Версiя для друку Обговорити в форумi

Якщо аналізувати свідчення представників Росії на суді в Гаазі, то можна сказати, що вони там з усім, що вони наговорили, виглядали дуже непереконливо. Крім того, вони виглядали невдоволеними своєю місією і ситуацією, адже на конкретні факти аргументів для їх заперечення у російської сторони немає. Поки що росіяни намагаються чіплятися за окремі абсолютно дріб'язкові зачіпки формального порядку. Наприклад, вони вимагають довести, що люди, які запустили «Бук», планували збити саме мирний літак, а не військовий (ніби «невстановлені особи», які хочуть збити військовий літак, не є терористами!). При цьому представники Росії навіть не пробують спростувати сам факт наявності злочину. Крім того, деякі заяви російської сторони носять характер відвертих образ суду. Наприклад, такою образою є слова про те, що всі озброєння, які використовуються бойовиками на Донбасі, не надіслані з Росії, а знайдені в якихось шахтах і пролежали там ще з радянських часів. Перепрошую! Але ж є море фактів, в тому числі, встановлених ОБСЄ та наземними розвідками, про знайдені російські озброєння, на кшталт новісінького (судячи з маркування), виробленого у Росії «Шмеля», який використовується російськими військовими, а в Україні взагалі не випускається. До того ж, Росія сама підписала Мінські домовленості, де чітко зафіксовано, що РФ зобов'язується вивести з території Донбасу озброєння, яке вона туди поставила. І в тому переліку озброєння, яке РФ має забрати, числяться такі найменування, яких Україна за всю свою історію ніколи не мала.
Таким чином, є офіційні документи, затверджені самою Росією, є напівофіційні документи, є свідчення, є дані, встановлені офіційно, але представники Росії кажуть в Гаазі, що все озброєння у бойовиків — знайдене у шахтах, а Росія до нього не має жодного відношення. Такі речі можна розглядати як свідчення того, що до суддів ставляться як до останніх ідіотів. Виходячи з практики діяльності цього суду, на мою думку, по цій справі можна прогнозувати такий результат, як був у випадку «Нікарагуа проти США» — чотирнадцять проти одного. Адже, в даному випадку, у складі суддів є один російський… Можна передбачити, що він, не зважаючи на юридичні обставини і присягу, все одно буде відстоювати не правову позицію, а буде виконувати волю Російської Федерації. Але ймовірність того, що всі інші судді будуть діяти за аргументами (а в цьому суді немає права вето), є дуже велика. Тому, думаю, рішення суду будуть такі, як хоче Україна. Питання тільки в тому, наскільки швидкими будуть ці рішення, і наскільки повно будуть враховані вимоги України. Але, зазначу, що цей процес значить більше, ніж результат. Найбільше, що зараз цікавить Україну - рішення про те, які попередні застережні заходи ухвалить суд. Вони для нас є неймовірно важливими. Адже мають зобов'язати Росію до цілої низки конкретних дій: не порушувати права людини, не порушувати національні, освітні тощо права (найбільше це стосується кримських татар у Криму), не здійснювати акти вибіркового юридичного переслідування за національним чи релігійним принципом, припинити постачання озброєння на Донбас, вивести наявні озброєння, припинити фінансування бойовиків, вивести з окупованих територій своїх інструкторів, військових тощо.
Після того, як таке рішення буде винесено, воно теж, згідно зі Статутом Міжнародного суду ООН, є обов’язковим до виконання. І якщо Росія хоча б частково виконає це рішення, для нас це буде позитив — адже збережуться життя наших людей. Якщо ж Росія, як і раніше, чинитиме по-своєму, всупереч попереднім застережним заходам, це буде той рідкісний прецедент, коли країна відмовляється виконувати рішення Міжнародного суду ООН (тим більше, країна, яка є членом радбезу ООН). У такому разі по відношенню до Росії почне застосовуватися формулювання «країна-ізгой». Адже для всього світу країна, яка не виконала рішення суду ООН, є поза нормами міжнародного права. Тоді новій адміністрації Трампа буде дуже важко підігрувати такій країні, а будь-якій країні Євросоюзу дуже важко буде пояснити, чому вона виступає за зняття санкцій з Росії, якщо та не виконує рішення Міжнародного суду ООН. «Нормандський формат», Мінські угоди — все це є лише домовленостями… А от невиконання рішення суду буде справжнім міжнародним злочином з боку РФ.

Тарас Чорновіл,
політичний аналітик, експерт із міжнародних питань  
unian.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #10 за 10.03.2017 > Тема "З потоку життя"