ скрути на театр╕ бойових д╕й к╕нця л╕та 2014 року наш╕ перемовники в М╕нську не змогли за прикладом тих хлопц╕в, як╕ к╕стьми лягали, в╕дстоюючи вже зданий ними Донецький аеропорт, встояти перед зухвалим тиском московсько╖ дипломат╕╖. Не маючи за собою «ultima ratio regnum», жоден патр╕отизм чи ген╕альн╕сть дипломат╕в не допомогли б застояти наш╕ ╕нтереси. Мо╖ претенз╕╖ стосуються ╕ншого, а саме того, що усв╕домивши подальшу безперспективн╕сть М╕нського формату перемовин, б╕льше того – його небезпечн╕сть для Краю, наша влада не доклада╓ належних зусиль, аби перевести перемовини в ╕нший формат. В такий, де ми могли б сп╕лкуватися напряму з агресором. В такий, де наш╕ партнери на законних п╕дставах були б ╖х учасниками.
Мовлю про Будапештський формат. Наш╕ дипломати, а разом з ними й деяк╕ придворн╕ пол╕тологи, твердять, що одного нашого бажання вести перемовини в тому формат╕ замало, оск╕льки на те потр╕бна згода не лише сьогодн╕шнього управителя Кремля ( в чому в╕н, ясна р╕ч, аж н╕як не зац╕кавлений), але й згода Сполучених Штат╕в та Велико╖ Британ╕╖, надати яку вони теж не посп╕шають. Справд╕, одного нашого бажання замало. Потр╕бн╕ ще, як м╕н╕мум, в╕дпов╕дн╕ д╕╖, як╕ б переконали наших зах╕дних партнер╕в… в щирост╕ наших нам╕р╕в.
– Що ви верзете! – крикнуть мен╕ – Чи ви при сво╖х, натякаючи, що ми не хочемо вести перемовини в значно виг╕дн╕шому для нас формат╕? Невже ви вважа╓те, що наша влада не робила спроб переконати, принаймн╕ Зах╕д, перейти в той формат?
Допов╕даю: автор при сво╖х ╕ саме тому вважа╓, що реальних спроб нашо╖ влади переконати партнер╕в перейти до Будапештського формату не було. Адже для того, щоб мати моральне право закликати партнера поводитись г╕дно, вона мала б перше сама поводитись г╕дно ╕ бути щирою з ними, не кажучи вже про нас. Так, вона мала б припинити нарешт╕ гратися в таку комфортну для багатьох невизначен╕сть АТО ╕ передати планування ╕ ведення во╓нних операц╕й в руки фахових в╕йськових. Мала б припинити абсолютно аморальну, але таку виг╕дну для привладних клан╕в торг╕влю з кра╖ною-агресором. Мала б, нарешт╕, покласти край дерибану знекровлено╖ кра╖ни, оск╕льки в умовах в╕йни то ╓ н╕чим ╕ншим, як мародерством.
Але що найважлив╕ше – наша люба влада мала б визначити сво╓ю найпершою стратег╕чною метою не вижебрування чергових транш╕в кредиту МВФ, який за сво╓ю природою ╓ сво╓р╕дною ╕н’╓кц╕╓ю адренал╕ну в реан╕мац╕йн╕й, а отже не може повторюватись безк╕нечно, а сконцентруватись на щонайшвидшому в╕дродженн╕ в╕тчизняно╖ економ╕ки.
Але ж вона щосили уника╓ того! Словоблудить, ╕м╕ту╓, але не робить н╕чого, аби оживити ╖╖. Причини того не зна╓ х╕ба що глухий чи сл╕пий. ╤ причина та поляга╓ в тому, що корупц╕йний спрут, який обплутав кра╖ну зус╕б╕ч, який вже чверть стол╕ття висоту╓ з не╖ соки, ╕ ╓ нашою владою. При тому, ма╓мо розум╕ти (св╕т добре св╕домий того), що страшна С╕ц╕л╕йська маф╕я – кволий недоносок у пор╕внянн╕ з нашим монстром.
Ручн╕ прокурори, прокурори-куми, без яких пан президент не уявля╓ соб╕ свого хоч ск╕льки-небудь довшого перебування при влад╕, ручний Нац╕ональний банк, ручний, керований парламент, керована ЦВК, наскр╕зь корумпована, зор╕╓нтована виключно на обслуговування ╕нтерес╕в влади судова система, в як╕й ан╕ перес╕чний громадянин, н╕ потенц╕йний ╕нвестор не може знайти справедливост╕, пол╕ц╕я, яка у воююч╕й кра╖н╕ перевищу╓ за чисельн╕стю в╕йсько, яка свято в╕рить при тому, що ╖╖ призначенням ╓ захист держави (читай – влади), а зовс╕м не народу ╕ вже точно не якогось-там права. Вражаючий перел╕к можна продовжувати…
 – Не можна, – каже нам наша влада, – називати в╕йну в╕йною, бо у воюючу кра╖ну не прийдуть ╕нвестиц╕╖, а отже, не буде зростання економ╕ки.
Серйозний аргумент, але дозвольте спитати, чи багато прийшло тих заруб╕жних ╕нвестиц╕й за два з половиною роки намагань переконати св╕т, що в╕йни у нас нема? Не надто багато, кажете? А ╓ ж дан╕, що в╕д б╕льш н╕ж двох тисяч закордонних ╕нвестор╕в станом на 2014 р╕к на сьогодн╕ залишилася лише третина. А от п╕дм╕ною понять, намаганням видати в╕йну за щось ╕нше моя люба влада внесла в голови часто далеких в╕д пол╕тики ╕ноземц╕в неймов╕рну плутанину. Не варто й питати, чи користу╓ться тим агресор! В╕дтак, н╕чого дивного, що багато хто в св╕т╕ д╕йсно в╕рить, що на Сход╕ Укра╖ни в╕дбува╓ться н╕що ╕нше, як локальний збройний конфл╕кт в межах само╖ Укра╖ни, де Москов╕я виступа╓ в якост╕ миротворця. «Укра╖нська криза» - написано на ст╕н╕ кризового м╕д╕а-центру. Саме так, укра╖нською кризою – виключно нашою внутр╕шньою проблемою – ╕ сприйма╓ те багато хто в св╕т╕. П╕сля такого виступи з трибуни ООН ╕з заявою про московську агрес╕ю викликають нерозум╕ння в досить широких колах заруб╕жно╖ публ╕ки.
Н╕-н╕, потенц╕йного ╕нвестора, як я розум╕ю, стриму╓ не сам факт в╕йни, яка точиться на наших окра╖нах, а комплекс вищезазначених обставин. Жоден притомний ╕нвестор не прийде у кра╖ну облудних владц╕в, процв╕таючо╖ корупц╕╖, замовного судочинства, у кра╖ну, де пол╕ц╕я захища╓ не право, а ╕нтереси привладних клан╕в, ╕нтереси маф╕╖.
Можна ск╕льки завгодно закликати ╕ноземний кап╕тал, але доки кап╕тал укра╖нський, в тому числ╕ кап╕тал найвищих наших посадовц╕в, буде вт╕кати з Укра╖ни в офшори, серйозний кап╕тал з-за кордону до нас не прийде. Коли ж у викачуванн╕ укра╖нського кап╕талу бере участь Нац╕ональний банк Укра╖ни (згадаймо справу виведення через Ощадбанк 40 м╕льйон╕в долар╕в США менеджером пана Авакова, нардепом Котвицьким), то будь-як╕ розмови про закордонн╕ ╕нвестиц╕╖ втрачають всякий сенс.
– ╤нвестори, економ╕ка… До чого те все? – скаже якийсь читач. – Ма╓мо нараз╕ в╕йну.
╤стинно. Лише покладаючись на себе можна виборсатися з нашо╖ б╕ди. Лише покладаючись на себе, поводячись г╕дно ╕ вчиняючи вс╕ необх╕дн╕ д╕╖ задля перемоги можемо розраховувати на не╖. ╤ – пов╕рте – допомога партнер╕в при тому не заблука╓. Щодо економ╕ки, то вона ╓ основою всьому, а отже ╕ потужному в╕йську, яке вимете загарбника з наших терен╕в, ╕ сильн╕й держав╕, на яку н╕хто не зважиться посягати.
Порядн╕сть, чесн╕сть, фахов╕сть в пол╕тиц╕ – то як трансм╕с╕я в автомоб╕л╕: можна ск╕льки завгодно ганяти мотор на найвищих обертах, подавати гучн╕ сигнали, м╕няти вод╕╖в, жебрати на бензин, але машина не зрушить з м╕сця аж доти, доки вкрадену трансм╕с╕ю не буде повернуто на належне м╕сце.
Автор в ц╕й статт╕ не претенду╓, ясна р╕ч, на безапеляц╕йн╕сть суджень, висловлю╓ виключно сво╓ бачення ситуац╕╖ ╕ перспектив, спод╕ваючись лише, що читач матиме нагоду задуматися, в тому числ╕, й над тим, кому насправд╕ аплоду╓ пан Пут╕н, чи ма╓мо ми альтернативу М╕нським угодам, як╕ явно заводять нас на ман╕вц╕, ╕ що ма╓мо зробити, аби вийти переможцями з наших випробувань. Роб╕мо висновки, панове, ╕ д╕ймо. Час не сто╖ть на м╕сц╕.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 28.10.2016 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17578

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков