|
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 12.09.2008 > Тема "З потоку життя"
#37 за 12.09.2008
ПОВ╤СТЬ НАШИХ Л╤Т
Дмитро КРЕМ╤НЬ
Я народився ще в ╕мпер╕╖,
Хоч ╕ не знав, що це - вона,
Де правлять стал╕ни ╕ бер╕╖,
Де Г╕тлер, голод ╕ в╕йна.
Я знав, що флот у Севастопол╕,
Про мавзолей вождя в Кремл╕...
Чому ж ми плачемо на попел╕
Сво╓╖ р╕дно╖ земл╕?
Так раб жалку╓ за хазя╖ном,
А за пом╕щиком кр╕пак?
╤ побива╓ться за Ка╖ном
Убитий Авель, чи не так?
Усе збува╓ться, збува╓ться,
Усе збува╓ться, як м╕т.
╤ т╕льки серце розбива╓ться
О пам’ять, наче о гран╕т.
Я все життя живу в ╕мпер╕╖,
Де малоруськ╕ хутори.
Де при радянськ╕й влад╕ мер╕╖,
А в них червон╕ прапори.
Де б╕л╕ дн╕ з╕стали чорними
Де глад ╕ мор, як у в╕йну...
Та, з барабанами ╕ горнами,
Тебе, епохо, не клену.
Бо все збува╓ться, збува╓ться
Усе збува╓ться, як м╕т.
Останн╕й цвяшок забива╓ться
О гр╕б печальних наших л╕т.
Бо легше, мабуть, утопитися
Н╕ж обманути власну плоть,
Тому що дв╕ч╕ народитися
Не м╕г (ви зна╓те?) й Господь.
╤ я не знаю, як там завтра ми,
╤ як позбудемось журби,
Тому що вс╕ ми - люди з таврами
Позавчорашньо╖ доби.
Народн╕ слуги, що незл╕чен╕,
Кричать з парламент╕в ╕ рад.
Вони гадають, ми лиш м╕чен╕,
А ╖м ╕ чорт уже не брат.
Вони спогорда поглядають ще
На бидло, м╕чене згори.
Та в ╖хн╕х чолах - потрясаюч╕
Т╕ ж ╕нвентарн╕ номери.
Я народився в т╕й ╕мпер╕╖,
Де й ти, любов моя, жила.
Де укра╖нсько╖ Етер╕╖
Нас поглинала н╕ч ╕ мла.
Де каганович╕, як мамути,
Де поганя╓ раб раба,
Де в нас пропали
не лиш грамоти,
А й наша воля ╕ судьба.
Сад Гетсиманський, коло хати
Хрущ╕ травнев╕ не гудуть.
А ждуть: коли вже розпинати
Того мес╕ю поведуть?
╤ б╕лий хл╕б. ╤ б╕ла хата.
╤ серп, ╕ молот... Прапори!
Синедр╕ону ╕ П╕лата
Отецьк╕ погляди згори.
Не соловейки, а ворони,
Де на Голгофу хресна путь.
А там синки-центур╕они:
Так╕ вже точно роз╕пнуть.
Солом’ян╕ мо╖ мадонни,
╥х матер╕ вечерять ждуть.
Невже й тепер, поп╕д
Стожарами,
╤ ми заплачемо сам╕
За скотодвором ╕ кошарами,
Немов раби от╕ н╕м╕?
А все збува╓ться, збува╓ться,
Немов Шевченк╕в запов╕т.
╤ лиш травою забива╓ться
Печальна пов╕сть наших л╕т.
А я - поет. Живу скорботою.
Я н╕ на кого не плюю...
Серпом? Зорею? П╕д Голготою
Уже роз╕п’ятий стою...
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 12.09.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6316
|
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
