"Кримська Свiтлиця" > #12 за 24.03.2017 > Тема "З потоку життя"
#12 за 24.03.2017
Анжела Сущенко, дружина Романа Сущенка: У ЛЕФОРТОВО МИ ТОРКНУЛИСЯ ОДНЕ ОДНОГО ДОЛОНЯМИ ЧЕРЕЗ СКЛО
У понед╕лок нарешт╕ в╕дбулося те, про що давно говорив, а останн╕ми днями ╕ натякав адвокат Марк Фейг╕н. П╕сля численних клопотань нарешт╕ було дозволено побачення Анжели Сущенко з ╖╖ чолов╕ком, журнал╕стом «Укр╕нформу», незаконно затриманим у Москв╕. Розпов╕да╓мо про вс╕ подробиц╕ ц╕╓╖ зустр╕ч╕, з яко╖ добре видно, що йдеться про журнал╕стську родину, а не Spy Kids, як намагаються нас переконати рос╕йськ╕ спецслужби.
НЕЗАКОННА ЕЙФЕЛЕВА ВЕЖА - Чи в╕дчували ви якесь особливе ставлення до вас при проходженн╕ кордону? - Спочатку н╕. У М╕нську все було абсолютно спок╕йно. Але ось уже в Москв╕ на останньому контрол╕ в Домод╓дово довелося трохи похвилюватися. Там стояли хлопець ╕ д╕вчина у прикордонн╕й форм╕. ╤ у них були чотири аркуш╕ формату А4. Громадяни з рос╕йськими паспортами проходили окремо ╕ спок╕йно. А тих, у кого укра╖нський паспорт, зв╕ряли з якимись наявними списками. Спочатку мене не знаходили в них. Ну, думаю, швидко зак╕нчилася по╖здка... Але пот╕м все ж знайшли, в╕дзначили ╕ я п╕шла дал╕. - А яка була ситуац╕я при проходженн╕ у С╤ЗО Лефортово? - Ми при╖хали туди не точно до названого часу, 10.00, а трохи ран╕ше, оск╕льки потр╕бно було ще оформити невелику передачу. Це р╕зн╕ укра╖нськ╕ шоколадки ╕ невеликий шмат укра╖нського сала у вакуумн╕й упаковц╕. Особисте замовлення в╕д Романа. - Так, зворушлива для кожного укра╖нця гастроном╕чна деталь... - Мен╕ сказали, що мене викличуть. ╤ це сталося десь о 10.40: «Анжело Юр╕╖вно, проходьте у друг╕ двер╕». Через перегородку з односторонн╕м дзеркалом я в╕ддала св╕й паспорт, його там подивилися. Пот╕м вийшла м╕сцева сп╕вроб╕тниця ╕ повела мене дал╕, в╕дкриваючи двер╕ кодом ╕ сво╓ю карткою. Важлив╕ реч╕, заборонен╕ для пронесення дал╕, телефон, годинник, я залишила в спец╕альн╕й ком╕рц╕. П╕сля чого я пройшла металошукач. ╤ та сама прац╕вниця ще мене обшукала, перев╕рила, чи нема╓ чогось зайвого в одяз╕. ╥й же я сказала, що хочу показати Роману св╕ж╕ с╕мейн╕ фотограф╕╖ (д╕ти, Ромин╕ батьки) ╕ малюнки сина. Вона сказала, що можна, але т╕льки якщо на них нема╓ п╕дпис╕в. На фотограф╕ях п╕дпис╕в не було. А от з малюнками почалися проблеми. - Як╕ саме? - Тато з сином любили гуляти б╕ля Ейфелево╖ веж╕. ╤ Максим вир╕шив намалювати саме це, щоб тато згадав про т╕ дн╕. В╕н п╕дписав малюнок словами «Ейфелева вежа» французькою та укра╖нською мовами. Тобто це ╕ були заборонен╕ п╕дписи. На ╕ншому малюнку син намалював жовтий л╕так, щоб «тато повернувся на ньому додому». А на третьому – був намальований будинок ╕ с╕м'я з п╕дписами «Мама, тато, Юля...». - Ви привезли малюнки назад, додому? - Н╕, залишила ╖х нашому консулу. В╕н ще буде робити запити, клопотати з ╖х приводу.
ТОРКНУЛИСЯ ОДИН ОДНОГО ДОЛОНЯМИ ЧЕРЕЗ СКЛО - Зрозум╕ло. Повернемося до побачення. Де воно проходило? - Ми зайшли до прим╕щення, призначеного для зустр╕чей. Там ╓ столи для сп╕лкування без перегородок. Наш адвокат сказав, що вони з Романом сп╕лкуються в таких умовах. Але мене в╕двели до спец╕ального в╕дс╕ку, де ╓ скляна перегородка ╕ дв╕ лавки ╕ дв╕ трубки з р╕зних стор╕н. Роман вже сид╕в там, чекав мене. Я зайшла, ми прив╕тались, притиснувши долон╕ до скла з двох стор╕н. Нам сказали, що можна брати трубки ╕ говорити. - Тобто все якось дуже по-к╕ношному. Ми ж усе це в голл╕вудських ф╕льмах бачили. - Так. Але тут ще за Романом в окремому в╕дс╕ку сид╕ла людина, яка дуже уважно стежила за мною, мо╓ю жестикуляц╕╓ю та м╕м╕кою. А ми ж ст╕льки не бачилися. Ст╕льки хот╕лося розпов╕сти. ╤ я коли починала жестикулювати, емоц╕йно «говорити руками», вона напружувався. Я намагалася не звертати уваги на присутн╕сть ц╕╓╖ людини, дивитися т╕льки на Романа. Але зовс╕м в╕дсторонитися було складно. - Можете трохи розпов╕сти, як ╕ про що ви говорили? - Ну, перш за все, говорила в основному я. Хот╕ла переказати Роману ус╕ наш╕ новини. Про с╕м'ю, про д╕тей, про школу... А в╕н, треба сказати, п╕дготувався до нашо╖ зустр╕ч╕ дуже грунтовно. Перед ним лежав аркуш з╕ списком запитань. - Ну, справжн╕й журнал╕ст, профес╕онал. Правда, тут в якост╕ ╕нтерв'юйованого – дружина. - Роман сказав, що наш╕ листи до нього не доходять. ╤ до його дня народження теж ще н╕чого не прийшло. Окремо питав, що там у Франц╕╖, як╕ новини у зв'язку з президентськими виборами. «Уявляю, - каже, - як ╕ ск╕льки я зараз писав би про це, якби був зараз у Франц╕╖». В╕н отриму╓ ╕нформац╕ю про це з рос╕йського телебачення. А там кажуть, як ╖м зручно: що Ле Пен – безумовний л╕дер. Що кандидат, який симпатизу╓ Рос╕╖, повинен перемогти. Однозначно... Я сказала, що все не зовс╕м так. В╕н в╕дпов╕в, що ╕ сам розум╕╓ це. ╤ хоче знати б╕льше. Тобто, з профес╕йно╖ точки зору, у нього душа болить за Франц╕ю. - Не сумн╕ваюся, що душа за Франц╕ю у нашого паризького власкора болить у зв'язку з Укра╖ною, «нормандським форматом». А що Роман зна╓ про укра╖нськ╕ новини? - Тут ситуац╕я трохи краща. В╕н регулярно зустр╕ча╓ться з консулом, з адвокатом. Юля для нього дайджести робить. П╕д час зустр╕ч╕ з адвокатом Роман ╖х прочиту╓. Але ╕ тут Роман хот╕в би мати б╕льше ╕нформац╕╖. У Лефортово в╕н майже в╕дразу, з листопада, п╕дписав «Дзеркало тижня». Але номера до нього надходять вкрай нерегулярно. - Наск╕льки нерегулярно? - Ну, наприклад, за березень ще н╕чого не прийшло. А, скаж╕мо, за грудень прийшло лише к╕лька номер╕в – ╕ то наприк╕нц╕ с╕чня. ╤ взагал╕ щось почина╓ приходити. Приходить т╕льки п╕сля скарг, клопотань, заяв адвоката. Все, що сказано усно, абсолютно марно, йде в пов╕тря. На пост╕йн╕ письмов╕ заяви хоч якось, але реагують.
НАД╤Я НА ЗУСТР╤Ч З╤ СВЯЩЕНИКОМ НА ВЕЛИКДЕНЬ - Ситуац╕я зрозум╕ла. Може, Роману варто було б п╕дписатися на деяк╕ рос╕йськ╕ видання, з найпристойн╕ших – «Новая газета», «Ведомости», журнал The New Times. - Дякую, я зверну на це увагу. Треба ще подивитися, чи ╓ вони у списку видань, дозволених для п╕дписки у С╤ЗО Лефортово. З укра╖нських мед╕а там ╓ т╕льки «Дзеркало тижня». Тому Роман в╕дразу взявся за нього... Ну, тобто, не зовс╕м. ╢ ще укра╖нськ╕ видання для сад╕вник╕в-городник╕в, для спортсмен╕в-рибалок. «Найкорисн╕ш╕ ЗМ╤ для С╤ЗО», - як сказав чолов╕к. - Як Роман в╕дреагував на с╕мейн╕ фото? - Зрад╕в, звичайно. Побачив, як росте, як швидко зм╕ню╓ться Максим. Особливо розпитував про його школу. - До реч╕, а як в╕н вигляда╓? - Зна╓те, в ц╕лому, непогано. Бадьоренько. Трима╓ться. Але, звичайно, в╕дчува╓ться, що людина вже п╕вроку п╕д замком, мало бува╓ на сонц╕, на св╕жому пов╕тр╕. - Ск╕льки тривало ваше сп╕лкування? - Я сама не змогла б вам сказати, ск╕льки. Годинник ж забрали. Сказали, що побачення буде до об╕ду. А коли у них об╕д, я якось в╕дразу запитати ╕ не додумалася. Коли побачення вже зак╕нчувалося, нам сказали, що залишилося 5 хвилин. Пот╕м оголосили про завершення. Роман встав, руки за спину – ╕ вийшов. Пот╕м я п╕шла. Адвокат ╕ консул, як╕ мене чекали, сказали, що я була в╕дсутня 2 години 40 хвилин. З урахуванням того, ск╕льки часу зайняли процедурн╕ моменти, ми сп╕лкувалися десь 2:10-2:15. Малюнки, як я вже говорила, в╕ддала консулу. А фотограф╕╖, п╕д опис «14 штук», - адм╕н╕страц╕╖ С╤ЗО. Спод╕ваюся, що через якийсь час вони все ж будуть передан╕ Роману. - Адвокат Фейг╕н говорив, що в╕н буде вимагати можливост╕ подальших побачень, а також з╕дзвон╕в ╕з родичами. - Так, це дуже важливо. Ось, уяв╕ть соб╕ – батьки Романа так хочуть поговорити з ним, хоча б телефоном. Адже нав╕ть якщо ╖м дозволять побачення, така дорога для них досить важка, багато хвилювань. А так вони змогли б все ж таки почути голос р╕дного сина. - Ми з вами пострадянськ╕ люди, ╕ добре зна╓мо, що нав╕ть за ате╖стичних радянських час╕в Великдень в Укра╖н╕ був всенародним святом. Носили комсомольськ╕ значки, але на вулиц╕ христосувались. Чи ╓ над╕я, що на цей Великдень, 16 кв╕тня, до Романа нарешт╕ пропустять священика його конфес╕╖ – УПЦ Ки╖вського патр╕архату? - Ви ма╓те рац╕ю. Це велике свято для вс╕х нас. ╤ ми з адвокатом будемо клопотати, щоб таку зустр╕ч дозволили. Зна╓те, коли Фейг╕н був у Париж╕, я на прохання Романа передала йому його хрестик, не золотий, не ср╕бний, не на ланцюжку. А просто чорне дерево на чорному шнурочку. Роману в╕ддали його не в╕дразу. Але, врешт╕-решт, п╕сля клопотань, через м╕сяць-п╕втора, все ж таки передали. ╤ зараз на побаченн╕ Роман показав мен╕ його... Одним словом, ми спод╕ва╓мося, що на Великдень йому дозволять зустр╕ч з нашим священиком. - Дякую, ви дуже докладно розпов╕ли про цю зустр╕ч. Що хот╕ли б сказати наприк╕нц╕ розмови? - Роман дяку╓ ус╕м, хто про нього пам'ята╓ ╕ хвилю╓ться, переда╓ прив╕т р╕дному «Укр╕нформу», вс╕м сво╖ колегам. А я в╕д нас обох хочу подякувати Президенту Укра╖ни, який зустр╕чався з нами ╕ трима╓ цю справу на контрол╕, МЗС, М╤П Укра╖ни, Посольству Укра╖ни в Москв╕.
Олег Кудр╕н «Укр╕нформ» *** Як в╕домо, власного кореспондента «Укр╕нформу» у Франц╕╖ Романа Сущенка, на порушення м╕жнародних правил, затримали 30 вересня 2016 року в Москв╕, куди в╕н прибув ╕з приватною по╖здкою. 7 жовтня йому було висунуто звинувачення у "шпигунств╕". У ФСБ Рос╕╖ заявили, що Сущенко ╓ сп╕вроб╕тником Головного управл╕ння розв╕дки М╕ноборони Укра╖ни. У ГУР МОУ спростували цю заяву, в тому числ╕ оф╕ц╕йно, заявивши, що вона не в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕. Лефортовський районний суд продовжив Сущенку терм╕н перебування п╕д вартою до 30 кв╕тня. М╕н╕стерство закордонних справ Укра╖ни висловило р╕шучий протест у зв'язку з цим р╕шенням. Роман Сущенко працю╓ в Укра╖нському нац╕ональному ╕нформац╕йному агентств╕ "Укр╕нформ" з 2002 року, а власним кореспондентом у Франц╕╖ - з 2010 року.
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 24.03.2017 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18299
|