Версiя для друку Обговорити в форумi

АГОНІЯ ЧИ ГРИЗНЯ КЛАНІВ?
 Вже більше як 16 років Україною керують номенклатурно-кримінальні клани, які довели народ до жебрацького стану та морально-духовної деградації. Спочатку владу захопили олігархи київського клану на чолі з ідеологом комуністичної партії Л. Кравчуком. Вони у перші роки незалежності з оглядкою, без зайвого шуму почали так звану приватизацію, як влучно народ підмітив, прихватизацію. Кожен, хто був тоді при владі, старався стати власником або акціонером з контрольним пакетом будь-якої фабрики, заводу підприємства, які на той час були прибутковими. Але керівник київського клану президент
Л. Кравчук не повністю задовольняв амбіції кремлівських можновладців, і вони вирішили замінити його на більш зручний для них дніпропетровський клан. З допомогою вже тоді дуже багатих олігархів російських і українських червоні директори висунули на роль лідера не харизматичного, непривабливого Л. Кучму, який, коли став президентом, не знав, що робити. Йому скоро підказали, що національна ідея не спрацьовує, національно-патріотичні партії тільки починають відроджуватись, тобто роби все, як робив раніше, обіцяй народу щасливе заможне життя, бреши скільки завгодно під шум примітивної пропаганди, кради і давай красти своєму клану, своїм підручним. Для цього потрібно всім скоробагатькам стати депутатами, міністрами, піти у владу на всіх державних щаблях. Так почалася приватизація, ваучеризація-"прихватизація", а вірніше, пограбунок українського народу. В результаті народ став найбіднішим в Європі, а комуністична номенклатура разом з братвою - найбагатшими людьми в світі. Міністри-комуністи перетворились на міністрів-капіталістів. Щоб зберегти свої багатства, статки і посади, окрім законодавчої і виконавчої влади, треба було прибрати до своїх рук телерадіоканали, газети, журнали, силові структури, судову владу, прокуратуру. І це їм вдалося з допомогою нас з вами, з допомогою виборців. Коли прокинулись лідери національно-демократичних, національно-патріотичних партій, клани вже зуміли прийняти для себе закони, конституцію і керувати Україною в ручному режимі. Хабарництво, корупція, зловживання владою розцвіло в повному кримінальному розмаїті. Як відомо, апетит приходить під час їди - почався масовий вивіз вкрадених грошей в офшорні зони, в західні банки як більш надійні, бо в російських банках можуть вкрасти вкрадене. Створилась рабсько-феодальна система, ще більш несправедлива і жорстока, ніж в часи Середньовіччя та інквізиції. Кланова неукраїнська влада вже давно засвоїла, що бідним, злиденним, голодним народом керувати набагато легше, ніж багатим, заможним та національно свідомим. Цей висновок підтвердили всі наступні вибори. Достатньо було бідному виборцю дати кілограм гречки, пляшку горілки чи 20 гривень, як мандат тобі забезпечений і ти вже у Верховній Раді України в касті недоторканних, роби все що хочеш, для тебе законів і конституції не існує.
 Як завжди буває в історії, все йде, все минає. На зміну дніпропетровському клану на український владний олімп прорвався донецький клан на чолі з Януковичем та з більш молодими, спритними та найбагатшими в Україні олігархами. Взявши владу в свої руки, вже тепер по всій Україні, почали нищити малий і середній бізнес, українську мову і пісню, сприяли окупації культурного простору України. Економіка України при керівництві кланів зазнала більшого нищення, ніж під час воєнного лихоліття. З такою дикою комуно-кримінальною наругою не змогла змиритись більшість українського народу, який підвівся з колін, розправив плечі в духовному піднесенні, зробив Помаранчеву революцію, чим здивував весь світ та заслужив вічну шану нащадків. Передавши владу в руки народно-демократичних лідерів, які не використали цей історичний шанс, а почали чубитись, почивати на лаврах, обкидати один одного політичним брудом. Політичні амбіції взяли гору над здоровим глуздом, чим негайно скористалась п’ята колона, антиукраїнські сили на хвилі нездійсненної двомовності та критики НАТО і американського імперіалізму. Знову донецький клан повернувся до влади. Почався неприхований пограбунок не тільки нині працюючих робітників і селян, лікарів, вчителів науковців, пенсіонерів, але і пограбунок майбутнього покоління українців, бо мільярдні доларові борги будуть віддавати наші внуки і правнуки. Навіщо так не поважати і не любити український народ, який мовчки сприяв вам творити собі райське життя на українській землі. В пориві до абсолютної влади, до так званої керованої демократії, до диктатури клану, ви забули, що українці - європейський народ з козацьким духом та з Богом і Україною в серці. Не треба нас дурити і звертатися до народу як до маргінальних істот. Ми все бачимо і відчуваємо на своїй шкурі в реальному житті. Кому стало краще жити - так це вам, які сьогодні при владі, олігархам, мільярдерам, мільйонерам і вашим підручним, тільки не українському народу. Це знають всі неупереджені і чесні люди. Треба тільки спуститися на землю, пройтись по магазинах, по ринках, завітати до людей, тоді все стане на свої місця, а не відгороджуватись від народу царськими палатами, надзвичайно дорогими котеджами, шикарними автомобілями, яхтами, мільярдами доларів та частоколом охоронців. Створивши для себе царсько-боярське життя, ви забули, що є ще народ, діти і найбідніші в Європі пенсіонери, які не можуть сьогодні купити на свою пенсію не тільки м’ясних і молочних продуктів, але навіть овочів, які завжди були доступні для найбідніших і найзнедоленіших.
 Невже влада настільки безвідповідальна, що не хоче визнати очевидний факт, що життєвий рівень за рік набагато погіршився сьогодні: за пенсію 600 гривень не можна придбати стільки продуктів, як ще два роки тому за 300 гривень. В Криму, де вся влада в руках регіоналів і комуністів, вже м’ясо по 40 гривень за 1 кг, сир - 33 гривні за кг, а яйця стали недоступними - по 6 гривень для пенсіонерів, яким прибавили аж 80 гривень за рік. Дійшло до абсурду - овочі, які ростуть в Україні, стали вдвічі дорожче, ніж цитрусові і банани, які завозять з Латинської Америки за 16 тисяч кілометрів. Сьогодні вже 1 кг моркви коштує 6 - 8 гривень, а банани 3 - 4 гривні. Мабуть, міністри економіки і фінансів забули прописну істину: чим більше вони друкують пустих незабезпечених товарами грошей, тим скоріше росте інфляція і ціни на всі товари. Не шукайте політичних диверсантів і саботажників, а працюйте ринковими методами в ринкових умовах, а не старими комуністичними, де рушійною силою був страх насилля і терор. Народ завжди правдиво і влучно підмічає: "Неправдою світ перейдеш, але назад не повернешся".
 Якщо проводити історичну аналогію з кланами, які панували в Латинській Америці, то вже сьогодні в Україні і навіть в Росії при так званій керованій демократії почалась агонія номенклатурно-комуністичних кланів, а гризня між ними точиться вже більше 16 років кримінальними методами. Сьогодні український народ одержав черговий шанс привести до влади молодих, порядних, рішучих, патріотичних політиків, яким ще нема і 50 років, та відсторонити від влади стару комуністичну номенклатуру, кримінальну братву, українофобів, п’яту колону. Хай морози, азарови, звягільські йдуть на пенсію вирощувати овочі, яких так не вистачає на українському ринку при їх професійному керівництві. Треба перш ніж проголосувати, вивчити біографії першої десятки чи двадцятки, як роблять це в нормальних заможних демократичних країнах, і привести до влади економістів, вчених, вчителів, медиків та вже добре відомих молодих політиків, які люблять цю землю, люблять український народ, українську мову, пісню і традиції. А не кнопкодавів - депутатів-безпринципних роботів, депутатів-семафорів, відкритих і прихованих українофобів.
 Думайте, братове-українці, нас ще залишилось в Україні майже 80 відсотків. Думайте, як часто повторює в своїй національно-патріотичній, виваженій і дуже правдивій програмі письменник, громадсько-політичний діяч, великий українець Володимир Яворівський: "Думайте, панове і братове, щоб не було пізно, щоб на всіх перехрестях знову не повторювати і жалітись: а хто його знав, що клани в черговий раз нас обдурять".
 Іван ГАСЮК,
 голова Кримського республіканського товариства політв’язнів і репресованих.
м. Алушта.

МОМЕНТ ІСТИНИ
 30 вересня для українців в Україні настане момент істини - чи піде Україна далі шляхом демократії, незалежності і зростання добробуту людей, чи піде шляхом зради національних інтересів українців, втрати суверенітету та подальшого зубожіння простих людей і неймовірного збагачення представників антиукраїнських сил.
 Обидва табори - помаранчевий та біло-блакитний у своїй передвиборній агітації багато обіцяють. Та всі ж знають, що помаранчеві завжди кажуть правду, діють на користь українського народу, і те, що вони обіцяють - виконають, якщо будуть у більшості в парламенті. На помаранчевих приємно дивитися - щирі, чесні обличчя, ніяких збочень душі. Ми відчуваємо, що це наші люди - українці, патріоти.
 А тепер подивимось на біло-блакитних - відверта брехня, лицемірство, а на обличчях неприховане плутовство. Вони лицемірно закликають до чесних виборів, провокують різні підозри на помаранчевих, думають, що ми забули 2004 рік з їхніми фальсифікаціями. Чого тільки не навигадують їхні політтехнологи - іноземні паспорти і подвійне громадянство, інструктажі в США, залякування НАТО - розрахунок на дурнів, бо розумні добре знають, що якби не НАТО, то Україна вже давно була б у складі сусідньої мракобісної, злиденної держави, і тільки наявність НАТО стримує зазіхання на Україну. До цього блоку вступили Чехія, Словаччина, Польща, країни Прибалтики - і що, їм стало гірше жити під натовською парасолькою? Навпаки, тільки краще.
 Ця сумнозвісна сусідка проковтнути Україну не може, бо боїться НАТО, а ось напаскудити нам - це в її силі. Там розробляються і плануються диверсії і спускаються в Україну своїм вірним сатрапом, так званій "п’ятій колоні" - антиукраїнським політичним партіям. Згадаймо: мєшковщина, Тузла, перекриття газу, чужі українцям якісь казакі...
 Українці! Пам’ятаймо, що настане момент істини - бути Україні чи не бути...
 Панас СИВОВУС.
м. Бахчисарай.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #39 за 28.09.2007 > Тема "Урок української"