ЗА ОСТАНН╢ десятир╕ччя к╕льк╕сть студент╕в в укра╖нських ун╕верситетах зб╕льшилась майже втрич╕. Сьогодн╕ студентство склада╓ близько двох м╕льйон╕в з усього населення кра╖ни. Нин╕ намагаються вступити у вищ╕ навчальн╕ заклади вдв╕ч╕ б╕льше випускник╕в шк╕л (до 80%), н╕ж десять рок╕в тому. У пор╕внян╕ з кра╖нами ╢вропи, а також П╕вденною Коре╓ю, Япон╕╓ю, Канадою, США, де т╕льки 50% школяр╕в готуються до вступу у ВНЗ, можна дивуватися нагальн╕й потреб╕ укра╖нц╕в у вищ╕й осв╕т╕, яка дедал╕ зроста╓, ╕ досить швидкими темпами. Укра╖нських студент╕в готують 113 недержавних вищих заклад╕в з платною формою навчання та 232 державних, пропонуючи як бюджетну (за навчання студента ВНЗ платить держава), так ╕ контрактну (платить ф╕зична або юридична особа) форми навчання. Стосовно укра╖нсько╖ моди на вищу осв╕ту можна зауважити, що вона не просто ╕сну╓, в не╖ все б╕льша╓ прихильник╕в. Можливо, тому, що в св╕домост╕ кожного з нас спрацьову╓ загальноприйнята думка про перспективи кар’╓рного зростання, високо╖ зарплатн╕ ╕ соц╕ального статусу та ╖хн╕й неодм╕нний супров╕д – диплом про вищу осв╕ту. Поза сумн╕вами, ╓ в цьому стандартному мисленн╕ ╕ моменти ╕стини. Вища осв╕та да╓ п╕дстави спод╕ватися на вдалий житт╓вий старт у перегонах за благополуччям. Однак н╕хто не гаранту╓, що диплом стане панаце╓ю в╕д ус╕х житт╓вих проблем, навпаки – ╕з р╕шенням одержати диплом в одному з наших корумпованих ВНЗ проблеми т╕льки розпочнуться, власне, ще у процес╕ вступу. На сьогодн╕ Укра╖на, як кра╖на ╕з середньою оф╕ц╕йною зарплатнею близько 200$ на м╕сяць ╕ при цьому р╕чною оплатою за навчання у ВНЗ в╕д 600 до 3000$, ма╓ так╕ реал╕╖: батькам необх╕дно збирати кошти для подальшого навчання ╖хньо╖ дитини у вищому заклад╕ ще з першого шк╕льного року в ╖╖ житт╕ – це шанс стати студентом зразу ж п╕сля зак╕нчення школи. За цими умовами, ╖м нав╕ть вистачить на шк╕льний випускний бенкет, а бажаюч╕ зможуть придбати золоту медаль з „фальшивим блиском”... Зазначимо, що поки що 54% студент╕в навчаються за рахунок держави. За словами м╕н╕стра осв╕ти ╕ науки Стан╕слава Н╕кола╓нка, в цьому роц╕ на денн╕й форм╕ навчання за рахунок держбюджету будуть навчатися 58% аб╕тур╕╓нт╕в. А президент престижного Нац╕онального ун╕верситету „Ки╓во-Могилянська академ╕я” В’ячеслав Брюховецький запевня╓, що к╕льк╕сть контрактник╕в у державних ВНЗ ма╓ тенденц╕ю до зменшення, незабаром у кожному державному вищому заклад╕ ╖х нал╕чуватиметься не б╕льше 10 - 15%. За нин╕шн╕ми розц╕нками, в першу чергу, сутт╓во битиме по батьк╕вських кишенях орган╕зац╕я випускного балу: збори в╕д 100 - 150 гривень ╕ б╕льше – сума може сягати дек╕лькох стодоларових купюр, залежно в╕д престижност╕ школи (г╕мназ╕╖, л╕цею тощо). ╤ в не╖ не входять варт╕сть фотоальбому, ремонту, подарунк╕в школ╕, вчителям, класному кер╕внику, в╕деоф╕льму про випускн╕ урочистост╕. ╤, певна р╕ч, треба пам’ятати про костюм ╕ сукню, що вельми недешев╕. Якщо батьки разом ╕з вчителями вир╕шили „тягнути” дитину на золоту медаль, то, окр╕м перел╕ченого, дода╓ться „вдячн╕сть” у райво. ╤ не обов’язково у грошових вим╕рах, можна просто святковим набором – кошик з дорогим коньяком та пристойними цукерками, загальною сумою – гривень на 100... Ц╕ передбачлив╕ кроки дбайливих батьк╕в роблять справжн╕ дива: екзаменатор на шк╕льних випускних ╕спитах вмить ста╓ сл╕пим, у райво затверджують „липового” медал╕ста, вчител╕ лаг╕дно п╕дказують схвильованим вихованцям вс╕ в╕дпов╕д╕, власноруч виправляючи медал╕стам помилки тут же, п╕д час ╕спит╕в, ручкою. Все прозоро, все неприховано, мовчать батьки, д╕ти, а вчител╕ – також, ╕ не скаржаться. Лише звинувачують кра╖ну у низькому економ╕чному р╕вн╕ ╕ кажуть загальнов╕дом╕ реч╕: зарплата маленька, а на не╖ треба виховати й вивчити власних д╕тей, тому й мусять брати, брати, брати... Нин╕шн╕й м╕н╕стр осв╕ти ╕ науки Укра╖ни Стан╕слав Н╕кола╓нко в розкв╕т╕ корупц╕╖ у вищих навчальних закладах углед╕в провину, власне, самих студент╕в та ╖хн╕х батьк╕в, як╕ готов╕ давати хабар╕. За його словами, на замовлення М╕н╕стерства осв╕ти було проведено анон╕мне анкетування. За результатами анкетування 21 - 30% студент╕в з р╕зних рег╕он╕в Укра╖ни готов╕ давати хабар╕ викладачам для покращення оц╕нок, а 42% батьк╕в готов╕ давати хабар╕ заради вступу ╖хньо╖ дитини у ВНЗ. ╤ лише 3 - 8% студент╕в готов╕ звернутися у правоохоронн╕ органи з проханням захисту в╕д викладач╕в-хабарник╕в ╕ викриття ╖хнього злочину. А м╕ж тим з кожним роком вступ до ВНЗ ста╓ бар’╓ром для багатьох розумних й талановитих аб╕тур╕╓нт╕в, якщо в них нема╓ медалей, зв’язк╕в та грошей. Нав╕ть до простого вищого навчального закладу, без регал╕й престижу, адже „ректорсько-деканськ╕ списки” н╕хто не скасовував. Хоча й мало хто з аб╕тур╕╓нт╕в бачив под╕бн╕ списки на власн╕ оч╕, про них розпов╕дають сам╕ викладач╕ ВНЗ, як╕ намагаються протистояти колективу. Ц╕ р╕дк╕сн╕ «поборники правди” щедро розпов╕дають про сво╖х колег-хабарник╕в, проте лише на форумах в ╤нтернет╕, таких ╕стор╕й там вистача╓. Аб╕тур╕╓нтка ╤рина, яка вступила до найпрестижн╕шого ВНЗ нашо╖ кра╖ни, Нац╕онального ун╕верситету ╕м. Т. Шевченка у 2003 роц╕, на одному з таких форум╕в з╕зналась у сво╖й ╕стор╕╖ вступу (http://www.segodnya.ua/news/206452.html): «Поступать я начала с осени. У мамы была знакомая, а у нее подруга, а у подруги муж, который был на хорошем счету у заведующего кафедрой, да и у самого декана. До весны я ездила к этому мужу на занятия, которые мне обходились в 15 долларов за урок. Я медалистка, потому вступительный экзамен у меня был один. С перепугу я забыла напрочь все, но все-таки получила своих пять балов. Меня спасла «птичка» напротив моего имени. И таких пометок в моей группе было семь. Мы стали студентами одного из гуманитарных факультетов университета им. Шевченко. Очень было обидно за парнишку, который знал ответы на все вопросы, но не имел нужной «галочки». Наверное, на поступление у него не было 2,5 тысячи долларов». ╤ справд╕, дуже болить за тих хлопц╕в та д╕вчат, як╕ набирають максимальну к╕льк╕сть бал╕в на вступних ╕спитах, однак залишаються за облавком, оск╕льки попереду вистрибнули так╕-от „фальшив╕” медал╕сти, що ледве не завалюють ╓диний ╕спит, але завдяки медал╕ ╕ високому балу в атестат╕ стають студентами. Або просто д╕ти багатих батьк╕в з╕ зв’язками. Поза всяким сумн╕вом вступають й д╕ти простих смертних, однак дек╕лька рок╕в посп╕ль. До того ж навчаються сумл╕нно та з пост╕йним острахом вилет╕ти, адже на ╖хн╕ м╕сця обов’язково знайдуться претенденти з доводами сильн╕шими, ан╕ж знання ╕ бажання вчитися. В одному с╕мферопольському вищому навчальному заклад╕, добре в╕домому вс╕м кримчанам престижному ун╕верситет╕, не менш ц╕кав╕ ц╕ни на вступ. Як розпов╕в нашому кореспонденту Андр╕й К., батько аб╕тур╕╓нтки Катерини, нин╕шнього л╕та доньц╕ порадили „готуватися” до вступних ╕спит╕в ретельно: якщо вона хоче стати студенткою факультету ╕ноземних мов, треба з╕брати для хабара суму у розм╕р╕ 6000 гривень. Тепер Андр╕й К. лама╓ голову, як вт╕лити доньчину мр╕ю, знайти грош╕ на вступ. Людин╕ нав╕ть на думку не спада╓, що в╕н зможе п╕ти проти системи хабарництва, в╕дстояти справжн╕ екзаменац╕йн╕ результати д╕вчини, об’╓днатися ╕з аб╕тур╕╓нтами, батьками, студентами у групи п╕дтримки та боротьби з корупц╕╓ю, орган╕зовувати п╕кети, м╕тинги ╕ т. ╕н. Однак така ж поглинаюча, як ╕ всюди, кримська корупц╕я в сфер╕ осв╕ти сильна в тому, що бере св╕й початок ще у шк╕льних коридорах. Знайома до болю багатьом викладачам ╕стор╕я, коли син с╕льського голови – ран╕ше н╕коли не в╕дзначений н╕якими усп╕хами у навчанн╕, раптом зак╕нчу╓ школу або коледж ╕з золотою медаллю. ╢ яскравий приклад, у С╕мферопольському район╕ живе вчителька, яка спробувала не погодитись з нахабн╕стю с╕льського голови – хабарника, м╕сцевого маф╕оз╕, що обраний, власне, на цю посаду напевно вже на поточний терм╕н. Вт╕м колектив викладач╕в, окр╕м пан╕ Мар╕╖, вир╕шив залишитися осторонь, думку ╖╖ не под╕лили. Як насл╕док – в╕дпов╕ддю вчительц╕ на словесний гн╕в були п╕дпалення дверей будинку ╕ р╕зноман╕тн╕ залякування: ╖╖ на велик╕й швидкост╕ збив велосипедист, щоправда, не машина, але ж╕нка постраждала ╕... замовкла. Мовчить й до сьогодн╕. Шкода, що не вм╕ють у нас гуртуватися чесн╕ люди – це велика укра╖нська проблема. А в Кримському ╕нститут╕ ╕нформац╕йно-пол╕граф╕чних технолог╕й (УАД) на шостому курс╕ навча╓ться студентка Людмила, яка пов╕дала таке: у них не беруть й не дають хабар╕, але одного разу з нею трапилось непри╓мне. З огидою студентка згаду╓, як викладач, доцент, якому Людмила здавала ╕спит тет-а-тет, запропонував конкретн╕ розц╕нки за бажаний результат. До реч╕, д╕вчина добре знала предмет. ╤стор╕я швидко набула великого резонансу серед студент╕в, тим паче, що цей викладач вже вимагав хабар в╕д одн╕╓╖ студентсько╖ групи. Обурена студентка звернулась до директора ╕нституту. Директор в╕дреагував митт╓во. Щоправда, розв’язував проблему без зайвих очей: викликав доцента до себе в каб╕нет. Таким чином студенти захистили сво╓ право навчатися чесно. А вт╕м викладач працю╓ там ╕ дотепер, щоправда, н╕кому н╕чого не пропону╓ й запевня╓ вс╕х що його „зрозум╕ли неправильно”. Система хабарництва досить хитра, в н╕й схопити викладача-хабарника за руку, а тим паче посадити за ╜рати на два-п’ять рок╕в або оштрафувати (як передбача╓ укра╖нське законодавство) - сумнозв╕сна нереальна д╕йсн╕сть. Батьки аб╕тур╕╓нта або в╕н сам в гарячц╕ можуть спробувати дати хабара просто в приймальн╕й ком╕с╕╖, проте неминуче наразяться на скандал: система хабарництва розвинута й процв╕та╓, але конче для ута╓мничених. Хабара дають через посередника, який переда╓ його викладачу, що заносить пр╕звище аб╕тур╕╓нта у спец╕альний „деканський” список або ставить „галочку” (хрестик ╕ т. ╕н.) навпроти тих, хто заплатив визначену „таксу”. Посереднику також платять в╕д 500 до 1000$. Дал╕ на ╕спитах роз╕гру╓ться чист╕с╕нька вистава для аб╕тур╕╓нт╕в. ╤ присутн╕й на н╕й викладач може виявитися ц╕лком чесною людиною, тим паче, якщо в╕н працю╓ нещодавно. В╕н нав╕ть не здогадуватиметься про зд╕йснен╕ мах╕нац╕╖ ╕ може поставити неоч╕куван╕ для хабарник╕в оц╕нки. Це невелика б╕да: оц╕нки „п╕дростуть” п╕д час складання наступного ╕спиту. До реч╕, посередник може принести записку з ╕менем аб╕тур╕╓нта екзаменатору просто напередодн╕ ╕спиту. Традиц╕йно побори торкаються студент╕в, як╕ протягом семестру б’ють байдики, не з’являються на парах, не хочуть вивчити зм╕ст куплено╖ посп╕хом курсово╖, щоб зв’язати два слова на зал╕ку чи ╕спит╕. Несуть студенти все, чим багат╕ ╖хн╕ батьки. Окр╕м грошей, подарунки – парфуми, святков╕ набори з дезодорантами та шампунями, пакети продукт╕в, а вже шоколадн╕ цукерки, вина, коньяки... – це як золоте правило. Без таких пакунк╕в не розв’язу╓ться жодне навчальне питання. Хабар при вступ╕ в престижн╕ вищ╕ навчальн╕ заклади коту╓ться в╕д 5000$, однак в╕н не допоможе справлятися з навчанням. ╤ хоч студент – повний бездара в обран╕й профес╕╖, та оволод╕ти нею – його обов’язок. Власне, що буде робити такий студент зрозум╕ло – в╕н платитиме за кожний зал╕к, ╕спит, контрольну, курсову, дипломну роботи. Проте як п╕двищувати економ╕чний розвиток Укра╖ни, якщо вже сьогодн╕ катастроф╕чно браку╓ квал╕ф╕кованих фах╕вц╕в у вс╕х галузях? Певна р╕ч, недосв╕дченого, щойно п╕сля ун╕верситету фах╕вця кер╕вники мусять приймати п╕д крило й вчити заново. Вт╕м, що робити кер╕внику з фах╕вцем, який плута╓ться нав╕ть в азах свого фаху, не зна╓, про що його питають, що в╕д нього хочуть? Легкий хл╕б г╕ркий на смак. Кожний перес╕чний укра╖нець, мабуть, вже в╕дчув на соб╕ ефект тако╖ осв╕ти. Новоявлен╕ л╕кар╕, юристи, пол╕тики, бухгалтери, буд╕вельники, викладач╕... - некомпетентн╕ у сво╖й профес╕╖ колишн╕ студенти, як╕ придбали соб╕ квал╕ф╕кац╕ю спец╕ал╕ста, а в╕дпов╕дати ╖й не навчились. *** Ц╤╢Ю публ╕кац╕╓ю студентка Кримсько╖ ф╕л╕╖ Укра╖нсько╖ академ╕╖ друкарства Олена Сайчук засв╕дчу╓ сво╓ прагнення повернутися у «Св╕тлицю» - рок╕в с╕м тому, ще школяркою, вона починала у нас осягати журнал╕стику. З тих п╕р зб╕гло немало води - Олена вже майже дипломований спец╕ал╕ст, у не╖ п╕дроста╓ донечка Маргаритка, а «Св╕тлиця» доросла до того, що вже добира╓ журнал╕ст╕в за конкурсом! Запрошу╓мо читач╕в також оц╕нювати доробок претендент╕в на роботу в «КС», бо ж за ними - майбутн╓ «Св╕тлиц╕»!
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
