«Кримська св╕тлиця» у Зах╕дному рег╕он╕ поширю╓ться, спираючись на т╕ ж засади, на яких колись сформувалася геро╖чна УПА. Ось вони: патр╕отизм, жертовн╕сть, наполеглив╕сть. Можна констатувати, що й в╕дкрит╕сть, щир╕сть, толерантн╕сть допомагають залучити до читацького активу людей, як╕, здавалося б, зовс╕м не зобов’язан╕ передплачувати ╕ популяризувати у сво╖х краях кримську газету. Але ж роблять це! Якщо мова про УПА, то й бойов╕ одиниц╕ так╕ ж: курен╕, сотн╕, чоти, ро╖… Може, й постануть у найближчому майбутньому Червоноградський та Сосн╕вський курен╕, д╕ятиме активно Стрийська сотня... Колись ╕з подивом д╕знався, що ма╓мо у Стрию аж 32 передплатники! Ц╕лком кримський показник. Може, нав╕ть не в кожному кримському райцентр╕ ╓ така «св╕тличанська» громада. Думаю, що колись Михайло Зеленчук, кер╕вник всеукра╖нсько╖ ветерансько╖ орган╕зац╕╖ ОУН-УПА посприяв з аг╕тац╕╓ю у важк╕ для «Кримсько╖ св╕тлиц╕» 2005-2006 роки. Сьогодн╕ не можу не згадати невелике село Тишкович╕, що знаходиться на польсько-укра╖нському кордон╕. Лише 100 двор╕в у сел╕, але послухати мене, власкора «КС», з╕бралося аж в╕с╕м чолов╕к у гостинному об╕йст╕ Грицин. До реч╕, окрем╕ публ╕кац╕╖ знаходять ╕ б╕льшу аудитор╕ю, - щось люди коп╕юють на ксерокс╕, поширюють серед знайомих. Бува╓, що саме зв╕дси якась публ╕кац╕я мандру╓ аж до Криму ╕ саме там знаходить свого читача. Серцем ╕ «мотором» тишковицько╖ «св╕тличансько╖» громади ╓ Ольга Грицина – колись я назвав ╖╖ «донькою укра╖нського Карбишева». Адже ╖╖ батько, патр╕от ╕ правдолюб з т╕╓╖ когорти, яка в Укра╖н╕ сутт╓во пор╕дшала у п╕сляво╓нн╕ роки, зазнав у таборах ГУЛАГу тако╖ ж кари в╕д «╕дейних» бер╕╖вц╕в, що й мужн╕й рос╕йський генерал у н╕мецькому полон╕. Ольга Степан╕вна, як може, продовжу╓ батьк╕вську справу. При╓мно, що у всьому вона може спертися на свого чолов╕ка – Геннад╕я ╤вановича Грицину, простого с╕льського л╕каря, надзвичайно щиру, добру людину, шановану у сел╕. Саме вони спробували орган╕зувати масову передплату у Тишковичах, навколишн╕х селах ╕ серед прац╕вник╕в Х╕дновицького газопромислу у 2006 роц╕. ╤ це давало св╕й результат! Коли «Кримська св╕тлиця» перебивалася з хл╕ба на воду, ц╕ щир╕ галичани фактично послали сигнал Ки╓ву: така газета Укра╖н╕ потр╕бна! ╤нколи нас звинувачують у ЗМ╤, що ми не наступа╓мо, а ведемо лише «оборонн╕ бо╖», захищаючи позиц╕╖ укра╖нства. По-перше, тут нема н╕чого ганебного: якщо повстанська сотня зайняла якусь висотку ╕ геро╖чно стриму╓ наступ ворожих див╕з╕й, то це не так вже й погано. Просто мудрий генерал вчасно над╕слав би п╕дкр╕плення. По-друге, не завжди обороня╓мося, часом ╕ контратаку╓мо… ╤нколи мен╕ зда╓ться, що «Кримська св╕тлиця» ╓ чи не ╓диною газетою, яка по-доброму «провоку╓» галичан на сол╕дарн╕сть. Бо парт╕╖ ╕ рел╕г╕йн╕ конфес╕╖ лише розколюють галицький електорат, а «Св╕тлиця» допомага╓ плекати той м╕с╕онерський дух у галицькому середовищ╕, який ╕снував наприк╕нц╕ в╕с╕мдесятих-на початку дев’яностих рок╕в. Може, тому, що з кримського питання у нас пану╓ консенсус? В усякому випадку, тут н╕кого не треба переконувати в тому, що кримському укра╖нству необх╕дна п╕дтримка. У першу чергу нам ╕дуть назустр╕ч найактивн╕ш╕, найпорядн╕ш╕ люди. Цього разу я познайомився у Тишковичах ╕з колишн╕м м╕л╕ц╕онером (представником р╕дк╕сно╖ категор╕╖ «мент╕в-правдолюб╕в») Ярославом Курилом. Свого часу в╕н щось пробував зм╕нити в д╕яльност╕ МВС – звичайно, на сво╓му р╕вн╕, але згодом зрозум╕в, що не спрацю╓ться з начальством ╕ покинув службу в органах. Зате ╓ актив╕стом УНП, тому ми з ним багато говорили про ситуац╕ю у держав╕. Подякував я панов╕ Курилу за те, що передплачу╓ «Кримську св╕тлицю» ╕ завжди готовий сказати про не╖ добре слово людям. До реч╕, його р╕дний брат Степан Сильвестрович передплачу╓ два прим╕рники газети – один для себе, а один - для популяризац╕╖. Нашою пост╕йною читачкою ╓ ╕ зав╕дувачка б╕бл╕отеки Мар╕я Микола╖вна Базук╕на – вона зав╕ду╓ в сел╕ Народним домом. Як бачимо, все це с╕льська ел╕та, саме тому ми знаходимо з ╖хнього боку найб╕льше розум╕ння. Забув сказати, що Мар╕я Микола╖вна керу╓ ще й с╕льським хором «Народн╕ джерела», який виступа╓ ╕ в област╕, ╕ на Сх╕дн╕й Укра╖н╕. Отже, це наш╕ потенц╕йн╕ популяризатори. Зазначу, що «Кримську св╕тлицю» читають не лише галичани з д╕да-прад╕да. Скаж╕мо, чолов╕к Мар╕╖ Базук╕но╖ родом з Микола╖всько╖ област╕, Любов Михайл╕вна Габова – взагал╕ рос╕янка, перм’ячка, але тут стала мат╕р’ю семи чудових д╕тей, а сама не те, що говорить, але й вже дума╓ по-укра╖нськи. Зрештою, ╕ в жилах Геннад╕я ╤вановича Грицини тече рос╕йська дворянська кров. Проте, Галичина – вона ╕ ╓ Галичина: тут люди швидко, а головне, безбол╕сно ╕нтегруються в укра╖нську культуру. Та ще й допомагають це зробити ╕ншим. Найб╕льше робить, мабуть, Ольга Степан╕вна Грицина. Не знаю, як вона справля╓ться з листуванням, адже ╖╖ респонденти живуть по вс╕й Укра╖н╕! Листу╓ться ╕ з кримчанами, скаж╕мо, з родиною Аметових, Мустафа╓вих тощо. На ст╕н╕ у не╖ дос╕ висить кримськотатарський календар за 2007 р╕к – не зн╕ма╓, бо це сувен╕р, частинка Криму… Побачив ╕ словник кримськотатарсько╖ мови на стол╕ – розпов╕да╓, що з’явився в╕н п╕сля того, як у «Кримську св╕тлицю» написав Ахтем Ал╕╓в. Ахтем-ага пооб╕цяв вивчити укра╖нську у ш╕стдесятил╕тньому в╕ц╕! А Ольга Степан╕вна побувала у Криму в червн╕ минулого року, думала, що словник знадобиться. Це був би ╕ прояв сол╕дарност╕! На жаль, на П╕вденному узбережж╕ Криму кримських татар не густо, б╕льш╕сть сп╕лку╓ться на «общепонятном». А треба ж щось зм╕нювати! ╤ укра╖нська, ╕ кримськотатарська мови мають право на ╕снування. Ольга Степан╕вна що може, те й робить у цьому напрямку. Красномовними ╓ ╖╖ листи, а ще б╕льше – справи. Вони з Геннад╕╓м ╤вановичем чудово доповнюють одне одного! Називаю ╖х «меценатами» попри те, що далеко не м╕льйонери. Щедро д╕ляться не лише сво╖ми грошима (нещодавно лише на пересилання книжок до Криму витратили 60 гривень), але й в╕льним часом. А це неабияка ц╕нн╕сть у сел╕, де кожен вижива╓ лише за рахунок власного городу ╕ саду. Чомусь подумалося: ус╕ говорять про кризу, а для цього подружжя н╕би й кризи нема╓ – на добр╕ справи ╕ час, ╕ грош╕ завжди знаходяться. В╕йна теж була кризою, але ск╕льки було зд╕йснено духовних подвиг╕в! Ось ╕ я маю честь вже не перший р╕к бути св╕дком безперервного подвигу, зд╕йснюваного у мирний час родиною Грицин. Процитую уривок з листа кримчанки Ольги Аметово╖: «…З п╕дручниками складно. Часто доводиться телефонувати до ╕нших шк╕л. Якщо й д╕ста╓мо щось, то лише на один р╕к, а пот╕м треба повертати, бо це ж матер╕альна в╕дпов╕дальн╕сть! А наступного року доводиться шукати ╕нших партнер╕в. Так було у минулому роц╕ – проблеми в укра╖нських класах, не було н╕ «Читанки», н╕ «Р╕дно╖ мови…». Звичайно, у таких випадках тишковичани намагаються допомогти. На жаль, не можуть вплинути на пол╕тичну ситуац╕ю в АРК, на морально-психолог╕чний кл╕мат. Про ц╕ проблеми св╕дчить ╕нший кримський лист: «Ми рад╕, що наш╕ д╕ти отримали п╕дручники з математики. Сердечно дяку╓мо! У нас все добре. Частина вчител╕в готу╓ться до свята Ураза Байрам. Зак╕нчу╓ться священний м╕сяць Рамадан. Люди прибирають сво╖ осел╕. Сьогодн╕ ми були на базар╕, закупили продукт╕в, взяли трохи солодощ╕в для д╕тей, як╕ прийдуть нас прив╕тати. На жаль, м╕сцевий наш уряд не знайшов сл╕в для прив╕тання мусульман. Суботня судацька газета ус╕ма кольорами райдуг в╕та╓ людей з найр╕зноман╕тн╕шими святами, кр╕м цього. Не за себе прикро, а за людей. Адже нема╓ вза╓мност╕, розум╕ння…». Чим тут можуть зарадити Грицини та ╖хн╕ односельц╕? Х╕ба що посп╕вчувають… Але часом ╕ сп╕вчуття виявля╓ться не зайвим! Сам╕ ж тишковичани рад╕ють, коли чують слова подяки: «Була нестача п╕дручник╕в. На початку цього навчального року нашими шк╕льними проблемами перейнялися чудов╕ люди, не байдуж╕ до всього укра╖нського, до дол╕ ╕нших людей. Живуть вони далеко в╕д Криму, але, незважаючи на в╕дстань, змогли зробити багато добра…». Це уривок з листа директора Груш╕всько╖ загальноосв╕тньо╖ школи м. Судака Галини Мустафа╓во╖, надрукованого в «КС» в╕д 14 листопада 2008 року. Пан╕ Мустафа╓ва дяку╓ учням та вчителям шк╕л Мостиського району, назива╓ ╕ пр╕звища льв╕в’ян. А Геннад╕й ╤ванович Грицина «розшифрову╓» детал╕: - Першими на наш заклик в╕дгукнулися директор ╕ педколектив Поповицько╖ школи, Мишлятицько╖, Х╕дновицько╖. А пот╕м допомагали й ╕нш╕ школи Мостиського району. Якщо можна, згадайте про це у статт╕… Що ж, ╕з задоволенням виконую це прохання с╕льського л╕каря ╕ нашого давнього читача. Для того ж ╕ при╖хав у Тишкович╕, в╕дклавши запланован╕ у Львов╕ справи. Адже сусп╕льство повинно знати сво╖х геро╖в! Серг╕й ЛАЩЕНКО. Тишкович╕ – Льв╕в.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
