Версiя для друку Обговорити в форумi

Що ж трапилося з бабусею?

По радіо чуємо: «Бабуся бігла. Нею рухало бажання встигнути на поїзд»... І стає жаль не тільки втомленої бабусі, а й української мови, над якою збиткується диктор, бездумно переносячи до неї російський вислів «ею двигало желание». У такому випадку в українській мові доречно вжити дієслово «спонукати» чи «підганяти» (ближче до розмовного): «Бабуся бігла. До цього спонукало (підганяло) її бажання встигнути на поїзд».
Росіянізми засмічують мовлення не лише в Україні, а й в українському зарубіжжі, зокрема англомовному. Історично склалося так, що в галицькому діалекті, який ліг в основу англомовного територіального варіанта української мови, було чимало слідів «язичія»; до того ж, певний вплив на мовлення української імміграції має аж ніяк не бездоганна з погляду чистоти мови сучасна преса України та найновіша імміграція, в основі своїй байдужа до долі України.

Спасибі - дякую?

Обидва ці слова рівновживані в нас, прим.:
Спасибі, дідусю, що ти заховав
В голові столітній ту славу козачу:
Я її онукам тепер розказав
(Т. Шевченко).
Штовхаюсь я; аж землячок,
Спасибі, признався
(Т. Шевченко).
«Спасибі» походить від церковнослов’янського «спаси Богь»; «дякувати» - від німецького danken, але в нашій мові уже добре відоме з XV ст. Кажемо: дякувати кому (а не кого, бо це - від російського «благодарить кого»).
У сучасній українській розмовній мові слово «дякуючи» має єдине значення як дієприслівник теперішнього часу недоконаного виду дієслова «дякувати», прим.: «Гості повільно виходили з хати, сердечно дякуючи господарям за допомогу» (з живого мовлення). Одначе, під впливом російського прийменника «благодаря», це слово інколи помилково вживається замість слів «завдяки» (кому, чому), «через» (кого, що), «внаслідок» («унаслідок» чого). Цього русизму, часто навіть логічно недоречного, треба уникати, як-ось: «Через тебе (а не «дякуючи тобі») це скоїлося» (з живого мовлення). Ось аналогічні приклади з українського художнього мовлення: «Завдяки доброму чоловікові, я спромігся додому доплентатися» (Б. Грінченко); «Чи то під впливом прощання й Соломіїних сліз, чи внаслідок пережитих турбот його
огорнув жаль» (М. Коцюбинський).

«Велике спасибі»: чи це по-українському?

Якщо скажемо так словолюбові, то, замість зробити йому приємність, дошкульно вразимо його. Бо ж «велике спасибі» - це незграбна калька російського вислову
«большое спасибо», що, своєю чергою, є калькою французького «grand merci». По-українському треба казати «сердечно дякую», «щиро дякую», «дуже дякую», «дуже-дуже дякую», «дякую від усієї душі».
До проблеми мовного етикету:
як відповідати на подяку?
Як не дивно, але в цьому ви-падку мовна палітра в нас досить скромна: прошу, прошу дуже, будь ласка, нема за що, на другий раз (останній фразеологізм поширений у Галичині). Коли ж хтось подякує за страву, то за традицією відповідаємо: - на здоров’я. В Гуцулії поширена формула «харчуйтеся на здоров’я».

Дід, старець? - чи ще інакше: прошак; жебрак; торбар?

У значенні «жебрак» слово «старець» частіше вживається у східних, центральних і південних областях України, а в західних -
«дід» (пор. польське dziad). Одначе ці слова дещо ображають нашу культуру, натякаючи, що буцімто в нашій ментальності стара людина - то вже й жебрак. До того ж, у старій Україні «старцями» звалися тільки старші, поважні люди. Так, «старцем» І. Франко постійно називає Захара Беркута в однойменній повісті, пор.: «Захар Беркут - се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді». Слово «дід» у давнину означало тільки: батько, материн або батьків; предок; старий чоловік (див.: «Історичний словник» Є. Тимченка, 2003. - Т. 1, — С. 855). Уживаймо краще слова: «жебрак» (німецького походження, яке вже давно утвердилося в нашій мові), «прошак» (відносний новотвір від дієслова «просити», відомий в нашій мові з XIX ст.). У побуті й у літературному мовленні широко вживається також лексема «торбар» у розумінні «прошак», «жебрак». Так, у Шекспіровому сонеті 66 у перекладі С. Караванського читаємо:
Набрид мені цей світ,
Де гідність ходить
 вічним торбарем,
Де замість права - зрада і навіт,
І пишна розкіш чепурить нікчем.
Лексема «торбар» пов’язана з тим сумним фактом, що чимало прошаків ходило з торбинами, бо милостиня могла бути різною: хто давав хліба, хто борошна, хто сала, хто круп - усе це треба було складати або зсипати в різні мішечки та вузлики; згадаймо Шевченкові рядки:
Ішов кобзар до Києва
Та сів спочивати;
Торбинками обвішаний,
Його повожатий...
Звідси і фразеологізм «піти з (торбою) торбами», що означає «стати жебраком, дуже збідніти».

«Білет» чи «квиток»?

Ці два слова розрізняються за відтінками значень та за сполучуваністю.
Слово «білет» позначає: 1) картку з питаннями для тих, хто складає іспит або залік: «екзаменаційний білет»; 2) цінні папери: «білет грошово-речової лотереї».
Лексема «квиток» позначає: 1) документ, що засвідчує належність до організації, товариства, установи: «квиток члена республіканської партії»; 2) картку відповідної форми з відповідним написом, що дає право користуватися чим-небудь, входити куди-небудь: «трамвайний квиток», «квиток читача Бібліотеки Національного медичного університету імені О. Богомольця».

Як це «ми вибігли з цибулі»?
Хто не знає англійської мови, той ледь чи зрозуміє фразу, що я її почула від маленької україночки, яка волею долі народилася й живе у США. Насправді дівчинка послівно переклала англійський вислів «We ran out of onions». Вона повинна була сказати: «Нам вийшла цибуля», «У нас закінчився (-лися) запас (-и) цибулі», але такі буквальні переклади, що дуже засмічують мову, часто трапляються не лише в побутовому мовленні українського населення в англомовному світі, а й в Україні. Щоправда, тут вони переважно бувають буквальними перекладами з російської мови. Через пресу та інші канали вони проникають і в мовлення української еміграції. Ось декілька зразків:
«існуючий закон» (рос. «существующий закон») зам. «чинний закон»;
«падати в ціні» (рос. «падать в цене») зам. «спадати з ціни», «падати на ціні», «втрачати на ціні», «знизилася ціна», «упала ціна»; «товариш по професії» (рос. «товарищ по профессии») зам. «товариш за професією»;
(Далі буде).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #10 за 03.03.2006 > Тема "Урок української"