Минулого тижня Кримський Незалежний центр пол╕тичних досл╕дник╕в та журнал╕ст╕в на чол╕ з головою Ком╕тету з мон╕торингу свободи преси у Криму Володимиром Притулою, кореспондентом «Рад╕о Свобода», сп╕льно з кримським ╤нформац╕йним прес-центром в особ╕ директора Валентини Самар та Наримана Абдурешитова, експерта з мед╕а-права, за п╕дтримки Фонду сприяння укра╖нським ЗМ╤ при Посольств╕ США в Укра╖н╕ та Фонду п╕дтримки демократ╕╖ (США) провели «круглий ст╕л» на тему: «Шляхи подолання ксенофоб╕╖ в кримському сусп╕льств╕ у процес╕ ╕нтеграц╕╖ репатр╕ант╕в». Для участ╕ у дискус╕╖ були запрошен╕ в╕дом╕ кримськ╕ журнал╕сти, науковц╕, психологи, пол╕тологи, мед╕а-експерти. Ус╕ вони з╕йшлися на думц╕, що останн╕м часом р╕вень ксенофоб╕╖ у кримському та й в укра╖нському сусп╕льств╕ загалом п╕двищився, пор╕вняно з попередн╕ми роками. Причини зростання нетерпимост╕ учасники «круглого столу» вбачають у недол╕ках законодавства (правова неспроможн╕сть реал╕зувати закон, статтю закону), нестаб╕льному економ╕чному розвитков╕ рег╕ону, в╕дсутност╕ необх╕дних реформ у галуз╕ осв╕ти, мови, культури; поширенню «мови ворожнеч╕» у ЗМ╤ та сусп╕льств╕ тощо. Також б╕льш╕сть присутн╕х погодилися з Яном Сен╕циним, який зауважив, що на побутовому р╕вн╕ нетерпимост╕ у сусп╕льств╕ не так вже й багато. Част╕ше вона ╓ продуктом д╕яльност╕ пол╕тичних л╕дер╕в та актив╕ст╕в, непрофес╕йних чи неетичних журнал╕ст╕в або ж учасник╕в комун╕кативного процесу, як╕ продукують ╕нформац╕йний продукт без поправки на мораль та здоровий глузд. Якщо ж говорити про шляхи подолання чи, принаймн╕, зменшення р╕вня ксенофоб╕╖ у сусп╕льств╕, то, на думку експерт╕в, проблема наст╕льки багатоаспектна, що вимага╓ свого вир╕шення у комплекс╕. Наприклад, одна з╕ стор╕н питання – виховання ╕ осв╕та. Психологи вважають, що необх╕дно з дитинства вчити поважати та розум╕ти один одного. На ╖хню думку, необх╕дно розробити програму, за якою, починаючи в╕д дитячого садочка ╕ до вищого навчального закладу, п╕дростаюче покол╕ння вчилося б гармон╕йн╕й вза╓мод╕╖ з представниками р╕зних народ╕в, рел╕г╕й, культур. Ще один з аспект╕в проблеми – це правове поле, яке сьогодн╕ вимага╓ доопрацювання та вироблення д╕╓вих механ╕зм╕в реал╕зац╕╖ правових норм. У свою чергу науковц╕ зауважили, що необх╕дно досл╕джувати явище, ╕ уже на основ╕ отриманих даних робити в╕дпов╕дн╕ висновки та кроки. Адже нав╕ть через позитив можливе розпалювання нетерпимост╕ одн╕╓╖ сусп╕льно╖ групи до ╕ншо╖, якщо одну з цих груп св╕домо вивищувати, демонструвати ╖╖ переваги пор╕вняно з ╕ншою. Журнал╕сти, св╕дом╕ власно╖ в╕дпов╕дальност╕ за той матер╕ал, який вони випускають, обговорювали, як можна зменшити р╕вень «мови ворожнеч╕» на шпальтах газет та журнал╕в, у рад╕о- та телееф╕рах, ╕нтернет╕. Зрозум╕ло, що нер╕дко використання «мови ворожнеч╕» в╕дбува╓ться на р╕вн╕ п╕дсв╕домост╕, але в╕д цього ╖╖ загроза не ста╓ меншою. Один з вар╕ант╕в протистояння явищу «мова ворожнеч╕» в ЗМ╤ - активна сп╕впраця журнал╕ст╕в та громадян з Ком╕с╕╓ю з журнал╕стсько╖ етики. ╤нший – навчання журнал╕ст╕в. Ще один – пояснення журнал╕стами кримському читачев╕-глядачев╕-слухачев╕, що р╕зноман╕ття та ╕накш╕сть – це багатство, а не протистояння рел╕г╕й чи культур. Також учасники цього «круглого столу», як один, погодилися з думкою редактора сайту «Майдан-Крим» Олександра Пилипенка, який зауважив, що його особисто засмучу╓ той факт, що у кримському сусп╕льств╕ та у середовищ╕ представник╕в кримських ЗМ╤, зокрема, ╕сну╓ терпим╕сть до нетерпимост╕! Громадськ╕ актив╕сти, журнал╕сти, громадяни не реагують на прояви ксенофоб╕╖ чи «мови ворожнеч╕». Майже н╕хто не пише оф╕ц╕йних лист╕в, не робить оф╕ц╕йних заяв, не орган╕зову╓ акц╕й, в яких би наголошувалося на тому, що ╓ незадоволен╕ тими чи ╕ншими публ╕кац╕ями, сюжетами, промовами пол╕тик╕в, ╕ що вони будуть д╕яти у рамках морал╕ та чинного законодавства, щоб протистояти проявам нетерпимост╕. «Кримська св╕тлиця» уже не раз на сво╖х шпальтах порушувала проблему «мови ворожнеч╕», ксенофоб╕╖ у р╕зних ╖╖ проявах, але готова робити це ще ╕ ще - до тих п╕р, поки кримське сусп╕льство не зробить виб╕р на користь вза╓морозум╕ння та п╕дтримки. Наша в╕дм╕нн╕сть – це наше сп╕льне багатство р╕зноман╕ття, а не прив╕д для непорозум╕ння! Катерина КРИВОРУЧЕНКО. Фото автора.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
