Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 26.05.2006 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 26.05.2006
Новини Укра╖ни, св╕ту та Криму

НАМ ТРЕБА МАТИ В╤ДПОВ╤ДЬ...
 Держава повинна зробити все для в╕дновлення ╕сторично╖ правди про трагед╕ю Бик╕вн╕ та ╕нш╕ злочини тотал╕тарного режиму в Укра╖н╕. На цьому наголосив Президент В╕ктор Ющенко п╕д час церемон╕╖ вшанування жертв пол╕тичних репрес╕й, що пройшла минуло╖ нед╕л╕ на територ╕╖ Державного ╕сторико-мемор╕ального запов╕дника «Бик╕внянськ╕ могили» п╕д Ки╓вом. «Укра╖нська нац╕я, влада, держава зробить все, щоб дати вс╕ в╕дпов╕д╕ по християнськ╕й морал╕ на Бик╕внянську трагед╕ю», - сказав глава держави.
 Виступаючи перед учасниками м╕тингу б╕ля пам’ятника загиблим у роки стал╕нського терору, Президент висловив переконання, що бик╕внянська трагед╕я ма╓ нац╕ональний масштаб ╕ сто╖ть в одному ряду ╕з загальнолюдськими трагед╕ями Бухенвальда, Освенцима ╕ Дахау.
У кожному обласному ╕ районному центр╕ Укра╖ни ╓ могили, як╕ можна вважати ф╕л╕ями бик╕внянських могил, ╕ це ставить нин╕шн╕ покол╕ння укра╖нц╕в перед викликом в╕дновлення ╕сторично╖ правди ╕ пам’ят╕ про т╕ под╕╖. Сьогодн╕ Укра╖на ма╓ перестати боятися власно╖ ╕стор╕╖ ╕ знайти в╕дпов╕дь на те, чому наш народ без в╕йни зазнав десятк╕в м╕льйон╕в жертв. У справ╕ встановлення ц╕╓╖ правди нин╕шн╕ укра╖нц╕ повинн╕ бути ╓диними, вважа╓ глава держави. «Нам треба знати ╕стор╕ю ╕ найголовн╕ше - мати в╕дпов╕дь, чому так трапилося», - п╕дкреслив
В. Ющенко, висловивши переконання, що це один ╕з ключових способ╕в не допустити повторення под╕бних трагед╕й в майбутньому.
 Президент також пов╕домив, що директором новоствореного ╤нституту нац╕онально╖ пам’ят╕, на який покладено завдання з вивчення репрес╕й проти укра╖нського народу, призначено академ╕ка ╤горя Юхновського.
 Разом з В. Ющенком у мемор╕альних заходах у бик╕внянському л╕с╕ взяли участь Прем’╓р-м╕н╕стр Юр╕й ╢хануров, столичний мер Леон╕д Черновецький, представники укра╖нських церков. Вони поклали кв╕ти до мемор╕ального каменя на в’╖зд╕ до запов╕дника ╕ до пам’ятника-стели на м╕сц╕ поховань. Тут пройшов молебень, учасники м╕тингу вшанували пам’ять загиблих хвилиною
мовчання.
 17 травня цього року Президент п╕дписав указ про надання Державному ╕сторико-мемор╕альному запов╕днику «Бик╕внянськ╕ могили» статусу нац╕онального. Зг╕дно з указом, уряду доручено вжити додаткових заход╕в з╕ збереження, ремонту ╕ охорони об’╓кт╕в запов╕дника ╕ впорядкування землекористування.
 За даними досл╕дник╕в, у бик╕внянському л╕с╕ поховано близько 100 - 120 тисяч розстр╕ляних у пер╕од репрес╕й 1937 - 1941 рок╕в. Проте, за даними СБУ, наявн╕ в╕домост╕ про репрес╕╖ ╓ неповними, ╕ для встановлення остаточних даних про
к╕льк╕сть жертв необх╕дно вивчити ще велику к╕льк╕сть документ╕в ╕ провести глибок╕ науков╕ досл╕дження.
УКР╤НФОРМ.
 

ЩОБ ЩЕ РАЗ НАГАДАТИ СВ╤ТОВ╤

 Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко запросив Президента Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ Володимира Пут╕на та Президента Сполучених Штат╕в Америки Джорджа Буша взяти участь у м╕жнародному форум╕, присвяченому пам’ят╕ жертв Бабиного Яру. Форум в╕дбудеться у вересн╕ в Ки╓в╕ в рамках заход╕в, присвячених 65-р╕ччю траг╕чних под╕й.
 У листах, як╕ Глава Укра╖нсько╖ держави над╕слав на адресу рос╕йського та американського колег, зазнача╓ться: «Ми ма╓мо сп╕льну можлив╕сть ще раз нагадати св╕тов╕, ╕ особливо молодому покол╕нню, про те, як важливо сьогодн╕ пам’ятати уроки ╕стор╕╖ ╕ запоб╕гати будь-яким проявам нетерпимост╕ у м╕жнац╕ональних в╕дносинах». В╕ктор Ющенко наголосив, що масов╕ розстр╕ли в урочищ╕ Бабин Яр стали одн╕╓ю з перших траг╕чних стор╕нок геноциду ╓врейського народу, зведеного нацизмом у ранг державно╖ пол╕тики.
 «Для народу Укра╖ни це також ╕ пам’ять про загибель десятк╕в тисяч радянських в╕йськовополонених р╕зних нац╕ональностей, що прийняли на себе удар агресора з перших дн╕в в╕йни. Г╕дне вшанування ╖х пам’ят╕ необх╕дне для збереження правди про Другу св╕тову в╕йну», - говориться в листах Президента Укра╖ни.


ПРЕЗИДЕНТ УКРА╥НИ В╤КТОР ЮЩЕНКО ВЗЯВ 22 ТРАВНЯ УЧАСТЬ У ПАНАХИД╤ З НАГОДИ 145-х РОКОВИН ПЕРЕПОХОВАННЯ ПРАХУ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НА ЧЕРНЕЧ╤Й ГОР╤. Поминальну службу у церкв╕ Р╕здва Христового, що на Подол╕ в Ки╓в╕, в╕дслужив Патр╕арх Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни Ф╕ларет, пов╕домля╓ кореспондент Укр╕нформу.
 У панахид╕ також взяли участь в╕це-прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни В’ячеслав Кириленко, м╕н╕стр буд╕вництва, арх╕тектури та житлово-комунального господарства Павло Качур, Ки╖вський м╕ський голова Леон╕д Черновецький, перший заступник Глави Секретар╕ату Президента ╤ван Васюник.
 Виконуючи запов╕т Великого Кобзаря, друз╕ поета у 1861 роц╕ перевезли домовину з його т╕лом з Санкт-Петербурга до Канева. У ки╖вськ╕й церкв╕ Р╕здва Христового 18 - 19 травня 1861 року (6 - 7 травня за старим стилем) була виставлена домовина з т╕лом Тараса Шевченка та було в╕дправлено богослуж╕ння за упок╕й його душ╕.
 22 травня цього ж року Тарас Шевченко знайшов м╕сце в╕чного спочинку на Чернеч╕й, нин╕ Тарасов╕й гор╕ у Канев╕.


„РЕГ╤ОНАЛИ” РОЗ╤БРАЛИ ПОРТФЕЛ╤

 На другому зас╕данн╕ нового складу Верховно╖ Ради Криму депутати обрали першим заступником голови парламенту Серг╕я Цекова в╕д „Блоку за Януковича”. Каб╕нет другого заступника зайняв комун╕ст Михайло Бахар╓в. Обрано й член╕в презид╕╖. „Рег╕онали” очолили ш╕сть пост╕йних ком╕с╕й: з м╕жнац╕ональних в╕дносин й проблем депортованих, з науки ╕ осв╕ти; промисловост╕, буд╕вництва, транспорту, зв’язку ╕ паливно-енергетичного комплексу; ком╕с╕╖: мандатну, з депутатсько╖ етики, оргроботи Верховно╖ Ради ╕ ЗМ╤; з економ╕чно╖, бюджетно-ф╕нансово╖ та податково╖ пол╕тики; культури, у справах молод╕ й спорту.
 Представники парт╕╖ „Союз” очолили ком╕с╕╖: аграрну та ╕з земельних питань, еколог╕╖ ╕ рац╕онального землекористування; з соц╕альних питань ╕ охорони здоров'я; з м╕сцевого самоврядування й адм╕н╕стративно-територ╕альних питань. Приб╕чникам Натал╕╖ В╕тренко д╕сталися ком╕с╕╖ з правових питань, правопорядку ╕ надзвичайних ситуац╕й; зовн╕шньоеконом╕чних зв’язк╕в, торг╕вл╕ й п╕дпри╓мництва. Комун╕стам – ком╕с╕я з рекреац╕йного, сан╕тарно-курортного комплекс╕в ╕ туризму. Депутати в╕д „Курултаю-Руху” не брали участ╕ у формуванн╕ презид╕╖, „бо це схоже на дерибан влади”. ╤нтригою залишаються м╕сця у новому склад╕ уряду автоном╕╖.


ЯК НАМ КРАЩЕ ОБЛАШТУВАТИСЯ?

 Стан п╕дготовки реал╕зац╕╖ республ╕кансько╖ Програми облаштування й соц╕ально-культурного розвитку депортованих громадян в Криму на 2006 - 2010 роки обговорено на робочому зас╕данн╕, яке пров╕в голова Верховно╖ Ради автоном╕╖ Анатол╕й Гриценко за участю глави Ком╕тету у справах м╕жнац╕ональних в╕дносин й депортованих громадян Ради м╕н╕стр╕в Криму Сервера Сал╕╓ва.
 Програму, яка зд╕йснюватиметься за рахунок кошт╕в бюджету автоном╕╖ й доповнюватиме та посилюватиме аналог╕чну загальнодержавну програму, ухвалену Кабм╕ном 11 травня цього року, розглянуть на сес╕╖ ВР АРК вже у червн╕. Зокрема, за словами А. Гриценка, у рамках реал╕зац╕╖ програми передбача╓ться посилити контроль за рац╕ональним витрачанням кошт╕в, як╕ вид╕ля╓ держава й автоном╕я на облаштування репатр╕ант╕в. Дано доручення Ком╕тету у справах м╕жнац╕ональних в╕дносин й депортованих громадян почати розробку ре╓стру обл╕ку чисельност╕ ран╕ше депортованих жител╕в автоном╕╖, котр╕ отримали й претендують на земл╕ й житло, к╕льк╕сть отриманого. Адже необх╕дно роз╕братися з реальною ситуац╕╓ю й цифрами, ╕накше проблема буде безк╕нечною. ╢ над╕я, що конкретн╕ д╕╖ й реальн╕ справи для кожно╖ родини репатр╕ант╕в принесуть в кримське сусп╕льство стаб╕льн╕сть, вза╓моповагу й злагоду, адже реал╕зац╕я нам╕чених заход╕в у ц╕лому дозволить завершити роботу з облаштування репатр╕ант╕в до 2011 року.
В╕ктор ХОМЕНКО.
 

МИНУЛО 27 РОК╤В, В╤ДКОЛИ У Л╤С╤ П╤Д ЛЬВОВОМ ЗНАЙШЛИ ПОВ╤ШЕНИМ КОМПОЗИТОРА ВОЛОДИМИРА ╤ВАСЮКА. До могили п╕сняра прийшли його р╕дн╕, друз╕ та шанувальники таланту, т╕, хто пам’ята╓ композитора.
 Уже 27 рок╕в р╕дн╕ чекають на правду про те, що трапилось у травн╕ 1979 року у Брюховецькому л╕с╕ п╕д Львовом. Крим╕нальна справа щодо вбивства Володимира ╤васюка не розкрита. Вона перебува╓ ╕ надал╕ п╕д грифом “та╓мно” в арх╕вах МВС Укра╖ни ╕ колишнього КДБ в Москв╕.
 За спогадами, 24 кв╕тня 1979 року нев╕дом╕ особи б╕ля консерватор╕╖ силом╕ць заштовхали музиканта в автомоб╕ль. Коли п╕сняра знайшли 18 травня 27 рок╕в тому, його т╕ло було пон╕вечене.
 На могил╕ Володимира ╤васюка завжди жив╕ кв╕ти ╕ горять св╕чки. Його п╕сн╕ знають ╕ люблять, а залишив композитор понад 100 п╕сенних шедевр╕в. Уже 36 рок╕в серед найкращих п╕сень ╓ й його “Червона рута”.


╢ВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБ╤Р ДЕНЬ ╢ВРОПИ В УКРА╥Н╤

 У столиц╕ Укра╖ни 20 травня в╕дзначався День ╢вропи. На центральн╕й вулиц╕ Хрещатик розташувалося ╢вропейське м╕стечко, де було представлено 27 кра╖н, посольства яких запрошували гостей б╕льше д╕знатися про ╕стор╕ю, культуру та звича╖ сво╖х народ╕в. В╕дв╕дувачам пропонували взяти участь у р╕зноман╕тних ╕грах ╕ в╕кторинах та припрошували продегустувати страви нац╕ональних кухонь у Квартал╕ ╓вропейських страв.
 У м╕стечку розташувалася ╕ Школа ╓вропейських мов, де кожен мав змогу ознайомитися з мовами кра╖н-член╕в ╢С та повчитися говорити на к╕лькох з 16 мов. У Квартал╕ ╓вропейсько╖ музики та мистецтв 15 творчих колектив╕в представляли танц╕ та музику з ус╕х куточк╕в ╢вропи.
У цьому пав╕льйон╕ було виставлено найкращ╕ роботи Всеукра╖нського конкурсу дитячого малюнка «Укра╖на - ╓вропейська нац╕я».
 У Пав╕льйон╕ публ╕чних дебат╕в обговорювалися важлив╕ теми в╕дносин м╕ж Укра╖ною ╕ ╢вросоюзом, питання укра╖нсько╖ культури в контекст╕ культури ╢вропи, проблеми пол╕тики й економ╕ки. До участ╕ в дискус╕ях були запрошен╕ пол╕тики, дипломати, експерти в сфер╕ пол╕тики, економ╕ки, музики, спорту, в╕дом╕ укра╖нц╕.
 День ╢вропи в╕дзнача╓ться в Укра╖н╕ четвертий р╕к посп╕ль. Тор╕к близько 80 тис. чолов╕к взяли участь у святкуваннях у столиц╕, а в Одес╕ ╕ Донецьку - по 65 тис. Цього року разом з Ки╓вом День ╢вропи в╕дзначатимуть 26 травня жител╕ Запор╕жжя ╕ 28 травня - Харкова.
 

УКРА╥НА, ГРУЗ╤Я, АЗЕРБАЙДЖАН ╤ МОЛДОВА СТВОРИЛИ ЗОНУ В╤ЛЬНО╥ ТОРГ╤ВЛ╤
 Укра╖на, Груз╕я, Азербайджан ╕ Молдова п╕дписали протокол про створення зони в╕льно╖ торг╕вл╕ в рамках ново╖ м╕жнародно╖ орган╕зац╕╖ «За демократ╕ю та економ╕чний розвиток - ГУАМ». Про це заявив 23 травня Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко, виступаючи на прес-конференц╕╖ п╕сля завершення зустр╕ч╕ л╕дер╕в кра╖н ГУАМ.
 «Сьогодн╕ ми ма╓мо можлив╕сть заявити, що зону в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж Азербайджаном, Груз╕╓ю, Молдовою ╕ Укра╖ною створено. Таким чином з сьогодн╕шнього дня ми можемо говорити про формально л╕берал╕зован╕ наш╕ в╕дносини у сфер╕ руху товар╕в, послуг, робочо╖ сили ╕ кап╕талу», - заявив В. Ющенко.
 Наступним етапом сп╕впрац╕, переконаний укра╖нський л╕дер, стане ун╕ф╕кац╕я в╕дносин м╕ж кра╖нами ГУАМ у сфер╕ прикордонних ╕ митних служб. За його словами, зараз Укра╖на ╕ Молдова проводять експеримент на одн╕й з митниць, ╕ в перспектив╕ на ун╕ф╕кований режим роботи мають перейти вс╕ митниц╕ м╕ж двома кра╖нами. Це дасть можлив╕сть навести порядок на кордон╕ ╕ перейти на електронний режим обслуговування кл╕╓нт╕в, вважа╓
В. Ющенко. Попереду у кра╖н ГУАМ в економ╕чн╕й сфер╕ також робота з ун╕ф╕кац╕╖ тарифно╖ пол╕тики на трубопров╕дному, зал╕зничному, автомоб╕льному та ╕нших видах транспорту. Сьогодн╕, за словами В. Ющенка, четверо президент╕в мають волю до вир╕шення цих питань. «Це, по сут╕, дорога до повноц╕нно╖ ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖, ╕ ми твердо йтимемо ц╕╓ю дорогою», - запевнив укра╖нський Президент.
 
БЛИЗЬКО 10 тисяч представник╕в Федерац╕╖ профсп╕лок Укра╖ни провели 24 травня у Ки╓в╕ на майдан╕ Незалежност╕ акц╕ю протесту проти п╕двищення ц╕н на газ, електроенерг╕ю ╕ пасажирськ╕ перевезення. М╕тингувальники розм╕стилися б╕ля монумента Незалежност╕, а також частково перекрили рух по центральн╕й вулиц╕ укра╖нсько╖ столиц╕ - Хрещатику. Вони також направили п╕кети до буд╕вл╕ уряду.
Кер╕вники ФПУ, як╕ виступили на м╕тингу, розкритикували р╕шення уряду п╕двищити з 1 травня тарифи на газ ╕ електроенерг╕ю на 25%, що, переконан╕ вони, боляче ударить по найб╕льш незахищених категор╕ях населення. Профсп╕лки попередили, що у раз╕ в╕дмови уряду виконати ╖хн╕ вимоги подадуть позови до р╕зних суд╕в, а також звернуться з╕ скаргою в М╕жнародну орган╕зац╕ю прац╕.


КРИМЧАНИН ОБЕРЕМКО - ЧЕМП╤ОН СВ╤ТУ!
 Ця рад╕сна зв╕стка з берег╕в австр╕йського озера Нойз╕дель, де завершився престижний турн╕р серед яхтсмен╕в-профес╕онал╕в — чемп╕онат М╕жнародно╖ федерац╕╖ з в╕трильного спорту, прийшла в Кримську республ╕канську школу спортивно╖ майстерност╕. У перегонах на в╕трильних дошках «М╕страль» вперше чемп╕оном св╕ту став 28-р╕чний динам╕вець з ╢впатор╕╖, майстер спорту м╕жнародного класу Максим Оберемко, якого трену╓ батько, заслужений тренер Укра╖ни Володимир Оберемко. До сво╓╖ блискучо╖ перемоги наш земляк йшов 14 рок╕в. Багатократний чемп╕он Укра╖ни у гонках на в╕трильних дошках р╕зного класу виступав на трьох Ол╕мп╕йських ╕грах - в Атлант╕-1996 (де дружина Максима Ольга Масливець виборола ср╕бло), С╕дне╖-2000, Аф╕нах-2006, де кожного разу займав усе кращ╕ м╕сця. Нин╕, випередивши знаменитих новозеландця Тома Ешл╕ й француза Жюль╓на Бонтемл╕, кримчанин став претендентом на п’╓дестал пошани на ╤грах ХХIХ Ол╕мп╕ади в Пек╕н╕.
 В╕ктор ХОМЕНКО.


ВАКУУМ В ДУШАХ ЗАПОВНИЛИ... МОНСТРАМИ

 20 травня в Аф╕нах в╕дбувся ф╕нал щор╕чного конкурсу «╢вробачення». Представниця Укра╖ни - Т╕на Кароль з п╕снею «Show Me Your Love» пос╕ла сьоме м╕сце. Виступ Т╕ни в╕дзначили мешканц╕ майже вс╕х кра╖н, як╕ брали участь у голосуванн╕. Але максимальн╕ 12 бал╕в ╖й дала лише Португал╕я, по 10 - Б╕лорусь, В╕рмен╕я й Рос╕я. Загалом - 145 бал╕в. У Д╕ми Б╕лана, який представляв Рос╕ю, 248 бал╕в ╕ 2-ге м╕сце. А перемогу на «╢вробаченн╕-2006» з 292 балами святкувала епатажна ф╕нська рок-група «Lord╕», учасник╕в яко╖ згодом арх╕╓пископ Грецько╖ православно╖ церкви у нед╕льн╕й пропов╕д╕ назвав «монстрами» ╕ «дияволами» - власне, група виступала саме в таких костюмах. «Х╕ба це естетика? Х╕ба це мистецтво? - заявив арх╕╓пископ. - Цей випадок показу╓, що люди шукають спос╕б заповнити вакуум у сво╖х душах».
Коментатори кажуть, що тр╕умф ф╕н╕в - це далеко не перемога саме ц╕╓╖ групи чи ╖хньо╖ п╕сн╕, це просто поразка вс╕х ╕нших, це поразка традиц╕йного ╓вропейського п╕сенного жанру, який вочевидь вже д╕став самих ╓вропейц╕в сво╓ю однаков╕стю ╕ банальн╕стю. На жаль, протиставити щось ц╕й однаковост╕ не змогла й Укра╖на...


 КОНКУРС «КРИМ ╢ВРОПЕЙСЬКИЙ»

 М╕н╕стерством осв╕ти ╕ науки АРК, управл╕нням осв╕ти ╕ науки Севастопольсько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ ╕ компан╕╓ю «Л╕нгв╕ст», що працю╓ в сфер╕ м╕жнародних мовних комун╕кац╕й, проведено II Всекримський конкурс перекладач╕в серед старшокласник╕в «Крим ╢вропейський».
 У конкурс╕ брали участь школяр╕ 9 - 11-х клас╕в загальноосв╕тн╕х шк╕л, а також студенти ВНЗ I - II р╕вн╕в акре-дитац╕╖. Мета конкурсу - залучення учн╕в до поглибленого вивчення ╕ноземних мов, проблем практичного перекладу, сприяння розвитку творчо╖ ╕н╕ц╕ативи. У ф╕нал конкур-су пройшло 412 чолов╕к ╕з понад 100 навчальних заклад╕в. У ц╕ дн╕ в С╕мферопол╕, ╢впатор╕╖, Керч╕, Севастопол╕ проводяться урочист╕ оф╕ц╕йн╕ церемон╕╖ нагородження переможц╕в конкурсу, у призовому фонд╕ якого музичн╕ центри, моб╕льн╕ телефони, навчальн╕ мовн╕ програми. Переможц╕ нагороджуються грамотами М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки АРК, а також грамотами Асоц╕ац╕╖ перекладач╕в Укра╖ни, видавництва Oxford University Press.
 Прес-служба Ради м╕н╕стр╕в АРК.

ДЗВЕНИ, БАНДУРО!

 На XV Всеукра╖нський м╕жнародний фестиваль кобзарського мистецтва в Ялт╕ з такою назвою з'╖халися юн╕ й сив╕ ревнител╕ ╕стинних нац╕ональних традиц╕й з десяти рег╕он╕в кра╖ни.
 Концертн╕ програми колективи ╕ сол╕сти з с╕л ╕ м╕ст Криму, Львова, Дн╕пропетровська, Донецька, Луганська, Черн╕гова, Черн╕вц╕в, Луцька, ╤вано-Франк╕вська... традиц╕йно склали з п╕сень, хорових й ╕нструментальних твор╕в укра╖нсько╖ та св╕тово╖ музично╖ класики й сучасних автор╕в. Древн╕й ╕нструмент звучав сучасно й повноголосо, голоси юних аматор╕в ╕ зр╕лих профес╕йних виконавц╕в — натхненно.
 Географ╕я цього свята шириться з кожним роком. Нин╕ високопрофес╕йне бандурно-п╕сенне д╕йство вийшло з рамок одн╕╓╖ концертно╖ зали й зак╕нчилося виступами колектив╕в ╕з Криму й Укра╖ни по всьому П╕вденнобережжю, але на цей раз – без нащадк╕в козацтва, переселеного у часи нашо╖ бездержавност╕ на земл╕ нин╕ Ставропольського ╕ Краснодарського кра╖в Рос╕╖.
 М╕н╕стерство культури Криму залучило до сп╕впрац╕ консерватор╕╖, вищ╕ навчальн╕ заклади державного значення з нац╕ональним статусом, як╕ все охоч╕ше направляють сюди сво╖х доцент╕в, викладач╕в, студентськ╕ колективи, аби надал╕ збер╕гати й розвивати бандурне мистецтво, популяризувати його, зокрема, в Криму, шукати нових талановитих виконавц╕в, п╕дтримувати кримськ╕ колективи бандурист╕в ╕ сол╕ст╕в. В╕дом╕ бандуристи й досл╕дники кобзарського мистецтва провели „круглий ст╕л” з проблем розвитку бандурного мистецтва в Криму й Укра╖н╕ для кер╕вник╕в творчих колектив╕в й гостей. Майстер-клас ╕ допов╕д╕ на тему «Бандурне мистецтво Укра╖ни й д╕аспори. Вза╓мозв’язки й паралел╕» провели науковц╕ Прикарпатського ун╕верситету ╕м. В. Стефаника. Кращ╕ колективи й сол╕сти та орган╕затори свята: заслужений прац╕вник культури автоном╕╖, директор Ялтинського центру культури Натал╕я Петрова, завв╕дд╕лом культурно-масово╖ роботи Центру Олена Б╓ля╓ва, директор фонду „Нов╕ ╕мена” Натал╕я Федосова, кер╕вник народно╖ капели ╕м. Руданського Кримського гуман╕тарного ун╕верситету ╤нна Шендяп╕на нагороджен╕ Почесними дипломами ╕ пам’ятними дарунками. Згадали добрим словом, шанобливо пом'янули засновника фестивалю, в╕домого ялтинського бандуриста Олекс╕я Нирка, без якого свято довелося проводити вперше.
 Хоча здавна кобзарська справа була суто чолов╕чою, присутн╕сть на фестивал╕ здеб╕льшого ж╕ночих колектив╕в ╖х учасниц╕ пояснюють не порушенням одв╕чно╖ традиц╕╖, а ╖╖ продовженням. Говорять: саме ж╕нкам довелося збер╕гати цей глибоко нац╕ональний ╕нструмент, який опинився на гран╕ знищення, коли в 30-х роках минулого стол╕ття п╕сля Всеукра╖нського з'╖зду кобзар╕в ╖х майже ус╕х розстр╕ляли карател╕ нашого питомого духовного поступу. Тож якраз ж╕нки-берегин╕ допомогли донести бандуру до наших дн╕в.
В╕ктор ХОМЕНКО.

АНОНС! У суботу, 27 травня, в авторськ╕й рад╕опрограм╕ А. Петрово╖ «Слово» - Заслужений арх╕тектор Укра╖ни Аркад╕й Михайлович Усик. (Кримське рад╕о, поч. о 18 год. 30 хв.). Продовження розмови з А. М. Усиком - у нед╕лю, 28 травня, в авторськ╕й телепрограм╕ О. Польченка «Млин» (ДТРК «Крим», поч. о 10 год. 35 хв.).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 26.05.2006 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3875

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков